191121 korablebuduvannyaВійськове кораблебудування є одним з потужних напрямків російської оборонної промисловості, призначеним для проектування і будівництва широкої номенклатури надводних кораблів (в т.ч. фрегатів, корветів, ракетних кораблів) та атомних і дизель-електричних підводних човнів різного призначення. Однак щороку ця галузь втрачає свої можливості і наразі вже в РФ не спроможні будувати кораблі 1-го рангу...

 

За даними російських джерел, РФ забезпечує близько 12 % обсягів світового військового кораблебудування. Провідним виробником є державний холдинг ОСК ( «Объединённая судостроительная корпорация»), що за обсягами продукції займає 7 місце у світі. До складу ОСК входять понад 40 проектних та виробничих підприємств на усій території РФ, що становить 80% активів суднобудівної галузі. ОСК є провідним виконавцем, її доля складає 95%.

 

Організаційно після 1992 року, тобто, після розпаду колишнього СРСР ця галузь трансформувалася. Виникли досить потужні приватні підприємства, що активно працюють на ринку надводного кораблебудування. Водночас, решта підприємств залишається у державній власності, це провідні НДІ, КБ тощо.

 

Підводне кораблебудування РФ у повному складі залишається у державній власності.

 

Через економічну кризу, що виникла після розпаду СРСР обсяги військового кораблебудування у РФ почали стрімко зменшуватися. Так, якщо у 1994 році на російських заводах спромоглися побудувати для ВМФ і ФПС РФ 11 кораблів і суден, у 1996 – 6 і у 2004 – лише 4.

 

У 2006 році в РФ прийняли державну програму розвитку озброєнь на 2007-2015 роки («Государственная программа развития вооружений на 2007—2015 годы»), яка передбачала виділення фінансування на потреби переоснащення ВМФ обсягом 900 млрд рублів.

 

Доля ВМФ у наступній, прийнятій у 2018 році новій держпрограмі озброєнь (ГПВ-2027) до 2027 року оцінюється вже у межах 4 трлн рублів.

 

Провідні виробничі потужності російської кораблебудівної галузі та продукція, яку вони виготовляють для потреб ВМФ та Берегової охорони ФСБ РФ є такими:

 

  1. АТ «Прибалтийский судостроительный завод «Янтарь»(м.Калинінград): фрегати проекту 11356 та великі десантні кораблі пр. 11 711;
  2. АТ «Северная верфь»(м.Санкт-Петербург): фрегати пр. 22350, корвети пр.20380, судна тилового забезпечення пр. 23120;
  3. АТ «Амурский судостроительный завод» (м. Комсомольськ-на-Амурі): корвети пр. 20380, допоміжні судна;
  4. Завод «Адмиралтейские верфи» (м. Санкт-Петербург): дизель-електричні підводні човни пр.06363;
  5. Зеленодольський суднобудівний завод ім. О. М. Горького (м. Зелений Дол, Татарстан): малі ракетні кораблі пр.21631 («Буян-М»), корвети пр. 22160 і пр. 22800 («Каракурт»).
  6. Морський завод «Алмаз»(м. Санкт-Петербург): прикордонні сторожові кораблі пр. 10410Б («Светляк»), пр. 12200 («Соболь»), самохідні плавучі крани пр. 02690;
  7. АТ «Восточная верфь» (м.Владивосток): прикордонні сторожові кораблі пр. 22460 («Охотник»),
  8. АТ «Ярославский судостроительный завод» (м.Ярославль): десанті катери пр.21820 («Дюгонь»);
  9. АТ «Средне-Невский судостроительный завод» (м.Санкт-Петербург): тральщики пр. 12700 («Александрит»);
  10. АТ «Астраханский судоремонтный завод» (м.Астрахань): буксири-рятувальники пр.02980;
  11. АТ «Ленинградский судостроительный завод «Пелла» (м. Отрадне): корвети пр. 22800 («Каракурт»), протидиверсійні катери, буксири-рятувальники пр. 02980;
  12. Судноремонтно-суднобудівна корпорація (м. Городець, Нижегородська область): прикордонні дебаркадери пр.09662 («Родшер»);
  13. Суднобудівельна фірма «Алмаз» (м.Санкт-Петербург): самохідні плавучі крани пр. 02690.
  14. АТ «ПО Северное машиностроительное предприятие» (Архангельська обл..): атомні підводні човни.

 

Довідково:

 

Крім російських заводів, для виконання оборонних замовлень РФ незаконно використовує виробничі потужності на території анексованого Криму, зокрема, суднобудівні заводи «Море» (м.Феодосія) і «Залив» (м.Керч), де будуються корвети пр.22800, допоміжні судна та патрульні катери на повітряній подушці для Берегової охорони (БОХР) ФСБ.

 

191121 korablebuduvannya 1

Побудований на Зеленодольському заводі імені О.М. Горького головний корабель проекту 22160 «Василь Биков» восени 2017 прибуксували до Керчі на завод «Залив», де і добудували у 2018 році.

 

Для виконання ремонтів і модернізації кораблів і суден ВМФ РФ також використовуються потужності АТ «Центр судоремонта «Звёздочка» (Архангельська обл..), АТ «Кронштадтский Морской завод» (м.Кронштадт»), судноремонтних підприємств НО РФ на флотах тощо. Для ремонтів кораблів і суден ВМФ РФ також незаконно використовуються потужності АТ «Севастопольський Морський завод» в окупованому Севастополі.

 

Основними проектними інституціями, що займаються розробкою проектів бойових кораблів, підводних човнів, допоміжних суден для потреб ВМФ та Берегової охорони ФСБ РФ є наступні установи:

 

АТ «Северное проектно-конструкторское бюро» (СПКБ, м. Санкт-Петербург), спеціалізація – есмінці пр. 23560 («Лидер»), фрегати (пр.11356, 22350) та сторожові кораблі (пр.22460) тощо; ВАТ «Невское проектно-конструкторское бюро» (НПКБ, м.Санкт-Петербург) – авіаносці пр.11434, пр.11435 тощо, десантні кораблі пр.11 711, модернізація атомних ракетних крейсерів пр.1144; АТ «Центральное морское конструкторське бюро «Алмаз» (ЦМКБ, м.Санкт-Петербург) – корвети пр. 20380, прикордонні сторожові кораблі пр. 10410Б, пр.12200 та тральщики пр. 12700; ЦКБ Морской техники «Рубин» (ЦКБМТ, м.Санкт-Петербург) – автономна атомна система «Статус-6», підводні човни пр.06363 тощо; Зеленодольское ПКБ (м.Зелений Дол, Татарстан) – МРК пр.21631 («Буян-М»), корвети пр.22160 і пр. 22800 («Каракурт»); ЦКБ ім. Р. Е. Алексеєва (м. Нижній Новгород) - десантний катер пр. 21820, КБ «Вимпел» (Нижній Новгород): рятувальний буксир пр. 22870 тощо.

 

За експертними оцінками, російські заводи в цілому спроможні будувати задовільними темпами атомні та дизель-електричні підводні човни різного призначення. В той же час, за словами директора Центру аналізу стратегій і технологій РФ Р.Пухова, який відомий переважно виваженими експертними оцінками, «…будівництво надводних кораблів основних класів перебуває у постійній кризі».

 

Підводне кораблебудування

 

Підводна складова кораблебудування РФ, головним чином, використовується для забезпечення реалізації пріоритетних проектів для потреб ВМФ РФ – будівництво стратегічних атомних підводних човнів типу «Борей-А», багатоцільових АПЧ 5-го покоління типу «Хаски» (носій гіперзвукових ракет «Циркон»), дизель-електричних ПЧ типу «Калина», а також безпілотних підводних систем типу «Цефалопод» (з конвенціональним зарядом) та «Статус-6» (з ядерним зарядом). Остання має бути прийнята вже у 2020 році.

 

https://defence-ua.com/images/Content_2018/03/06/180306-c.jpg

Проект «Статус-6»

Довідково:

 

«Статус-6» є океанською багатоцільовою системою, головним елементом якої є суперторпеда («самоходний підводний апарат») з ядерною бойовою частиною і ядерним реактором. Реактор має забезпечувати дальність ходу до 10 тис км на глибині до 1000 м.

 

Призначення системи – «ураження важливих економічних об’єктів на узбережжі і завдання неприпустимої шкоди території країни шляхом створення внаслідок підриву БЧ торпеди зон значного радіоактивного забруднення, що унеможливить здійснення там військової, економічної і іншої діяльності протягом тривалого періоду часу». В якості носіїв системи планується використати спеціальні атомні ПЧ пр. 09852 «Белгород» і пр. 09851 «Хабаровск».

 

Триває розробка проектів наступного, 5-го покоління атомних багатоцільових ПЧ пр. «Хаски» на заміну існуючим АПЧ пр. 885/885М «Ясень». Будівництво нових АПЧ заплановане на період після 2020 року. До складу озброєння нової АПЧ мають входити гіперзвукові КР «Циркон», КР «Калібр» і торпеди різного призначення.

 

До нової держпрограми озброєнь 2018-2027 років включено розробку проекту АПЧ «Борей-Б». ОКР вже триває, а завершення будівництва головного корабля з передачею ВМФ заплановане на 2026 рік. Новий стратегічний атомний підводний крейсер зберігатиме корпус і озброєння попередника пр.955 («Борей-А»), проте, на відміну від нього, отримає новий водометний рушій і матиме значно меншу шумність. З 2023 року в РФ планується розгорнути серійне будівництво АПЧ нової модифікації «Борей-Б» (загалом, щонайменше 4 одиниці).

 

https://defence-ua.com/images/Content_2019/08/21/publications/190821_CHOVEN_1.jpg

Стратегічний атомний підводний човен типу «Борей-А»

 

Росія все ще відстає від закордонних конкурентів у сфері розробки анаеробних (незалежних від атмосферного повітря) енергетичних установок для неатомних підводних човнів. Відтак, навіть нові ПЧ пр.06363, що будуються зараз, можна вважати морально застарілими і такими, що поступаються закордонним аналогам, насамперед, в автономності перебуванні під водою.

 

З огляду на це, ЦКБМТ «Рубин» продовжує розробку модульної анаеробної енергетичної установки для неатомних ПЧ потужністю у 400 кВт за схемою електрохімічного генератора. Установка має використовувати для роботи водень високого ступеню очищення, який передбачається отримувати безпосередньо на борту корабля з дизельного пального шляхом реформінгу. Тобто, пальне перетворюватиметься на газ, що містить водень і ароматичні вуглеводні. Останні проходитимуть через установку з отримання водню.

 

Отриманий водень подаватиметься на воднево-кисневі паливні елементи, що вироблятимуть електрику для двигунів і бортових систем ПЧ. Таким чином, планується створити процес практично безшумного отримання електрики і відповідно – зменшити акустичні параметри ПЧ в цілому.

 

Надводне кораблебудування

 

За даними з російських джерел, серед пріоритетів надводного військового кораблебудування фігурують новий авіаносець (2027 рік), есмінці пр.23560 («Лидер») з ядерною енергетичною установкою, патрульний криголам пр.23550, нові корвети, десантні кораблі тощо.

 

З огляду на підписання В.Путіним у 2017 році указу «Об основах государственной политики в области военно-морской деятельности до 2030 г», перед російською промисловістю поставлене амбітне завдання щодо збереження другого місця у світі за рівнем потенціалу ВМФ, реалізації масштабного військово-морського будівництва і створення угруповання авіаносців.

 

В Росії багато говорять про необхідність будівництва щонайменше 4-х нових авіаносців. Відомо про розробку проекту такого корабля пр. 23000 («Шторм»), який розробляється фахівцями Криловського державного науково-дослідницького центру (м.Санкт-Петербург). Рішення про можливість будівництва нових авіаносців може бути прийняте ближче до 2025 року. Наразі акцент зроблено на поповнення ВМФ кораблями ближньої та дальньої морської зони (до фрегатів включно).

 

Після вертольотоносців на цьому ж заводі передбачалося здійснити закладку головного атомного есмінця пр.23560 («Лидер»). В російському дискурсі реалізацію проекту 23560 «Лидер» називають «справжнім проривом». Водотонажність корабля цього типу становитиме 17,5 тис. тонн, довжина 200 м, ширина — 20 м. Розробник проекту – СПКБ ( Санкт-Петербург).

 

Проте, з огляду на наявні дані, фактично кораблі цього типу будувати найближчим часом також не планують і усі розмови про це є не більше, ніж пропагандою, якщо не цілеспрямованою дезінформацією.

 

Далі буде...

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ,

Defense Express

 

Публікації та новини по темі:

 

РОСІЯ ПРОТИ ВСІХ

 

ДОВГА РУКА ФРАНЦУЗЬКОГО ФЛОТУ

 

ШТОРМИ ПО КУРСУ

 

ФЛОТ КРАЇНИ ВЕЛИКОГО ДРАКОНА

 

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues