181116 LigaOPU directory 2018 2019 0В умовах війни Росії проти України особливе значення має забезпечення ЗСУ новітніми сучасними зразками озброєнь і військової техніки (ОВТ). Усе більшу роль тут відіграють підприємства недержавної форми власності, які відрізняють висока ефективність роботи, оперативність, гнучкість в прийнятті рішень і низка інших якостей.

 

Також дуже важливим є розвиток державно-приватного партнерства – як новий вимір у створенні виключних умов для реалізації потенціалу ОПК.

 

Довідка Defense Express:

 

До складу українського обороно-промислового комплексу входить біля 130 державних підприємств, що перебувають у складі ДК «Укроборонпром» та понад 150 приватних компанії, що також виробляють продукцію військового призначення (з них 52 приватні компанії входять до ГС "Ліга оборонних підприємств України" , яка є найбільiим об'єднанням приватних оборонних підприємств України) / У якості заглавного фото обрано фотоколаж продукції підприємств, що входять до ГС  "Ліга оборонних підприємств України"

 

У цьому контексті варто наголосити, що саме приватні підприємства першими зробили перехід від демонстрації окремих зразків озброєнь до показу цілісних бойових систем, що збираються за модульним принципом. Коли, наприклад, на єдину колісну базу були встановлені комплекси боротьби з безпілотними авіаційними комплексами (БАК), комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ), самі БАК або інші озброєння, виходячи із запитів замовника. Цікаво, що саме приватний ОПК відкрив рахунок проектам військово-технічного співробітництва (ВТС) з іноземними державами в інтересах української армії. Йдеться, зокрема, про випробуваний у вересні 2017 року україно-польський розвідувально-ударний комплекс «Сокіл». У ньому на колісну базу приватного НВО «Практика» було встановлено бойовий модуль іншого приватного оборонного підприємства ПАТ «ЧеЗаРа» та БАК польського приватного виробника WB Electronics SA.

 

181116 LigaOPU directory 2018 2019 1

Розвідувально-ударний комплекс «Сокіл» – спільний проект українських приватних компаній, які входять до складу об’єднання «Ліга оборонних підпри-ємств України», зокрема, ПАТ «ЧеЗаРа», ПрАТ «НВО ПРАКТИКА» та польської компанії WB Electronics SA / Фото: УНІАН

 

Приватні підприємства здатні діяти злагоджено, в тому числі використовуючи у взаємодії з державним сектором ОПК випробуваний спосіб розвитку технологій – контракти на світовому ринку озброєнь, в які включаються дослідно-конструкторські роботи. Саме такий контракт – на модернізацію в Україні партії з 12 Мі-24 в інтересах Азербайджану, - свого часу дозволив виконати дослідно-конструкторську роботу з інтеграції бойової керованої ракети до гелікоптеру. А нині приватні підприємства ВАТ «Радіонікс» і ВАТ «Рамзай» спільно з державними ДП «ДККБ «Луч», ДП НВК «Фотоприлад» та ДП «Ізюмський приладобудівний завод» розвинули означену роботу та підійшли до самостійного створення комплексу керованого озброєння для гелікоптеру Мі-8/Мі-24. Враховуючи, що отримання бойового гелікоптеру, здатного воювати вночі, було давньою мрією військових, а також факт, що цього не вдалося досягти в межах ВТС із Францією, результат такого державно-приватного партнерства вражає своїм масштабом.

 

Мі 8 МСБ з комплексом 524Р 2

Мі-8-МСБ з комплексом керованого озброєння 524 Р, спільної розробки приватних підприємств ВАТ «Радіонікс» і ВАТ «Рамзай» та державних ДП «ДККБ «Луч», ДП НВК «Фотоприлад» та ДП «Ізюмський приладобудівний завод» / Фото: відкриті джерела.

 

Цікавий досвід мають і деякі провідні вищі навчальні заклади, зокрема, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ). Так, створення цим закладом безпілотних летальних апаратів здійснюється разом з державним підприємством «МЕРИДІАН». Один з цих БПЛА отримав умовну назву МП-1 Spectator («Спектатор»). Він пройшов всі випробування та у 2017 році був прийнятий на озброєння Державною прикордонною службою України. Крім того, вже понад рік цей безпілотний авіаційний комплекс використовується українськими бійцями в зоні АТО.

 

Також до здобутків співпраці державного та приватного секторів можна дорахувати винайдення фахівцями НТУУ КПІ композиційної броні для захисту людини і техніки. Бронежилети з такими компонентами вдвічі легші і забезпечують шостий клас захисту. НТУУ КПІ розроблені унікальні системи управління, що дозволили вдвічі зменшити використання пального дизельними двигунами. Іншою розробкою є противокумулятивні екрани для техніки. Згідно з даними проректора з наукової роботи НТУУ КПІ академіка Михайла Ільченка, станом на 2017 рік ВНЗ вдалося залучити понад тридцять інвесторів.

 

181116 news

Створений за участі фахівців «КПІ ім. І.Сікорського» та ДП «МЕРИДІАН» безпілотник МП-1 «Spectator-M» нині використовується для охорони Державного кордону України / Фото: dpsu.gov.ua

 

Разом з тим варто зауважити, що означені вище досягнення є фактично результатами спорадичних зусиль ентузіастів. Слід визнати, що Україна протягом періоду своєї незалежності ніколи не мала чітко сформульованої власної воєнно-технічної політики (ВТП). Більше того, навіть сьогодні, після чотирьох років війни в державі фактично немає документа, який би чітко визначав засади ВТП. Незважаючи на значну кількість прогресивних ідей, включених до Закону України «Про національну безпеку України», який був прийнятий 21 червня 2018 року, він лише частково торкається окремих питань ВТП. Зокрема, у частині визначення ОПК як складової частини сектору безпеки і оборони, необхідності створення центрального органу виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та реалізації державної військово-промислової політики та визначення повноважень Міністерства оборони України щодо забезпечення заходів оборонного планування. Між іншим, вказаний у Законі України як документ довгострокового планування – Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу України, у першу чергу, опікуватиметься визначенням та реалізацією пріоритетів розвитку самого оборонно-промислового комплексу на довгостроковий період.

 

Що ж до засад ВТП, то для сучасної України, яка залишається експортно-орієнтованою країною, вкрай важливо поступово перейти до збалансованої моделі, коли близько 50% оборонно-промислової продукції закуповуватиметься для потреб національних замовників, у першу чергу, ЗСУ (нині понад 80% продукції йде на експорт). І цей чинник було б варто закріпити законодавчо. А також проголосити, що головною метою ВТП є саме забезпечення потреб армії та інших військових формувань держави. Це важливо тому, що в іншому разі більшість зусиль спрямовуватиметься власне на розвиток ОПК, що може не співпадати із завданнями переозброєння, а підпорядковуватися пріоритету збільшення збройного експорту.

 

Звісно, найважливішим елементом тут є те, який орган вироблятиме та реалізовуватиме ВТП. Як і раніше, експерти ЦДАКР переконані, що важливо утворити центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ), підпорядкований профільному віце-прем’єр-міністру. Такий ЦОВВ має формувати та реалізовувати воєнно-технічну державну політику із функцією розпорядника бюджетних коштів, наділеного законодавчою ініціативою. Цей орган повинен також виконувати функцію формування загальної потреби всіх силових відомств, відповідати за розв’язання таких проблем як, наприклад, впровадження нових технологій, створення спільних (з іноземними компаніями) виробництв, уніфікація та сертифікація ОВТ, включно, зокрема, із створенням мережі лабораторій для випробувань ТТХ ОВТ (нині ця проблема унеможливлює сертифікацію з урахуванням стандартів НАТО). Крім того, саме цей урядовий орган в межах реалізації воєнно-технічної політики міг би прискорити здійснення реструктуризації та акціонування підприємств ОПК, створення умов для майбутньої приватизації та утворення спільних виробництв (підприємств) із іноземними компаніями.

 

181116 LigaOPU directory 2018 2019 2

Українсько-польське військово-технічне спіробітництво набуває все більш прагматичного характеру. Свідченням цього є вдале завершення восени 2017 року випробувань спільно розробленого українськими і польськими фахівцями розвідувально-ударного комплексу «Сокіл» на Гончарівському полігоні / Фото: УНІАН

 

За оцінками експертів ЦДАКР, до ВТП має належати реалізація наступних функцій з формування відповідних систем та прийняття рішень з боку ЦОВВ щодо їх підтримки і розвитку.

 

  1. Система планування та управління відповідно до вимог, затверджених Генеральним штабом ЗСУ, ресурсних можливостей та рекомендацій Ради національної безпеки і оборони (формування балансу між потребами і можливостями).
  2. Система формування та реалізації державного оборонного замовлення.
  3. Система військово-технічного співробітництва – у частині реалізації вище означеної мети, включно, з експортом, імпортом та проектами спільного створення ОВТ, а також, експортним контролем.
  4. Система розвитку технологій, включно, з підсистемами зв’язків з науковими та освітніми установами.
  5. Система оборонних виробництв, включно з приватними.

Крім того, є доцільним, щоб до означених основних пунктів було включено й додаткові, такі як:

  1. Система інформаційного забезпечення реалізації ВТП.
  2. Система мобілізаційної підготовки (робота виробничих потужностей під час особливого періоду та в умовах війни).
  3. Система розробок та виробництв, що прямо не відноситься до забезпечення військових формувань держави (наприклад, виробництво мисливської зброї та набоїв та ін.)

 

Крім того, було б доцільним розглянути можливість законодавчого закріплення обов’язкового для будь-якого міністра оборони 25% бюджету на потреби національної оборони країни витрачати на закупівлю, модернізацію, ремонт ОВТ та на дослідно-конструкторські роботи у сфері створення нових ОВТ. Це б суттєво допомогло змінити ситуацію на внутрішньому та зовнішньому ринках продукції оборонного призначення на користь українських виробників (як державних, так і приватних) та активізувати військово-технічне співробітництво з країнами-партнерами.

 

ВАЛЕНТИН БАДРАК,

директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР)

 

Примітка Defense Express: Стаття написана спеціально для Каталогу «УКРАЇНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ: УКРАЇНСЬКІ ПРИВАТНІ ОБОРОННІ ПІДПРИЄМСТВА» 2018-2019, презентація якого відбулась під час XV Міжнародної спеціалізованої виставки «Зброя та Безпека -2018».

 

Довідка Defense Express:

 

181116 BadrakБАДРАК Валентин Володимирович – Директор неурядової, аналітичної організації «Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння» (ЦДАКР). Український російськомовний письменник, публіцист. Фахівець у сфері впливу засобів масової інформації. Автор низки книжок та публікацій у сфері у сфері мотивації людської діяльності, розвитку особистості безпеки, а також безпеки держави. Розробник методу геній-терапії (2008 р.).

Народився в 1968 році в Черкасах.

У 1989 році закінчив Рязанське вище повітряно-десантне училище, а у 1996 році — Київський національний лінгвістичний університет.

Кандидатська дисертація: «Фактори ефективності впливу друкованих ЗМІ (преси) на електорат» (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, 2000).

Був учасником програм США «Foreign Policy Challenges Facing the United States and Europe» (1998) та «The Harvard Ukrainian National Security Program» (2000).

З 1999 року — директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, з 2006 року — член Громадської ради при Службі безпеки України (з 07.2006). Автор низки публікацій у сфері безпеки. Упродовж останніх двох десятків років вивчає мотивації у різних сферах людської діяльності.

Персональний сайт: http://www.badrak.kiev.ua/

 

Новина по темі:

ВИЙШОВ НОВИЙ ВИПУСК КАТАЛОГУ «УКРАЇНСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ: УКРАЇНСЬКІ ПРИВАТНІ ОБОРОННІ ПІДПРИЄМСТВА» 2018-2019

 

Публікації по темі:

 

УКРАЇНСЬКІ ПРИВАТНІ ОБОРОННІ ПІДПРИЄМСТВА НАБИРАЮТЬ ОБЕРТІВ

 

ЕКСПОРТ ЗБРОЇ, ТРЕНДИ ТА ВИКЛИКИ: НЕОБХІДНІСТЬ ПАРТНЕРСТВА ДЕРЖАВИ ТА ПРИВАТНИХ КОМПАНІЙ

 

ПРИВАТНІ ПІДПРИЄМСТВА – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА ЧАСТИНА ВІТЧИЗНЯНОГО ОПК

 

ЦІННІСТЬ КОМПЛАЄНСУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

РЕФОРМА ОПК: ВІД РЕАНІМАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДО ДОВГОСТРОКОВИХ ПЛАНІВ

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ: ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ

 

РОЗВИТОК ОПК – ПЕРШОЧЕРГОВА СПРАВА СЬОГОДЕННЯ

 

181008 directory 2018 2019

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues