180717 GlavnoeПро автоматизацію у Збройних Силах і як її пришвидшити. Про кардинальні рішення для зміцнення Зенітних ракетних військ. Про вчасне і повне виконання державного оборонного замовлення для потреб армії. Ці три ключові теми обговорювались у ході інтерв’ю головного редактора журналу Defense Express Сергія Згурця з Першим заступником Міністра оборони України, доктором воєнних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, генерал-полковником запасу Іваном РУСНАКОМ.

 

Це інтерв’ю вийшло у шостому номері нашого журналу, який днями отримали передплатники. Тож тепер матеріал пропонуємо і читачам нашого сайту, який буде представлено у трьох частинах.

 

Оборонне замовлення: кошти проплачено – техніку чекаємо

 

Руснак Іван Степанович

Р у с н а к  І в а н  С т е п а н о в и ч

Перший заступник Міністра оборони України, доктор воєнних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, генерал-полковник запасу

 

- Іване Степановичу, почну з використання коштів підприємствами, які залучені до виконання Державного оборонного замовлення. Керівництво оборонного відомства стверджує, що є затримки з постачанням замовленої продукції підприємствами оборонно-промислового комплексу. В чому причини і які заходи вживаються Міністерством оборони для виправлення ситуації?

 

- Всі отримують гроші наперед, коли йдеться про виконання Державного оборонного замовлення. Ми авансуємо роботи на рівні 30-70% від суми контракту, перераховуємо кошти підприємствам. Але на кінець травня ситуація суттєво погіршилась з огляду на кількість недопоставленої продукції за ДОЗом. І Мінфін пригрозив заблокувати всі проплати по авансуванню робіт за контрактами, доки ми не погасимо прострочену дебіторську заборгованість.

 

Поточна заборгованість може бути. Вона визначається циклом виробництва, адже цикл виробництва тієї чи іншої зброї, техніки може бути і рік, і півтора, і більше. Але коли підходить час «Ч», і підприємство після обумовленого періоду не готове поставити нам продукцію, то це говорить про те, що вони просто надмірно оцінюють свої можливості. Підприємства йдуть на укладання договорів, беруть на себе завищені зобов’язання. Після цього, отримавши авансування, підприємство розпочинає процедури, створює кооперацію, знаходить виконавців. А потім на поверхню виходить реальна картина. Тих комплектуючих немає, а ті йдуть з-за кордону по імпорту. І все це впливає на термін поставки продукції.

 

Ми ж, у свою чергу, не володіємо всією інформацією про технологічні можливості підприємств, фактично заключаємо договір на продукцію, якої немає. Підписуємо контракт і розраховуємо на те, що техніка чи зброя буде нам поставлена. Але час приходить, продукції немає. У нас формується прострочена дебіторська заборгованість, яка є предметом розгляду у судах між підприємствами-виконавцями та замовником – Міністерством оборони. Так, кошти за невиконані контракти можуть бути відсуджені. Але у такому разі ми просто ганяємо гроші туди-сюди замість того, щоб постачати готову і потрібну Збройним Cилам продукцію.

 

180717 01

 

- Це характерно для державних підприємств, які замикаються на «Укроборонпром», чи також і для приватних?

- І для приватних. Адже приватні вступають у відносини з головним виконавцем. Тому що не може «Укроборонпром» виконати все своїми силами.

 

180717 02

 

- Чи не є це наслідком достатньо прихильного ставлення до порушень у виконанні контрактів у минулі роки? Адже зриви контрактів відбувалися і раніше.

- Так, це не вперше. Це питання вже впродовж трьох років є предметом обговорення на наших нарадах. Казначейство у якійсь мірі раніше нас розуміло, давало можливість штучно на місяць-півтора продовжувати терміни звітності. Але це було порушенням закону, бюджетного законодавства. А зараз Мінфін та казначейство взяли це питання під жорсткий контроль. Мінфін через казначейство може призупинити проплати оборонного відомства.

 

У свою чергу, жорстко почали діяти і ми. Міністром оборони було ухвалено рішення призупинити всі проплати підприємствам по договорам, щоб закрити борги, які вони мають по простроченій дебіторській заборгованості. В Міноборони було утворено оперативну групу, яка в межах наших можливостей виправляє ситуацію, аби домогтися різкого зменшення простроченої дебіторської заборгованості. На кінець травня це було понад 900 мільйонів гривень. Але вже у червні борги були скорочені десь до 390 мільйонів гривень. Заходи, скеровані на скорочення заборгованості, тривають.

 

Ми також проінформували Прем’єр-міністра України, Раду безпеки та оборони, що треба або змінювати існуючу нормативно-правову базу щодо простроченої «дебіторки», або вносити зміни у наші внутрішні документи. Бо треба діяти у правовому полі і бути впевненим, що продукція буде поставлена вчасно.

 

- Напевно, це також має супроводжуватись і притягненням до відповідальності директорів заводів, якщо йдеться про зрив державного оборонного замовлення.

- Звичайно, відповідальні у перше чергу вони. Адже вони виходять на контракт, вони повинні давати об’єктивну оцінку, що так, підприємство спроможне його виконати. Тож беремо такі кошти і у визначений договором термін постачаємо продукцію. Також треба відпрацювати механізм взяття жорстких зобов’язань за виконання контрактів і з боку керівництва «Укроборонпрому».

 

Сергій ЗГУРЕЦЬ,

головний редактор журналу Defense Express

 

Продовження буде...

 

Публікації по темі:

 

ПРО СУЧАСНИЙ СТАН ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 

В.БАДРАК: ЧАС БУДУВАТИ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ

 

«НЕ ВСІ УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА СЬОГОДНІ МАЮТЬ ДОСТАТНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ» - Ю.БРОВЧЕНКО

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues