181228 originalУ грудні 2017 року ДК «Укроборонпром» було внесено зміни до тендерної документації на закупівлю консультаційних послуг, головна з яких – проведення незалежного фінансового аудиту «Укроборонпрому» та його учасників відповідно до міжнародних стандартів. Також переможець тендеру має сконцентруватися над вдосконаленням розробленої стратегії корпоративної та виробничої реструктуризації «Укроборонпрому».

 

Сьогодні ми можемо говорити про перші позитивні зміни – без прикрас та з урахуванням сучасних реалій. Це модернізація системи прозорих закупівель, оптимізація внутрішньої структури та кадрового складу, вирішення питання непрофільних підприємств. З повним розумінням необхідності внесення змін до процедур держоборонзамовлення Концерн розробив нову редакцію Закону України «Про державне оборонне замовлення».

 

У цьому матеріалі ми виокремили головні процеси, важливі для оптимізації роботи підприємств «Укроборонпрому» – з детальним аналізом усіх переваг, перешкод та можливостей Концерну.

 

181228 UOP 5

 

«Чистка» оборонних шеренг. Початок

 

У червні 2018 року Наглядова рада «Укроборонпрому» підтримала пропозицію керівництва Концерну передати 37 підприємств-учасників до сфери управління Фонду державного майна України (ФДМУ, Фонд). Йдеться про підприємства, які протягом понад п’яти років не ведуть господарську діяльність або ж повністю припинили функціонування та не займаються випуском оборонної продукції й не є співвиконавцями в цих процедурах. Водночас ці підприємства мають активи, земельні ділянки, фонди об’єкта нерухомості й можуть функціонувати як успішний бізнес.

 

Механізм передачі підприємств Фонду. В Україні є встановлена процедура прийняття відповідних рішень, що стосуються роботи та подальшої долі підприємств як у складі ДК «Укроборонпром», так і тих підприємств, акції яких передано в керівництво Концерну. Ці процедури регулюються Законом України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та Статутом Концерну. Водночас компетенція прийняття рішення про внесення на розгляд Кабінету Міністрів пропозицій щодо виключення підприємств зі складу Концерну, їх передачу в керівництво іншим органам чи на приватизацію належить Наглядовій раді ДК «Укроборонпром».

 

У кожному випадку Фонд не просто забирає активи для приватизації наосліп. Адже він займається не ліквідацією, а зароблянням коштів в інтересах підприємства шляхом продажу активів, що належать державі. Тому має бути програма умовного очищення таких підприємств і Концерн проводить попередню роботу з оцінки потенціалу всіх цих підприємств. Надалі Концерн пропонує Фонду ті заводи, які мають підходити під їх вимоги, а Фонд вже вирішує погоджуватися із пропозицією чи ні.

 

Завдяки чіткій робочій схемі передачі підприємств до Фонду цей процес сьогодні знаходиться на завершальній стадії по цілому ряду підприємств, погоджених із Наглядовою радою. Однак деяка кількість компаній не може бути передана Фонду через певні обставини. Іноді тому, що керівництво «Укроборонпрому» бачить перспективи в цих проектах та бореться за існування таких підприємств. А іноді через активний опір третіх сторін, що будь-якими шляхами пручаються приватизації підприємства. Однією з таких «проблемних» компаній є ВАТ «Завод «Квант».

 

Судові «пригоди» Концерну на прикладі ВАТ «Завод «Квант». До «Укроборонпрому» ВАТ «Завод «Квант» потрапив у стані ліквідації підприємства, яке розпочалося ще у 1998 році – тоді арбітражний суд міста Київ визнав завод банкрутом. У 2016 році Верховний Суд України взяв до уваги аргументи Концерну, припинив справу про банкрутство та повністю відновив платоспроможність підприємства.

 

Але надалі Концерн зіштовхнувся з новими проблемами, пов’язаними з поновленням роботи підприємства та оцінки його стану. Коли держава як акціонер почала пред’являти претензії щодо необхідності відновлення роботи заводу, розгляду питань про керівництво підприємства, його цілі та задачі, це викликало суперечливу реакцію з боку ліквідатора – арбітражного керівника підприємства. Протягом двох років Концерн боровся з керівництвом заводу, яке перешкоджало поновленню всіх документів, що стосуються діяльності підприємства, починаючи від реєстрації й закінчуючи випуском первинних акцій та проведенням загальних зборів з метою відновлення усіх аспектів діяльності акціонерного товариства.

 

Концерн у цьому випадку перш за все виконує обов’язки перед державою щодо забезпечення ефективного використання державного майна. І акції є тим самим майном, тому Концерн має підтримувати ефективну роботу підприємств, акціями якого він володіє. Через це в кожній ситуації Концерн за допомогою різних органів державної влади домагався унікальних рішень по ВАТ «Завод «Квант», що мали одиничний характер в Україні.

 

Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондовому ринку було поновлено облік акцій, переведено їх в бездокументарну форму та здійснено всі необхідні дії для проведення загальних зборів. Відтоді Концерн має право діяти та приймати рішення від імені цього акціонерного товариства. Рішення суду почали не визнавати інші акціонери, відбулося судове засідання в Окружному та Апеляційному адміністративних судах міста Києва, але суд відмовив у задоволенні позову. Наразі подана касаційна скарга до Верховного Суду України.

 

Навіть повністю відновивши формальну сторону роботи підприємства – прийнявши устав нової редакції, обравши голову правління, склад наглядової ради, усі основні органи керівництва, що мають забезпечити роботу та управління акціонерним товариством, представники Концерну не можуть фізично потрапити на територію заводу. Невідомі особи, що діють від імені приватних охоронних компаній, просто не пускають законне керівництво на територію заводу. Оскільки єдина людина, що має право діяти від імені акціонерного товариства – це новообраний голова правління, то ДК «Укроборонпром» заявив про рейдерське захоплення стратегічного підприємства.

 

Сьогодні можна констатувати, що ВАТ «Завод «Квант» в документах не фігурує як підприємство, що займається створенням цінностей в оборонно-промисловому комплексі. Однак невідомо, в якому стані виробничі цехи, обладнання, чи є воно взагалі, чи може завод виконувати виробничі задачі. Для цього представникам Концерну необхідно просто потрапити на територію заводу – провести відповідні інвентаризаційні процедури, обстежити та визначитися із рішенням щодо передачі підприємства до Фонду.

 

«У кожній ситуації, де підприємство в силу судових процедур чи інших обставин виходило з-під контролю держави, після його повернення ми постійно зіштовхуємося з незаконними діями, що іноді навіть порушують норми кримінального кодексу», – коментує ситуацію представник Концерну. Тому ситуація з ВАТ «Завод «Квант» не єдина, проте найболючіша. У цьому році Концерн повернув з ліквідації «Київський автомобільно-ремонтний завод», близько 10 Га якого тепер знаходиться по вулиці Василенко 1. У ліквідацію підприємство потрапило на основі акту державного виконавця, який не знайшов завод за його юридичною адресою.

 

 Довідка про діяльність підприємств-учасників Концерну за І півріччя 2018 року

181228 UOP 13

 

Успішні кейси, або Попри всі негаразди

 

Перший успішний кейс країни із санацією до порушення справи про банкрутства з 2012 року стосується тернопільського підприємства «Промінь». Концерн повністю поновив роботу підприємства як профільного і сьогодні воно працює вже над розвитком власної підприємницької діяльності. Наразі Концерн пропонує його фонду, бо «Промінь» вже не буде працювати в інтересах оборонно-промислового комплексу. Тому приватні інвестори можуть придбати очищений від боргів, ефективно працюючий суб’єкт господарства, що має активи, цілісний майновий комплекс, сформований та робочий. Це приклад робочої схеми реалізації непрофільних підприємств Фонду.

 

Ще один вдалий кейс про ДП «Електричні системи», яке з 2017 року є офіційним постачальником комплектуючих для компанії Mercedes, що стало можливо після підписання договору з дочірньою компанією Aptiv британської корпорації Delfi. За рік роботи з цією компанією було створено понад 1200 робочих місць та сплачено 36 млн грн податків до бюджету. Це підприємство має прибутки, має середньострокові перспективи, що чітко закріплені відповідними документами. Однак компанія не працює в інтересах оборонної промисловості України. Тому рішення про передачу Фонду держмайна таких підприємств є цілком виваженим та правильним.

 

Оздоровче банкрутство підприємств

 

Причина банкрутства більшості підприємств зазвичай досить проста. Це заборгованості, що виникли внаслідок простоїв, відсутності надходжень, замовлень, роботи тощо. «Укроборонпром» як суб’єкт управління підприємством, що знаходиться в банкрутстві, має обмежений обсяг компетенцій та повноважень у цих процедурах. Основні рішення у цьому випадку приймає суд. Після чого учасники процесу можуть оскаржити ці рішення, однак ця процедура достатньо важка та тривала. І не завжди досягається бажаний результат, оскільки необхідно довести власну правоту чи позицію з низки питань, а також оскаржити рішення у всіх інстанціях.

 

Для «Укроборонпрому» в таких ситуація першочергова задача – врятувати підприємство, тому в Концерні впевнені, що банкрутство – не шлях до ліквідації, а передусім можливість оновлення, порятунку підприємства. Так, низка вимушених жертв та непопулярних рішень іноді необхідні для збереження підприємства як суб’єкта господарювання.

 

В Україні є підприємства оборонно-промислового комплексу, де процес банкрутства дійсно став необхідною процедурою для перезавантаження їх роботи. І «Завод ім. В.О. Малишева» – це саме той випадок. У грудні 2011 року проти підприємства було порушено справу про банкрутство на суму 512, 64 млн грн. Цей процес забезпечив мораторій, що у свою чергу надало можливість профінансувати завод та забезпечити виробничу діяльність зі створення військової техніки. Завдяки чому завод зміг успішно завершити виконання тайського контракту та продовжувати важливі роботи на потреби Збройних Сил України. Мовою цифр: за перший квартал 2016 р. темпи виробництва «Завод ім. В.О. Малишева» збільшилися на 654% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Збільшилася на 34,4 % і зарплата працівникам.

 

Генеральний директор «Укроборонпрому» Павло Букін стверджує, що «Завод ім. В.О. Малишева» є «дуже ресурсовитратною машиною. Тому потрібно або цю «піч» постійно закидати дровами, або оптимізувати режим горіння». Сьогодні «Укроборонпром» займається розробкою проектів, що мають завершити справу про банкрутство. Будуть досягнуті домовленості між всіма кредиторами по термінах, порядках та механізмах погашення тих боргів, що є в реєстрі. З подальшою реалізацією цих процесів. Можна констатувати той факт, що сьогодні керівництво чітко бачить шлях виходу підприємства з кризової ситуації. Тому санація з боку «Укроборонпрому» – це перший крок до відновлення та підтримання життєдіяльності підприємств, а також підвищення їх вартості в інтересах держави.

 

Є випадки, коли процес банкрутства є спланованим сценарієм розвитку для виходу з кризи. Тоді «Укроборонпром» має оцінити всі подальші шляхи виходу проблемного підприємства з кризового стану та змоделювати ситуацію, коли хтось з кредиторів ініціює процес банкрутства. Концерн повинен заздалегідь розрахувати комплекс дій для захисту підприємства, щоб уникнути виникнення неконтрольованої ситуації. Тому що іноді це призводить до унеможливлення адекватного діалогу, у тому числі з державним замовником як потенційним клієнтом цього підприємства.

 

У такій ситуації зараз перебуває ДП «Миколаївський суднобудівний завод». Відсутність грошей на утримання всім відомого крейсера призвело до заборгованості із заробітної плати та стагнації підприємства. Станом на 1 квітня 2018 року ця сума становила 65,4 млн грн. Цю проблему треба вирішувати із розумінням того, що це остання в Україні суднобудівна верф. І що суднобудівництво – це високотехнологічна галузь з колосальними обсягами додаткової вартості, яка формується в процесі створення цінностей, важливих для економіки країни. Тому банкрутство не має перетворитися на неконтрольований процес. Вихід із ситуації – організувати цей процес власноруч.

 

«Укроборонпром» має прийняти рішення щодо фінансування питань, пов’язаних з найбільш гострою соціальною проблемою на цьому підприємстві – виплаті заборгованостей із заробітної плати. У тому числі шляхом власних коштів. Дії, спрямовані на збільшення статутного капіталу підприємства коштом Концерну погоджуються із Наглядовою радою «Укроборонпрому».

 

Також має бути налагоджено процес надання субсидій тим робітникам, які з причин відсутності коштів на підприємстві не отримують зарплату, бо сьогодні вони позбавлені цього права, оскільки тимчасово не сплачують податки на доходи фізичних осіб та в соціальні фонди. Сьогодні цю ініціативу підтримують депутати «Народного фронту», які наводять приклад саме «Миколаївського суднобудівного заводу»: «Там є величезні проблеми по виплаті заробітної плати і є ризик, що велика кількість працівників можуть залишитися без зарплат. Це, в першу чергу, соціальний вибух. З іншого боку – можуть бути поставлені під ризик ремонт і будівництво нових військових кораблів».

 

Фінансування проблемних випадків коштом інших підприємств «Укроборонпрому» – виключна міра, яка не має стати системною. Вона має існувати лише для одиничних, унікальних ситуацій. Таких, як історія «Миколаївського суднобудівного заводу», де втручання з боку Концерну необхідне. Постійне покривання заборгованості одного підприємства коштом інших не повинно вважатися нормою іншими підприємствами.

 

Фінансувати майбутнє

 

В історії підприємств та «Укроборонпрому» пригадується дві успішні процедури щодо фінансового оздоровлення Концерну. Перша – це процес погашення заборгованостей на суму понад 150 млн грн, коли Верховна Рада прийняла рішення щодо збільшення статутного фонду «Укроборонпрому». Друга – це прийнятий у 2012 році Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку». Ці дві події сприяли фінансовому оновленню проблемних підприємств, допомогли вирішити накопичені соціальні проблеми, що позитивно позначилося на подальшій роботі підприємств. Вони вийшли на успішне ведення господарської діяльності та сьогодні виконують свої обов’язки як перед державою та найманими робітниками, так і перед своїми партнерами.

 

Є низка законопроектів, що стосується фінансового оздоровлення групи підприємств «Укроборонпрому», продукцією яких цікавляться за кордоном. Тому Концерн має підготувати документи, у тому числі до Міністерства економічного розвитку та торгівлі, для отримання фінансових пільг, що нададуть можливість виконувати контракти.

 

181228 UOP 1

181228 UOP 2

 

Скасування законодавчих обмежень

 

Сьогодні існує низка законодавчих обмежень стосовно повноважень «Укроборонпрому», скасування яких сприяло б підвищенню ефективності роботи підприємств та розв’язання питань з заборгованості.

 

Зайві площі - не привід платити більше. Перші підприємства Концерну створювалися ще в 70-80 роках минулого століття з урахуванням рівня тогочасних технологій. Сьогодні багато підприємств рухаються в напрямку зміни технологічних процесів та накопичення фондів, що відповідають сучасному рівню. Це призводить до того, що всі підприємства мають величезні активи – земельні ділянки, об’єкти нерухомості, не залучені у виробничих процесах. Через це виникають постійні витрати на сплату податків, опалення, освітлення, утримання територій, що у свою чергу спричиняє необґрунтоване підвищення собівартості продукції. Процес передачі цієї землі в оренду доволі складний, тому що активи виробничого призначення не завжди мають попит з точки зору орендних правовідносин. Також більшість цих підприємств мають спеціальний статус, що не дозволяє їх приватизувати.

 

Той же «Завод ім. В.О. Малишева» має великі площі, побудовані під серійний випуск тисячі танків на рік. А також резервні площі, що забезпечують ще одну тисячу. Ці зайві квадратні метри можна використати ефективніше та позбавити завод надлишкових витрат. І у цього підприємства вже є досвід реалізації таких механізмів. Наприклад, у 2014 році міською радою Харкова було прийнято рішення надати 13,8 млн грн пільги по об’єктах, що перебувають у власності заводу. А у 2013 році місто орендувало в підприємства площі для Палацу культури, водолікарні та будівлі міської поліклініки.

 

Прозоре керування – інвестиції в активи. Також у підприємств виникає проблема з отриманням фінансових ресурсів ззовні. Йдеться про обмеження, коли створюється спільне підприємство на базі державних активів, то держава має контролювати 50 % і більше задля уникнення неконтрольованих ситуацій, результатом яким може стати «відмивання» державних коштів. Роль, яку мають виконувати ці обмеження, цілком зрозуміла. Але сьогодні необхідно виробити нову модель, яка надасть можливість інвестувати в активи. Зацікавлені суб’єкти господарювання та резиденти вочевидь розуміють необхідність та доцільність інвестування в Україну. Водночас вони говорять про існування цієї перешкоди як однієї з основних. Оскільки вони не можуть контролювати вкладені фінансові ресурси чи технології. Тому задача досить зрозуміла – варто створити модель, яка не допустить зловживання у керуванні державною власністю та зніме деструктивні обмеження, що практично унеможливлюють інвестування в українську економіку.

 

І останнє – будь-яка країна, що фінансує створення цінностей в інтересах збройних сил, має контролювати цей процес. Тому закупівлі продукції в одного постачальника – вимушена міра в силу унікальності, конфіденційності конкретних задач. Однак це не повинно досягати тих масштабів, які зараз є в Україні. Сьогоднішня система побудови взаємовідносин заснована на маржинальності, які також заробляє підприємство, і ця маржинальність формується з витрат. Тому будь-який керівник буде маніпулювати показниками, «збільшувати витрати», бо це призведе до збільшення маржі, яку заробить підприємство. Але задача будь-якої компанії – це збільшення прибутку, в тому числі шляхом зниження витрат. Тому сьогодні в нас, на жаль, викривлені основні принципи роботи суб’єкта господарювання з державним замовником. І ця система ніколи не буде ефективно працювати на користь українського оборонно-промислового комплексу.

 

181228 UOP

 

Від комфорту до конкуренції

 

Як тільки суб’єкт господарювання перестає знаходитися в конкурентному середовищі, він починає стагнувати. Конкуренція була й буде двигуном зрозумілих та чітких прогресивних історій. Так, оборонно-промисловому комплексу України буде важко переналаштуватися з комфортного монопольного середовища на конкурентне. Однак тільки так наші підприємства стануть ефективнішими. Варто робити кроки до лібералізації не тільки ДОЗ, варто робити кроки до лібералізації й зовнішньоекономічних відносин. Це те, що знищить монополію. Пов’язані з експортом процедури мають бути відкриті. Виграє той, хто пропонує найкращі умови та найкращу продукцію.

 

Як заявив Defence Express представник «Укроборонпрому», в Концерні сьогодні працюють над створенням ефективної моделі співпраці, враховуючи обидві складові. Одним з варіантів вирішення цієї задачі є формат міжнародного аудиту, який би допоміг прийняти найбільш ефективне рішення. Після цього можна було б займатися реалізацією та імплементацією цих рішень в українське законодавство. Впровадження нових систем управління може бути ефективно реалізовано на рівні кластерів, якщо вони будуть самостійними та отримають потенціал для вирішення задач, а також шляхом активного залучення приватного сектору в ці процеси, які мають і технології, і сучасне обладнання, людські ресурси, знання та досвід для розв’язання питань оборонно-промислового комплексу України.

 

* * *

 

У рамках оптимізації структури «Укроборонпрому» 37 підприємств мають бути передані до Фонду державного майна України. Ті підприємства, що знаходяться у критичному стані, однак мають перспективи функціонування в оборонно-промисловому комплексі, повинні отримати фінансове оновлення для ефективної роботи. І банкрутство та подальша санація – один з механізмів, що відпрацьовує «Укроборонпром» для підвищення роботи власних підприємств на користь держави. Для цього Концерн має побудувати чітку модель застосування цього процесу, а держава зі свого боку – прибрати законодавчі обмеження, що придушують процес оптимізації та оновлення підприємств оборонно-промислового комплексу України.

 

Проте – це лише перші кроки, які пов’язані з реалізацією низки заходів, які нині реалізує керівництво Концерну «Укроборонпром». Насамперед йдеться про формування якісного ядра оборонної промисловості, що задовольнятиме потреби силових структур країн; забезпечення наповнення державного бюджету за рахунок передачі непрофільних активів до Фонду державного майна у найбільш прийнятному для подальшої приватизації стані; переходу концерну «Укроборонпром » як управляючої структури на новий рівень, який дозволить формувати та реалізувати не лише оперативне, а й довгострокове стратегічне планування та управління. З урахуванням вітчизняних можливостей та ринкових реалій.

 

Олексій ЛЕВКОВ,

спеціально для Defense Express

 

Новини по темі: 

 

"УКРОБОРОНПРОМ" РЕАЛІЗУЄ ПОЛІТИКУ З ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЇ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ОВТ

 

"УКРОБОРОНПРОМ" ПРОПОНУЄ ЗМІНИТИ РАДЯНСЬКІ ДЕРЖСТАНДАРТИ В ОПК

 

ПРИВАТИЗАЦІЯ НЕПРОФІЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ "УКРОБОРОНПРОМУ": ВІДПОВІДІ НА 5 ГОЛОВНИХ ПИТАНЬ

 

Публікації по темі:

 

«УКРОБОРОНПРОМ» ПОЗБУВАЄТЬСЯ ЗАЙВОГО

 

УКРАЇНСЬКІ ПРИВАТНІ ОБОРОННІ ПІДПРИЄМСТВА НАБИРАЮТЬ ОБЕРТІВ

 

РЕФОРМА ОПК: ВІД РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДО ДОВГОСТРОКОВИХ ПЛАНІВ

 

181228 UOP 4

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues