180619 ruminDefense Express пропонує своїм читачам ознайомитися зі статтею військового кореспондента Георгія Мадера (Georg Mader, Відень, Австрія), розміщене в журналі European Defense and Security №3, 2018 і присвячене Військово-повітряним силам Румунії, країни, яка суттєво відреагувала на зміни безпекової ситуації в Європі після агресії Росії проти України. Сьогодні – перша частина матеріалу.

 

ВПС Румунії (Forteele Aeriene Române), хоча і не можуть змагатися з військово-повітряними силами країн Західної Європи, але за своїм бойовим потенціалом помітно виділяються на фоні ВПС інших регіональних держав.

 

У відповідь на агресивні дії Росії в Україні та інших регіонах світу глави держав НАТО під час своєї варшавської зустрічі в липні 2016 року прийняли рішення про необхідність зміцнення оборони і стримуючого потенціалу альянсу на його східних кордонах. Це рішення відводить важливу стратегічну роль Румунії як одного з ключових гравців Альянсу в чорноморському регіоні. Останнім часом президент США Дональд Трамп і генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг неодноразово хвалили керівництво Румунії за рішучість і політичну волю в питанні збільшення оборонних витрат до встановленого альянсом рівня в 2% ВВП протягом наступних 10-ти років.

 

Зокрема, на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому 2018 року Йенс Столтенберг заявив: «Кілька європейських країн НАТО вже досягли рівня в 2%, а Румунія оголосила про свою готовність досягти цієї мети в цьому році, і таким чином стати ще однією європейською країною , де рівень оборонних витрат відповідатиме встановленому стандарту». Відкрита, гібридна агресія Росії проти України, яка триває з 2014 року, змусила альянс переглянути свої погляди на амбіції Москви щодо даного регіону. Це, в свою чергу, спричинило необхідність збільшення оборонних витрат на 7% в 2017 році. У період з 2014 по 2017 роки зростання військових витрат країн Східної Європи в реальному обчисленні досягло 34%. Румунія і Болгарія також збільшили свої військові бюджети на 26,9% і 24%, відповідно. За даними румунських військових джерел, Бухарест протягом наступних десяти років має намір витратити близько 10 млрд. євро (12 млрд. дол. США) на закупівлі військової техніки та озброєнь, що зовсім немало, враховуючи, що весь ВВП країни в 2017 році склав 197 млрд. доларів.

 

Публікація по темі: BSDA-2018: РУМУНІЯ НАРОЩУЄ МОЖЛИВОСТІ

 

Трохи більше, ніж через десять років після падіння комуністичного режиму диктатора Чаушеску в одному з документів генштабу ЗС Румунії промайнула цифра про те, що «75% арсеналів озброєнь і військової техніки застаріли морально і фізично і потребують термінової модернізації або заміни». За відсутності великих бойових кораблів найдорожчим видом збройних сил в багатьох країнах є військово-повітряні сили. Це означає, що потрібні дуже солідні асигнування не тільки для здійснення закупівельної діяльності, вартість якої в багатьох випадках можна знизити за рахунок офсетів і закупівлі більш дешевих літаків на вторинному ринку, а й для обслуговування та підтримки цієї техніки в боєздатному стані. При недостатньому рівні фінансування експлуатаційних витрат країна, навіть за наявності парку сучасних авіаційних платформ, може потрапити в ситуацію, в якій опинилася, наприклад, Австрія. Румунія, звичайно, є набагато біднішою у порівнянні з нейтральної Австрією, яка не входить до будь-яких військових союзів, і куди тисячі румунів їдуть на заробітки. Але при цьому Австрія витрачає на власну оборону всього 0.7% ВВП, в той час як Бухарест зумів багато в чому обігнати своїх більш заможних сусідів, принаймані в тому, що стосується парку військової авіації.

 

Бойові літаки: МіГи йдуть у минуле

 

Після виведення з експлуатації винищувачів МіГ-23 в 2003 році і невдалої спроби модернізації МіГ-29 (програма SNIPER) в обхід російського розробника, Румунія, спільно з ізраїльською фірмою ELBIT Systems, в 1995 році почала програму, яка передбачала модернізацію 112 винищувачів МіГ-21 FISHBED до рівня LANCER. До 2002 року було модернізовано в цілому 111 одиниць, з них 71 МіГ-23-M і -MФ/МФ-75 модернізований до рівня LANCER-A (для ураження наземних цілей), 14 МіГ-23-УМ до рівня LANCER-B (навчальний), і ще 26 МіГ-23МФ/МФ-75 були модернізовані до рівня LANCERC (забезпечення переваги в повітрі) з можливістю оснащення озброєннями як за стандартами НАТО, так і колишнього Східного блоку (ракети повітря-повітря з дальністю дії в межах прямої видимості Р-60M, Р-73, MAGIC-2 і PYTHON-III). З усіх цих літаків станом на грудень 2016 року в експлуатації залишалися тільки 26 МіГ-23 модифікацій LANCER-B і C.

 

180619 ruminia 1

МіГ-21 FISHBED ВПС Румунії

 

Після вступу в НАТО країна-сусід – Болгарія, зобов'язалася повністю замінити свій парк винищувачів МіГ-21 і МіГ-29 і до 2016 року придбати до восьми нових винищувачів, але до сих пір цього не зробила. Після того, як в 2017 році з'ясувалося, що фірма SAAB пропонує для участі в тендері на закупівлю 8-ми винищувачів свій Gripen-C/-D, новий міністр оборони Болгарії оголосив про намір організувати новий тендер на закупівлю винищувачів для заміни МіГів, що залишилися в експлуатації (і майже не використовуються) і заявив, що чекатиме на нові пропозиції, в тому числі і щодо закупівель на вторинному ринку.

 

Публікація по темі: ЯК РФ ПІДРИВАЄ ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ БОЛГАРІЇ ТА… НАТО

 

Що ж стосується Румунії, то тут картина зовсім інша. Парк МіГ-29 був поетапно і повністю виведений з експлуатації ще в 2003 році. І лише нещодавно, після анексії Росією Кримського півострова, який знаходиться в безпосередній близькості до чорноморського узбережжя Румунії, на порядку денному постало питання про модернізацію системи ППО країни. Коли Кремль посилив своє військове угрупування на півострові, російська авіація почала патрулювати акваторію Чорного моря, а ВПС Румунії були змушені перехоплювати ці російські літаки, коли вони занадто близько наближалися до її повітряних кордонів.

 

180619 ruminia 2

МіГ-29 ВПС Румунії

 

Але для впевненого перехоплення і стримування таких сучасних машин, як винищувач Су-27С/30СM Flanker або бомбардувальник Ту-22М3 Backfire потрібні більш потужні літаки, ніж старенький МіГ-21. Тому Бухарест змушений був попросити НАТО про тимчасову підтримку (до закінчення модернізації системи ППО), і з 2016 року таку підтримку на ротаційній основі надають підрозділи винищувальної авіації ВПС США, Канади, Португалії та Великобританії. У серпні 2017 року автору довелось спостерігати за перебігом операції «Operation Biloxi», в ході якої британські винищувачі TYPHOON здійснювали бойові вильоти з військово-повітряної бази ім. Михайла Когальнічану (Mihail Kogălniceanu), розташованої в околицях Констанци на узбережжі Чорного моря. Як повідомили автору представники британських ВПС в регіоні, якраз напередодні розмови два винищувачі TYPHOON були підняті в повітря на перехоплення бомбардувальника Ту-22М3 російських ВКС.

 

180619 ruminia 3

С-130 ВПС Румунії

 

«Привид Карпат»

 

З огляду на те, що про можливість закупівлі значної кількості нових літаків останнього покоління мова не йде, Румунія обрала стратегію, яка передбачає придбання ненових, але капітально відремонтованих і модернізованих літаків і, паралельно, модернізацію вже наявної техніки західного і натовського стандартів. В рамках перших контрактів, підписаних 30 вересня 2013 року з компаніями Португалії і США, було закуплено 12 модернізованих літаків F-16AM/-BM (двомісних). Формально ці машини були придбані через фірму CN Romtehnica в рамках програми «Мир Карпат» і з дозволу американського уряду. Сума контракту разом з ПДВ склала €628 млн. Як повідомив свого часу міністр оборони Португалії, дев'ять винищувачів з цієї партії раніше перебували на озброєнні португальських ВПС, а три - ВПС США. Румунія заплатила €108 млн. за самі літаки і ще €78 млн. пішли португальським фірмам на оплату послуг з модернізації, підготовки фахівців та логістики. Крім того, Румунії довелося витратити ще €442 млн. на модернізацію військово-повітряної бази Фетешті, адаптацію інфраструктури, закупівлю авіаційних озброєнь і додаткового електронного обладнання. Перші шість винищувачів F-16 сірого кольору з камуфляжним малюнком під назвою «Привид Карпат» прибули в кінці вересня 2016 року. Ще три були поставлені в грудні того ж року і стільки ж - в жовтні 2017 року. Згодом з цих літаків була сформована 53-тя ескадрилья «Яструби війни», що нині дислокується на авіабазі Фетешті.

 

F 16 Rom

F-16 ВПС Румунії

 

Для оснащення цих літаків Румунія додаткове закупила комплекти авіаційних озброєнь і допоміжного обладнання, в тому числі 60 авіаційних ракет AIM-9M SIDEWINDER для ураження цілей в межах прямої видимості (WVR-AAM) і партію навчальних (без бойових частин) ракет того ж типу, 30 ракет AIM-120C для ураження цілей за межами прямої видимості (BVRAAM) і п'ять навчальних ракет цього типу, 18 керованих протитанкових ракет AGM-65H MAVERICK (+ 4 навчальних ракети), 10 керованих авіабомб GBU-12, три підвісних системи РЕБ AN/ALQ -131, 15 бортових і два наземних термінали передачі даних MIDS Link 16, 13 комплексних систем інерціальної/супутникової навігації і 48 ракетних пускових установок LAU-129. У ці поставки також входили запасні частини, устаткування для обслуговування і ремонту і всі засоби матеріально-технічного забезпечення.

 

Новина по темі: РУМУНІЯ ПЛАНУЄ КАРДИНАЛЬНО ПОСИЛИТИ НАЦІОНАЛЬНІ ВМС

 

Румунія планує і надалі розширювати свій парк бойової авіації, тим паче, що в 2017 році уряд вирішив довести рівень оборонних витрат до 2% ВВП, як того вимагає НАТО. Так, виступаючи на одному із засідань парламенту, колишній міністр оборони Беньямін Ліс заявив: «Я маю намір прийняти рішення про закупівлю в 2016 році ще 20-ти винищувачів F-16, оскільки нам потрібно більше літаків для того, щоб зміцнити потенціал наших ВПС, і ми маємо намір закупити ці 20 винищувачів F-16 в США».

 

У березні 2017 року парламент і Вища рада оборони (ВРО) схвалили рішення про додаткову закупівлю від 12-ти до 20-ти літаків F-16. Рішення на вищому рівні вже практично прийнято, проте до цих пір немає відповіді на питання хто виступить постачальником, враховуючи, що завод в Форт Ворт (Fort Worth) зняв F-16 з виробництва і перейшов на випуск F-35. І це при тому, що виробництво нових винищувачів F-16V для Бахрейну ще тільки готується, а Індії вже запропоновано перспективну модифікацію Block 70, яка поки що існує тільки на папері.

 

На відміну від Болгарії, де новий уряд, фактично, відмовився від закупівлі шведських винищувачів GRIPEN, новий міністр оборони Румунії Адріан Цуцуяну підтвердив прийняті раніше закупівельні рішення, і, поряд з наземними засобами ППО, збільшення парку F-16 стане одним з трьох пріоритетних напрямків оборонних закупівель. Так, за словами міністра, «нам потрібно більше літаків, щоб протистояти загрозам. Нам потрібно 48 літаків. Румунія закупить ще 36 винищувачів F-16 з арсеналів ВПС США, і переговори з цього питання з нашим американським союзником вже ведуться».

 

20 лютого 2018 року ще один представник нового керівництва Міноборони Міхай Фіфор підтвердив необхідність нових закупівель, враховуючи, що 26 винищувачів МіГ-21 LANCER, які залишаються в експлуатації, вже майже вичерпали свій технічний ресурс. Зокрема, він повідомив про те, що розглядається можливість закупівлі додаткової партії F-6 в кількості до 36 одиниць. За його словами, начальник штабу ВПС Ніколає Чюка вважає, що для організації серйозної оборони необхідно створити три винищувальні ескадрильї по 16 літаків в кожній. На початку 2018 року він обговорював це питання в США, з урахуванням того, що випуск F-16 вже припинений. «Тому це будуть не нові літаки, і навіть якщо вони будуть поставлятися з арсеналів ВПС США, їх технічний стан і історія експлуатації будуть ретельно вивчаться. Я також говорив з моїм португальським колегою в Брюсселі. У них немає для нас ще чотирьох літаків, але вони готові надати нам допомогу в разі поставки з США, так само як це було з першою партією з 12 літаків».

 

У квітні 2017 року Пентагон дозволив фірмі Lockheed-Martin поставити румунським ВПС учбово-тренувальні засоби для для винищувача F-16 Block 15 разом із засобами матеріально-технічного забезпечення і пакетом програмного забезпечення. Відповідний контракт має бути виконаний до кінця березня 2021 року, а його вартість ($24 млн.) буде повністю покрита за рахунок бюджету програми військової допомоги іноземним державам. Безумовно, закупівля ненових літаків є хорошим рішенням для країн, що не володіють потужними ВПС і значними фінансовими ресурсами. Але разом з тим це несе в собі ризики, пов'язані з більш високими витратами на технічне обслуговування і (в більш віддаленій перспективі) швидким вичерпанням технічного ресурсу цієї техніки. Політики повинні роз'яснювати засобам масової інформації та громадськості, яким чином закупівля військової техніки на вторинному ринку може сприяти зміцненню обороноздатності країни. А поки не зовсім зрозуміло, чи розглядає нинішня закупівельна стратегія, як стверджують деякі румунські джерела, закупівлю F-16 Block 15 як перехідний етап, кінцевою метою якого є закупівля новітніх винищувачів F-35, і чи реально це в умовах такої країни, як Румунія , а також чи не знизиться в майбутньому ціна на ці літаки до рівня, прийнятного для країн Східної Європи.

 

Далі буде…

 

Георг МАДЕР (Georg Mader, Відень, Австрія),

журнал European Defense and Security №3, 2018

 

Переклад: Defense Express

 

Публікації по темі:

 

АВІАРЕМОНТ І МОДЕРНІЗАЦІЯ: ЯК УТРИМАТИ ПОЗИЦІЇ Й ОБІГНАТИ КОНКУРЕНТА

 

УКРАЇНСЬКИЙ ГВИНТОКРИЛИЙ МИСЛИВЕЦЬ

 

ЩИТ І МЕЧ ДЛЯ КРАЇНИ. ЧАСТИНА 2. ПОВІТРЯНІ СТАВКИ

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues