12032018 india«Україні слід більш агресивно продавати і просувати свою військову продукцію на ринку Індії. Крім того, українським підприємствам необхідно співпрацювати з індійською індустрією та знайти партнерів для спільних проектів. Україна має для цього весь необхідний потенціал».

 

 

Таку пораду у розмові з кореспондентом Defense Express дав адмірал ВМС Індії у відставці, колишній керівник низки місцевих оборонних компаній, а сьогодні незалежний експерт Мохан БХАТІЯ. Ця думка особливо актуальна на тлі жвавої дискусії в українських та закордонних засобах масової інформації щодо стану співробітництва України та Індії у галузі ВТС, а також негативного впливу на цей процес з боку РФ.

 

- Україна є багаторічним партнером Індії у галузі військово-технічного співробітництва. Чи не могли би Ви висловити власну оцінки щодо поточного стану співпраці між країнами, особливо у питанні експорту комплектуючих в інтересах збройних сил Індії?

- Як ви знаєте, свого часу Індія дуже глибоко співпрацювала з Радянським Союзом. У результаті, більш ніж половина озброєння у арсеналах армії Індії сил має радянське походження. У свою чергу, Україна була відома як постачальник оригінальних запчастин та комплектуючих до морських, повітряних і сухопутних систем. Коли СРСР розпався, ми продовжили відносини вже з Росією, як основного постачальника готової продукції. Але також Делі почав розвивати тіснішу співпрацю з Києвом. Індія була однією з перших країн, яка визнала незалежність України, а також була однією з перших, яка відкрила своє посольство у Києві. Це тому, що ми розуміли, як це буде важливо для Індії.

 

Для індійського військово-морського флоту Україна важлива завдяки виробництву газотурбінних двигунів, які є серцем силових установок різних класів кораблів. Дуже мало хто знає, що індійський флот був першим клієнтом, який зробив замовлення турбін у ДП «НПКГ «Зоря-Машпроект» після оголошення незалежності України. Сьогодні газові турбіни цього підприємства використовуються на більше ніж 30 кораблях індійського флоту. Україна також співпрацює з нами у питанні сервісу літаків АН-32. Ваші двигуни також використовуються на вертольотах ВМФ та ВПС Індії.

 

Таким чином, Україна має певні ніші на індійському ринку. Я думаю, що Україна повинна бути більш активною, щоб мати змогу продавати свою продукцію на індійському оборонному ринку.

 

180313 an 32re

AN−32RE ВПС Індії / фото ДП "Антонов"

 

- Які на Вашу думку є перспективні напрями співпраці у сфері ОВТ між Індією та Україною?

- У першу чергу, це морські газові турбіни, авіаційні двигуни, бронетанкові машини, стрілецька зброя, суднобудування, системи кондиціонування повітря та вентиляції, запасні частини для підводних човнів. Крім того, Україна є унікальним виробником плавучих доків та має значний судноремонтний потенціал, що може допомогти Індії задовольнити постійно зростаючий попит та відсутність відповідних власних потужностей.

 

- Індійський уряд зараз проводить політику диверсифікації свого ринку озброєння, де більше уваги почало приділятися оборонним закупівлям у американських компаній. Чи не означає це поступовий шлях до заміни радянського та російського озброєння та техніки на американські чи європейські зразки?

- Це дуже політичне питання.

 

Як я вже казав, історично склалося так, що Індія та Радянський Союз мали глибоку всеосяжну співпрацю - оборону, енергетичну тощо. Але ми також імпортуємо продукцію з різних країн як Заходу, так і Сходу, включаючи Францію, Італію, Німеччину, Великобританію, Ізраїль, США тощо. Наша політика «Зробити в Індії» відкриває величезні можливості для постачальників на індійському ринку оборонних технологій. Відповідно, Україні доведеться активізувати свої маркетингові навички, щоб мати можливість взяти участь у цьому процесі.

 

- Але у вас є ситуація, коли американський бойовий вертоліт AH-64E «Apache» виграв конкурс у російського Мі-28, CH-47F «Chinook» переміг важкий транспортний вертоліт Мі-26, а Boeing P-8 Poseidon - російський Ту-142. Чи не означає це, що Росія втрачає індійський ринок?

- Це знову політичне питання. Але я вважаю, що думка про те, що російська військова присутність в Індії зменшується, не є правильною. Довгострокові проекти з будь-якою країною мають довготривалу лінію підтримки. Тому не слід робити такі висновки з наданої вами логіки.

 

- Мабуть, ви регулярно аналізуєте індійський медіа-простір. Що говорять ваші місцеві Медіа про українсько-індійське співробітництво?

- Можливо, я помиляюсь, але я не бачу багато новин про Україну в Індії. Я думаю, це має бути частиною вашої маркетингової стратегії. України має бути більше в індійському медіа-просторі.

 

- Які основні пріоритети розвитку індійської оборонної промисловості? В яких областях Україна може бути залучена як партнер, з огляду на стратегію «Зроблено в Індії», яку проводить уряд вашої країни?

- Є багато напрямків, де українці можуть проявити себе в програмі «Зробити в Індії». Однак, на жаль, до цього Україна не проводила агресивної прогнозованої політики в Індії і не добивалася наполегливо своїх цілей. Для того, щоб потрапити у сектор оборони нашої країни, потрібні узгоджені зусилля та поштовх. Я відчуваю, що Україна не проявляє до цього відповідного інтересу. Українські підприємства в основному концентруються на постачанні запасних частин, що є незначним бізнесом. Я думаю, що Україні потрібно більш агресивно продавати і проштовхувати свою продукцію. Крім того, українські підприємства мають співпрацювати з індійською індустрією та знайти партнерів для просування спільних проектів. Також Україні слід бути більш відкритою для обміну та передачі технологій.

 

Така подія, як DEFEXPO, є хорошою платформою для демонстрації ваших можливостей, і її слід повною мірою використовувати. Я думаю, що Україна має величезний потенціал у багатьох областях, таких як газові турбіни, авіаційні двигуни, танки, суднобудування та судноремонт, підводне обладнання, тощо. Необхідно втілювати власну стратегію та дотримуватися її. Серйозний цілеспрямований підхід допоможе Україні взяти участь у зростаючому індійському ринку озброєнь.

 

180313 Mohan BhatiaАдмірал (у відставці) Мохан БХАТІЯ (Mohan Bhatia)

Випускник Індійського технологічного інституту (Делі). Протягом 31 року проходив службу у ВМС Індії. Має великий досвід у галузі морської інженерії, включаючи суднобудування, судноремонт, капітальний ремонт та модернізація кораблів та підводних човнів.

 

Обслуговував військові верфі у Віскопатнамі та Мумбаї більше семи років. Брав участь у створенні підводних човнів та їх ремонту в інтересах ВМС Індії

 

З кінця 1990 до середини 1993 року керував ремонтною базою INS Shivaji у Лонавалі (Індія).

 

Три роки провів у Південній Кореї, де очолив команду фахівців з будівництва кораблів для індійського флоту на провідному південнокорейському суднобудівному заводі.

 

З 1993 по 1995 рр. був головою та керуючим директором компанії Mazagon Docs Ltd (Мумбаї), де займався будівництвом підводних човнів, ракетних човнів, модернізацією військових кораблів тощо.

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues