180227 UOP 0Час гасел має змінитися часом компетенцій. Такі головні очікування на тлі заходів, які мають бути реалізовані в оборонно-промисловому комплексі країни. 2018 р. буде своєрідним моментом істини, реальним випробуванням, перевіркою на ефективність усієї існуючої державної системи, аби забезпечити задоволення потреб армії сучасним озброєнням, створити умови для реального оновлення оборонної промисловості. Але що заважає? Що і як можна та треба змінити?

 

Саме тому інформаційно-консалтингова компанія Defense Express провела низку опитувань та обговорень, до яких були залучені фахівці урядових та неурядових структур, експертних та наукових організацій, керівники оборонних підприємств різних форм власності. На цих заходах були визначені ті основні вразливі та болючі точки, що хвилюють промисловців та експертів, обізнаних з реаліями, що панують у військово-технічній та оборонно-промисловій сфері. Накопичений таким чином багаж знань, ідей та пропозицій і став основою для аналітичної доповіді під назвою «У пошуках рецептів сили, або 10 больових точок оборонно-промислового комплексу та ДК «Укроборонпром», яка планувалася до публікації у черговому номері журналу Defense Express.

 

Але кадрові зміни у концерні «Укроборонпром» вдало співпали з завершенням нашої роботи. Тому ми вирішили не чекати виходу «твердої» версії журналу і основі тези доповіді викладаємо у вільному доступі – для максимального поширення та розумного використання. Бо саме зараз може бути попит на ідеї та пропозиції, які охоплені цією роботою. Розділів у доповіді десять. Сьогодні – перші п’ять (Частина А).

 

Сергій ЗГУРЕЦЬ,

директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express

 

180227 tanki

 

 

  1. Про головного в “оборонці” та про різницю між володінням та управлінням

 

В Україні раз за разом піднімається питання про необхідність створення центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ), який має опікуватися оборонно-промисловим комплексом, «замикатися» на «профільного віце-прем’єр-міністра» і «керувати» підприємствами ОПК, що перебувають у державній власності.

 

За оцінками низки експертів, інтерес до цієї теми насамперед підживлюється невиправданими сподіваннями отримати через цей унікальний «орган» контроль як над фінансовими потоками, що помітно збільшились у оборонному секторі, так і над державною власністю у вигляді підприємств ОПК, яка все ще залишається чи не єдиними неподіленим «полем» з часів Радянської імперії. Але існуюча в країні нормативно-правова база насправді вже має певні запобіжники щодо цих ризиків.

 

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 р. ухвалена Стратегія підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Там зазначено, що відповідно до рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку, функції держави-власника повинні бути відокремлені від функцій держави-регулятора. Адже поєднання цих двох функцій у одному органі виконавчої влади породжуватиме конфлікт інтересів. Держава-регулятор і держава-власник буде лобіювати насамперед інтереси державних компаній, ігноруючи інтереси приватного бізнесу, що для України є неприпустимим з огляду на тенденцію зі збільшення кількості приватних підприємств, які виконують державне оборонне замовлення в інтересах усіх силових структур.

 

Функції регулятора в Україні покладені лише на міністерства, що передбачено Законом України «Про центральні органи виконавчої влади». Проте жодному міністерству в Україні не визначені повноваження щодо формування та реалізації оборонно-промислової політики. Відтак, немає ні профільного міністра, ні відповідального за цей сегмент реального сектору економіки. Хоча в уряді є відповідальні і за культуру, і за сільське господарство, і за енергетику, а от за «оборонку» - хоча «війна, агресія, АТО, танки давай!» - ніхто. Сьогодні на МЕРТ покладено лише функції з узагальнення пропозицій інших ЦОВВ з цих питань, проте жодної відповідальності не покладено.

 

Тож не дивно, що за умов, коли ніхто не відповідає за оборонно-промислову політику, і трапляються такі унікальні випадки, коли з голосу на засіданні уряду 14 лютого за ініціативи військового міністра підтримується рішення (про скасування прийнятих Урядом 12 лютого цього ж року рішень, погодженого з тим же Міністерством оборони), яке в черговий раз змінює затверджені норми прибутку. І цей крок ігнорує інтереси оборонних підприємств як державної так і приватних форм власності. А на їхній захист просто немає кому стати.

 

В цих умовах, за висновками низки експертів, оптимальним та оперативним може бути рішення щодо внесення Урядом зміни до положення про Міністерство економічного розвитку та торгівлі, згідно з яким на МЕРТ слід покласти повноваження щодо формування та реалізації оборонно-промислової політики. Такі заходи, до речі, передбачалося зробити ще у 2016 р., проте через неконструктивну позиціїю окремих керівників ДК «Укроборонпром» питання було відтерміновано на невизначений строк.

 

Прийняття рішення вимагає як затверджена Президентом України Концепція розвитку сектору безпеки та оборони, так і проект ухваленого РНБОУ Закону «Про національну безпеку України».

 

Можна припустити, що гальмування рішення щодо ЦОВВ пов’язане із небажанням жодної посадової особи в уряді брати на себе реальну відповідальність за весь клубок проблем, пов’язаних з «оборонкою». Насамперед це стосується виконання трьох ключових програм: Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2021 року; Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу України до 2021 року та Державної цільової програми створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спецхімії до 2021 року.

 

Що ж до втілення функції держави-власника, тобто функції управління майном підприємств оборонної галузі, то зараз її головно здійснює державний концерн «Укроборонпром». Хоча оборонні підприємства також є у підпорядкуванні Національного космічного агентства, Міністерства освіти тощо.

 

Виконання функцій з управління суб’єктами господарювання може здійснюватись або через окремий державний орган, наприклад через Агентство з питань ОПК (такі ідеї були, але створення нової управляючої структури в нинішніх умовах виглядає абсолютно нераціонально з огляду на брак бюджетних коштів, фахівців тощо), або шляхом створення керуючої (акціонерної, холдингової тощо) компанії. Експерти наголошують, що саме у цьому напрямку має рухатися у своїй трансформації державний концерн «Укроборонпром», який у нинішньому своєму статусі як об’єкт господарювання увійшов у протиріччя з новими викликами та новими запитами внутрішнього та зовнішнього середовища.

 

180227 extra large

 

  1. «Укроборонпром». Новий коридор можливостей

 

Державний концерн «Укроборонпром» був створений постановою Кабінету Міністрів України №993 2012 р., на думку більшості експертів, саме з метою концентрації управління оборонно-промисловим комплексом України в руках агентів впливу Кремля. Цей проект передбачав також входженням під дах «Укроборонпрому» найбільш ласих «фінансово-технологічних шматків» ракетно-космічної галузі України – ДКБ «Південне» та ДП «Південмаш», про що у 2013 р. навіть було прийнято рішення РНБОУ (не втілене у життя лише завдяки зусиллям небайдужих людей, але і не скасоване до теперішнього часу).

 

Концентрація управління і контролю майна (потужностей, технологій, проектів) усіх оборонних підприємств в ДК «Укроборонпром» мала суттєво спростити залучення українських державних підприємств до виконання оборонно-промислових програм в інтересах посилення військового потенціалу Російської Федерації, а у подальшому – провести їх приватизацію за вигідними цінами за допомогою російського капіталу. За відсутності Мінпромполітики та мінімізації ролі парламенту така загроза була досить реальною. 

 

Проте гра в монополію зіграла злий жарт с планом, ідеологом якого був Рогозін. В умовах першого етапу війни з Росією «Укроборонпром», саме завдяки своїм управлінським (фактично директивним) повноваженням відіграв позитивну роль і забезпечив скоординоване виконання вітчизняними підприємствами першочергових заходів, пов’язаних з ремонтом, модернізацію та виробництвом озброєння та військової техніки для задоволення потреб антитерористичної операції на сході України.

 

Утворення «Укроборонпрому» у певній мірі сприяло деполітизації оборонно-промислової сфери, що також слід розглядати як позитивний чинник.

 

Проте на сьогодні є нагальна потреба в уточнені окремих положень статуту «Укроборонпрому». Зокрема, завдань та функцій, які раніше головним чином були зосереджені на зовнішньоекономічній діяльності. Нині наголос має бути зроблений на реалізацію єдиної науково-технічної та технологічної політики, координації виробничої діяльності підприємств-учасників насамперед щодо виконання завдань із забезпечення ОВТ державних замовників, вирішення питань імпортозаміщення, розробки та реалізації Стратегії розвитку. Невідкладною задачею є і удосконалення структури самого Концерну, про що вже заявив новий очільник «Укроборонпрому», професіоналізація (оновлення) кадрового потенціалу, оптимізація чисельності, функцій та завдань структурних підрозділів, вжиття заходів щодо унеможливлення безпідставного втручання «Укроборонпрому» у господарську діяльність підприємств.

 

180227 uop

 

  1. Про надзвичайну роль Наглядової ради

 

Після тривалої перерви завдяки рішенням Президента та Кабінету Міністрів України вдалося в основному - на 80 % - сформувати Наглядову раду «Укроборонпрому» та обрати її голову в особі авторитетного науковця та практика - ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського, академіка Національної академії наук України, доктора технічних наук Михайла Згуровського. Безумовно, цей факт дозволяє експертам та суспільству сподіватися на суттєві зрушення, і фахове експертне середовище готове забезпечити Наглядову раду концерну висновками та пропозиціями, що можуть дати свіжу кров та дух нових рішень.

 

Повноваження Наглядової Ради є вирішальними у формуванні стратегії розвитку і напрямків діяльності «Укроборонпрому», здійсненні контролю за виконанням покладених на концерн завдань, підготовці змін до статуту концерну, положення якого нині не в повній мірі враховують вимоги сьогодення, що виникли після початку російської агресії проти України, ініціювання (визначення мети та завдань) аудиту діяльності концерну та його учасників і, у цьому ключі, призначення та звільнення з посад членів аудиторської служби «Укроборонпрому», інформація про яку на сайті концерну до теперішнього часу відсутня.

 

Від принципової позиції членів Наглядової ради буде залежати не лише успішний перехід концерну на нові ринкові методи управління, адаптування до нових умов, а й підвищення рівня довіри до цієї важливої для обороноздатності України інституції з боку суспільства, влади та міжнародних партнерів.

 

180118 harkiv 9

 

  1. Про міжнародний аудит та інстинкт самозбереження

 

У контексті проведення міжнародного аудиту державного концерну «Укроборонпром» силами міжнародних компаній, спочатку декілька риторичних питань.

 

Чи є серед відомих міжнародних аудиторських компаній такі, що мають досвід розробки пропозицій щодо реорганізації оборонної промисловості у країнах пост соціалістичного табору? Який обсяг інформації потрібен міжнародним експертам для здійснення аудиту, і чи є ця інформація публічною? Чи не буде ця діяльність підставою для легалізації окремими країнами своїх розвідувальних інтересів щодо України та її потенціалу у сферах, які все ще залишаються зонами конкурентних зіткнень українських та закордонних розробників та виробників військової техніки та озброєнь? Чи буде використаний потенціал вітчизняних наукових установ, Міністерства оборони щодо визначення заходів, які слід здійснити для проведення реструктуризації державних підприємств ОПК України? Зокрема, ідеться про ґрунтовну науково-дослідну роботу під назвою “Фабрика», яка була виконана Центральним науково-дослідним інститутом озброєння та військової техніки ЗС України. Чи не закінчиться міжнародний аудит купою паперу, що не міститимуть пропозицій, які можна буде втілити в українську реальність, у тому числі через відсутність законодавчих підстав для передачі міжнародним експертам усієї необхідної інформації з обмеженим доступом? 

 

Без попередніх відповідей на ці питання є сумніви, що проведення аудиту матиме для України лише позитивні наслідки. Показово, що окремі експерти заявили про те, що готовність Сполучених Штатів профінансувати ключові заходи з питань аудиту слід розглядати не тільки як спробу скерувати на ринкові рейки державний сектор нашої оборонної промисловості. Не виключено, що йтиметься про практичну реалізацію стратегії, яка має на меті обмежити подальшу взаємодію України з партнерами, співпрацю з якими США вважають небажаними, насамперед з точки зору власних національних інтересів. Зокрема, це окремі країни арабського світу, Китай, які також мають інтерес до наших підприємств у контексті їхньої подальшої корпоратизації.

 

Зараз з української сторони реальність така: без нових технологій, матеріалів, вузлової та елементної бази наша «оборонка» - і державна, і приватна - приречена. З іншого боку, якщо під виглядом військово-технічної допомоги та спільних проектів Україна стане лише ринком збуту для чужих озброєнь, то наша «оборонка» у кращому разі гратиме роль постачальників другого рівня. Уся новітня взаємодія з європейськими та американськими компаніями в галузі військово-технічного співробітництва показала, що кооперація дуже обмежена, спільних проектів практично немає, поставки зразків озброєння і техніки – політично вибіркові, закупівля елементної бази для наших оборонних проектів не спростилася, а ускладнилася, незважаючи на всі заяви про дружбу і підтримку. Тому при сформованому рівні довіри чи недовіри – що, по суті, все одно - важливий пошук нових моделей взаємодії. З чітким розумінням того, що нам треба захистити свій ринок і від друзів. А рекомендації та рішення слід готувати з огляду на власні інтереси.

 

До речі, схвалений РНБО України проект Закону «Про національну безпеку України» передбачає проведення огляду оборонно-промислового комплексу. Цей огляд має здійснюватися центральним органом виконавчої влади за визначеним Кабінетом Міністрів механізмом. Тому виглядає логічним поєднання огляду та аудиту в рамках одного заходу, де провідна роль має належати насамперед українській стороні, яка може залучати до цієї роботи міжнародних експертів. Саме за такою моделлю, до речі, проводився оборонний огляд, який здійснювало Міністерство оборони України.

 

В рамках такого огляду було б доцільним за кошти іноземних донорів надати Україні допомогу щодо втілення кращого іноземного досвіду у сфері трансформації законодавства з питань діяльності ОПК, взаємодії з державними замовниками, створення спільних підприємств, передачі технологій, реалізації офсетних проектів, а також мінімізації корупційних ризиків у цій сфері. Такий досвід був би дійсно корисним для країни, сприяв би пришвидшенню трансформацій у оборонній галузі та залученню іноземних інвестицій.

 

180227 aydit

 

  1. Про науку заради оборони

 

На жаль, протягом 2017 р. практично (за виключенням організованої ЦНДІ ОВТ під час проведення виставки «Зброя і безпека 2017» науково практичної конференції) бракувало зібрань представників наукових установ НАНУ, Міносвіти, Міноборони, МЕРТ, Національного інституту стратегічних досліджень за участі ДК «Укроборонпром» для обговорення та підготовки пропозицій керівництву держави з найбільш проблемних питань реформування та розвитку ОПК. Здебільшого таке обговорення ініціювалося неурядовими експертно-аналітичними центрами. Насамперед - Центром дослідження армії, конверсії та роззброєння та інформаційно-консалтинговою компанією Defense Express, із залученням окремих експертів-«урядовців», які висловлювали власну думку.

Ураховуючи положення проекту Закону «Про національну безпеку України», яким передбачено покладення функцій з наукового та експертно-аналітичного супроводження реформування сектору безпеки та оборони, у тому числі й ОПК, на Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД), саме ця установа може стати майданчиком для підготовки науково обґрунтованих, комплексних рекомендацій, врахування яких дозволить уряду уникнути потенційних помилок при прийнятті відповідних рішень та обрати оптимальні. Досвід та толерантність керівництва НІСД та його провідних співробітників дозволяють сподіватися на реальність поєднання наукової думки саме на цій площадці.

 

Затвердження урядом переліку базових та критичних технологій та заяви про створення в Україні державної агенції перспективних досліджень GARDA формально фіксують розуміння незворотності вирішального впливу інноваційних рішень та підходів на майбутнє нашої країни. Стверджувалось, що GARDA об'єднає розробників, стартапи, інвестиційні фонди і військових і базуватиметься на моделі американського агентства DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency). Але DARPA, досвід якої в Україні намагаються копіювати, здається, лише в межах співзвучної назви, діє у зоні відповідальності та інтересів міністерства оборони США. Адже саме замовник за результатами аналізу засобів та способів збройної боротьби визначає потреби та перспективи втілення передових наукових та технологічних рішень. Ще одним каменем спотикання може стати те, що в Україні уточнення переліку базових та критичних технології покладається на Міністерство освіти. Тож у разі створення в Україні державної агенції перспективних досліджень GARDA треба детально опрацювати питання щодо ролі та місця цієї структури. Аби розвіяти сумніви, що ця ініціатива – не популістська данина моді на інновації.

 

Також експерти наголошують на необхідності скористатися можливостями та потенціалом Національного фонду досліджень та Наукової ради України з питань розвитку науки та технологій. Слід передбачити внесення змін до постанови Кабінету міністрів щодо залучення потенціалу Національного фонду досліджень, з його обсягами фінансування, для вирішення першочергових для підвищення конкурентоздатності держави завдань. Адже, окрім сектору енергетичної безпеки, не менш пріоритетним має бути розвиток напрямів, передбачених переліком базових та критичних технологій. Відтак, в рамках Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій має бути створена секція з оборонних питань з повноваженнями щодо внесення пропозицій до пріоритетного фінансування проектів з Національного фонду досліджень.

 

…Далі буде

 

Публікації по темі:

 

"УКРОБОРОНПРОМ" ВІЗЬМЕ УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ МІНІСТЕРСТВА ІНФРАСТРУКТУРИ ЗІ СТВОРЕННЯ HYPERLOOP

 

ДЕСЯТЬ ГОЛОВНИХ ДОКОРІННИХ ЗМІН "УКРОБОРОНПРОМУ" ЗА 3,5 РОКИ

 

ЗМІНА КЕРІВНИКА ДК «УКРОБОРОНПРОМ» МОЖЕ СТАТИ ПОШТОВХОМ ДЛЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ УСІЄЇ ОБОРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ЕКСПЕРТ

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues