ukraina zagrozu copy copyФахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони другої половини липня 2018 року, з 13 по 31 липня.

 

Ключові воєнні ризики охопленого періоду

 

Незважаючи на те, що центр тяжіння у протистоянні РФ із Заходом, та й у російській війні проти України з моменту підготовки зустрічі президентів Трапма й Путіна перейшли у площину політичних та дипломатичних відносин, ризики суто військового характеру не мають тенденції до зменшення.

 

Більше того, військове протистояння вже протягом декількох місяців має характер фактичного мисливства з боку представників російського угруповання на Донбасі та організації серії умисних вбивств українських військовослужбовців, що отримує вкрай негативний відбиток в українському суспільстві. Отже, де-факто ЗСУ зіткнулися із військовим тероризмом як новим фронтовим явищем, якщо казати, що події відбуваються під час перемир’я.

 

Крім того, в Росії, яка останнім часом здійснила низку кроків у бік створення напруженості в Азовському морі, заявили про плани посилювати Чорноморський флот. Зокрема, у 2018 році РФ вже перекинула на Чорне і Азовське моря десятки катерів і кораблів, у тому числі чотири ракетних. При цьому командувач окупаційним Чорноморським флотом Російської федерації, що базується у окупованому Севастополі, Олександр Моїсєєв 29 липня після військово-морського параду на честь Дня Військово-Морського Флоту РФ, заявив, що до кінця року ЧФ РФ візьме на озброєння 6 кораблів різних класів. Три кораблі, за словами командувача флотом окупантів, вже прийняті до складу флоту. «Це фрегат "[Адмірал] Макаров", який бере участь у Головному військово-морському параді... Середній розвідувальний корабель "Іван Хурс" та інші кораблі.

 

180801 ih

Середній розвідувальний корабель "Іван Хурс" / Фото: Вадим Савицький / прес-служба Міноборони РФ / ТАСС

 

До кінця року ми приймемо ще шість кораблів різних класів», - сказав Моїсеєв і додав, що йдеться в тому числі про малі ракетні кораблі. Моїсеєв також додав, що найближчі місяці планується завершити випробування і прийняти до складу флоту головний патрульний корабель проекту 22160 "Василь Биків".

 

Новина по темі: УКРАЇНА МОЖЕ ЗАПРОВАДИТИ КОНВОЮВАННЯ ЦИВІЛЬНИХ СУДЕН НА АЗОВІ

 

Подальша мілітаризація Криму Росією має на меті утворення потужного воєнного плацдарму та удосконалення умов для залякування Заходу. Так само Росія має можливості використати території вже захопленого півострову для подальшої військової агресії та захоплення українських територій. То ж, можна казати, що воєнні ризики для України в цілому продовжують зростати.

 

Публікація по темі: ЦДАКР: КРИМСЬКА ДЕКЛАРАЦІЯ США СТВОРЮЄ СПРИЯТЛИВИЙ МОМЕНТ ДЛЯ ПРОТИДІЇ РОСІЇ В АЗОВСЬКОМУ МОРІ

 

Ключові ризики охопленого періоду на міжнародній арені

 

Подією номер один у липні став американо-російський саміт, який 16 липня пройшов у Гельсінкі.

 

180801 helsinki 1

Протест у столиці Фінляндії за день до зустрічі в Гельсінкі президента США Дональда Трампа і президента Росії Володимира Путіна, 15 липня 2018 року

 

Незважаючи на його формальний характер, Україна та світ у результаті має низку негативних тенденцій. Ключовою з них є відмова адміністрації Трампа від ізоляції Путіна та початок діалогу з людиною, що зруйнувала конструкцію міжнародної безпеки, яка існувала декілька десятиліть.

 

180801 helsinki

Подією номер один у липні став американо-російський саміт, який 16 липня пройшов у Гельсінкі / Фото: Twitter 

 

При цьому відомо, що при розгляді «українського питання» наполягав на необхідності тиску на Україну щодо реалізації російського бачення мінських угод. Крім того, Путін позначив позицію щодо Криму Росії як незворотну: «Ми вважаємо, що провели референдум в суворій відповідності до міжнародного права». Також відомо, що на зустрічі в Гельсінкі Путін запропонував Трампу провести в окупованих зонах Донбасу референдум про статус цих територій. Отже, результатом збереження статусу-кво між США та РФ можна вважати відсутність небезпеки збільшення масштабів війни, але й війна низької інтенсивності є для України дуже вразливою за умов намагання тримати «режим мовчання» та відповідати на атаки ворога лише у крайніх випадках. Насправді, від військового загострення з боку Росії ніхто не застрахований та ніхто не давав такої гарантії. Також поки немає підстав казати й про ймовірність миротворчої місії.

 

Другою важливою подією липня для України стало святкування 27—28 липня 2018 року 1030-ї річниці хрещення Київської Руси-України. Так, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час святкувань запевнив, що «Українська православна церква готова до повної незалежності — і від Москви, і від Константинополя». Він вважає, що з’явився історичний шанс для створення єдиної помісної Української православної церкви з наданням їй автокефалії від Вселенського патріарха Варфоломія I. Останнім часом ця тема є однією з основних для обговорення в релігійному і суспільно-політичному просторі, а церква, яка називає себе українською, робить усе, аби українцям не дали автокефалію. Слід особливо підкреслити, що 27 липня свій власний Хресний хід на честь Хрещення провела Московська церква в Україні. При цьому біля архієреїв УПЦ МП і митрополита Онуфрія якраз «засвітилися» кілька десятків народних депутатів, переважно колишніх регіоналів, а нині представників Опозиційного блоку. Серед них ЗМІ назвали Вадима Новинського, Нестора Шуфрича, Олександра Вілкула, Юрія Бойка та Андрія Деркача.

 

180801 richnizia

Президент України Петро Порошенко (спереді), глава УПЦ КП патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (ліворуч) і глава УАПЦ, митрополит Київський і всієї України Макарій (праворуч) під час відзначення 1030-річчя хрещення Русі-України. Київ, 28 липня 2018 року.

 

Показовою варто вважати заяву Вселенського Патріарха Варфоломія про те, що Константинополь ніколи не визнавав влади Москви над українською церквою. Але про конкретні строки отримання Томосу поки не говорять ані в Константинополі, ані в Києві. Фахівці вважають, що Москва фактично кинула виклик вселенському православ’ю, демонструючи можливість порушувати домовленості, ставлячи під сумнів авторитет інших церков, і насамперед Вселенського Патріарха. Зокрема, коли у 2016 році на Криті зібрався Всеправославний собор, Російська церква на нього не прибула, і вона демонструє намір не визнавати Собор та його рішення. Це сильно загострило стосунки між православними церквами. При цьому важливою є думка Філарета: «Ми вважаємо, що Архієрейський собор має відбутися після рішення Священного синоду Константинопольської церкви про надання Томосу. Спочатку повинно бути рішення, а потім собор. У спільному Архієрейському соборі повинні взяти учать всі ті, хто звернувся до Вселенського Патріарха. Тобто спочатку визнання нас архієреями з боку Вселенського патріарха, потім скликання Архієрейського собору трьох церков для обрання Предстоятеля єдиної помісної Української автокефальної православної церкви, а потім вже надання Томосу цьому предстоятелю». 

 

Ще низка інших впливових подій має враховуватися українською владою при прийнятті рішень у сфері зовнішньої політики.

 

Зокрема, 22 липня кіберкомандування США прийняло рішення в межах більш ґрунтовної підготовки до виборів у Конгрес (восени 2018 року) створити спеціальну робочу групу з протистояння Росії в кіберпросторі. «Я створив російську групу, невелику. Це вкладається в те, що розвідувальне співтовариство робить з 2016-2017 років», - повідомив генерал Пол Накасоне.

 

Не менш показовим слід вважати заклик парламенту Великої Британії до уряд об’єднатися для протидії втручанню Росії. Антиросійські заходи відбуваються на тлі отруєнь «Новачком». Шість парламентських комітетів «об'єднали свої зусилля в боротьбі з російським впливом» на політичне життя країни та «рекомендували» уряду Великої Британії звернутися до інших урядів та слідувати рекомендаціям, узгодженим представниками США та ЄС, включаючи представників цього Комітету. Уряд повинен обмінюватися інформацією про ризики, вразливості та найкращі практики протидії втручанню Росії. Тільки через обмін інформацією, ресурсами та найкращою практикою цей уряд зможе боротися з втручанням Росії в наші вибори», - йдеться у доповіді.

 

Фактично можна казати про наявність певних кроків у створенні прообразу антипутинської коаліції.

 

Новина по темі: ДП "АНТОНОВ" ТА ПІДРОЗДІЛ BOEING – КОМПАНІЯ AVIALL – ПІДПИСАЛИ СТРАТЕГІЧНУ УГОДУ ЩОДО ВЗАЄМОДІЇ

 

У зовнішньоекономічній сфері також з’явилися ознаки позитивних змін. Зокрема, на авіасалоні Farnborough-2018 відбулися переговори ДП “Антонов” з делегацією Turkish Aerospace Industry (TAI), в результаті яких сторони підтвердили принципову зацікавленість у продовженні співпраці за проектом створення транспортного літака короткого зльоту і посадки Ан-188. Отже, згідно з заявами сторін, ймовірне створення спільного підприємства з метою розробки, побудови та випробувань літака Ан-188.

 

180801 an 188

Ан-188 / Фото:ukroboronprom.com.ua

 

Також стало відомо, що компанія Boeing надаватиме допомогу українському державному авіабудівному підприємству «Антонов», яке потрапило у важку кризу після втрати російського імпорту в 2014 році внаслідок анексії РA Криму та початку війни на сході Україні. Зокрема, як повідомив 30 липня CNBC, «відділення Boeing - Aviall - з кінця наступного року постачатиме стільки деталей для «Антонова», щоб забезпечити виробництво 8 літаків на рік. Відповідну угоду було підписано на міжнародному авіашоу у Фарнборо», - йдеться в повідомленні. ДП «Антонов» планує в подальшому разом із Аviall збудувати складський комплекс, де зберігатимуться всі ті матеріали, які більше неможливо імпортувати з Росії.

 

У липні стало відомо, що США виділили 200 млн дол. для посилення української армії. ЗМІ поінформували, що відповідні структури Пентагону вже розпочали процедури укладення контрактів на постачання військової техніки і надання послуг для оборонного сектору України. Відомо, що зазначені кошти будуть спрямовані на надання Україні військової техніки і спорядження, іншого обладнання та послуг військового призначення, логістичного забезпечення та підготовку Збройних сил України. Така позиція США свідчить про послідовність підтримки України та є вагомим психологічним стимулом для ЗСУ і суспільства. За певних умов США можуть перетворитися на союзника України та надавати їй підтримку на рівні Ізраїлю або Польщі.

 

Також 17 липня в Берліні відбувся перший раунд тристоронніх переговорів між Росією, Україною та ЄС щодо поставок газу з РФ до Європи, участь нашої країни в транзиті газу в разі введення в експлуатацію газопроводу «Північний потік-2». Варто звернути увагу на коментар фахівця у даній галузі, Михайла Гончара, який є президентом Центру глобалістики «Стратегія ХХI»: «Росія, зіткнувшись із труднощами в проштовхуванні «Північного потоку-2» дещо змінює свою тактику та намагається виглядати гарно в очах партнерів по переговорах, передусім європейської сторони. Росія просто змінила тактику, проте намагатиметься будь-що проштовхувати свої бачення, підходи та інтереси, суть яких залишається незмінною — «вирубити» Україну по транзиту через проштовхування «Північного потоку-2». І навіть коли Росія заявляє про те, що транзит через Україну буде збережено, не слід цю обіцянку розглядати, як доконаний факт. Більш позитивним для нас моментом є позиція Єврокомісії, яка була висловлена віце-президентом Марошем Шефчовичем, і полягає в тому, що майбутня угода щодо транзиту, якою б вона не була, має бути складена у відповідності з європейським правом. Для нас це цілком природно, оскільки Україна є членом Договору про Енергетичне Співтовариство, має Угоду про асоціацію, імплементує третій енергопакет, що в принципі не прийнятно для Росії, але вона теж обережно зауважила про свою згоду з таким підходом. Ми хочемо зберегти обсяг завантаження нашої газотранспортної системи. З цієї точки зору, «Нафтогаз» зробив правильний крок, задекларувавши готовність з початку 2020 року знизити транзитну ставку на 20%, навіть супроти нинішнього рівня транзитної ставки, зафіксованої в контракті. Це збільшує привабливість українського маршруту, який і так є оптимальним з точки зору забезпечення найбільш оптимальної лінії транзиту російського газу до ЄС. В Європі не раз закидали, що «Нафтогаз» виставив надто високі тарифи для транзиту російського газу. Це був вимушений крок «Нафтогазу» у відповідь на брутальні дії «Газпрому», наприклад, переривання поставок газу в Україну 2014 року. Європейська сторона має бути не просто посередником, а й виступити зі свого боку певним гарантом. Якщо «Газпром» не виконуватиме гарантії, мають бути виконані гарантії з європейського боку. Чи це будуть фінансові компенсації, чи інші преференції — предмет переговорів. Питання в тому, щоб заангажувати європейську сторону бути більш солідарною з Україною в силу того, що ми об’єктивно втягнуті в секторальні інтеграційні процеси з ЄС». (газета «День», №126, 2018)

 

Між іншим, даний огляд варто завершити оприлюдненням Трампом сталої позиції США до санкцій по відношенню до Росії. Як повідомив 31 липня канал CNN, президент США Дональд Трамп заявив, що санкції проти Росії збережуться в тому вигляді, в якому вони існують зараз. При цьому Трамп також заявив, що «високо оцінює успіхи» своєї зустрічі з президентом Росії Путіним. Отже, суперечливість та непередбачуваність міжнародної політики, як і раніше, полягає у двозначності та багатогранності особистостей лідерів. Для України міжнародна арена залишається тією сценою, де вона має довести, що перетворюється на суб’єкта світової політики, а не залишається у неприємній якості об’єкту.

 

Джерело

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues