180316 800Військові технології все глибше проникають у наше повсякденне життя і стають невід’ємною його частиною. Сьогодні кожен має можливість розпочати свою справу, адаптуючи військові технології до цивільного використання.

 

Проте, виникають цілком логічні питання: які технології прийшли до цивільного життя з армії, що таке продукція подвійного призначення, які військові технології можуть підсилити національну безпеку України, як подібний стартап перетворити на вдалий бізнес?

 

На ці питання кореспонденту Defense Express, відповів Дмитро Шестаков, партнер Платформи Розвитку Інновацій, метою і завданням якої є комерціалізація стартапів у сфері оборонних технологій.

 

Foto DS gray 201705222154

Дмитро Шестаков,

партнер Платформи Розвитку Інновацій

 

-           Які з існуючих військових проектів використовуються у повсякденному житті та бізнесі?

-           По-перше, у всіх є телефони, усі користуються мобільним зв’язком та вбудованими gps-навігаторами. Наприклад, мікропроцесор, супутник та інтернет початково розробляли саме військові в рамках американської агенції DARPA (Агентство Передових Оборонних Дослідницьких Проектів США). Вони перевернули світ і виступили драйвером технологічного розвитку, засновниками четвертої революції у світовому масштабі. Якщо копнути глибше, запуск саме радянського супутника, як військової розробки, став тригером створення вказаної агенції. Сьогодні ж супутники повсюдно використовуються у створені метеорологічних прогнозів та для дистанційного зондування землі. Аграрні компанії таким чином мають можливість визначати індекс NDVI (NDVI – це нормалізований відносний індекс рослинності) для визначення індексу сходження рослин.

 

З останніх розробок, реалізованих в Україні, які застосовуються у цивільному призначенні варті уваги безпілотні літальні апарати (БПЛА), які використовуються для обміру полів та розрахунку індексів NDVI, що є більш точними аніж ті що отримують за допомогою супутників. Дані технологічні рішення розроблялися для потреб оборонної індустрії і лише згодом потрапили у аграрний сектор. В Україні їх активне використання – це лише питання часу. В Америці, Західній Європі, у Малайзії рішення на базі безпілотників вже почали використовувати банки та страхові компанії. Платформа Розвитку Інновацій, в свою чергу, активно працює над застосуванням та масштабуванням таких технологій та продуктів в індійському агробізнесі.

 

180316 an1

Безпілотний літальний апарат Anser

 

 180316 le1

Безпілотний літальний апарат Sparrow LE

 

До речі, в останніх новинах в ЗМІ йдеться про поступову відмову Індії від російської зброї та розробок подвійного призначення з наданням переваги американським, європейським та українським підприємствам. Це пов’язано з нездатністю Росії проводити імпортозаміщення, поставляти технічно новітнє обладнання та небажанням надавати гарантійне сервісне обслуговування. Таким чином, українські компанії, мають можливість навчатись у наших сусідів “як робити не треба” та завдяки наявному потенціалу, поступово зміцнювати свої позиції у певних сегментах індійського та інших міжнародних ринків.

 

Інший вдалий приклад – це тропосферний зв’язок. Це єдиний зв’язок у світі, що є безперебійним за будь-яких погодних умов, в тому числі на відміну від супутникового зв’язку, та найбільш захищений від злому.

 

Через свою дороговизну, використання тропосферного зв’язку в Україні нерозповсюджене. Окрім оборонки, наприклад цей тип зв'язку використовує МНС в певних ситуаціях. У світовій практиці приватні компанії широко використовують тропосферні станції у видобувному бізнесі, де критично важливо мати постійний надійний зв’язок.

 

180316 startup 1

Приклад використання Тропосферної станції

 

-           Які з розробок або існуючих українських проектів можна виділити у контексті адаптації до цивільного застосування?

-           Кібербезпека, окрім використання багатьох алгоритмів шифрування даних, тісно пов’язана з поняттям “криптошифрування”. Якщо казати про цивільне застосування, криптошифрування використовується у електронному листуванні та системах обміну миттєвими повідомленнями. Ці розробки також походять з військової галузі та відносяться до процесу шифрування конфіденційних даних.

 

У якості успішного прикладу, я б виділив галузь української кібербезпеки, зокрема проект HACKEN, який зі стану стартапу вже виріс до рівня операційного бізнесу. HACKEN будує та розвиває екосистему для підтримки зв’язків між blockchain-спільнотою та спільнотою кібербезпеки.

 

-           Чи існують обмеження з продажу військових розробок приватному бізнесу? Які саме та у чому вони полягають?

-           Існують, проте варто розрізняти обмеження за типом розробок. Наприклад, це розробки військового або подвійного призначення? Далі, ми говоримо про експорт чи імпорт?

 

На продукти військового призначення безумовно накладаються обмеження, вони повністю і беззаперечно регулюються державою. Зрозуміло, що це не мас-маркет, де захотів купив, де захотів продав. Інша справа, якщо ми говоримо про розробки подвійного призначення. На прикладі діяльності Платформи Розвитку Інновацій можна пояснити чому – хоча б тому, що вона працює з технологіями нелетального характеру. Це дозволяє внутрішньому розробнику зосередитись саме на успішності бізнесу, а не на чомусь іншому. Повертаючись до державних компаній - так, їх система закупок є досить складною та зарегульованою, що позбавляє їх гнучкості і швидкості в прийнятті бізнесових рішень.

 

Що стосується експорту продукції подвійного призначення, тут потрібна певна дозвільна документація, але й це можна пройти при бажанні.

 

-           Чи має значення розмір бізнесу для можливості входу в цей бізнес? Наприклад, малий, середній або великий?

-           Об’єктивно величина бізнесу має значення.

 

Чим більший бізнес, тим легше він проходить певні дозвільні процедури, тим більше з ним рахуються. Він має більше ваги, зв’язків, можливостей.

Наприклад, для «Миронівського хлібопродукту» закупити п’ять-шість безпілотних комплексів – не критично для бюджету в масштабі компанії. Якщо ж невелике господарство з оборотом у кілька мільйонів доларів на рік витратить декілька сотень тисяч доларів на закупку безпілотників – це вже суттєва інвестиція.

 

Питання про розмір бізнесу стосується не лише створення безпілотників, але й інших проектів, що можуть бути пов’язані з радіоелектронікою чи розробкою технологій для космосу.

 

-           Тобто, з приватного бізнесу будь-хто може зайти в ринок і розвиватися у певній галузі?

-           Так. Здебільшого, обмеження залежать від об’єму капіталу й фінансових резервів, які є в наявності. Навіть, у випадку браку коштів, Ви, як власник бізнесу, можете застосувати фінансовий механізм “leveraged buyout”. Тобто, при купівлі активу, Ви можете звернутися до банку і отримати кредит в грошовому мультиплікаторі. Це світова практика, яка правда поки в Україні практично не працює.

 

Все ж таки, залишається тільки з’ясувати величину власного апетиту та почати діяти.

 

Розмову вів Олекса ДЖУРА,

Defense Express

 

Публікація по темі: ПЛАТФОРМА РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ – НОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ОПК УКРАЇНИ

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues