ukraina zagrozu copy copyФахівці Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) пропонують свій аналіз ключових тенденцій у сфері безпеки і оборони другої половини травня 2018 року.

 

Ризики військового характеру

 

Ситуація в районі проведення Операції Об’єднаних сих (ООС) протягом всього травня зберігала тенденцію до загострення. За оцінкою першого заступника голови СММ ОБСЄ в Україні Олександра Хуга, період з 14 по 21 травня був найскладнішим з початку року на Донбасі. Спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер, описуючи поточний характер протистояння, вжив епітет «гаряча війна», зазначивши, що за інформацією СММ ОБСЄ в ці дні було встановлено «рекорд за кількістю порушень перемир'я». Справді, за оцінкою місцевих жителів та українських військових нинішні бої набули найбільшої інтенсивності з 2015 року. Ворог продовжує застосовувати танки, 152-мм та 122-мм артилерію, 120-мм та 82-мм міномети. Також неодноразово позиції українських захисників зазнавали вогневих ударів з РСЗВ «Град». Москва заздалегідь «попіклувалась» про належне забезпечення активності бойовиків – за даними української розвідки, залізницею з РФ до окупованого Іловайська була переміщена чергова партія боєприпасів, набої до стрілецької зброї та зенітних установок. 

 

180604 AlexHug

За оцінкою Олександра Хуга, період з 14 по 21 травня був найскладнішим з початку 2018 року на Донбасі.

 

Тим часом найбільш загрозлива бойова обстановка склалась на Маріупольську напрямку. Традиційно гаряче залишається на Світлодарській дузі та на околицях Авдіївки. Під обстрілами бойовиків опинились житлові квартали Троїцького, Зайцевого, Мар’їнки, Авдіївки, Водяного та інших населених пунктів поблизу лінії розмежування. З метою витіснення окупантів з позицій, контроль над якими дозволяє їм завдавати вогневих ударів по цивільним об’єктам, ЗСУ протягом травня встановили контроль над населеними пунктами «сірої зони» - Південним (Чигирі) та Петрівським (офіційного підтвердження від штабу ООС щодо останньої операції наразі не надходило). 

 

Активна оборона українських сил змушує РФ в чергове демонструвати, що сепаратисти Донбасу знаходяться під «парасолькою» російської армії. З цією метою Москва продовжує концентрувати свої сили в безпосередній близькості до україно-російського кордону. У зв’язку з цим в Раді національної безпеки і оборони України висловили припущення, що ці маневри «свідчить про підготовку російським військово-політичним керівництвом масштабних провокацій та наступальних дій, які можуть реально розпочатись вже в липні після завершення Чемпіонату світу з футболу, який відбудеться в РФ».

 

За оцінкою ЦДАКР, Кремль утримається від значного загострення ситуації на Донбасі, коли країни ЄС постануть перед необхідністю посилити санкції. Суперечності між провідними країнами ЄС та Білим домом (щодо ядерної угоди з Іраном, відкриття посольства США в Єрусалимі) на фоні втоми європейського політикуму від непередбачуваної політики американської адміністрації, в кремлівських лінзах  виглядають спокусливою можливістю посіяти зерна розбрату в євроатлантичній спільноті.

 

Такий міжнародний контекст якнайкраще сприяє  тактиці Кремля – засунути   український кейс в найбільш віддалений ящик переговорного столу і продовжувати вести торгівлю з європейськими столицями, наче жодної  інтервенції в сусідні країни не відбувається.

 

Тепла ванна для Путіна

 

180604 pp

 Володимир Путін під час інавгурації в Кремлі, Москва, 7 травня 2017 року/ Фото: (AP) Alexander Zemlianichenko

 

Після інавгурації 7 травня російський президент провів цілу низку зустрічей з іноземними лідерами на «домашніх полях» - у Москві, Сочі та Петербурзі. Спершу президенти Сербії та Ізраїлю разом з Путіним взяли участь у святкових заходах 9 травня. Згодом аудієнції були «удостоєні» новий прем’єр Вірменії Нікол Пашинян та вже давно відомі друзі Кремля - президенти Сирії і Молдови.

 

Далі естафетну паличку перехопили лідери Євросоюзу. 18 травня Ангела Меркель та Путін провели півторагодинну розмову, а в рамках Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ-2018) гостями російського президента стали президент Франції та прем’єр Японії, заступник голови КНР Ван Цішань, інспектор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард.   

 

Особливо завзято курив фіміам навколо Путіна Еммануель Макрон. Зокрема, французький президент заявив, що НАТО виконало не всі свої зобов'язання, на які розраховувала Росія (при цьому не уточнив, в якому саме документі зафіксовані невиконані зобов’язання Альянсу перед Москвою). Навіть коли Путін заперечив причетність Росії до збиття малайзійського Боїнга рейсу MH-17 в небі Донбасу (напередодні Міжнародна слідча група оприлюднила результати дослідження, які свідчать про те, що «Бук», з якого збили літак, належав 53-й зенітній ракетній бригаді підрозділу збройних сил Російської Федерації, дислокованій в Курську). Макрон не вигадав нічого кращого, ніж погодитись (!) з російським президентом: «Пан Путін має рацію: треба думати насамперед про сім'ї загиблих ... Я згоден з паном Путіним. Потрібно співпрацювати з голландським правосуддям!».

 

180604 MiP

 В ході переговорів французькою стороною було чітко заявлено – санкції ЄС залишатимуться в силі до повного виконання Міських домовленостей.  Але увагу привертає те, що в ході зустрічі  президентів позиції Парижу в українському питанні не були чітко визначені.

 

Звісно, «медову» тональність слів французького лідера можна списати на дипломатичний етикет і брак досвіду у переговорах з такими аксакалами геополітики, яким є господар Кремля. Як би там не було, в ході переговорів французькою стороною було чітко заявлено – санкції ЄС залишатимуться в силі до повного виконання Міських домовленостей. Тому, звісно, про поступки Кремлю мова не йде. Однак не слід відкидати ту обставину, що Париж є учасником Норманської четвірки, яка поступово реанімує свою діяльність після простою, пов’язаного з електоральними кампаніями у ФРН і Франції 2017 року. Відтак увагу привертає те, що в ході зустрічі  президентів позиції Парижу в українському питанні не були чітко визначені. Цю обставину російська влада може розцінити як ознаку слабкості і підняти ставки на наступних етапах переговорного процесу.

 

З українських позицій суперечливою виглядає також пропозиція глави французького енергетичного гіганта Total Патріка Пуяне, адресована Путіну на панельній сесії ПМЕФ-2018. Французька кампанія зацікавлена в отриманні дозволу для спільної компанії Total і російського «Новатека» на експорт газу до Європи по російському газопроводу (зараз монополія у даній сфері належить «Газпрому»). На підтримку своїх слів Пуяне зазначив, що такий дозвіл міг би сприяти реалізації російських газопровідних проектів, вочевидь натякаючи на «Північний потік-2».

 

Що ж до практичної площини, то в рамках ПМЕФ-2018 голова правління «Новатек» і виконавчий директор Total підписали зобов'язуючу угоду про умови входження у проект «Арктік СПГ-2» (проект із видобутку природного газу і подальшого виробництва скрапленого природного газу на Гиданському півострові, РФ. Запуск проекту заплановано на 2023 рік.) Документ передбачає придбання Total 10% частки участі в «Арктік СПГ-2». За оцінкою експертів ЦДАКР, вихід Росії на міжнародний ринок зрідженого газу за участі європейських кампаній може стати черговим викликом для енергетичної безпеки не тільки України, але й всього ЄС.

 

Кремль затискає Україну в «газпромівських» лещатах

 

Українська проблематика в контексті будівництва «Північного потоку-2» стояла на порядку денному в ході травневого візиту Ангели Меркель в Сочі. За підсумками переговорів німецький політик запевнила присутніх журналістів у тому, що забезпечення транзиту російського газу через українську ГТС – питання «стратегічного» значення, а, відтак, Берлін відіграватиме активну роль у його врегулюванні. Тим не менш, фарисейська відповідь Путіна мала розвіяти рожеві ілюзії керівництва ФРН. Російський президент заявив, що після запуску «Північного потоку-2» зупинка транзиту голубого палива через українську трубу не передбачається, але одразу показово обмовився: «Якщо вони (поставки газу територією України - ЦДАКР) виявляться економічно обґрунтованими і доцільними для учасників економічної діяльності». Вже за декілька днів прихований зміст цього «уточнення» позбувся тіні – «Газпром» і уряд Туреччини підписали протокол про сухопутну ділянку другої нитки «Турецького потоку» ( пропускна спроможність 15,5 млрд куб. м в рік). Фактично Анкара дала добро на будівництво туби до кордону з ЄС. Для реалізації цього проекту Кремль не поскупився на суттєві поступки  – Туреччина отримала 10% знижку на російський газ, а «Газпром» поверне їй 1 млрд доларів раніше накопиченої переплати. За оцінкою експертів, «Турецький потік» зможе запрацювати вже в 2020-21рр.

 

180604 turpotok

 «Газпром» і уряд Туреччини підписали протокол про сухопутну ділянку другої нитки «Турецького потоку»

 

Якщо об’єми споживання природного газу в Європі залишатимуться на поточному рівні, то в середньостроковій перспективі транзитний потенціал вітчизняної ГРС буде зведений нанівець. Отож, на думку фахівців ЦДАКР, Києву варто розпочати консультації з Єврокомісією з метою уточнення позиції Брюсселю. В 2014 р.  Європарламент  «потопив» російський енергопроект «Південний потік». Наразі українська дипломатія має докласти максимальні зусилля для того, щоб «Турецький потік» повторив долю свого попередника – «Південного потоку». Більш того, урок «Північного потоку-2» свідчить, що ініціатива України має ґрунтуватись не на політичних прокламаціях, а  альтернативних пропозиціях щодо забезпечення енергобезпеки ЄС.

 

Кремль «зливає» Волкера?

 

Переговори Волкера з Сурковим залишаються на паузі з січня поточного року. Напередодні виборів президента РФ в російській пресі поширились чутки про відставку «сірого кардинала» Кремля - радника Путіна і переговорника Владислава Суркова. Попри це, відомий в Україні як «архітектор» анексії Криму і куратор бойовиків на Донбасі, Сурков був помічений серед учасників зустрічі Путіна та Меркель у Сочі 18 травня.

 

180604 SiP

 

На погляд експертів ЦДАКР, Кремль свідомо затягує з визначенням ролі свого представника в переговорному процесі. Така тактика знецінює значимість формату Волкер-Сурков, що автоматично б’є по позиціях американського дипломата, який справедливо вважається одним із найпомітніших прихильників в нинішній адміністрації президента США поставок летального озброєння Україні та розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі. З іншого боку, в такий спосіб Кремль блокує миротворчі ініціативи Заходу та України. Схоже, російське керівництво планує дочекатися президентських виборів в Україні, коли відкриється додаткове вікно можливостей для дестабілізації внутрішньополітичної ситуації в нашій країні.

 

Новина по темі: ПРЕЗИДЕНТ ПОРОШЕНКО ЗУСТРІВСЯ ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ США ПО УКРАЇНІ ВОЛКЕРОМ

 

На фронтах інформаційної війни

 

За оцінкою ЦДАКР, на середину травня припало декілька інформаційних атак з боку РФ. Серед них можна виокремити такі:

- Перша пов’язана з затриманням керівника «РИА Новости Украина» Кирила Вишинського, якому ГПУ закидає державну зраду. Російські медіа розгорнули активну  кампанію, мета якої полягала у насадженні тези про системні порушення владою свободи слова в Україні. У зв’язку з цим, в ЦДАКР вважають блокування ряду російських медіаресурсів в Україні ефективною відповіддю в умовах інформаційної війни. Єдиний недолік такого кроку це те, що він був зроблений лише на п’ятому році війни, а не значно раніше.

 

Новина по темі: НАЗВАНО НАЙЕФЕКТИВНІШІ УКРАЇНСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ В ІНФОРМВІЙНІ З РФ

 

- Поширення в соціальних мережах дезінформації про можливі теракти в рамках проведення фіналу Ліги Чемпіонів в Києві. Зокрема, стверджувалось, що терористи сумнозвісної ІДІЛ начебто планують атаки в українській столиці на час приїзду десятків тисяч футбольних фанатів з усього світу. Втім перевірка акаунтів, які розповсюджували подібну інформацію, виявила, що жодного стосунку до мереж ісламістів вони не мають. Навпаки, існують усі підстави підозрювати причетність російських хакерських груп до організації цієї кампанії.

- ЗМІ сепаратистів так званих ЛДНР увесь травень розпиналися про планування штабом ООС наступу на Горлівку. Окрім того почастішали повідомлення про втрати української сторони, які перебільшуються в рази (а інколи в десятки разів). На думку фахівців ЦДАКР, це свідчить про низький моральний дух бойовиків і тотальну зневіру місцевого населення у квазідержавні проекти  Москви на Донбасі. Тому окупаційна адміністрація мобілізує людський ресурс примітивною пропагандою.

- Локальний інформаційний напад відбувся в Бердянську. На мобільні телефони місцевих жителів та через соцмережі розсилались повідомлення з закликами «до рибалок» вийти 25 травня під будівлю міської державної адміністрації. Мета акції - звільнення затриманого в Азовському морі російського судна «Норд». За оцінкою експертів, усе вказує на почерк підрозділів радіорозвідки та радіоелектронної боротьби ФСБ РФ.

 

Азовське море: у фокусі протистояння

 

Ймовірна спроба російських спецслужб дестабілізувати ситуацію в Бердянську – один з вимірів протистояння Києва та Москви навколо акваторії Азовського моря, яке посилилось в останні місяці і містить значні потенційні безпекові загрози.  

 

Показовою є ситуація навколо Кримського моста, будівництво якого здійснювалося з грубим порушення правил екологічної безпеки. Зокрема, був фактично знищений унікальний острів Тузла. В Інституті водних проблем і меліорації НАН України підрахували, що орієнтовні збитки, заподіяні екосистемі Чорного та Азовських морів при будівництві Керченського мосту, можуть становити  щонайменше 10 млрд грн. Водночас, Міністерство інфраструктури оцінило прямі збитки України від скорочення тоннажу судів, які заходять в порти на Азовському морі в 500 мільйонів гривень на рік. Непрямі втрати, на думку профільного міністра Володимира Омеляна, можуть сягнути мільярдних сум.

 

180604 Most 1

Керченський міст / Скріншот УНІАН

 

Разом з тим, в ЦДАКР зауважують, що  Кремль продовжує демонструвати свою вседозволеність в акваторії Азовського моря. Так, з 21 по 23 травня Росія провела тут навчання зі стрільбами, закривши для українських суден в ультимативній формі дві тисячі квадратних кілометрів водного простору.  При цьому вже з 19 травня росіяни почали затримувати (на півтори години) українські судна, які прямували до Бердянська та Маріуполя.

 

Такими діями РФ вкотре грубо порушила норми  «Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки». Власне, Кремль викинув цю угоду з Україною в смітник ще у 2014 році, анексувавши Крим. Тому розірвання Україною Договору (до чого останнім часом звучать заклики) жодним чином не вплине на політику Москви в регіоні, а Київ втратить важливий козир в міжнародних судах у справах проти РФ.

 

Навпаки, більш дієвим механізмом протидії експансії Росії в Азовському морі може стати законопроект №8361 «Про встановлення прилеглої зони України у 24 морські милі». Документ апелює до положень статті 33  Конвенції ООН з морського права 1982 року, яка уможливлює створення прилеглої зони, в якій прибережні держави мають право здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушенням митних, фіскальних, імміграційних та санітарних правил, а також для покарання за порушення зазначених правил.

 

Відповідно до положень законопроекту, ДПСУ та ВМС України зможуть затримувати та оглядати кораблі в 24-мильній прилеглій зоні. Ініціатива також передбачає, що у прилеглій зоні усім суднам за виключенням катерно-корабельного складу ВМС України та ДПСУ забороняється відключення автоматичної ідентифікаційної системи, що ускладнить використання тіньових схем у морі.  Окрім того, такий крок створить дієвий інструментарій боротьби з незаконними заходами комерційних судів до закритих портів окупованого Криму.

 

Джерело

 

Публікації по темі: ЛИЦЕМІРСТВО: ДОСВІД РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

 

МОЛДОВА ТА УКРАЇНА: ВІД ВИКЛИКІВ ДО МОЖЛИВОСТЕЙ

 

«ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ ПОЛЬЩІ БУДЕ КРИВАВОЮ І БРУТАЛЬНОЮ»

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues