25112018 v Kerchi2З правової точки зору, неспровокований напад 25 листопада ц.р. у Керченській протоці чисельно переважаючих російських сил на невеликий корабельний загін ВМС України у складі рейдового буксиру «Яни Капу» та малих бронекатерів «Бердянськ» і «Нікополь» (загалом на борту 3-х одиниць перебувало 23 особи), який здійснював плановий перехід з Одеси до Бердянська, підпадає під визначення акту агресії із самими серйозними наслідками.

Військові кораблі України користуються свободою судноплавства у Керченській протоці та Азовському морі, відтак, можуть здійснювати прохід через Керченську протоку у будь який час за умови дотримання безпеки судноплавства.


За усіма ознаками, перешкоджання вільному проходу загону до Азовського моря - це була заздалегідь спланована провокація Кремля. Спочатку загону було заборонено рух в напрямку Азовського моря, потім створено фізичну перешкоду у вигляді судна, встановленого поперек фарватеру під аркою Керченського мосту, що унеможливило продовження переходу.


Вже зранку почалися спроби фізичного витіснення загону з Керченської протоки шляхом чисельних (до 9) навалів і навіть тарану прикордонним кораблем ФСБ «Дон» українського буксира «Яни Капу», який зазнав пошкоджень – було пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, а також внаслідок зіткнення втрачено рятувальний плотик.

 

Коли ж з огляду на ускладнення обстановки було прийняте рішення повертатися до Одеси, переважаючі сили кораблів і катерів ФСБ та Чорноморського флоту РФ (прикордонні катери типу «Соболь», ПСКР «Дон», катери типу «Мангуст», МПК «Суздалец» тощо) та авіації почали перешкоджати цьому, здійснюючи небезпечні маневри і незаконно вимагаючи зупинитися. Насамкінець, вони почали загрожувати застосуванням сили, а вже після виходу українського загону у нейтральні води кораблі ФСБ відкрили по ньому артилерійський вогонь на ураження.

 

При цьому артилерійським вогнем на ураження було пошкоджено МБАК «Бердянськ», який втратив можливість рухатися, а частина особового складу зазнала поранень (за різними оцінками – до 6 осіб, в т.ч. 2-важкого ступеню). Невдовзі російський спецназ висадився на борт і захопив цей катер і буксир «Яни Капу». МБАК «Нікополь» намагався уникнути захоплення і продовжив маневрування, намагаючись залишити район сутички самотужки.


Але в умовах великої чисельної переваги сил агресора український катер було блоковано і також захоплено. При цьому засобами РЕБ російська сторона придушила зв'язок українського загону з власним командуванням. За наявними на цей час даними, незважаючи на провокування росіян на відкриття українськими катерами вогню у відповідь, вони цього не зробили і на провокацію не піддалися.


Такі дії російської сторони, за оцінкою командування ВМСУ, підпадають під ознаки акту агресії відповідно до визначення наведеного в пункті d) статті 3 Резолюції № 3314 (ХХIХ) Генасамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, а саме: «акт агресії – це, зокрема, напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави».

 

Слід підкреслити, що відповідно до ст.17, 38 Конвенції ООН з морського права та ст.2 Договору між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, військові кораблі України користуються свободою судноплавства у Керченській протоці та Азовському морі, отже можуть здійснювати прохід через Керченську протоку у будь який час за умови дотримання безпеки судноплавства.


Так, Ст.17 Конвенції ООН встановлює, що за умови дотримання Конвенції, судна усіх держав, як прибережних так і тих, що не мають виходу до моря,користуються правом мирного проходу через територіальне море. Ч.1 ст.36 Конвенції ООН визначено, що в проливах, вказаних у ст.37 Конвенції ООН, всі судна та літальні апарати користуються правом транзитного проходу, якому не повинно чинитися перешкод.


Окрім того, ч.1 ст.2 Договору передбачає, що торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або РФ, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства.


Свої агресивні дії ФСБ РФ пояснює ніби-то порушенням українськими кораблями державного кордону РФ. Зокрема, про це йдеться у заяві такої незаконної структури, як «прикордонне управління ФСБ РФ по Криму». Очевидно, що привід є цілком вигаданим і не має нічого спільного з реальністю, оскільки авторитарна влада РФ планувала цю провокацію заздалегідь, ще після успішного проходу Керченською протокою корабля управління «Донбас» у супроводі буксира.


Важливим моментом поточних подій є той факт, якщо раніше Кремль свої агресивні дії проти України зводив до простих відповідей «це не ми», це все «іхтамнети», то в даній ситуації він відкрито демонструє міжнародній спільноті нехтування міжнародним правом. Такі дії РФ в Чорному і Азовському морях несуть в собі загрозу повномасштабного військового конфлікту і безпеки для держав усього Чорноморського регіону. Адже це все продовження політики Москви щодо забезпечення повного контролю над Азовським морем. З початок, грубим порушенням норм міжнародного морського права та Конвенції ООН про Свободу мореплавання стало будівництво РФ Керченського моста, через який Україна почала втрачати мільйони гривень і робочі місця в українських портах в Маріуполі та Бердянську. Далі - затримання для перевірки торгових суден, які перетинають Керченську протоку, що не на 3-5 годин, як про це заявляє МЗС РФ, а на кілька діб, а іноді тижнів. І ось на цей раз - розстріл і захоплення українських військових кораблів, який фактично закрив Керченську протоку для України.

 

Якщо світова спільнота не відреагує на дії Кремля на Азовському морі, РФ продовжить свою політику вже з блокування України на Чорному морі, а це значить що ескалацію напруги варто чекати вже на східному фланзі НАТО. Кремлівський режим робить чергову спробу підняти ставки напередодні важливих для України подій, пов’язаних з президентськими і парламентськими виборами 2019 року, а також залякати офіційний Київ. У випадку зволікання міжнародної спільноти Кремль буде шкодити і далі, а після завершення виборчих кампаній в Україні (кінець 2019 року), може піти на активізацію своїх агресивних дій.


Україні ж, з огляду на необхідність в умовах триваючої гібридної війни забезпечення державної незалежності, а також власних національних інтересів, варто розпочати процес денонсації угоди з РФ щодо Азовського моря від 2003 року, як такої, що не працює і яку фактично 25 листопада своїми підступними діями вже скасувала, а по суті - розстріляла з гармат, путінська Росія.


Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ,
Військово-морський експерт Defense Express

 

Новини по темі: АГРЕСІЯ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ НА МОРІ. ХРОНІКА ПОДІЙ

 

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues