180313 intrrnet 800Протягом століть суть збройного протистояння залишалася незмінною (захоплення чи оборона територій, населення, ресурсів тощо), проте, завдяки новим технологіям, в останні десятиліття характер протиборства зазнає значних трансформацій. Військова сфера впевнено рухається до цифрової революції, одним із драйверів якої виступає концепція Інтернету речей (Internet of Things, IoT). Чи в змозі Україна врахувати сучасні тренди у військовій сфері та впровадити їх в секторі безпеки та оборони?

 

ІоТ для армії

 

Розвиток ІТ-технологій призвів до трансформації практично усіх сфер економіки та життєдіяльності, і військова галузь не стала винятком. Завдяки цифровим технологіям характер управління збройними силами як у мирний, так і воєнний час, починає радикально змінюватися. За допомогою автоматичних датчиків і сенсорів, які стали елементами різного виду озброєння, стало можливим «бачити» зону бойових дій чи територію, на якій розташований противник, фактично в режимі «он-лайн». Не треба пояснювати, що отримані дані дозволяють превентивно застосовувати засоби ураження, або здійснювати інші необхідні дії, виходячи з оперативної обстановки.

 

Піонерами у використанні ІоТ у військовій сфері стали США. З подачі американців з’явилося поняття Інтернет бойових речей (Internet of Battle Things, IoBT). Одна з доктрин Національної військової стратегії США передбачає розробку глобальної системи, яка має об’єднувати усі технічні елементи збройних сил — «розумні» й не дуже — починаючи від датчиків крилатих ракет і закінчуючи електронними девайсами в кишенях солдатів на полі бою. Таке об'єднання має відбуватися не лише в межах того чи іншого роду військ, а у збройних силах в цілому.

 

У деяких військових напрямках IoBT вже став реальністю навіть в Україні, однак, в найближчі роки йому навряд чи вдасться відігравати ключові ролі на полі бою. Експерти прогнозують, що на майбутніх театрах військових дій будуть діяти різноманітні «розумні» пристрої, які вирішуватимуть широке коло завдань, фіксуючи інформацію і взаємодіючи один з одним і людьми. Серед них будуть датчики, сенсори, зброя, спеціальне спорядження, транспортні засоби, роботи і пересувна техніка. Всі вони будуть здатні отримувати і обробляти певну інформацію, виконувати посередницькі функції при з'ясуванні суті даних, вести скоординовані оборонні операції, а також різними способами впливати на супротивника. Всі ці завдання будуть вирішуватися спільно — пристрої стануть безперервно спілкуватися, координувати і узгоджувати свої дії, розробляючи та виконуючи завдання.

 

Досвід, впровадження ІоТ у військову сферу, який вже накопичений у світі, показує, що перехід на цю концепцію також дозволяє оперативно реалізовувати процеси управління різного ступеню складності та частково їх автоматизувати. Причому це відноситься не лише бойових підрозділів, але й різних підприємств і організацій, що входять до системи Міністерства оборони. Зокрема, завдяки застосуванню цифрових технологій можливо підвищувати оперативність роботи і безпеку великої кількості функцій, що обслуговують чи підтримують армійський тил.

 

Втім, для ефективного управління IoBT потрібно враховувати не тільки різноманітність його функцій, але й можливості застосування в конкретних умовах. Деякі з них очевидні — наприклад, для потреб виявлення, навігації, розрахунку часу, а також в якості доповнення чи заміни GPS. Інші будуть сформовані під конкретні потреби, наприклад, розподілені обчислення в системах управління, військова логістика, медицина тощо.

 

180313 intrrnet 1

 

Спрацювати на випередження

 

Збройні Сили України (ЗСУ), знаходячись в фактичному стані війни, рано чи пізно також змушені будуть реагувати на всі виклики та переваги технічної еволюції. Якщо керівництво держави заявляє про намір сформувати сильну і високотехнологічну українську армію, то це вимагає, перш за все, створення відповідної науково-виробничої бази, за допомогою якої було б можливо застосовувати вже відомі напрацювання IoBT інших країн, а також розробляти власні системи. У сучасній війні переваги над потенційним противником можна досягти не тільки і не стільки вогневою міццю сучасного озброєння, але й, у великій мірі, за допомогою швидкого прийняття адекватних рішень на всіх ступенях військової ієрархії.

 

Слід зазначити, що і в сьогоднішньому протиборстві на Сході українські воїни в певній мірі використовують окремі елементи IoBT, але це носить,зазвичай, суто індивідуальний та безсистемний характер, і залежить у великій мірі від технічної «просунутості» того чи іншого підрозділу чи окремого бійця. Так, наприклад, це використання снайперами, мінометниками, артилеристами при підготовці до стрільби «військових планшетів», навігаційних GPS-пристроїв, інших засобів безпровідної комунікації, дронів тощо. Але це лише невелика частка справжніх можливостей ІоТ.

 

Сьогодні багато скептиків вважають, що для України IoBT — це далека перспектива, адже першочерговим завданням ЗСУ є протистояння російській агресії. Безумовно, поточні події на Донбасі та інші щоденні проблеми, пов’язані з питаннями безпеки і оборони держави не дають змоги бачити театр майбутніх протистоянь. Але слід розуміти, що міць чи вразливість ЗСУ сьогодні значною мірою визначається тим, наскільки вони здатні трансформуватися з урахуванням сучасних тенденцій протистояння у цифровому просторі, у тому числі і за допомогою «розумних» пристроїв. І головне тут — не дати випередити себе противнику.

 

Армія і ВПК України наразі перебувають на тій стадії, на якій лише починається розуміння невідповідності їх сьогоднішнього стану завтрашнім завданням. Варто враховувати і той факт, що армія РФ також цікавиться новітніми технологіями і прискореними темпами намагається інтегрувати їх у практичну діяльність. В певній мірі їй може заважати забюрократизованість російської військової системи прийняття рішень, в тому числі й щодо інновацій, та й санкції Заходу не надто сприяють новим закупкам комплектуючих чи програмного забезпечення. За цих умов у нас є непогані шанси, використовуючи досвід наших стратегічних партнерів з США і НАТО, отримати перевагу над ворогом в сегменті новітніх технологій для військової сфери.

 

Слід зазначити, що використання можливостей IoBT передбачає, перш за все, спроможність отримання необхідних даних щодо противника для прийняття управлінських рішень як командуванням, так і безпосередньо бійцями. Як не прикро, але саме управлінських рішень на основі своєчасного моніторингу обстановки не вистачає нашим воїнам, що призводило до відомих поразок та «котлів». Та й загалом якщо на сьогодні армія, в порівнянні з 2104 роком, має на озброєнні необхідну техніку, озброєння та амуніцію, то їй не вистачає саме інформаційної складової бойових дій, яка б дозволяла за допомогою ІоТ-пристроїв, наприклад, здійснювати розвідку, мінімізуючи безпосередню участь військовослужбовців і, відповідно, зменшуючи ризики для їх життя і здоров’я, та на підставі аналізу даних приймати адекватні обстановці рішення.

 

Відео:

У Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації презентовано нову систему екстреної евакуації поранених «Каспер». Через планшети, що підключені до системи, медики тактичної ланки на кожному етапі евакуації – від санінструктора на опорному пункті до начальника медпункту бригади

 

Законодавча підтримка і трансформація ментальності

 

Для практичної реалізації концепції військового Інтернету речей в ЗСУ мають відбутися певні події і процеси. Перш за все, з боку військово-політичного керівництва країни має бути чітке розуміння важливості протидії агресору шляхом використання новітніх цифрових технологій, в тому числі і можливостей IoBT. Це повинно відображатися у відповідних нормативних актах щодо розвитку сфери безпеки і оборони, зокрема, в таких, як Воєнна доктрина України, Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України, Стратегічному оборонному бюлетені, інших документах, що стосуються реформування та розвитку ЗСУ та ВПК. При цьому мають бути заплановано заходи з реалізації щодо модернізації військової сфери адекватно реаліям та викликам майбутнього. Хотілося б вірити, що такі заходи частково почнуть реалізовуватися в рамках середньострокових пріоритетних напрямків інноваційної діяльності на 2017-2021 роки, визначених постановою КМУ від 8.12. 2016 р. № 1056, серед яких передбачено розвиток та впровадження систем Інтернету речей. Звісно, на державному рівні доведеться також вирішувати питання безперебійного безпровідного зв’язку не нижче 4G, а також забезпечення безпеки IoBT-пристроїв від стороннього впливу.

 

Крім того, сьогодні на порядку денному стоїть надважливе питання щодо проведення послідовної трансформації технічних фахівців, їх мислення та дій, і перш за все, керівного складу. Слід зазначити, що це надзвичайно серйозний виклик, який буде тісно пов’язаний зі зламом сьогоднішнього менталітету більшості військовиків. Без сумніву, буде мати місце нерозуміння, прихований чи відкритий опір змінам підходів до ведення бойових дій із застосуванням пристроїв системи IoBT, причому, скоріше за все, на рівні середньої та вищої ланки командирів. Але доведеться переконувати їх, що попри все, ЗСУ має готуватися до війни майбутнього, а не жити в минулому, бо тоді нас чекатимуть ще більш болючі поразки.

 

Отже, з усього наведеного вбачається, що для впровадження та розвитку в ЗСУ передового досвіду використання військового Інтернету речей потрібно:

 

  1. Розробити (внести зміни в чинне законодавство) нормативну базу для впровадження нових технологій управління бойовими діями на базі IoBT.
  2. Створити механізми та матеріальну базу для впровадження IoBT в ЗСУ.
  3. Дати доручення відповідним КБ підприємств ВПК щодо адаптації зброї та систем військового управління під вимоги часу з урахуванням існуючих технологій IoBT та здійснення власних розробок з урахуванням можливостей IoBT.
  4. Залучити передовий досвід США, інших країн та відповідних фахівців для навчання військовослужбовців ЗСУ.
  5. Переорієнтувати підготовку фахівців на використання IoBT.

 

У найближчій перспективі модель ведення бойових дій зміниться і протиборство воюючих сторін перейде у кіберпростір та до штучного інтелекту, який буде управляти діями безпілотних машин і механізмів. Від рівня готовності до цих змін буде прямо залежати бойова міць нашої країни. Якраз ступінь впровадження у військову сферу інформаційних технологій на зразок IoBT стане одним з вирішальних критеріїв боєздатності армій світу і гарантією успіху на полі бою в наступне роки. І головне, аби Україна та її Збройні Сили не відставали у цьому як від наших союзників, так і ймовірних противників.

 

Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ,

спеціально для Defense Express

 

Публікації по темі:

 

ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ: ЦИВІЛЬНЕ І ВІЙСЬКОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ

 

ВІЙСЬКОВІЙ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

 

180313 intrrnet 2

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues