190821 CHOVEN 0Поточні експертні оцінки вказують, що сьогодні відбувається нарощування можливостей та здатностей підводних засобів. Набуває тенденція створення атомних підводних човнів-ракетоносців, які здатні необмежено довгий час приховано перебувати на бойовому чергуванні у готовності після отримання наказу завдавати ударів по критично важливих об’єктах військової і промислової інфраструктури потенційного противника. Все це - без необхідності сплиття на поверхню до завершення патрулювання.

 

Поточні виклики та ризики


Так, Китай, який має найбільший за чисельністю підводний флот у світі, активно будує нові атомні ракетні підводні човни, що несуть БР підводного старту і потенційно здатні завдавати ударів по території США (і їх союзників, Японії, Австралії тощо). Поряд з ними, триває будівництво багатоцільових атомних і дизель-електричних підводних човнів, здатних діяти в океані і завдавати ударів по морських комунікаціях США і союзників.


Цілком новим напрямком розвитку підводної зброї стала розробка останнім часом повністю роботизованих безекіпажних підводних човнів, в т.ч. з атомною енергетичною установкою. Вони матимуть практично необмежену автономність і дальність дії, здатні діяти на великих глибинах і виконувати завдання автономно. Такі системи створюють Росія, США і Китай.


Призначенням таких систем, що створюються в Китаї і Росії, буде знищення авіаносних і амфібійних угруповань ВМС США, завдання ударів по військово-морських базах і політико-економічних центрах Сполучених штатів, тощо.


У цій сфері найбільшого прогресу досягли у Китаї. У липні 2018 року повідомлялося, що ВМС НВА Китаю розробляє «великі безекіпажні субмарини», що керуються штучним інтелектом, здатні виконувати довготривалі автономні місії у Південно-Китайському морі і західній частині Тихого океану.


Йдеться про можливість використання цих ПЧ для несення різного корисного навантаження, в т.ч. розвідувального обладнання, ударного протикорабельного і протичовнового озброєння, у т.ч. торпед. Проте, використання зброї вимагає втручання людини. Окрім використання озброєння, така субмарина потенційно здатна буде таранити свої цілі.


Такі можливості вимагатимуть забезпечення високого рівня прихованості субмарини-дрона. Зокрема, у китайському виданні "Ordnance Science and Technology" у 2017 році йшлося про створення в Китаї серії можливо біомімікричних підводних дронів. Серед останніх - 12-метрові версії дронів, потенційно здатні імітувати на екранах ворожих ГАС морських тварин, зокрема, китів.


У всякому випадку, головним завданням озброєних підводних дронів буде виклик пануванню ВМС США у зазначених стратегічно важливих для КНР акваторіях.


Використання дизель-електричної силової установки має дозволити тривалу автономну діяльність дрона до повернення до власної бази. Китайські джерела повідомляють про можливий термін впровадження таких дронів на озброєнні вже у 2020 році.


Проте, західні експерти висловлюють свій сумнів щодо реальності такого сценарію або ж, щонайменше, рівня розвитку у Китаї відповідних технологій. Адже зазвичай китайці ретельно приховують подібні розробки у таємниці до останнього моменту, коли вони впроваджуються на озброєння.


Для ефективного контролю і управління підводними човнами, китайці створили систему прихованого дальнього зв’язку дальністю дії до 3500 км, що використовує наднизькі частоти( extremely low frequency - ELF). Використання цих частот дозволяє китайським підводним човнам приймати інформацію на більших глибинах, ніж на інших частотах.


У свою чергу, це значно ускладнює протичовновим силам потенційного противника пошук підводних човнів, особливо заздалегідь розгорнутих у мирний час в якості потенціалу ядерного удару по агресору у відповідь (nuclear second-strike deterrent). Щоправда, система має один недолік – вона працює лише в одному напрямку-від командування ВМС до ПЧ.


Іншим потенційним противником США залишається РФ, яка після виводу у 2011 році американських військ з Європи почала нарощувати свій потенціал, в т.ч. будувати нові підводні човни і автономні підводні апарати.


У підводній складовій кораблебудування, головним чином, йдеться про забезпечення реалізації для потреб ВМФ РФ пріоритетних проектів – будівництво стратегічних атомних підводних човнів типу «Борей-А», багатоцільових АПЧ 5-го покоління типу «Хаски» (носій гіперзвукових ракет «Циркон»), дизель-електричних ПЧ типу «Калина», а також безпілотних підводних систем типу «Цефалопод» (з конвенціональним зарядом) та «Посейдон» (з ядерним зарядом). Остання має бути прийнята на озброєння вже у 2020 році.

 

190821 CHOVEN 1

Стратегічний атомний підводний човен типу "Борей-А"


«Посейдон» (колишній «Статус-6») є океанською багатоцільовою системою, головним елементом якої є суперторпеда («самоходний підводний апарат») з ядерною бойовою частиною і ядерним реактором. Реактор має забезпечувати дальність ходу до 10 тис км на глибині до 1000 м. Призначення системи – «ураження важливих економічних об’єктів на узбережжі і завдання неприпустимої шкоди території країни шляхом створення внаслідок підриву БЧ торпеди зон значного радіоактивного забруднення, що унеможливить здійснення там військової, економічної і іншої діяльності протягом тривалого періоду часу». В якості носіїв системи планується використати спеціальні атомні ПЧ пр. 09852 «Белгород» і пр.. 09851 «Хабаровск».


Триває розробка проектів наступного, 5-го покоління атомних багатоцільових ПЧ пр. «Хаски» на заміну існуючим АПЧ пр. 885/885М «Ясень». Будівництво нових АПЧ заплановане на період після 2020 року. До складу озброєння нової АПЧ мають входити гіперзвукові КР «Циркон», КР «Калібр» і торпеди різного призначення.


До нової держпрограми озброєнь РФ на 2018-2027 роки включено розробку проекту АПЧ «Борей-Б». ОКР вже триває. З 2023 року планується розгорнути серійне будівництво АПЧ нової модифікації «Борей-Б» (загалом, щонайменше 4 одиниці). Головний корабель планується передати ВМФ РФ у 2026 році. Новий стратегічний атомний підводний крейсер зберігатиме корпус і озброєння попередника пр.955 («Борей-А»), проте, на відміну від нього, отримає новий водометний рушій і матиме значно меншу шумність.

 

Основні напрямки розвитку ПЧО


Останнім часом стрімкий розвиток технологій істотно зменшив акустичну і теплову сигнатури сучасних субмарин, що значно ускладнило їх пошук і нейтралізацію. З огляду на це для ПЧО важливим стає інтеграція кількох елементів, а саме: надводних, підводних і повітряних протичовнових платформ (носіїв), сенсорів для пошуку і спостереження підводних цілей, а також відповідних засобів для нейтралізації останніх, тобто, протичовнових систем озброєння.


Через притаманну підводним човнам прихованість, а також загрозу, яку вони становлять для потенційних противників, ПЧО перетворилася на один з пріоритетів та найбільш розвинених аспектів війни на морі. Тому, з огляду на глобальний вимір розвитку підводних сил, для протистояння підводній загрозі створюються і протичовнові системи різних типів, розмірів і принципів дії. Фактично, стратегічна ПЧО починається задовго до початку війни.


Її особливість полягає у забезпеченні якомога раннього знищення ПЧ-носія БР, тобто, до того, як він встигне випустити свої ракети. Адже наступний етап – перехоплення вже випущених БР - вимагає залучення значно більших сил і засобів. Відтак, завдання передбачає постійного відслідковування ще у мирний час місцезнаходження кожного ворожого ПЧ-ракетоносця з використанням усього комплексу засобів розвідки, прихованого його супроводження (авіація, надводні кораблі та підводні човни) і у випадку необхідності – гарантованого знищення.


За оцінками експертів, після нещодавнього відновлення у складі ВМС США 2-го флоту, відповідального за Північну Атлантику, зазначені вище елементи протичовнової тактики часів Холодної війни будуть знову актуальними. Особливу небезпеку становитимуть багатоцільові атомні ПЧ, здатні загрожувати комунікаціям союзників у Атлантиці, модернізовані атомні підводні ракетні крейсери типу «Антей», переозброєні на КР «Калібр», а також, у випадку успішного створення, автономні атомні ударні підводні безекіпажні системи далекої дії.


Проте, на відміну від попередніх часів, сучасні російські атомні ракетоносці не мають потреби виходити далеко від своїх берегів. Завдяки впровадженню на озброєння нових БР, вони мають можливість вражати потенційні цілі на території Північної Америки, навіть з власних територіальних вод. Тому тактичною особливістю використання підводної складової російської атомної «тріади» є бойове чергування ПЧ-ракетоносців в межах «бастіонів» (Біле та Охотське моря) під захистом власних сил ПЧО.


Отже, ОВМС НАТО мають вирішувати завдання ПЧО як на традиційному напрямку можливої спроби російського підводного флоту (багатоцільові ПЧ і ПЧ-носії крилатих ракет) прорватися в Атлантику, так і на новому – пошуку і знищенні ракетоносців в межах «бастіонів» в межах російських територіальних вод.


Завдання ПЧО мають вирішуватися комплексно, із залученням можливостей різнорідних сил ВМС, космічної розвідки, протичовнової авіації тощо. До боротьби з підводною загрозою залучаються надводні кораблі, протичовнові підводні човни-мисливці та авіація берегового і корабельного базування. Останнім часом до них все більше долучаються безпілотні системи.


Так, в якості перспективного напрямку розглядається розвиток взаємодії традиційних і роботизованих (безпілотних та без екіпажних) платформ-носіїв відповідних сенсорів та протичовнової зброї.


Тому, на думку експертів, питання прориву до середини «бастіонів» протичовнових ПЧ західних країн з метою стеження за російськими ракетними ПЧ, залишається однією з ключових проблем. В якості варіанту рішення експерти не виключають можливість використання для цього і нових автономних безекіпажних підводних апаратів, що створюються американськими концернами, зокрема, «Boeing». Відомо про замовлення у лютому 2019 року 4-х одиниць типу Orca Extra Large Unmanned Undersea Vehicles (XLUUVs).

 

190821 CHOVEN 2

Підводний човен типу Orca Extra Large Unmanned Undersea Vehicles 


З огляду на ступінь загрози, яку становить для Заходу атомний підводний флот РФ, активність підводних човнів США і Великобританії в районах базування і бойової підготовки підводних сил російського Північного флоту залишається високою.


Аналогічним чином ВМС США мають діяти задля контролю за китайськими атомними підводними човнами. На особливу увагу заслуговує будівництво на о.Хайнань військово-морської бази з підземними бункерами-укриттями для ПЧ. За даними американської розвідки, останні мають кілька окремих виходів до відкритого моря і дозволяють китайським субмаринам приховано залишати свою базу і виходити на бойове чергування. Отже, американці мають вирішувати цю проблему задля своєчасного взяття на супроводження китайських ПЧ.


Іншою проблемою є технічна розвідка, як важливий засіб в системі ПЧО. До останнього часу вважалося, що китайці щонайменше наздогнали США у цій сфері. А завдяки впровадженню Китаєм квантового зв’язку, де ця країна є світовим лідером, системи зв’язку ВМС НВАК перетворилися на абсолютно захищені від перехоплення будь-ким.


У той же час, сама китайська сторона продовжує активне використання засобів технічної розвідки проти США, а питання припинення китайцями кібершпигунства проти США піднімається президентом Дональдом Трампом навіть під час перемовин на вищому рівні. Адже це безпосередньо пов’язується з завданнями ПЧО.


Одним з перспективних напрямків вирішення завдань ПЧО ВМС США вважають використання надводних протичовнових безекіпажних платформ. Зокрема, йдеться про випробування прототипу безекіпажного катера (MDUSV) «Sea Hunter». Проект розроблено DARPA, з 2018 року триває його подальше вдосконалення в рамках таємної програми Офісу Військово-Морських досліджень (Office of Naval Research).


Можливості цього 135-тонного дрона дозволяють використовувати його у морських і літторальних операціях ВМС. Він має дальність дії до 10000 миль і автономність 30-90 діб. Корисне навантаження може включати кілька варіантів, у т.ч. комплекс засобів ПЧО. Але від початку платформа створювалася, як корабель тривалого спостереження ПЧО і не мала власного озброєння.


«Sea Hunter» оснащено підкильною ГАС і бортовою системою аналізу і класифікації підводних цілей, передусім, малошумних дизель-електричних ПЧ. Дрон спроможний приховано слідкувати за підводною ціллю протягом тижнів, аж поки ворожий ПЧ не вийде на поверхню або не повернеться до своєї бази. У випадку ж, якщо ціль буде класифікована, як загроза, дрон транслює її координати на бойові кораблі або літаки.


Для вирішення завдань ПЧО в різних країнах оптимізуються також платформи з меншим радіусом дії. Зокрема, це дистанційно керований 12-метровий підводний дрон «Seagull», автономність якого становить 4 доби. Наявність системи супутникового зв’язку дозволяє використовувати SEAGULL на відстані до 3,500 км від пункту управління.


Цей дрон може нести різне корисне навантаження, зокрема, випромінювачі буксируваної ГАС бокового огляду та ГАС з синтетичною апертурою і високим рівнем розпізнання Kraken «Katfish» для викриття об’єктів майже на морському дні навіть у складних умовах.


Для виконання завдань ПЧО модульний багатоцільовий дрон може нести озброєння у складі легких протичовнових торпед. Доволі невеликі габаритні розміри дозволяють розміщуати і транспортувати «Seagull» на більшості існуючих кораблів. Дрон здатний виконувати більше завдань, ніж навіть звичайний вертоліт, виключивши необхідність залучення пілотованої техніки, наприклад, для пошуку ПЧ або розвідки обстановки по курсу надводного корабля.


Іншою альтернативою є 11-метровий підводний дрон ARCIMS німецької компанії Atlas Elektronik, який спочатку створювався в якості засобу для пошуку і нейтралізації морських мін. Втім, завдяки можливості застосування модуля ПЧО дрон здатний викривати, класифікувати і визначати координати підводних човнів. Щоправда, на відміну від «Seagull», цей апарат не має озброєння.

 

190821 CHOVEN 3

11-метровий підводний дрон ARCIMS німецької компанії Atlas Elektronik


Впровадження протичовнових дронів значно підвищує ПЧО і може бути корисним для висвітлення підводної обстановки в районах перебування особливо цінних надводних кораблів, таких, як авіаносці або десантні кораблі.

 

Далі буде...

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ,

 

Defense Express

 

Матеріал оприлюднено в журналі Defense Express №8 за 2019 рік.

 

PS: Додаткову інформацію про умови та порядок передплати журналу Defense Express можна знайти тут.

 

Публікації та новини по темі:

 

ЗАГРОЗА З МОРЯ

 

ГУР: У ЧОРНОМУ МОРІ ПЕРЕБУВАЄ 37 КОРАБЛІВ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ РФ

 

ЯК ЧАСТО ЗАЗНАЮТЬ КАТАСТРОФИ ВІЙСЬКОВІ КОРАБЛІ

 

ПРОТИЧОВНОВА ОБОРОНА Ч.2

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues