180228 UOP 800Аналітична доповідь під назвою «У пошуках рецептів сили, або 10 больових точок оборонно-промислового комплексу та ДК «Укроборонпром» - результат низки опитувань та обговорень, які провела інформаційно-консалтингова компанія Defense Express з залученням фахівців урядових та неурядових структур, експертних та наукових організацій, керівники оборонних підприємств різних форм власності.

 

Кадрові зміни на чолі ДК «Укроборонпром» вдало співпали з завершенням нашої роботи. Тому ми не стали чекати виходу «твердої» версії журналу, де буде опубліковано повну версію доповіді, і вирішили основі тези оперативно викласти у вільному доступі для максимального поширення та розумного використання. Бо саме зараз може бути попит на ідеї та пропозиції, які містяться у цій роботі. Сьогодні – п’ять завершальних розділів.

 

Сергій ЗГУРЕЦЬ, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express

 

  1. Про кластеризацію та корпоратизацію

Не раз говорилося про формування на базі підприємств-учасників Державного концерну «Укроборонпром» та інших підприємств оборонної промисловості вертикально-інтегрованих структур (об’єднань) за галузевим (кластерним) принципом (авіа- та кораблебудування, двигунобудування, виробництва бронетехніки, високоточної зброї, боєприпасів, радіолокаційної техніки та РЄБ тощо).

 

180118 harkiv 18

 

Ця ідея вірна, але ДК «Укроборонпром» має зіграти значно більшу роль, аніж забезпечити власний «дах» над цим процесом. Саме створення та організація роботи (координація науково-технічної, технологічної та виробничої політики) галузевих кластерів має суттєво змінити функції та завдання «Укроборонпрому» у сторону їх скорочення, обмеження невиправданого втручання у діяльність підприємств, що безперечно, не всім буде до вподоби. Можливо, саме тому питання кластеризації, задеклароване ще у 2015 р., й досі пробуксовує.

 

До складу профільних оборонних кластерів в Україні мають входити не лише підприємства «Укроборонпрому», а також і компанії оборонної спрямованості приватної форми власності, наукові та дослідні установи Міністерства оборони, Міністерства освіти та Академії наук України. Створення таких кластерів має відбуватися на добровільній основі. До проведення корпоратизації державних підприємств є лише одна основа для поєднання потужностей та об’єднання зусиль державних та приватних підприємств, наукових установ - це конкретні проекти, які спроможні задовольнити поточні та перспективні потреби з боку державних замовників України у вигляді Міністерства оборони та інших силових структур, а також матимуть помітний експортний потенціал.

 

Задля реалізації єдиної наукової та науково-технічної політики важливою складовою має стати створення у складі таких кластерів Науково-технічних рад. Другою важливою складовою мають стати Виробничі ради, що відповідатимуть за реалізацію єдиної виробничої політики у форматі спеціалізованих кластерів. Рішення, пропозиції, рекомендації колегіальних дорадчих органів оборонно-промислових кластерів мають обов’язково братися до уваги при розробці та ухваленні відповідних рішень на рівні Міністерства оборони, Кабінету Міністрів, Ради національної безпеки та оборони України, керівництва Концерну.

 

180228 UOP 3

180228 UOP 4

 

Створення ж вертикально-інтегрованих юридичних структур (галузевих об’єднань, холдингів) безпосередньо пов’язане з проведенням корпоратизації оборонних підприємств. Проте темпи просування державних підприємств до «корпоратизованого» вигляду поки виглядають непрогнозованими (з огляду на приклад ДП «Антонов» та ДП «410 завод цивільної авіації»). А напередодні парламентських і президентських виборів є ризики, що ці заходи можуть бути використані з політичними цілями. 

 

  1. Про реалізацію державних програм

 

У бюджеті 2018 р. виділена безпрецедентна (хоча вона і складає лише 25% від потреб) сума на реалізацію державних цільових програм з розвитку оборонно-промислового комплексу та боєприпасної галузі. Це понад 3 млрд грн. на підготовку виробництва за оборонною спрямованістю, що тісно пов’язано з розширенням номенклатури нової продукції із забезпеченням вимог по якості, вирішення завдань імпортозаміщення вузлів та агрегатів російського виробництва, зниження енергоємності продукції і налагодження її серійного виробництва.

 

Враховуючи ступінь зношеності основних фондів підприємства ОПК - а це понад 80 % - технічне переоснащення та модернізація виробництва, освоєння нових технологій є однією з пріоритетних завдань і уряду, і керівників «Укроборонпрому», і підприємств, які отримають відповідні засоби та кошти. Але процес закупівлі, зокрема закордонного устаткування, його опанування і впровадження у виробництво - це складний і довгий у часі цикл. Тож без координації і повсякденного контролю з боку Міністерства економічного розвитку та торгівлі, керівництва «Укроборонпрому» виконання цього надзвичайно важливого завдання перебуватиме під загрозою. 

 

180228 oplot

 Перший зразок танка «Оплот» на Міжнародній виставці озброєнь IDEX-2011 в Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати/Фото: Андрій Кравченко

 

У 2017 р. на потреби підготовки оборонного виробництва була виділено сума в межах 785 млн, з яких було освоєно не більше 400 млн., також залишились невикористаними 300 млн. грн., яке скеровувались на виробництво танків «Оплот». Ще 1,4 млд. грн Міноборони були перенесені з 2017 р. на 2018 р. по програмі боєприпасної галузі. Невикористання, або перенесення коштів – це не лише відтермінування реалізації нагальних проектів в рамках силового блоку. Це – шкода. «Уявіть собі скільки життів, зокрема, потребуючих коштовного лікування за кордоном українських дітей можна було б врятувати, якби хоча б частина невикористаних коштів була передана Мінохорони здоров’я. Безрезультатне невикористання державних коштів є ознакою безвідповідальності керівників, що приймають відповідні рішення та відсутності дієвого парламентського контролю», - пояснював один з експертів у ході опитування, яке проводила Інформаційно-консалтингова компанія Defense Express.

 

Більшість експертів вважає, що перенесення строків виконання державного оборонного замовлення на наступний рік шляхом укладання додаткових угод — це прихована форма невиконання ДОЗ, оскільки замовлена техніка та озброєння не потрапляють до війська у попередньо визначені терміни. З іншого боку, укладання додаткових угод дозволяє підприємствам, які і без того працюють на низьких рівнях рентабельності, уникнути штрафних санкцій. Адже при невиконанні ДОЗ застосування санкцій дозволяє довести підприємство-порушника до банкрутства продовж двох-трьох місяців.

 

Проте замість укладання додаткових угод - які фактично маскують низьку ефективність управління та інші проблеми у галузі ОПК - Кабінету Міністрів, Міністерству оборони, Міністерству економічного розвитку та торгівлі, парламентському комітету з питань оборони слід серйозно переглянути своє ставлення до виконання як державних цільових програм, так і до виконання ДОЗ. Серед обов’язкових заходів має бути жорсткий парламентський контроль як за рівномірним та своєчасним перерахуванням відповідних коштів державним замовникам та виконавцям ДОЗ, так і за їх ефективним використанням на зазначені потреби.

 

180228 UOP 2

 Укроборонпром представляє Україну на "Defense & Security-2017"/Фото: ukroboronprom.com.

 

Більшість експертів вважає, що саме 2018 р. буде тестом на ефективність управління для менеджерів «Укроборонпрому», бо у разі зриву виконання ключових для обороноздатності країни програм переоснащення ОПК, неосвоєння та неефективного використання коштів, існуюча система управління державним сектором економіки себе повністю дискредитує.

 

  1. Про кадри, компетенції та відповідальність

 

Кадрова політика є одним з принципових питань менеджменту в оборонно-промисловому комплексі. Наявність диплому міжнародного зразка є недостатньою для керівництва такою специфічною сферою як оборонно-промислова. Без розуміння усіх етапів та особливостей життєвого циклу ОВТ — від формування оперативно-технічних вимог, його розробки, виробництва та експлуатації - неможливо ефективно регулювати діяльність у цій сфері. Саме тому питання підбору та розстановки керівних кадрів в ОПК — насамперед у державному секторі — це питання номер один для керівництва держави, уряду, РНБО, «Укроборонпрому» та Міністерства оборони України. Адже усі ці структури у тій чи іншій мірі мають відповідати за кінцевий результат, а не лише обіцяти помітні покращення після 2020 р. 

 

Окремої уваги заслуговують питання фахового ставлення посадових осіб Міністерства оборони до важливості і складності питань імпортозаміщення, а також до розробки нових технологічних систем озброєння. В оборонному відомстві стала розповсюдженою практика підписання з державними та приватними підприємствами ОПК так званих Спільних рішень, згідно з якими підприємство має проводити роботи зі створення нових чи модернізованих озброєнь за власні обігові кошти. Співвідношення між кількістю Спільних рішень та виготовлених таким чином зразків один до ста, та й то це стосується зразків обмежено-технологічного рівня. Шлях «а-ля волонтерських» Спільних рішень абсолютно неприйнятний при створенні високотехнологічних сучасних систем та комплексів зброї – зокрема, тих же ЗРК для потреб ППО, про що гучно заявляють керівники країни. При виконанні аванпроектів зі створення високотехнологічних та перспективних зразків є нагальна потреба у залученні значної кількості співвиконавців, як це передбачено керівними документами. Всі ці роботи на практиці потребують як державного фінансування, так і адекватного та відповідального ставлення з боку державних замовників.

 

Інша тема - розподіл сфер впливу та повноважень спецекспортерів на зовнішніх ринках, чого зараз не існує. Такий стан речей провокує ситуації, коли закордонні замовники, користуючись наявністю схожих пропозицій від декількох українських постачальників, вдало добивалися суттєвого пониження ціни на вітчизняну продукцію та послуги. Навіть менше рівня собівартості.

 

Частину відповідальності за подібні негативі наслідки має нести як «Укроборонпром», так і Міжвідомча комісія з питань військово-технічного співробітництва та експортного контролю при РНБО.

 

Однією з головних причин відсутності суттєвих змін та помітних зрушень у подоланні корупції у господарчий діяльності підприємств — це відсутність реального покарання керівників за неправомірні дії. Так, за інформацією «Укроборонпрому», ним постійно вживаються заходи з мінімізації корупційних ризиків під час закупівлі продукції підприємствами-учасниками (зокрема, завдяки запровадженню процедури тендерних закупівель). Було порушено низку гучних справ проти директорів підприємств ОПК, але переважна більшість з них так нічим і не завершились. З іншого боку, керівники окремих підприємств «Укроборонпрому» вимушені були заявляти про перевищення повноважень з боку керівництва концерну. Бо йшлося про невиправдане втручання у господарчу діяльність підприємств під виглядом здійснення контролю з боку органу управління. Форми та методи такого контролю інколи призводили до затягування, а то й до зриву заходів з технічного переоснащення виробництв, що негативно впливало на результати господарської діяльності підприємств.

 

Оптимізація форм та методів координації усієї діяльності з боку «Укроборонпрому» у поєднанні зі створенням атмосфери (механізмів) нетерпимості до будь-яких корупційних проявів є одним із головних завдань нового керівництва концерну.

 

  1. Про право на експорт або «сам зробив - сам продав»

 

Що стосується питання про надання підприємствам державного та приватного сектору права самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з продукцією військового призначення власного виробництва, то державна політика у цій сфері, на думку абсолютної більшості експертів, потребує лібералізації. Процедуру отримання повноважень треба спростити таким чином, щоб кожне підприємство, яке бажає самостійно займатися експортом власної продукції та відповідає вимогам (включно зі створенням внутрішньої системи експортного контролю) мало таку можливість. З тверезим усвідомленням усіх складнощів, з цим пов’язаних.

 

180228 UOP 5

 Покупці зброї оглядають бронетехніку в експозиції України на Міжнародній виставці озброєнь IDEX-2011 в Абу-Дабі, Об'єднані Арабські Емірати/Фото: Андрій Кравченко

 

На тлі цього показово, що задекларовані керівництвом Держекспортконтролю ще влітку минулого року зміни до законодавства з питань експортного контролю до теперішнього часу не представлені для обговорення громадськості. Водночас, Уряд не квапиться з призначенням Голови ДСЕКу, керівництво якою вже майже два роки здійснює виконуючий обов'язки, що не сприяє проведенню реформ у цій сфері.

 

Нині експорт продукції та послуг військового призначення в Україні виконують спеціально уповноважені структури — спецекспортери, що входять до складу державного концерну «Укроборонпром». Також є певний перелік (більше 20) підприємств як державної, так і приватної форми власності, що мають право на здійснення експорту власної продукції. Але більшість з них також нерідко працюють через спецекспортерів - з огляду на мінімізацію власних фінансових та маркетингових ризиків. Є показові приклади, що окремі підприємства, маючи права на «самостійність», впродовж декількох років не заключили жодного контракту з зовнішнім покупцями. Також є приклади, коли підприємства пропонують на експорт продукцію, яка під час проведення випробувань на території інозамовників не відповідала висунутим вимогам.

 

Разом з тим, переважна більшість представників підприємств та експертного середовища наголошувала: позиція «Укроборонпрому» - як органу господарювання - не має бути вирішальною при прийнятті рішень щодо надання повноважень на здійснення зовнішньоекономічної діяльності тому чи іншому підприємству. А саме так є зараз. Тож голос «Укроборонпрому» може бути лише дорадчим. Так само це стосується погодження ціни та ринків збуту з «Укроборонпромом» - бо є явний конфлікт інтересів між суб’єктами господарювання одного рівня. «Треба припинити обов’язкове погодження ціни при експорті своєї продукції з «Укроборонпромом», бо часом це використовується з боку представників концерну як засіб впливу на постачальників» - стверджували одні. «Не все так однозначно - з огляду на ризики цінового демпінгу з боку самих виробників на шкоду іншим вітчизняним постачальникам», - переконані інші. Тож рішення треба шукати.

 

В свою чергу, «Укроборонпром», як визнали чільні представники цієї структури, не проти розширення кола підприємств, що мають право на експорт своєї продукції. Але при умові відновлення ліцензування чи сертифікації діяльності підприємств, що виробляють продукцію військового призначення. У якості компромісного варіанту було оголошено пропозицію - передбачити у Законі про виробництво зброї та військової техніки, що ліцензувати треба лише виробництво озброєнь та боєприпасів, в той час як ліцензування військової техніки не здійснювати.

 

  1. Про зброю, таємниці та бойовий» PR

 

Незважаючи на прийняття Радою національної безпеки та оборони України рішення щодо необхідності запровадження в Україні ефективного контррозвідувального режиму, некомпетентність окремих посадових осіб, а також безвідповідальність окремих політиків та журналістів фактично руйнує систему контррозвідувальних заходів щодо захисту інтересів держави в оборонній сфері. Експерти наголошують на порушенні балансу між конфіденційністю інформації щодо нових розробок, військово-технічного співробітництва з іноземними державами та прозорістю діяльності суб’єктів господарювання та органів державної влади у цій сфері. Що особливо актуально в умовах військової агресії РФ проти України.

 

З одного боку, закритість основних показників ДОЗ навіть від його виконавців суперечить принципам оборонного планування. Формалізована закритість та штучна втаємниченість не дозволяє забезпечити планову господарську діяльність підприємствам як державної, так і приватних форм власності, які долучені до виконання ДОЗ. В таких умовах втрачається відчуття реальної перспективи, спроможність спрогнозувати потребу в коштах на розвиток виробництва тощо.

 

Водночас, закриваючі від суспільства основні кількісні показники закупівель, окремі засоби масової інформації, а також такі державні майданчики як «прозоро» оприлюднюють відомості щодо номенклатури та постачальників критичних з точки зору імпортозаміщення вузлів і деталей, комплектуючих для ремонту техніки та озброєння виробництва колишнього СРСР. Це дозволяє спецслужбам Російської Федерації використовувати ці дані для здійснення впливу на країни як Східної Європи, так і Заходу - до повного придушення активності та готовності потенційних постачальників критичних вузлів та технологій співпрацювати з Україною.

 

На тлі цих ризиків та складнощів Україна інколи нагадує країни, де політичні керманичі намагаються публічно демонструвати та висвітлювати у ЗМІ чи не кожну подію чи етап, що пов’язані з випробуванням нових зразків озброєнь та техніки. Такими заходами Україна так само надає спецслужбам РФ неоціненну послугу щодо визначення напрямків військово-технічної політики та проектів, які реалізуються в інтересах Збройних Сил України. Особливо небезпечним є публічна персоніфікація кола осіб, які мають вирішальне значення для розвитку та успішного завершення оборонних проектів національного значення. Експерти вважають, що намагання отримати політичні дивіденди в українському інформаційному просторі не повинно домінувати над вимогами щодо конфіденційності заходів з переозброєння української армії.

 

Післямова

 

Розвиток технологічної та промислової бази у новому форматі. Пошук, навчання, вирощування фахівців, які будуть відповідати новим вимогам і стандартам. Впровадження нової бізнес-культури. Ринкові перетворення та інтеграція у євроатлантичний простір, антикорупційні заходи. Все це потрібно для того, щоб знайти форми та шляхи вирішення заіржавілих непорозумінь, пробитись через перешкоди необґрунтованих амбіцій і продемонструвати якісний та кількісний результат. Такими у підсумку мають стати визначальні риси обороно-промислового комплексу у 2018 р. Бо гучні оптимістичні заяви та паперові проекти не зроблять державу, армію та нас сильнішими.

 

Читайте частину А матеріала: 10 БОЛЬОВИХ ТОЧОК ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ ТА ДК «УКРОБОРОНПРОМ»

 

Публікації по темі:

 

"УКРОБОРОНПРОМ" ВІЗЬМЕ УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ МІНІСТЕРСТВА ІНФРАСТРУКТУРИ ЗІ СТВОРЕННЯ HYPERLOOP

 

ДЕСЯТЬ ГОЛОВНИХ ДОКОРІННИХ ЗМІН "УКРОБОРОНПРОМУ" ЗА 3,5 РОКИ

 

ЗМІНА КЕРІВНИКА ДК «УКРОБОРОНПРОМ» МОЖЕ СТАТИ ПОШТОВХОМ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ УСІЄЇ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ЕКСПЕРТ

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues