18042018 new europe2217 квітня 2018 року в Українському кризовому медіа-центрі відбулася публічна дискусія «Пастки Придністровського врегулювання: як нам їх уникнути?». Захід був організований Центром «Нова Європа» та мав на меті підняти питання об’єктивної оцінки викликів та загроз безпеці для України та Молдови, що надходять з боку Придністров’я в поточних реаліях.

 

Питання Придністровського врегулювання вже давно на порядку денному європейського співтовариства. Однак саме агресія Росії в Україні знову привернула значну увагу до конфлікту на сході Молдови, а також мала низку різноманітних наслідків. Саме на них зупинилися учасники дискусії - Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Руслан Болбочан, спеціальний представник України з придністровського врегулювання Віктор Крижанівський та старший науковий співробітник Центру «Нова Європа» Лео Літру. Модерувала захід – заступник директора Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо.


На думку фахівців, які взяли участь в заході, на сьогодні «статус-кво в придністровському регіоні істотно не змінився, однак дещо еволюціонував».

 

DSC 0318042018 new europe4Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні Руслан Болбочан

(фото Центр "Нова Європа")

 

Із позитивного, на чому акцентував Посол Республіки Молдова в Україні Руслан Болбочан, є щорічне нарощування з 2014 року економічної та політичної співпраці між Україною та Молдовою. Київ та Кишинів нарешті узгодили масштабну програму спільних контрольно-пропускних пунктів уздовж придністровського периметру молдовсько-українського кордону. Перший спільний контрольний пункт вже було відкрито в Кучурганах у 2017 році. Наступні пункти можуть бути відкриті найближчим часом. Це сприяє імплементації економічної частини Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Молдовою, а також підвищення рівню контролю об’ємів товарів та послуг на придністровській ділянці молдовсько-українського кордону. Також щорічно зростає експорт Молдови в країни Єврозони і на сьогодні він вже складає більше 65%. При цьому, на сьогодні навіть рівень співпраці підприємств з Придністров’я, які зареєстровані на території Молдови, перевищив 60%.


Одночасно з цим Руслан Болбочан наголосив, що офіційний Кишинів наполягає на виконанні Росією взятих міжнародних зобов'язань. Зокрема, він звернув увагу на потребу виведення російських військ з Придністров’я, про що неодноразово заявляло на всіх міжнародних майданчиках керівництво Республіки Молдова. Крім того, дипломат виказав стурбованість щодо зростання кількості військових навчань у Придністров’ї. «У нас викликає занепокоєння проведення військових навчань на території Придністров'я, ми про це говоримо на різних міжнародних майданчиках. За деякими даними, минулого року було близько 300 таких навчань. Це нас насторожує» - заявив Руслан Болбочан.


В свою чергу старший науковий співробітник Центру «Нова Європа» Лео Літру, зазначив, що молдовське суспільство останнім часом демонструє готовність до компромісу у вирішенні конфлікту, але не будь-якою ціною. Варіанти, які передбачають «компроміси» коштом незалежності та суверенітету Молдови, не приймаються, оскільки не відповідають конституції.

 

18042018 new europe2Старший науковий співробітник Центру «Нова Європа» Лео Літру

(фото Центр "Нова Європа")

 

Натомість Придністровська сторона, яка з приходом до влади представника бізнесової групи «Шериф» Вадима Красносєльського, хоча і демонструє власну готовність до переговорів і погодилася підписати п’ять протоколів, що сприяють двостороннім відносинам (стосується визнання Кишиневом дипломів, виданих університетами Придністровського регіону, усунення перешкод у сфері телекомунікацій, функціонування румунськомовних шкіл у Придністров’ї, наданні дозволів для фермерів на використання земель вздовж траси Тираспіль-Каменка та відкриття мосту Гура Бакулуй через Дністер), не готова ризикувати перетинати «червоні лінії», проведені Росією.


Лео Літру також виказав стурбованість з приводу зростання кількості військових навчань на лівому березі Дністра. Оперативна група російських військ в Придністров’ї безпосередньо бере в них участь, разом із придністровськими збройними силами та російським миротворчим контингентом. В результаті він задається питанням: «У цьому контексті, як російські миротворці, які мають стримувати будь-яку військову діяльність у зоні безпеки, можуть протистояти російським окупантам, якщо вони проводять спільні військові навчання? Така ситуація є не лише абсурдною, а й небезпечною».


Важливим також моментом в поточній ситуації в регіоні, на думку співробітника Центру «Нова Європа», є те, що «Росія посилює власну роль сторони конфлікту, від якої вона намагалася дистанціюватися впродовж останніх 20 років, позиціонуючи конфлікт як проблему між Молдовою та Придністров’ям. Однак з юридичної точки зору, особливо у контексті рішень Європейського суду з прав людини, Росія відповідає за все, що відбувається в Придністров’ї. У зв’язку з цим приклад Молдови міг би бути використаний Україною для захисту своїх позицій і, можливо, притягнення Росії до відповідальності за злочини в ОРДЛО».

 

Окремо в рамках заходу піднімалося питання ролі ОБСЄ в Придністров’ї. Учасники дискусії констатували важливість присутності місії в регіоні, як основного чинника, який має сприяти вирішення придністровського конфлікту. Однак, дещо дивує позиція керівництва ОБСЄ, яка з невідомих причин впродовж трьох останніх років наполегливо просуває рішення, що підривають як незалежність, так і суверенітет Молдови. Такі дії є прямим порушенням мандату ОБСЄ в Молдові, який полягає у «сприянні досягненню тривалого та всебічного політичного врегулювання конфлікту в Придністров’ї, а також консолідації незалежності та суверенітету Молдови».

 

 

18042018 new europe6

Учасники заходу (Фото Центр "Нова Європа")


За оцінками Лео Літру, ще більш невтішним є той факт, що ОБСЄ не продемонструвала жодної реакції щодо військових навчань в Придністров’ї. Навіть більше, ОБСЄ не має доступу до лівого берегу Дністра і не може спостерігати або запобігати порушенням на цій території. На відміну від місії ОБСЄ в Молдові, яка хоче досягти результатів будь-якою ціною, Кишинів бажає досягти прогресу в урегулюванні конфлікту без порушення національної конституції та створення прецеденту, який негативно вплине на інші конфлікти в регіоні, зокрема і в Україні. Неефективне розв’язання конфлікту з високою ймовірністю може призвести до повторної ескалації, нестабільності або погіршення функціонування Молдовської держави.


На думку співробітника Центру «Нова Європа», новий спецпредставник ОБСЄ в Придністров’ї «Франко Фраттіні більше переймається «несправедливими» санкціями ЄС проти Росії, ніж врегулюванням конфлікту в регіоні. Саме тому представник ОБСЄ в Придністров’ї прагне досягти прогресу у вирішенні конфлікту. Фраттіні прагнутиме «продати» очевидний прогрес у придністровського конфлікту країнам-членам ЄС як жест Росії на користь дипломатії та конструктивну позицію Москви щодо вирішення проблем у Молдові, але, звісно, не згадуючи про те, що саме Росія спровокувала конфлікт і спонсорувала його до сьогодні».


Відповідаючи на питання журналістів, стосовно ставлення Кишинева до військових інструкторів-громадян Молдови, які перебували на стороні незаконних збройних формувань на сходні України посол Молдови в Україні Руслан Болбочан констатував: «Останнім часом відзначається дуже високий рівень діалогу між Молдовою і Україною. Це дуже сприяє тісній міжвідомчій взаємодії як представників прикордонних і митних служб наших країн, так і представників спеціальних органів наших країн. І не секрет, що ці так звані «інструктори» були затримані - деякі з них, і на території кишинівського аеропорту, і в інших пунктах, а далі - згідно з нашим законодавством», - сказав Болбочан.


Також, в рамках дискусії та відповідей на запитання спеціальний представник України з придністровського врегулювання Віктор Крижанівський заявив, що Україна готова надати коридор для виведення російських військ із Придністров’я. «Наша позиція незмінна - територію ми надамо, ми забезпечимо безперешкодне та безпечне виведення російських військ і боєприпасів із території Придністров'я, щойно Росія почне це робити. Або принаймні - висловить готовність», - зазначив Віктор Крижанівський. Одночасно з цим він констатував, що у Росії поки що немає готовності виводити свої війська, «і вони чіплятимуться за все і шукатимуть нові підстави», щоб цього не робити.


18042018 new europe3Спеціальний представник України з придністровського врегулювання

Віктор Крижанівський

(фото Центр "Нова Європа")

«Буквально вчора російський віце-прем'єр Рогозін написав, що вони цього не робитимуть, тому що це може дестабілізувати ситуацію. У Думі політики говорять, що ситуація в Україні нестабільна і як можна вивозити боєприпаси через таку територію. Це все оповідання для нервовохворих», - зазначив спецпредставник.


Відповідаючи на запитання щодо майбутнього курсу Молдови після парламентських виборів в листопаді 2018 року, присутні молдовські фахівці висловили переконання, що будь-яка політична сила, яка прийде до влади в країні демократичним шляхом, скоріш за все не буде розривати ті зв’язки, які на сьогодні склалися після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Адже це буде не вигідним на фоні позитивної динаміки співпраці з країнами Європи. Напевно, курс на підтримку європейських демократичних цінностей та європейської інтеграції збережеться.


На завершення учасники дискусії констатували, що Україні слід звернути увагу на процес вирішення придністровського конфлікту, адже те, як це відбуватиметься може стати віддзеркаленням тією моделі врегулювання, яку можуть спробувати реалізувати в ОРДЛО.


Влучно тут звучить думка Лео Літру, викладена в Policy Memo до дискусії: «Якщо Росія (разом з ОБСЄ) зможе «продати» наратив про те, що прогрес у врегулюванні придністровського конфлікту є реальним - і це є правдою, адже Молдова проводить прямі переговори з владою Придністров’я, і прогрес відбувається саме тому, що Молдова цього хоче - це матиме наслідки для українського досьє. Дискусія зосередиться навколо ідеї, що «Україна блокує прогрес у вирішенні конфлікту на Донбасі, оскільки, як показує приклад сусідньої Молдови, за наявності бажання можна досягти прогресу. З огляду на це Україні слід підтримати процес вирішення придністровського конфлікту, але в такий спосіб, який би віддзеркалював ту модель врегулювання, як її бачать в Києві у випадку з ОРДЛО».

 

Антон Міхненко, UDR, Defense Express

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues