https://defence-ua.com/images/Content_2019/03/20/190320-tehnikaZSU-0.jpgЧи здатен український ОПК стати драйвером економічного розвитку

 

Продовження матеріалу: НОВІ РОЛІ ОБОРОНКИ Ч.1

 

Виклики часу

 

За прогнозами експертів, війни майбутнього будуть переважно дистанційними, удари завдаватимуться здалеку, з-поза меж досяжності засобів ППО-ПРО противника. Тому розвиток засобів повітряного (космічного) нападу та захисту від нього набуває неабиякого значення вже сьогодні. І вітчизняні розробки в цій царині є доволі вагомими.

 

Відповідний потенціал і досвід Україна має й у створенні нових РЛС різного призначення. Передусім це станції, що працюють у системі ППО-ПРО. Остання розробка — РЛС 80К6Т класу 3D кругового огляду (робоча назва «Лелека»), яку розробив НВК «Іскра» (м. Запоріжжя) власним коштом. Вона здатна виявляти й супроводжувати одночасно до 300 цілей (літаки, вертольоти, балістичні та крилаті ракети) на відстані до 500 км на всіх діапазонах висот.

 

171130 iskra 1

РЛС 80К6Т від НВК «Іскра» (м. Запоріжжя) здатна виявляти й супроводжувати одночасно до 300 цілей (літаки, вертольоти, балістичні та крилаті ракети) на відстані до 500 км на всіх діапазонах висот

 

Публікації по темі:

 

УКРАЇНА - В ДЕСЯТЦІ КРАЇН СВІТУ, ЯКІ МАЮТЬ ЗАМКНУТИЙ ЦИКЛ ВИРОБНИЦТВА ЛОКАТОРІВ

 

ЗА ПЕРШУ ПОЛОВИНУ 2019 РОКУ ВЖЕ КІЛЬКА ПІДРОЗДІЛІВ РТВ ЗСУ ПЕРЕОЗБРОЄНО НОВИМИ РЛС

 

Про свою зацікавленість у придбанні РЛС повідомляли військові аташе кількох іноземних держав, зокрема США. В останньому випадку відомо, що питання ППО-ПРО є одним із ключових пріоритетів розвитку національної оборони.

 

Якщо говорити про ракетну техніку, то коштом іноземного замовника вже створено оперативно-тактичний ракетний комплекс (ОТРК) середньої дальності «Грім» (до 280 км), що саме проходить військові випробування. Це перша така розробка, реалізована в Україні. Цьогоріч згаданий комплекс має бути взятий на озброєння і в дещо модифікованій версії (збільшено дальність) серійно випускатиметься й для потреб ЗСУ (ОТРК «Сапсан»).

 

190722 tehnika 2

ОТРК в экспортній версії «Гром-2» повинен вражати цілі на відстані до 300 км. В більш просунутій версії для украинскої армії ОТРК «Сапсан» зможе завдавти удари на відстань до 500 км...

 

Публікація по темі: ПОЧЕМУ УКРАИНСКИЙ ОПЕРАТИВНО-ТАКТИЧЕСКИЙ КОМПЛЕКС «САПСАН» БУДЕТ КРУЧЕ РОССИЙСКОГО «ИСКАНДЕРА»

 

Завершено цикл випробувань першої української високоефективної ПКР «Нептун», яка дасть змогу Україні впевнено почуватися поряд з агресивним сусідом, передусім на морському напрямку. На сьогодні ПКР готова до серійного виробництва. Держзамовлення оцінюється в 250 ракет плюс певна кількість мобільних комплексів (пускових установок, машин управління та іншої техніки). Система вже активно пропонується на експорт у береговому та корабельному варіантах (носії-корвети типу «Володимир Великий» та ракетні катери типу «Лань»). Незабаром має бути розроблена також версія ПКР «Нептун» повітряного базування (носії-літаки типу Су-24 або Су-27).

 

Завершено державні випробування, взято на озброєння й запущено в серійне виробництво перший український ракетний комплекс із коригованим боєприпасом «Вільха». Під час реалізації цього проекту було налагоджено виробництво (вперше в країні) ракетного палива, корпусів габаритних снарядів, елементів точної механіки, нових конструкційних матеріалів, елементної бази та ключових елементів системи управління вогнем, різних великих і малих комплектуючих деталей тощо.

 

А ще підприємства української оборонки багато зробили для того, щоб посісти лідируючі позиції в розробці та випуску протитанкових засобів та увійти до елітного клубу в складі сімки країн, що мають повний цикл виробництва високоточних боєприпасів. Деякі з них уже активно закуповують іноземні замовники. Є попит на українські ПТРК «Стугна» та «Корсар», які постачаються Йорданії, Єгипту та Саудівській Аравії. Нещодавно повідомлялося про підписання контракту на експорт великої партії українських мобільних протитанкових комплексів до однієї з країн Перської затоки.

 

190722 tehnika 3

ПТРК «Стугна» на вогневому рубежі

 

Публікації по темі:

 

ПОЛТОРАК: ПОСТАЧАННЯ НОВИХ ПТРК «СТУГНА» ТА «КОРСАР» ПРАКТИЧНО УНЕМОЖЛИВИЛИ ВИКОРИСТАННЯ ВОРОГОМ ТАНКІВ НА ДОНБАСІ (ВІДЕО)

 

ВІЙСЬКОВІ ВИПРОБУВАЛИ НОВІ ПТРК «СТУГНА» І «КОРСАР»: ОПУБЛІКОВАНО ВІДЕО

 

«СТУГНА» І «КОРСАР» ВИСОКОТОЧНО ВРАЖАЮТЬ ЦІЛІ

 

У КАТАРІ НА ПАРАДІ ВПЕРШЕ ПОКАЗАЛИ БОЙОВІ МОДУЛІ З УКРАЇНСЬКИМИ ПРОТИТАНКОВИМИ РАКЕТАМИ «СКІФ» (ВІДЕО)

 

В ЙОРДАНІЇ У 2018 РОЦІ РОЗПОЧАЛИ ЛІЦЕНЗІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО УКРАЇНСЬКИХ ПТРК

 

Серед важливих напрямів розвитку вітчизняного ОПК має бути відродження та пришвидшений розвиток кораб­ле­будування. Консолідуюча роль оборонки тут вбачається в приватизації підприємств галузі та забезпеченні останніх замовленнями, оновленні виробничих потужностей, налагодженні системи підготовки кадрів тощо. Відродження військового кораблебудування (ракетні катери, корвети, тральщики, допоміжні судна) допоможе оживити галузь та економіку загалом.

 

Водночас це дасть змогу створити сприятливі умови для поступового будівництва комерційних, морських і річкових суден, насамперед зерновозів, танкерів, барж, буксирів. З огляду на перспективи збільшення вирощування та експорту українського зерна на державному рівні варто було б замислитися над створенням національної акціонерної судноплавної компанії з виключним правом транспортувати вітчизняні товари, зокрема й на експорт. Підприємство треба буде забезпечити необхідним флотом і фахівцями, а це, своєю чергою, стимулюватиме розвиток морської освіти, кораблебудівної науки та відповідних досліджень.

 

Від такого сценарію виграють і суміжні галузі, насамперед машинобудівна, металургійна, мореплавство. Це допоможе створити нові робочі місця тут, удома, а не за кордоном.

 

Херсонський суднобудівний завод «Паллада», що належить до ДК «Укроборонпром», у 2017 році здійснив поставку на Кіпр автономного композитного плавучого дока. У 2018-му ще один плавдок поставили на експорт до Південно-Африканської Республіки. Йдеться про будівництво на продаж й інших доків і допоміжних та комерційних суден.

 

Утім, системного підходу тут немає. На жаль, українська суднобудівна галузь загалом позбавлена підтримки держави й змушена виживати самостійно. Заводам бракує інвестицій, нових технологій, підготовки кадрів тощо. Понад те, відчувається відплив кваліфікованих кадрів за кордон (до Польщі, країн Балтії, ОАЕ, Росії).

 

Втрачені можливості

 

У 2014 році внаслідок агресії Росії було втрачено також третину найпотужніших підприємств, зокрема три заводи ДК «Укроборонпром», що працювали в Криму (Керч, Севастополь, Феодосія). Сьогодні всі вони незаконно використовуються для виконання замовлень ВМФ РФ.

 

Але й із тими підприємствами, що лишаються в розпорядженні вітчизняної оборонки (переважно ДК «Укроборонпром»), поки що не все гаразд. Через тривалу відсутність Морської доктрини, Морської стратегії та недооцінки керівництвом держави важливості кораблебудівної (суднобудівної) галузі й морського напряму загалом ми вже втратили багато часу та можливостей. Зокрема, якби певних зусиль докладали до реалізації спільного чорноморського проекту корабля класу «корвет», Україна могла б стати лідером тринаціональної (Україна, Румунія та Болгарія) або навіть двонаціональної (Україна та Румунія) програми з їх будівництва. Згодом така продукція стала б конкурентоспроможною й на зовнішньому ринку.

 

https://defence-ua.com/images/Content_2019/06/19/publications/190619-KORVET-1.jpeg

Недобудований корвет "Володимир Великий" знаходиться на Чорноморському суднобудівному заводі, його почали будувати у 2011 році

 

 

Публікації по темі:

 

ЯК УКРАЇНА ЗБИРАЄТЬСЯ РЕАНІМУВАТИ ПРОЄКТ «КОРВЕТ»

 

ІНОЗЕМНИЙ ПАРТНЕР ХОЧЕ ЗАКУПИТИ ЗНАЧНУ КІЛЬКІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КОРВЕТІВ - ЕКСПЕРТ

 

МОРСЬКА ДОКТРИНА УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 РОКУ (ПОВНИЙ ТЕКСТ)

 

Підтвердженням цього є досвід України в проектуванні та будівництві бойових кораблів, наявність у ДПЦК (входить до складу ДК «Укроборонпром») готового проекту. До того ж ВМС усіх згаданих чорноморських країн потребують оновлення і саме корветів, призначених для використання в однакових умовах Чорного та/або Середземного морів.

 

Такий підхід дав би змогу здешевити будівництво, заощадити значні кошти й у стислі терміни отримати необхідну кількість цілком сучасних бойових кораблів, що відповідали б стандартам країн НАТО. На жаль, цього не сталося, хоча на сьогодні ще не все втрачено. Ні Румунія, ні Болгарія досі не побудували для своїх ВМС нових корветів, хоча й зробили певні кроки в цьому напрямку.

 

У пошуках партнерів та союзників

 

Створення сучасних зразків ОВТ потребує значних коштів і часу, тому не всі країни світу, навіть промислово розвинені, можуть собі дозволити таку розкіш. Утім, необхідність у нових озброєннях та зменшенні витрат об’єктивно підштовхує до того, щоб робити це спільно з іншими учасниками процесу.

 

https://defence-ua.com/images/Content_2019/04/09/publications/190409-gol.jpg

Військово-технічне співробітництво з західними партнерами дозволило суттєво підвищити технологічність українських виробів. Н фото: За результатами заміни російських комплектуючих в керованому артилерійському снаряді з лазерним напівактивним самонаведенням калібру 152/155 мм «Квітник» (створений ДП НВК «Прогрес») виявилось, що замість 11 поверхів плат у головці самонаведення для цих керованих снарядів цілком достатньо 3. Подібна схема також використовується і в новому керованому боєприпасі «Карасук».

 

Публікації по темі:

 

НОВЕ СІМЕЙСТВО УКРАЇНСЬКИХ КЕРОВАНИХ БОЄПРИПАСІВ

 

«ЗБРОЯ ТА БЕЗПЕКА-2017»: ПРЕЗЕНТОВАНИЙ КЕРОВАНИЙ СНАРЯД «КВІТНИК» БЕЗ РОСІЙСЬКИХ КОМПЛЕКТУЮЧИХ

 

УКРАЇНА ГОТОВА ПОЧАТИ СЕРІЙНИЙ ВИПУСК АРТСНАРЯДІВ "КВІТНИК" БЕЗ РОСІЙСЬКИХ ДЕТАЛЕЙ

 

«КВІТНИК» ГОТУЮТЬ ДО МАСОВОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ

 

Сьогодні українська оборонка перебуває в активних пошуках потенційних іноземних партнерів та інвесторів. Наша аерокосмічна галузь хоча й частково, але вже інтегрована в такі великі міжнародні космічні проекти, як Antares та Vega. Вже є певні успіхи у військово-технічній співпраці (ВТС) з такими країнами, як США, Китай, Казахстан, Польща, Туреччина, Саудівська Аравія, М’янма, Таїланд. Нещодавно нашими розробками зацікавилися й деякі країни Перської затоки, зокрема ОАЕ. На окрему увагу заслуговують тут Сполучені Штати, які стежать за реформою українського ОПК і готують власні рекомендації щодо її пришвидшення та якісних змін. Також розглядається можливість нарощування двосторонньої ВТС України зі США, зокрема щодо посилення системи ППО і ВМС ЗСУ. Водночас Сполучені Штати відкриті для розвитку ВТС із Києвом у форматі Foreign direct sales.

 

https://defence-ua.com/images/Content_2019/04/30/publications/190430-Turkish_UAV_Bayraktar_TB2_in__Ukrainian_Armed_Forces.jpg

Військово-техніч на співпраця України й Туреччини (завдяки якій у ЗСУ з’явилися ударні безпілотники Bayraktar TB2) може значно ускладнитися через політичні ускладнення між Вашингтоном та Анкарою

 

 

 

Публікації по темі:

 

УКРАЇНА ТА ТУРЕЧЧИНА: ПЛІДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

 

ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНА СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ ТА ТУРЕЧЧИНИ: МІЖ США ТА РОСІЄЮ

 

ЕКСПЕРТ: ТУРЕЧЧИНА – ПЕРША КРАЇНА, З ЯКОЮ УКРАЇНА РЕАЛІЗУЄ ОФСЕТНІ ПРОГРАМИ В ОБОРОННІЙ СФЕР

 

УДАРНИЙ BAYRAKTAR: КУПИЛИ, ВЛУЧИЛИ. КУДИ ЛЕТИМО ДАЛІ?

 

Після припинення дії Договору про звичайні збройні сили в Європі не можна виключати початку нової гонки озброєнь та загострення конкуренції між країнами ЄС і США. Такий сценарій навряд чи можна вважати позитивним для світу загалом. Проте якщо таке станеться, українські зброярі зможуть збільшити експорт та активізувати співпрацю з цілою низкою країн. З одного боку, це, безумовно, можна розглядати як шанс, а з другого — як випробування. Адже, зважаючи на позицію Сполучених Штатів, певні обмеження для ВТС України з деякими країнами зберігатимуться.

 

Серед ключових змін в ОПК американські експерти називають подальше реформування ДК «Укроборонпром» зі створенням на його базі низки спеціалізованих оборонних холдингів європейського зразка, а також реформування системи держуправління оборонною промисловістю. При цьому обов’язковою умовою є інтеграція національного ОПК у глобальний оборонний ринок і зняття нормативних обмежень щодо залучення в нього приватних інвестицій.

 

Щоправда, існують певні проблемні та політичні питання через суперечки деяких наших партнерів зі США, які не зацікавлені в розвитку окремих оборонних сегментів Туреччини й «настійливо рекомендують» не співпрацювати з нею. Зрозуміло, що Україна як одержувач військової допомоги Сполучених Штатів має дослухатися до думки Білого дому. Можливо, це так, але ж ідеться про нашу безпеку й наші інтереси, яким безпосередньо загрожує агресор. Тому варто переконливо та послідовно аргументувати свій інтерес і стояти на своєму. Тим більше що Туреччина, попри всі виверти її президента, наразі залишається членом НАТО! Безоглядне та некритичне виконання Україною американських побажань у 1998 році вже обернулося для нас втратою вигідного Бушерського контракту на виготовлення харківським Турбоатомом парових турбін для Бушерської АЕС в Ірані, який на диво швидко перехопила Росія.

 

https://defence-ua.com/images/Content_2019/04/30/publications/AIRS190430-HOW_EURASIA-2018_JOINT__TURKISH-UKRAINIAN_PLANE_MANUFACTURING_PROJECT.jpg

На виставці AIRSHOW EURASIA-2018 було представлено спільний проект по виробництву українсько-турецького військово-транспортного літака.

 

У сухому залишку ми так і не отримали обіцяної компенсації ні тоді, ні після відмови від ядерної зброї. Навіть сьогодні, після очевидного порушення Росією суверенітету та територіальної цілісності України, США і Захід загалом доволі стримані й не поспішають надавати нам оборонні технології. Що ми маємо робити, щоб запобігти повторенню таких випадків і водночас відстояти національні інтереси в оборонці? Як зазначив у нещодавньому інтерв’ю директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, Україні треба розвивати своє. Як самостійно, так і в межах спільних двосторонніх та багатосторонніх програм.

 

Наприклад, у 2018 році державні та приватні підприємства ОПК України були визнані найактивнішими учасниками досліджень Промислово-дорадчої групи НАТО (NIAG). Наші фахівці спільно із західними колегами визначали основні вектори розвитку, працювали над концептуальними підходами за такими основними напрямами, як забезпечення логістичних спроможностей, вертолітна техніка наступного покоління, використання військової авіації різних типів та в різних умовах, автономні системи та техніка, морські безпілотні системи тощо.

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ,

Defense Express

Для Тиждень.UA

 

Матеріал друкованого видання № 27 (607) від 4 липня

 

Публікації по темі:

 

НОВІ РОЛІ ОБОРОНКИ Ч.1

 

ЯК ВРЯТУВАТИ «ОБОРОНКУ». КРОКИ ВЕЛИКІ, МАЛІ ТА ЗАЙВІ

 

2014-2018: ЯК ЗМІНИВСЯ ОБОРОННИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ

 

ПРО ЗБРОЮ ТА АРМІЮ: ВАЖЛИВЕ ТА АКТУАЛЬНЕ

 

КУДИ ПРЯМУЄ УКРАЇНСЬКА ОБОРОНКА

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues