180704 OfsetyНові тенденції розвитку офсетної політики при експорті та імпорті озброєнь

 

Зниження обсягів закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки у провідних експортерів озброєнь призвело до посилення кризових явищ у воєн­ній промисловості цих держав, зростання конкуренції на ринках озброєнь та змін офсетної політики держав-імпортерів озброєнь та військової техніки (ОВТ).

 

Офсетні ставки зростають

 

Останні декілька років демонструють нові тенденції у сфері офсетної політки. Насамперед йдеться про збільшення числа країн, що застосовують офсет при закупівлях ОВТ; зростання значимості офсетних програм при прове­денні тендерів; підвищення ролі і частки проектів з прямого офсету в розроблюваних офсетних програмах; збільшення обсягу офсетних зобов’язань до ста та більш відсотків від вартості контракту на поставку ОВСТ; наполягання імпортерів у рамках непрямого офсету в першу чергу на передачі їм наукомістких технологій, розробок, ноу-хау військового, подвійного та цивільно­го призначення, на проведенні спільних наукових дослі­джень, підготовці кваліфікованих наукових кадрів; зниженні розмірів мультиплікаторів (підвищуваль­них коефіцієнтів) при визначенні офсетної вартості проектів.

 

На підставі оціночних показників, можна стверджувати, що сукупна вартість офсетних угод за контрактами з імпорту ОВТ, підписаних в усьому світі, у 2013 p. склала близько $290 млрд. У 2014 р. цей показник збільшився до $320 млрд., у 2015 р. - до $380 млрд. , у 2016 р. - перевищив планку у $430 млрд.

 

При цьому країни-імпортери все більше намагаються поєднати основний контракт на імпорт ОВТ і офсетну програму в єдиний процес. Прагнуть отримати комплексні системи озброєнь для вирішення власних задач не тіль­ки на сьогодні, а й на перспективу. Намагаються оптимально пристосувати офсетну політику до потреб національної безпеки.

 

У свою чергу, осно­вною тенденцією провідних держав-експортерів озбро­єнь щодо офсетних програм є намагання обмежити пе­редачу критичних технологій з виробництва озброєнь. Проте в конкурентній боротьбі і США, і провідні європейські країни, зокрема, Франція, широ­ко використовують офсетні угоди. Росія також використовує цей механізм у галузі ВТС.

 

180704 Ofsety 2

 

Американська практика

 

В США висловлюють негативне відношення до офсетних угод, що в більшості вимагають передачі певних техноло­гій. На державному рівні існують обмеження на передачу техноло­гій іншим державам. Наприклад, в 2015 р. США заборонили компанії «Локхід Мартін» передачу ряду технологій Південній Кореї в рамках уже узгодженої офсетної програми, зо­крема, технології виробництва активної фазованої ан­тенної решітки, яку корейські компанії мали бажання отримати та використати у власному винищувачі, що розробляється корейськими компаніями спільно з ком­панією «Локхід Мартін».

 

У той же час, в умовах посилення конкуренції на ринках озброєнь США укладають оф­сетні угоди. Такі угоди укладаються як у рамках аме­риканських програм Foreign Military Sales (FMS), що регулюють контракти на експорт ОВТ на основі дер­жавних гарантій, так і програм Direct Commercial Sales (DCS), що регулюють контракти приватних компаній на експорт ОВТ. Ці програми практично охоплюють більшу частину експорту та є основою політики США при експорті звичайних озброєнь.

 

У США розроблена дуже детальна класифікація оф­сетних угод. Згідно із законодавством США в ході ВТС вони класифікують та використовують у контрактах оф­сетні угоди таким чином:

  • виробництво - організація виробництва американ­ських ОВСТ (або запчастин для них) за ліцензією на те­риторії країни-покупця за умови, що вихідний контракт на поставку ОВСТ був укладений з Міноборони США (програма FMS);
  • ліцензійне виробництво - організація виробництва американських ОВСТ (або запчастин для них) за ліцен­зією на території країни-імпортера за умови, що вихід­ний контракт на поставку ОВСТ був укладений з амери­канською фірмою-виробником (програма DCS);
  • субпідряди - організація виробництва запчастин і комплектуючих для американських ОВСТ на території країни-імпортера без передачі повної технічної доку­ментації та відповідних прав;
  • інвестиції - фінансування створення (або розширен­ня) на території країни-імпортера філії компанії-експортера, СП або ж деякого бізнесу, не пов’язаного з профі­лем діяльності компанії-експортера;
  • фінансова допомога - надання країні-імпортеру пря­мих або опосередкованих позик, кредитів, гарантій за кредитами, організація схем фінансування, допомога в реструктуризації державної заборгованості;
  • закупівлі - придбання кінцевого продукту виробни­цтва країни-імпортера, не пов’язаного з ОВСТ, що по­ставляються;
  • передача технологій - організація науково-дослідної або конструкторської діяльності в країні-імпортері, тех­нічна або технологічна допомога підприємствам;
  • організація навчання - навчання персоналу країни-імпортера для використання та обслуговування експор­тованих товарів.

 

Європейські «хвилі»

 

В ЄС владні структури виступають проти офсетних угод, однак прямо їх поки не забороняють. У країнах ЄС класифікують офсетні угоди на прямі (тобто ті, які прямо відносяться до імпортованої продукції) і непрямі (усі інші) офсети. У той же час, між країнами-членами ЄС створюються умови вільного переміщення без об­межень передач технологій, ноу-хау і спільного вироб­ництва ОВСТ, що зменшує значення офсетних програм в самому ЄС. Однак країни ЄС, імпортуючи свої ТВП за межі сою­зу, активно використовують офсетні програми, конкуру­ючи з іншими державами.

 

Польська офсетна трансформація

 

В країнах ЄС, що активно розвивають власну во­єнну промисловість, відбувається зміна вимог до офсетних про­грам. Так, у Польщі у 2014 р. був прийняв новий закон про офсетні угоди, що укладають­ся паралельно з контрактами на імпорт ОВСТ. Новий закон скасував закон про офсетні угоди, що діяв в країні раніше. Колишнє польське законодавство дозволяло прак­тично будь-які види компенсаційних угод, що уклада­лися на додаток до основного контракту на поставку ТВП. Компенсації могли здійснюватися як за рахунок створення спільного підприємства на території Поль­щі, так і за участі іноземних підприємств в організації не зв'язаного офсетного зобов'язання.

 

Відповідно до прийнятого закону міністерство оборони Польщі тепер може укладати з постачальни­ками ТВП тільки прямі офсетні угоди, безпосередньо пов’язані з ОВСТ основного контракту. При цьому компенсаційні угоди, що передбачають опосередковані види інвестицій у економіку Польщі, наприклад, пряме фінансування або участь у незв’язаних спільних проек­тах, було заборонено. Новий закон привів польські правила рішень щодо офсетних угод і купівлі озброєнь у відповідність до директиви 2009/81/ЕС Європейського Союзу. Ця директива вима­гає, щоб країни - члени ЄС у рамках проведення тенде­рів на імпорт військової техніки висували офсетні вимо­ги, що безпосередньо зв’язані з предметом конкурсу. Закон також зняв обмеження мінімального розміру офсетної угоди, який раніше становив 5 млн. євро. Завдяки цьому стане можливим реалізація невели­ких компенсаційних угод під час підписання контрактів на поставку продукції або послуг невеликої вартості. У цілому, Польща розглядає діюче законодавство як мож­ливість прискорити розвиток власного оборонно-промислового комплексу та підтримати економіку.

 

Прийняття закону було важливо для Польщі, оскіль­ки країна нині займається реалізацією програми пере­озброєння збройних сил. Фінансування програми про­тягом найближчих десяти років - до 2024 р. - складе 33,6 млрд. євро. Для проведення ряду тендерів на по­ставку нових ОВСТ польським військовим необхідно схвалення контрольних органів Євросоюзу

 

Зроблено для Індії

 

В Індії в 2016 р. також прийняли рішення щодо змін вимог до офсетних програм. Основним документом, що регламентує закупівлі ОВСТ, у тому числі у форматі ВТС, в державі є «Положення про оборонні закупівлі» (Defence Procurement Procedure - DPP). Починаючи з 2005 p., цей документ кожні 2-3 роки корегується.

 

У 2011 р. одним з основних нових положень DPP- 2011, що стосуються офсетних угод, було розширення секторів промисловості, в яких припустима реалізація офсетних програм. Як наслідок, також був розшире­ний перелік продукції, закупівлі якої можуть бути за­раховані іноземній компанії як виконання офсетних зобов’язань. Замість переліку оборонної продукції (List of Defence Products), що був в DPP-2008, уведений пе­релік продукції, авторизованої для виконання офсет­них зобов’язань (List of Products, Eligible for Discharge of Offset Obligations). Також важливою зміною до офсетних угод стало фіксування вартості офсетних контрактів в індійських рупіях для нівелювання коли­вань валютних курсів. В офсетній політиці Індії в DPP-2011 був введений механізм нагромадження офсетних зобов’язань (Banking of Offset Credits). Він дає мож­ливість постачальникові виконати офсетні програми в обсязі, що перевищує регламентований обов’язковий рівень, і надалі зарахувати їх при виконанні офсетних зобов'язань за новими контрактами. Період викорис­тання накопичених офсетних зобов’язань позначено в межах двох фінансових років з моменту затвердження пакета цих зобов’язань. Оскільки механізм нагрома­дження офсетних зобов’язань погоджується з їхнім «заліком за перспективними контрактами при фактичній невизначеності їх одержання постачальником у май­бутньому, закономірним є виникнення поняття перевідступлення прав на них, тобто торгівлі офсетами. Однак, за оцінкам експертів, процесуальна частина механізму нагромадження офсетних зобов’язань має істотні недо­робки через відсутність виразного механізму передачі/ перевідступлення прав у випадку неотримання виконав­цем перспективних контрактів у Індії.

 

Публікація по темі: ИНДИЯ ОТКАЗЫВАЕТСЯ ОТ РОССИЙСКОГО ОРУЖИЯ. УКРАИНА В ПРИОРИТЕТЕ

 

Згідно з DPP-2011 у практиці ВТС з індійською сто­роною важливими були процедури оподатковування і митних відрахувань, оскільки продукція, що постача­ється країнами-експортерами в рамках офсетних угод, нерідко підпадала в одну категорію із чистим імпортом з усіма стримуючими факторами. Наприклад, для індій­ських компаній, що імпортують компоненти іноземного виробництва для виконання контрактів з міністерством оборони, передбачене звільнення таких поставок від сплати мит, у той час як поставки іноземних компаній, що беруть участь у реалізації офсетних програм, підпа­дають під обов’язкову сплату митних і компенсаційних мит як постачальники імпортної продукції. Крім того, іноземні компанії, на відміну від індійських, зобов’язані сплачувати акцизні збори (зі ставкою 14,4%) на вико­ристані у виробництві кінцевої продукції матеріали індійського походження. Також кінцева продукція як результат виробництва, розміщеного іноземними ком­паніями на індійських підприємствах, обкладається по­датком з продажів.

 

Уведені в дію у 2011 р. в Індії процедури придбань ОВСТ DPP-2011 також були спрямовані на прискорення прийняття рішень щодо імпорту і спрощення укладання договорів, однак це лише підсилило корупційні схеми при формуванні угод. Наприклад, корупційний скандал навколо угоди щодо придбання VIP вертольотів італій­ської компанії «Агуста/Уестленд».

 

Прийняті у 2013 р. процедури придбань ОВСТ DPP-2013 були спрямовані на ліквідацію вищезазначених не­доліків DPP-2011 та передумов корупції. У 2013 р. Індія збільшила обсяги закупівлі ОВСТ, однак вона імпорту­вала більше 70% озброєнь. Відтак, у 2014-2015 pp. на політичному рівні було прийня­то рішення щодо стратегії імпорту ОВСТ. Міністерство оборони Індії 21 березня 2016 р. схвалило документ «Процедури придбання продукції оборонного призна­чення - 2016». DPP-2016 замінив діючу DPP-2013 і набув чинності з 2 квітня 2016 р. Метою DPP-2016 є зниження залеж­ності МО Індії від постачань імпортних ОВСТ, стиму­лювання створення СП на території Індії закордонними постачальниками і національними компаніями, включа­ючи їх дочірні підприємства.

 

У цьому випадку офсетні вимоги щодо передачі тех­нологій вирішуються шляхом формування СП і реаліза­ції зв’язаних проектів виробництва ОВСТ. Міністерство оборони Індії тільки формує вимоги до ОВСТ і замовляє їх необхідну кількість у СП. Воно розраховує до 2027 р. досягти 70% самостійності в забезпеченні військ ОВСТ та збільшити число робочих місць у індійській воєнній промисловості.

 

Публікація по темі: В.БАДРАК: ЧАС БУДУВАТИ ВІЙСЬКОВО-ТЕХНІЧНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ

 

Висновки

 

  1. При здійсненні ВТС між державами укладання офсетних угод продовжує поширюватись, а вимоги до таких угод стають більш відповідальними та деталізо­ваними. Країни-імпортери озброєнь удосконалюють влас­ну нормативно-правову базу з укладання та реалізації офсетних угод. Спостерігається світова тенденція, коли основні контракти на імпорт озброєнь та офсетні угоди стають одним цілим. При цьому країни-імпортери намагають­ся одночасно створити спільне виробництво ОВСТ на власній території.
  2. Теорія та практика застосування офсетної по­літики при експорті/імпорті озброєнь важлива як для розвитку оборонної промисловості, так і для корегування воєнно-технічної політи­ки та політики експорту ОВТ в Україні.
  3. Останніми роками багато країн (ОАЕ, Індія, Саудівська Аравія, КНР тощо) зацікавлені у налагодження ВТС з Україною в галузі воєнної промисловості, зокрема в авіапромисловості, з використанням офсетних угод з передачею технологій виробництва авіатехніки. Нові вимоги країн-імпортерів озброєнь з реалізації офсетних програм відкривають Україні перспективи щодо посилення своїх експортних можливостей. Од­нак це потребує нових методів ВТС України з іншими країнами, обґрунтування дольової участі українських компаній в СП на території імпортерів та визначення обсягів передачі технологій. Як правило, таке співро­бітництво може бути довгостроковим і на основі між­державних угод. Так само Україна, закуповуючи озброєння та техніку закордонного виробництва, має застосовувати офсетні програми за умов, якщо обсяги контрактів перевищують 5 млн. євро. Очікується, що після закупівлі військових тактичних радіостанцій від компанії Asеlsan для ЗС України подальша співпраця з Туреччиною у царині ВТС передбачатиме застосовування механізму офсетів.

 

180704 Ofsety 1

 

Сергій ГРІНЧЕНКО,

Укрспецконсалтинг

 

Публікації по темі:

 

ПРО СУЧАСНИЙ СТАН ВІЙСЬКОВО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

 

«НЕ ВСІ УКРАЇНСЬКІ ПІДПРИЄМСТВА СЬОГОДНІ МАЮТЬ ДОСТАТНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОБОТИ НА МІЖНАРОДНИХ РИНКАХ» - Ю.БРОВЧЕНКО

 

ЯК У СУСІДІВ: РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗС РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА. Ч.1

 

ЯК У СУСІДІВ: РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗС РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА. Ч.2

 

ЯК У СУСІДІВ: РОЗВИТОК ТА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЗС РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА. Ч.3

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues