190521 uopРішення Прем`єр-міністра України Володимира Гройсмана піти у відставку, власне, не впливає на ультиматум, який було оголошено концерну «Укроборонпром». Це зафіксовано в урядовому дорученні за підсумками засідання Кабінету міністрів від 15 травня: «…у десятиденний строк завершити проведення переговорних процедур щодо визначення аудиторської компанії для здійснення публічного фінансового аудиту Державного концерну «Укроборонпром». Термін ультиматуму спливає 25 травня.

 

Тож навіть якщо Володимир Гройсман і йде, то його ультиматум залишається. З одною важливою деталлю безпосередньо від прем’єр-міністра. Прем’єр наполягав, що за аудит має заплатити сам концерн, коштами оборонних підприємств. З таким підходом ситуація навколо аудиту «Укроборонпрому» почала нагадувати шоу з роздяганням для дорослих. Проте ноу-хау полягає в тому, що за виставу мають платити вже не глядачі, а самі учасники.

 

Навіщо нам отой аудит?

 

Спочатку все виглядало цілком пристойно. Про аудит «Укроборонпрому» силами визнаних міжнародних компаній було оголошено ще 2017 р. Провести його планувалося за рахунок не державних, а донорських коштів. Результати аудиту мали стати основою для трансформації державної оборонної власності, яку нині уособлює «Укроборонпром», у формат, який відповідає ринковим умовам. Бо, як тоді заявлялося, наша «оборонка» має бути конкурентною (з урахуванням нових партнерів, нових стратегій, нових ринків з новою продукцією). І прозорою для тих країн чи компаній, які захочуть вкладати гроші в оборонно-промислові проекти в Україні.

 

190521 uop 2

 

Втім, цілком логічним було і інше пояснення. Цим аудитом насамперед Сполучені Штати, що постійно дорікали нам корупцією та зловживаннями в оборонній сфері, мали вирішити два питання. Перше. Провести реальний аналіз всіх наших поточних можливостей (включно з оцінкою ризиків розповсюдження критичних технологій до держав, які можуть брати участь у неминучій приватизації нашої «оборонки»). Друге - ініціювати і контролювати цей процес до переможного результату. Власне, такий маневр США провели з польською «оборонкою». Ми були наступні. Така собі франшиза по-американські.

 

Аудит мав бути дійсно глобальним, що і підтвердив оголошений у грудні 2017 р. тендер на надання послуг зі стратегічного, операційного, технологічного, юридичного і, нарешті, фінансового аудиту згідно з міжнародними стандартами. Тендер включав три лоти на загальну суму у 130 млн. грн.

 

Перший стосувався надання послуг стратегічного, операційного, технологічного огляду, вдосконалення розробленої стратегії корпоративної та виробничої реструктуризації концерну, та супроводу практичного впровадження розроблених переможцем рекомендацій. Цей лот коштував найдорожче — аж 78 млн. грн.

 

Другий лот на 20 млн. грн. передбачав юридичний огляд та діагностику діяльності концерну, стосувався стратегії та реформування системи управління концерну.

 

Новина по темі: УКРОБОРОНПРОМ ГОТОВИЙ ДО МІЖНАРОДНОГО АУДИТУ

 

Третій лот на 32 млн. грн. стосувався фінансового аудиту згідно з міжнародними стандартами.

 

Хто заплатить за шоу?

 

З самого початку американці дійсно збирались за це платити. Зокрема, мені відомо про перемовини з низкою донорів, які відбувалися за сприяння посольства США в України. Найбільш активно з цією темою усі учасники гралися у 2018 р. Проте далі почалися сюрпризи. Потенційні донори на українських теренах не матеріалізувались. А з початку 2019 р. почали лунати натяки, що для аудиту треба шукати кошти в Україні. Хоча бюджет вже був зверстаний - і жодному міністерству чи структурі такі витрати не були передбачені.

 

Новина по темі: МІЖНАРОДНИЙ АУДИТ ДК «УКРОБОРОНПРОМ» ОБІЙДЕТЬСЯ У 5 МЛН ДОЛАРІВ

 

26 лютого 2019 р. Посол США в Україні Марі Л. Йованович направила листа Прем’єр-міністру України В. Гройсману. Серед іншого, у листі стверджувалось:

 

«Ми продовжуємо закликати уряд підтримувати фінансування міжнародного фінансового аудиту та оцінки корпоративного управління «Укроборонпрому». Декілька відомих західних аудиторських фірм подали заявки на цей тендер. Єдиним бар'єром для початку цього аудиту наразі є відсутність державного фінансування. Аудит та оцінка можуть розпочатися протягом декількох місяців після виділення коштів та надходження тендерних пропозицій, і кожен досягнутий етап стане позитивним сигналом для української громадськості. Початок нового процесу та вибір іншого шляху займе набагато більше часу і надішле негативний месседж цим компаніям і представникам закордонної оборонної промисловості про те, що Україна не має на меті повністю реформувати свою оборонну промисловість.

 

Ми просимо вас публічно підтримати фінансовий аудит і доручити Кабінету міністрів виділити необхідні кошти для забезпечення його завершення».

190521 uop 3

190521 uop 14

В березні 2019 р. ситуація загострилася через Бігус-гейт. Було засідання РНБО, рішення якого було введено у дію Указом Президента України від 15 березня 2019 р. Там йшлося про те, що Кабінет міністрів задля усунення корупційних ризиків, підвищення прозорості та посилення контролю з боку держави має забезпечити у місячний термін організацію проведення аудиту концерну із залученням міжнародних експертів.

 

Відпрацьований прийом

 

Прем`єр-міністр Володимир Гройсман, втім, відреагував на це лише у період президентського напіввладдя. Грошей не шукав, а на засіданні уряду 15 травням просто перепрасував м’яч далі. I зобов’язав вже «Укроборонпром» протягом 10 днів завершити всі переговорні процедури з аудиторськими компаніями, визначити переможця і розпочати публічний фінансовий аудит компанії. «Для українських воїнів і для суспільства дуже важко зрозуміти, як функціонує така дуже закрита структура, як «Укроборонпром» - заявив Гройсман на цьому засіданні. Хоча, звісно, це було дивно чути, бо за п’ять років, включно з роками прем’єрства Володимира Гройсмана, уряд так і не призначив власного представника у Наглядову раду «Укроборонпрому». І де-юре і де-факто самоусунувся від участі в управлінні концерном.

 

190521 uop 5

 

До речі, за весь цей час я пам’ятаю лише один приклад, коли прем’єр-міністр привселюдно опікувався оборонними проблемами. Це було у грудні 2017 р., коли Володимир Гройсман перед телекамерами заявив про те, що він наполягає на тому, щоб Президент Порошенко звільнив тодішнього главу «Укроборонпрому» Романа Романова. Причиною такого рішення прем'єр назвав непогашення у строк боргів із зарплати на Миколаївському суднобудівному заводі. У дорученні тоді прем'єра стверджувалося, що керівники суб'єктів господарювання несуть особисту відповідальність за стан виплати заробітної плати. Начебто все правильно. Але, по суті, то було уникнення від власної відповідальності.

 

Борги на Миколаївському заводі виникли через традиційну для підприємства багаторічну відсутність замовлень від МО України, а особливо після того, як Міноборони перестало оплачувати послуги з утримання ракетного крейсера "Україна", який стоїть на заводі. Розрубати вузол взаємного несприйняття і непорозумінь між Міноборони, Мінекономрозвитку і «Укроборонпромом» міг тільки прем'єр.

 

Павло Букін, що змінив Романова на посаді гендиректора «Укроборонпрому», прийняв рішення щомісячно перераховувати проблемному заводу кошти. Бо без погашення заборгованості із зарплатні, за законом, звільнити незадіяних у виробництві працівників не можна. Для цього у 2018 р. концерн перерахував на Миколаївський суднобудівний завод 22 млн. грн, у 2019 р. – ще 17 млн. грн. Це становить чи не половину від обсягів внесків, які отримав концерн від інших підприємств «Укроборонпрому», що мають прибутки. Чисельність працівників на Миколаївському суднобудівному скоротилась з 800 до 330 осіб. Але рішення, що робити з крейсером - продати або пустити «на голки» - немає й досі. Наради ні в РНБО, ні в Кабміні ні до чого не привели. Фінансова пробоїна залишається, але тепер ще додалась і вимога про оплату аудиту.

 

Нова реальність

 

Чи готовий «Укроборонпром» платити за аудит? Спроби Defense Express з`ясувати ситуацію у концерні завершилися наступним.

 

На сьогодні «Укроборонпром» не має вільних коштів, а також реальних чи потенційних джерел фінансування, аби оплатити послуги за тендером з міжнародного аудиту. Ні в фінансових планах концерну, ні у фінансових планах підприємств концерну такі витрати не передбачені. В «Укроборонпромі» стверджують, що оплата аудиту не повинна робитися за рахунок вимивання коштів оборонних підприємств. Бо чи не більша половина підприємств самі потребують фінансового ресурсу для виконання замовлень, пов’язаних з національною безпеку і обороною, а також для модернізації основних фондів.

 

190521 uop 1

 

Тож концерн звернувся до Мінекономрозвитку з проханням винести на розгляд Кабінету міністрів України пропозицію, аби використати для аудиту кошти з резервного фонду державного бюджету. Причому взяти їх звідти з поверненням. Але ця пропозиція урядом підтримана не була.

 

Отже, підсумовую

 

  1. Базова суть ідеї комплексного аудиту полягала в тому, аби провести аудит «Укроборонпрому» за рахунок донорських, а не державних коштів. Аудит проголошувався як комплексний. Проте у підсумку він перетворився на кампанійщину і «зсохся» лише до фінансової складової. Політикам та чиновникам було цілком достатньо гасел про «прозорість, відкритість та боротьбу за корупцією».
  1. Якщо мова йде лише про фінансовий аудит, то у нас в країні за це відповідають Рахункова палата та Державна аудиторська служба. І цей їхній функціонал не передбачає додаткових оплат. Якщо «Укроборонпром» навіть гривнею оплатить міжнародний аудит за рахунок ресурсів підприємств, чи будуть до керівництва «Укроборонпрому» питання у прокуратури і НАБУ? Чи всі претензії можна відразу переадресувати прем'єр-міністру або в посольство США?
  1. Нам аудити потрібні для користі, а не для шкоди. Для початку хоча б закінчити внутрішній аудит між Міноборони і «Укроборонпромом», де яке майно було і що залишилося. Цей аудит пережив всіх минулих Президентів без найменшого результату і ясності.

 

Фінансовий аудит, на мою думку, найменше з того, що нам реально потрібно. У пропонованому вигляді він не принесе нам нових знань. Умовно кажучи, у кораблі нашої «оборонки» купа пробоїн. Але ми не прагнемо їх латати, а хочемо за міжнародними стандартами фінансової звітності описати, як цей корабель набирає все більше води і втрачає швидкість. У авральному способі фінансування аудиту, який визначений Кабінетом міністрів, є ризики для стійкості тих наших оборонних заводів, які ще тримаються на плаву.

 

  1. До технічного аудиту державної оборонної галузі, що був передбачений в першому лоті, справа, здається, не дійде. Проте цікаво, а чи спроможна хоч якась з відомих міжнародних аудиторських компаній дійсно його зробити? Технічний аудит потребує розуміння, зокрема, і технологічних процесів на підприємствах. А чи можна залучити фахівців, що відповідали за виробництво танка «Леопард», під вирішення завдань на нашому заводі Малишева? Скоріш, ні. Бо дуже багато нюансів, абсолютно різні концепції.

 

У цьому контексті додам таке. Одна з компаній великої «четвірки», що претендує на замовлення від України, дійсно проводила аудит оборонної промисловості Польщі. У підсумку було розроблено три сценарії стратегії трансформації. Проте життя згодом показало, що реформувалась оборонна промисловість Польщі зовсім не по схемам, які намалювали великі аудитори.

 

І ще. У 2011 р. компанія МсКinseу, ще одна з четвірки претендентів, вже розробила пропозиції для реформи нашого «Укроборонпрому». Вони передбачали рух від формату «пожежника», у якому «Укроборонпром» перебуває донині, до формату «стратега». Там є концептуальні підходи, які можна легко поєднати з дуже детальною науково-дослідною роботою «Фабрика» ЦНДІ ОВТ ЗС України. «Фабрика» описує покроково, як змінювати оборонну промисловість країни в ринкових реаліях – з розумінням суті процесу, наших особливостей, обмежень і очікуваного результанта. Хоч зараз бери та виконуй. Одна вада у «Фабрики» – не міжнародного визнаними компаніями вона розроблена. Тож «не дотягує» до уваги наших міжнародних партнерів.

 

  1. Якщо вся ця історія завершиться аудитом навіть не за 130 млн., а за 30 млн. грн., проте у форматі, який нам нав'язаний, то це і буде нагадувати оте саме шоу для дорослих, де за все платять самі виконавці. І буде просто соромно.

 

Сергій ЗГУРЕЦЬ, директор інформаційно-консалтингової

компанії Defense Express

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues