180809 mainВлітку 2018 року безпекова ситуація в євроатлантичному регіоні залишалася непростою. Агресивна політика РФ в Україні та Сирії, а також у відносинах з країнами Європи та США залишалася під пильною увагою світової спільноти. На фоні цього відбулося кілька важливих подій Саміт НАТО в Брюсселі та саміт США-РФ в Гельсінкі.

 

Брюссельський погляд

 

Однією з ключових подій літа 2018 року на європейському континенті став 29-й саміт НАТО, який відбувся 11-12 липня у Брюсселі. Одні називають його дуже успішним для України. Інші навпаки дають спокійні оцінки і проривів у площині українського інтересу не бачать. Тим не менш, найважливішим висновком саміту стало підтвердження поки що єдиної та непохитної позиції НАТО: колективне засудження російської агресії. Санкції та політичні обмеження щодо Росії, відповідно, лишаються в силі.

 

180809 NATO2

 

Однак, незважаючи на це, а також загальне позитивне сприйняття Альянсом прагнень Києва до набуття членства, практично Україна за підсумками саміту не стала ближче до НАТО. Альянс визнав, що знає про наміри Києва, але не більше того. В той же час, у дискусії з Грузією має місце зовсім інша тональність. Альянс прямо акцентує увагу, що нинішні відносини з країною мають привести країну до готовності членства. З Україною такої риторики поки немає. Водночас додали певного негативу, хоча і не вплинули на ставлення Альянсу дії Угорщини, яка виказала явно недружній крок і заблокувала напередодні саміту проведення засідання Комісії «Україна - НАТО» через український Закон «Про освіту», який викликав ряд протиріч.

 

Тим не менш, практичний рівень взаємної співпраці між Україною та Альянсом не згортається і не обмежується, а навпаки набирає обертів, про що говорять реалії в Україні – практична робота Трастових Фондів НАТО за широким спектром напрямків, в тому числі в секторі безпеки та оборони.

 

Надзвичайно важливою подією в рамках саміту НАТО можна назвати той факт, що союзники погодилися підняти витрати на оборону до «небаченого раніше рівня». За словами, президента США Дональда Трампа витрати збільшаться мінімум на $33 млрд. «Ми досягли неймовірного прогресу. Всі погодилися значно збільшити свої зобов'язання. Вони піднімуть їх до рівнів, про які раніше навіть не думали... Лише п'ять з 29 країн виконували свої зобов'язання, які становили 2% ВВП і ці зобов'язання зростуть. Значно вище цієї цифри», - наголосив президент США. Важливість цього рішення вказує на консолідоване визнання наявності у вигляді Росії значного й підготовленого ворога та необхідності спільно готуватися до протидії йому, а також на завершення етапу суперечок всередині Альянсу.

 

Гельсінський двобій

 

Ще однією подією липня 2018 року став Саміт США-Росія, який відбувся 16 липня у Гельсінкі (Фінляндія). Результати даного заходу скоріш за все не стануть відомі суспільству в короткостроковій перспективі, однак дещо суспільство вже змогло побачити та оцінити.

 

180809 helsinki

Helsinki demonstrations before Trump-Putin Summit

 

На спільній прес-конференції Трамп і Путін розповіли, що говорили в рамках саміту про Сирію, Україну, «Північний потік-2», двосторонні відносини і російське втручання в американські вибори. Позиція по цим питанням з боку РФ та США залишилися незмінними, хоча і заява Трампа щодо втручання Кремля у вибори президента США вкотре шокувало експертне середовище. Тим не менш, головне залишилося за кадром. Єдине, що бентежить, так це реакції РФ та США після зустрічі. Адже Кремль виказав скоріше задоволення результатом саміту, аніж розчарування, натомість Білий Дім був стриманий у висновках. Зазвичай така поведінка має дуже непередбачувані наслідки. І не для учасників переговорів, а для третіх сторін.

 

Тим не менш спецпредставник США по Україні Курт Волкер через деякий час після саміту спробував дещо знизити градус напруги і заявив, що не зважаючи на те, що Україна не була основним питанням в рамках переговорів, в Гельсінкі Сполучені штати під час обговорення ситуації на Донбасі та в Криму, не поступилися Росії в жодному питанні. «США не поступилися по жодному з тих питань, які можуть непокоїти Україну. Не було жодних подарунків для Росії за рахунок України", – наголосив він. Крім того, спецпредставник США додав, що на зустрічі в Гельсінкі не були зроблені кроки до визнання російської анексії Криму та підтримку «референдуму» або російської позиції щодо створення силової групи для захисту моніторингової місії на Донбасі.

 

Також трохи пізніше, певне запевнення в своїй твердій позиції щодо України надав Держдепартамент США. Так, 25 липня була оприлюднена декларації про невизнання анексії Криму за підписом держсекретаря США Майкла Помпео, де було сказано, що Сполучені Штати ніколи не визнають анексії українського Криму РФ. Невизнання анексії Криму стає відтепер офіційною політикою США.

 

Фактично, ж за підсумками Гельсінського саміту можна сказати, що політика США щодо Криму та Донбасу залишилася незмінною. Головний результат в Гельсінкі для України - це відмова обох сторін змінювати ситуацію. Якась угода по Україні об'єктивно неможлива. Обидві сторони добре знають свої позиції в Україні і прекрасно розуміють, що зараз у них немає шансів змінити ситуацію на свою користь. Більш того, США і Росія продовжуватимуть боротися за Україну, але стратегії перемоги немає ні у Москви, ні у Вашингтона. Тому, на переконання експертного середовища, обидва гравця, скоріш за все вибрали проміжну лінію поведінки у "стримуванні" один одного. США і Росія будуть, з одного боку, обмінюватися симетричними ударами в Україні, а з іншого - надавати один одному дрібні послуги в рамках великої геополітичної гри.

 

180809 PiT

 

Не менш важливий момент американсько-російського саміту, який не слід оминати, це заява В.Путіна. В ході спільної прес-конференції з Д.Трампом він, фактично, підтвердив роль Росії в окупації Криму. Зокрема відповідаючи на запитання журналіста він сказав: «Президент Трамп говорить про незаконність приєднання Криму до Російської Федерації. У нас інша точка зору. Ми вважаємо, що ми провели референдум в суворій відповідності з міжнародним правом, статутом ООН. Для нас, для Росії, це питання закрите». Але ж на якій підставі Кремль проводив референдум на території іншої суверенної держави? І де ж тут, в такому випадку, відповідність нормам міжнародного права?.

 

Як розвиватимуться події у відносинах Заходу та РФ і що на цьому фоні очікувати Україні покаже час. З одного боку на сьогодні є певна підтримка України зі сторони Заходу та зокрема США, а також розуміння ролі Росії у окупації Криму та окремих районів Донбасу, а з іншого – суперечливі геополітичні ігри, які можуть розкласти свій «пасьянс», вихід з якого може бути складним і болючим.

 

Антон МІХНЕНКО,

Головний реактор журналу Ukrainian Defense Review

 

Читайте цю статтю АНГЛІЙСЬКОЮ

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues