190403 eksport tovariv 0Передвиборча кампанія в Україні показала велику уразливість українського суспільства до різноманітної маніпулятивної інформації. Саме в цей період загострилась хронічна українська «хвороба» - несвідоме відпилювання великої гілки, на якій тримається значна частина економіки та репутації держави. Мова йде про сферу експорту товарів та послуг військового призначення.

 

Різноманітні скандали, що пов’язані з фактами корупції в оборонній промисловості, які були ініційовані в Україні на тлі президентської передвиборчої кампанії, мають не лише внутрішній вимір. Аналіз схожих між собою ситуацій, пов’язаних з виконанням найбільших в історії України контрактів з експорту продукції військового призначення говорить багато на користь гіпотези про вдалу комбінацію свідомих ходів наших конкурентів на міжнародному ринку озброєнь...

 

Топ-3 експортні контракти, на які цілились конкуренти України

 

Військово-технічне співробітництво посідає особливе місце в зовнішній політиці кожної держави. Адже продаж зброї дає змогу не тільки отримувати прибуток, але й значно впливати на світову політику та зовнішньополітичний курс інших держав, нарощувати військовий потенціал держав союзників, випробовувати нові зразки озброєнь, а також забезпечувати замовленнями військово-промисловий комплекс. Купівля ж зброї дозволяє державі швидко наростити військовий потенціал і поліпшити матеріально-технічне забезпечення збройних сил, що в деяких випадках дозволяє оперативно ліквідувати загрози її національній безпеці.

 

Міжнародна спільнота виробників зброї цілком усвідомлює, що Росія об’єктивно не здатна протистояти таким важковаговикам збройової торгівлі як США, Франція, Німеччина, Китай. То ж основною ціллю Росії залишається відвойовування ринків у свого найближчого в географічному та політичному контексті конкурента – України. Адже, йдеться про практично одну і ту ж номенклатуру продукції, одні і ті ж пріоритетні експортні ринки, за які точиться шалена боротьба. В результаті такої боротьби українських та російських експортерів за одні і ті ж замовлення, хтось отримує все, а інший залишається ні з чим. Допущення помилки коштує державі сотень мільйонів, а інколи й декількох мільярдів доларів доходу. Не дивно, чому ж Росія не лише використовує будь-яку сприятливу ситуацію, аби обійти своїх візаві, але й часто свідомо створює приводи для отримання перемоги над своїм противником, інвестуючи в цю справу як матеріальні засоби, так і шалені нематеріальні ресурси спеціальних служб.

 

190403 eksport tovariv 1Контракт від 2009 року на постачання 420 БТР-4, танків і літаків в Ірак на загальну суму близько 2,5 млрд. дол. було зірвано в частині постачання БТР-4 в першу чергу через цілеспрямовані дії конкурента на міжнародному ринку озброєнь та військової техніки

 

Серед найбільших, довгострокових угод, за останні десять років Україна відібрала у Росії три системні контракти на експорт зброї, потенційна вартість яких сягала більш ніж 3 млрд дол. США. Мова йде про контракт від 2009 року на постачання 420 БТР-4, танків і літаків в Ірак на загальну суму близько 2,5 млрд. дол., контракти від 2011 року на поставку 49 українських танків «Оплот» до Таїланду вартістю понад 200 млн дол, а також контракт на модернізацію літаків Ан-32 для Індії, загальна вартість якого перевищує 500 млн. дол. Станом на сьогодні, Україна, на жаль, не отримала і половини доходу від зазначених обсягів контрактів через ефективні гібридні операції наших основних конкурентів. Укладання та виконання кожного із зазначених контрактів супроводжувалось сотнею інформаційних компаній, різноманітних заходів з компрометації українських виробників, спецекспортерів, а також методів, якими досягаються успішні показники в їх зовнішньоекономічній діяльності.

 

Інформаційна боротьба набагато серйозніша, ніж більшість з нас вважає

 

Попри те, що укладання іракського контракту відбувалося за безпосередньої підтримки та фінансування США, виконання найбільшого в історії вітчизняного ОПК контракту було зірвано ще на початковій стадії.

 

Попри відсутність офіційної тендерної процедури, Україну було обрано основним постачальником нової військової техніки до Іраку в процесі складних і тривалих переговорів. Контракт було підписано саме завдяки твердій позиції Вашингтону та ефективній роботі компаній, що займалися просуванням української техніки на ринок Іраку. Для Росії такий поворот подій був справжнім шоком, адже до цього часу РФ провела успішні провокації щодо поставок ракет Х-55 Ірану та нокаутувала Україну «Кольчужним скандалом». Для завдання удару у відповідь Росією було використано зміну політичної ситуації в Україні, що супроводжувалося призначенням вигідних їй людей на керівні державні посади. Саме через вплив з середини, налагодження агентурної мережі всередині оборонних підприємств і відомств, а також використання «корисних ідіотів» у своїх цілях, розпочався активний вплив російських оборонних компаній на виконання іракського контракту, що врешті-решт призвело до його повного припинення та втрати ринку. Українська оборонна промисловість до сьогодні не може відновити повноцінну роботу за контрактами з Іраком.

 

Починаючи з 2014 р. українська техніка почала безперервно критикуватися російськими агентами впливу, а більшість важливих для України контрактів почали піддаватися постійним атакам.

 

Так, характерною особливістю інформаційного впливу на виконання тайського контракту було використання аргументів щодо неспроможності України виконати контракт у повному обсязі через початок війни на Донбасі. Мова знову ж таки йшла про поставки бронетехніки і «Укрспецекспорт» дійсно був вимушений домовлятися про подовження терміну виконання контракту. Однак, на щастя для нас, тоді до припинення не дійшло і наразі сторони продовжують діалог про розвиток співпраці в умовах регулярних спроб росіян перейняти ініціативу.

 

Знову ж таки бронетехніка стала основним суб’єктом інформаційної антиукраїнської кампанії на ринку Індонезії. У 2016-2017 роках індонезійський інформаційний простір був наповнений заголовками про проблеми з протіканням українського БТР-4, а стиль написаних матеріалів явно свідчив про їх переклад з російської мови. У 2017 році світові ЗМІ, з посиланням на авторитетний американський журнал “Janes Defense” повідомили про наміри Корпусу морської піхоти Індонезії відмовитись від подальших закупівель українських БТР-4. Попри ряд публічних випробувань, публікацію компанією «Спецтехноекспорт» відеодоказів про справність та надійність української техніки, справа до закупівлі чергових партій четвірок так і не дійшла, і найбільш ймовірно, вже не дійде. Справу російською агентурою зроблено і даний контракт, що мав всі передумови, аби стати проривним для українського збройного експорту, було безповоротно втрачено.

 

190403 eksport tovariv 3

У 2016-2017 роках індонезійський інформаційний простір був переповнений інформацією про проблеми з протіканням українського БТР-4, як наслідок справа до закупівлі чергових партій четвірок так і не дійшла...

 

Цілі епопеї з детективними сценаріями спіткали й індійський контракт на модернізацію українськими підприємствами літаків Ан-32 індійських ВПС. Даний контракт до цього часу є одним з найбільших експортних контрактів в історії українського оборонно-промислового комплексу. Після розриву ВТС між Україною та Росією, російські оборонні компанії мали намір відібрати в Україні його більшу частину. Для цього, окрім вже розглянутих вище методів та інформаційних вкидань про неякісну продукцію та послуги українських компаній, російською агентурою було здійснено масовану інформаційну кампанію про те, що Україна загубила або привласнила одну з партій індійських військових транспортників. Літаки, звичайно ж, нікуди не зникали, а перебували в ангарах авіаремонтного підприємства Укроборонпрому, однак інформаційна атака ще довгий час супроводжувалася «інформуванням» ключових осіб та співробітників державних установ Індії про великий політичний безлад та корупцію в Україні.

 

Активна боротьба за продовження виконання даного контракту продовжується до сьогодні. Однак, наші конкуренти вдаються до більш вишуканих методів – так званої «контркорупційної боротьби». Такі дії полягають у наданні Росією неофіційної підтримки, організації або допомоги у викритті та розслідуванні оборонних угод, що ніби-то містять корупційну складову, щоб потім перебрати їх виконання на себе. Україна стала однією з тих країн, де відпрацьовуються подібні технології. В результаті, ініціатори скандалу із менеджерів своєї ж країни роблять фігурантів скандалу, від якого в результаті страждає власна країна та її іноземний партнер, а справжнім конкурентам вдосталь лиш мовчки спостерігати за процесом внутрішньої боротьби та економічного самогубства.

 

Практична площина скандалу на одному прикладі

 

У березні цього року події навколо однієї з українських компаній спецекспортерів «Спецтехноекспорт» привернули увагу всієї країни і ледь не затьмарили собою антикорупційне розслідування в оборонній сфері від журналістів «Bihus.info». Національне антикорупційне бюро України повідомило п’ятьом особам, серед яких керівник та екс-керівник ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», про підозру у розтраті 2,225 млн доларів державних коштів.

 

Зокрема, повідомлялось, що в Національному антикорупційному бюро України вважають, що керівники ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», виконуючи згадуваний вище індійських контракт на модернізацію Ан-32, завдали збитків ДП «Завод 410 цивільної авіації» на суму в 55,5 мільйонів гривень. Також в НАБУ вважають, що ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» перерахувало компанії-посереднику з ОАЕ державні кошти, що належали ДП «Завод 410 ЦА». Це було ніби-то зроблено для оплати послуг, пов’язаних з виконанням експортного контракту. Детективи підозрюють, що умови договору іноземна компанія не виконувала, однак «Спецтехноекспорт» все-одно перерахувало на її рахунок кошти.

 

190403 eksport tovariv 2

Цілі епопеї з детективними сценаріями спіткали й індійський контракт на модернізацію українськими підприємствами літаків Ан-32 індійських ВПС

 

Варто уточнити, що і САП і НАБУ, як і ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та ДП «Завод 410 цивільної авіації» представляють інтереси Держава Україна – кожен за власним напрямком. В той же час перші два виступили ініціаторами скандалу, а представники державної компанії - його фігурантами (йдеться не про юридичну, а саме про публічну інформаційну складову справи). Слід зазначити, що в даному випадку мова йде про реалізацію великого контракту з потужним партнером України – Індією, який було укладено ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та який реалізовується ДП «Завод 410 ЦА».

 

Звинувачення НАБУ будується на тому, що в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» укладали нібито фіктивні угоди, чим було завдано завдав збитків ДП «Завод 410 ЦА», яке виступало постачальником продукції за авіаційним контрактом з Індією. Як з цього приводу прокоментували в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», в матеріалах слідства не вказано розмір завданих збитків, а тільки витрати, що підтверджені бухгалтерськими документами в розмірі 55 млн грн.

 

Тут треба зазначити, що основний контракт було укладено в 2009 році. У контракті було передбачено, що Індія може робити додаткові замовлення на поставку комплектуючих з України. Саме такі угоди на додаткові поставки були підписані у 2014 році. Але колишні керівники ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (а зовсім не ті, яким висунуто звинувачення) в якості постачальників продукції обрали 3 приватні компанії, що не мали ані виробничих потужностей, ані кадрового та будь-якого іншого ресурсу, в обхід державного підприємства «Завод 410 ЦА». Однак, на початку 2015 року нове керівництво «Спецтехноекспорту», представників якого наразі фактично звинувачують у відмиванні коштів, розірвало договори з приватними постачальниками, а замовлення передано на виконання безпосередньо ДП «Завод 410 ЦА».

 

Виходить, що НАБУ звинувачує керівництво ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» в тому, що розмістивши на ДП «Завод 410 ЦА» додаткове замовлення до основного контракту йому завдали збитків... Однак, насправді, державному заводу навпаки було передано додаткові обсяги замовлень.

 

Приклад, чому не варто «допомагати» спецекспортерам робити їх роботу

 

У 2017 році Міністерство оборони Індії вже було готове розірвати контракт з Україною та передати його на виконання російському підприємству. У такому разі ДП «ЗАВОД 410 ЦА», який виступав постачальником продукції, мав би сплатити $ 25 млн. штрафів та недоотримати $ 90 млн валютної виручки від експорту нових запчастин та агрегатів в Індію.

 

Однак, у грудні 2017 року, завдяки зусиллям ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», ДП «Антонов» та ДП «ЗАВОД 410 ЦА», українська сторона все-таки переконала індійських замовників у необхідності провести імпортозаміщення російських комплектуючих Ан-32 на західні аналоги, що дозволить Україні у повній мірі виконати умови контракту.

 

Проте, у 2018 році індійська сторона почала переносити терміни підписанні додаткових угод на продовження терміну дії контракту та проведення імпортозаміщення. Причиною затримок стали саме публікації маніпулятивної інформації в індійських ЗМІ з посиланням на правоохоронні органи України (НАБУ, ДФС) про ніби-то порушення законодавства Спецтехноекспортом у процесі виконання контракту.

 

Тоді, завдяки підтримці Посольства України в Республіці Індія ситуацію вдалося стабілізувати. Необхідні додаткові угоди було підписано, виконання контракту відновилося. З кінця 2018 року, завдяки досягнутим домовленостям між ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» та індійськими партнерами, було відновлено стабільні відвантаження нових партій продукції за контрактом. Україна розпочала регулярно здійснювати свої поставки. Також, за інформацією, що циркулює серед українських спецекспортерів, у цьому році українська сторона очікує на успішне завершення переговорів з Індією щодо модернізації 20-ти додаткових Ан-32 в Україні.

 

Слід відзначити, що в перші місяці 2019 року в міжнародних ЗМІ активно почала з’являтися інформація про успішну динаміку розвитку співпраці Індії з Україною у напрямку подальшої модернізації літаків Ан-32. За даними індійських джерел, це стало можливим завдяки проведенню українською стороною заміщення російських комплектуючих на західні аналоги. Відтак, закордонні партнери очікують завершення модернізації усього парку Ан-32 до кінця 2020 року.

 

190403 eksport tovariv 04

 

Більше того, під час виставки АероІндія-2019 Командувач ВПС Індії висловив зацікавленість у новому українському легкому військово-транспортному літаку Ан-132, створеному на ДП «Антонов». То ж історія використання військовими Індії українських легких транспортників може продовжитись вже на абсолютно новому рівні.

 

Однак, слідом за таким короткостроковим успіхом, у ЗМІ з посиланням на Антикорупційне бюро України, знову почали з’являтися публікації, що викликали неабияке занепокоєння індійських партнерів. Досвід європейських компаній, що вже стикалися з російськими конкурентами на оборонному ринку Індії, попереджає про великий ризик призупинення ВТС з Індією.

 

Така хронологія подій у цій історії наводить на роздуми щодо можливих ролей та мотивів представників правоохоронних органів, які виступили ініціаторами згаданого скандалу у сфері експорту озброєнь (мова зараз йдеться саме про міжнародно-політичну складову). Ситуація, що сформувалася внаслідок їх дій на міжнародній арені, принесла лише проблеми для України і її іноземному партнеру, а нашому північному конкуренту зіграла на руку. Чи випадковість це?

 

Далі буде...

 

Публікації по темі:

 

ГІБРИДНІ АТАКИ КРЕМЛЯ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ОЗБРОЄНЬ

 

АВІАРЕМОНТ І МОДЕРНІЗАЦІЯ: ЯК УТРИМАТИ ПОЗИЦІЇ Й ОБІГНАТИ КОНКУРЕНТА

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues