170313 usaukrРішення Палати представників Конгресу США про виділення 150 мільйонів доларів на військову підтримку України поки що не передбачає надання летального озброєння (хоча ми на це сподіваємося). Для нас важливо, що, ухваливши це рішення, нова американська влада продемонструвала дотримання послідовної політики попередників. Отже, сподівання Кремля на те, що нова президентська адміністрація Сполучених Штатів змінить курс і піде на змову з Росією, зруйновані — даний меседж Конгресу свідчить про те, що цього точно не відбудеться, принаймні, найближчим часом.

 

 

Дійсно, раніше йшлося про те, що США мали виділити Україні 350 мільйонів доларів, а зараз планується виділити тільки 150 мільйонів. Чому скорочена ця сума? Можливо, це буде тільки певна порція... Але, повторюсь, загалом для України найголовнішим моментом є сам факт появи такого рішення США. Це більш вагомо, ніж обсяги та кількість допомоги.

 

Звісно, хотілося б такої підтримки, як в Ізраїлю — він отримує до мільярда доларів допомоги щороку. Але, можливо, це — справа майбутнього, бо в США досі немає чіткого розуміння того, чи є Україна активом, чи вона буде пасивом для західного світу.


Це ми знаємо, що Україна сьогодні фактично боронить добробут та спокій Європи, але довести це американській стороні — справа, якою потрібно займатися щодня.

 

До речі, нинішня ескалація боїв на сході України та атаки з боку російського угруповання, створеного на Донбасі, свідчить, що Росія буде і далі намагатися продемонструвати США свій вплив на ситуацію. Буде здійснювати обстріли й напади на українські сили, аби примусити США до певного діалогу з нею. Тобто, ситуація непроста, але той факт, що в такій непростій ситуації США все-таки вирішили піти на допомогу Україні, є дуже важливим сигналом для Росії.

 

Для України це рішення про допомогу також важливе тим, що буде своєрідним «відкриттям порталу»: адже, після цього кроку США, до підтримки України можуть долучитися й інші країни. Тож для нас важливіше навіть не саме отримання озброєння від Америки, а те, що США надають сигнал всім країнам: вони будуть підтримувати Україну, і це потрібно робити.

 

Сьогодні більшість європейських країн НАТО дуже обережно ставляться до постачання Україні критичних комплектуючих або чутливих технологій. Європейські країни НАТО, скоріше, відмовляють Україні, ніж погоджуються на спільні проекти з нами. А рішення США про допомогу Україні може докорінно змінити ситуацію для нас та відкрити нову сторінку військово-технічного співробітництва нашої країни та іноземних оборонних компаній.

 

Втім, крім позитиву, є й певні застереження. Не варто вбачати в цьому кроці США якусь революцію. Україна повинна самостійно вибудувати власну систему оборони. А підтримка з боку США чи інших країн не може розглядатися як поява союзників. Поки що йдеться тільки про те, що західні партнери виконують свої попередні рішення і готові вкладати в Україну певні ресурси. Ми не повинні мати ілюзій про те, що західний світ повністю забезпечить Україну системою оборони.

 

Крім того, щоб Україна була готова до потенційних проектів військово-технічного співробітництва, необхідно, аби відбулися зміни у воєнно-технічній політиці самої України. Ми маємо досить потужний оборонно-промисловий потенціал, та спостерігається бурхливий сплеск роботи приватного оборонно-промислового сектору.

 

Проте, наразі у нас існують проблеми, що гальмують військово-технічне співробітництво та не дозволяють розгорнути серйозні проекти. По-перше, є законодавчі проблеми: у нас не вистачає кількох серйозних законів, зокрема, про військово-технічне співробітництво, про створення та виробництво озброєння та військової техніки, про державне приватне партнерство тощо. Тобто, ключових законів, які б, передусім, підготували ґрунт для заходу на український ринок західних оборонних компаній, вирішили б питання рівних прав приватних і державних підприємств, а також забезпечили загальні речі, які нормальні для всього світу (виплата роялті, започаткування офсетних угод тощо).


По-друге, є адміністративні проблеми: сьогодні в уряді досі немає єдиного органу, який був би міжвідомчим та вищим за своїм статусом, ніж міністерство, і взяв на себе створення, модернізацію всієї воєнно-технічної політики, а також розпочав справжню координацію роботи оборонно-промислового комплексу.

 

Ці два моменти суттєво заважають заходу на український ринок іноземних оборонних компаній: не тільки західних — серйозними партнерами України можуть бути Південна Африка, Туреччина, Китай тощо.

 

Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння

 

Джерело

 

 

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

Ukrainian Arabic Chinese (Traditional) English French German Italian Portuguese Russian Spanish