180212 1В оновленому з початком 2018 року журналі Defense Express серед багатьох цікавинок читач зможе знайти відповіді на актуальні питання переозброєння українського війська у великому інтерв’ю з профільним заступником Міністра оборони України генерал-лейтенантом Ігорем ПАВЛОВСЬКИМ.

 

Днями передплатники отримають перший у 2018 р. номер журналу Defense Express у оновленому дизайні. Трансформація форми у нашому випадку базується на незмінному фундаменті. А саме - бути цікавими, актуальними і спроможними впливати на якісне переозброєння війська та позитивний розвиток нашої оборонної промисловості.

 

При цьому у аналізі та висновках ми спираємось на інформацію з перших уст. Це наші генеральні та головні конструктори, директора та власники державних та приватних підприємств, які виготовляють оборонну продукцію, посадові особи Міноборони та Генерального штабу ЗС України, керівники інших силових структур.

 

У першому номері журналу Defense Express інтерв’ю головного редактора журналу Defense Express Сергія ЗГУРЦЯ з заступником Міністра оборони України генерал-лейтенантом Ігорем ПАВЛОВСЬКИМ про актуальні питання переозброєння українського війська.

 

Окремі фрагменти з цього інтерв’ю будуть представлені на сайті інформаційно-консалтингової компанії Defense Express https://defence-ua.com . Нині – перша частина. Повна версія – лише у журналі Defense Express №1 за 2018 рік.

 

- Пане генерал, як Ви оцінюєте виконання Державного оборонного замовлення підприємствами вітчизняної оборонної промисловості за підсумками 2017 р.?

- Я можу з впевненістю сказати, що фінансовий ресурс, який був виділений на розвиток озброєння та військової техніки, практично весь використаний, включно з додатковим фінансуванням, яке було виділено у вересні минулого року. Воно було скероване під зобов’язання реалізації високотехнологічних проектів.

 

Також важливим є те, що на кінець 2017 р. нам вдалося завершити чотири знакові роботи і вийти з ними у 2018 р. на етап державних випробувань. Зокрема, я маю на увазі модернізацію комплексів РСЗО. Це «Вільха» та «Верба». Ще два проекти виконані для забезпечення автоматизації процесів управління для артилерійських підрозділів та Повітряних сил. Це системи «Оболонь» та «Ореанда-ПС». Тобто, завдання, які визначалися перед нами в рамках ДОЗ-2017, на сьогоднішній день практично виконані.

 

- Те, що частина фінансового ресурсу переноситься з 2017 на 2018 рік, не є ознакою невиконання ДОЗу?

- Це означає те, що всі питання розробки та випуску новітньої техніки на сьогоднішній день профінансовані і дають змогу підприємствам у першому кварталі продовжувати працювати у плановому режимі. Тим більше, що у відповідності до закону про ДОЗ, ми маємо право розміщати замовлення по високотехнологічним проектам на три роки.

 

- На 2018 р. витрати на потреби оборони, включно з потребами на розробку нових та модернізацію існуючих озброєнь, у гривневому вимірі збільшуються. Якими будуть пріоритети щодо розподілення цих видатків?

- На сьогодні Збройні Сили України укомплектовані озброєнням і військовою технікою у відповідності до штатно-табельної потреби. Але є питання нарощування спроможності цієї техніки. Тут є два шляхи. Переозброєння на нові зразки та глибока модернізація існуючих зразків, яка відповідає сучасним вимогам. Безумовно, ми йдемо за цими двома напрямками.

 

Коли ми говоримо про пріоритети, то всі вони – відповідно до кожного виду та роду військ Збройних Сил, а також інших силових структур країни - Прикордонної служби, Національної гвардії та інших складових сил оборони – визначені Державною цільовою програмою розвитку озброєнь та військової техніки на період до 2020 р., яка була затверджена 30 березня 2016 р. Вона дає змогу підприємствам оборонно-промислового комплексу України бачити перспективу для розвитку власних технологічних та виробничих потужностей.

 

На підставі потреб, визначених Державною програмою розвитку озброєння і військової техніки, а також фінансових спроможностей держави, які визначені державним бюджетом, сформоване державне оборонне замовлення на 2018 р. Особливий наголос цього року буде зроблено на закупівлі протитанкових ракетних комплексів різного типу вітчизняного виробництва, безпілотних комплексів усіх типів, засобів радіоелектронної боротьби, антиснайперських комплексів. Замовлення стосується як державних, так і приватних підприємств, які беруть участь у виконані державного замовлення. І частка “оборонних приватників”, до речі, щороку зростає.

 

- Але вони все більше скаржаться, що, мовляв, важко співпрацювати з Міноборони...

- Я так не вважаю. Ми надзвичайно зацікавлені у реальних проектах та потужностях тих приватних підприємств та компаній, що здатні на ділі, а не на словах підвищувати наші оборонні спроможності.

 

180212 2

 

Боєприпаси. Спочатку – великі калібри

 

- Не можу не запитати про патрони та боєприпаси. Бо це, власне, основна витратна складова при веденні бойових дії. Від їхньої кількості та якості значною мірою залежить як успіх окремої дуельної ситуації, так і підсумок цілої кампанії. Чи достатньо у нас боєприпасів для того, аби наші війська у повному обсязі змогли виконували свої функції, навіть в умовах загострення ситуації?

- Безумовно.

 

- Тобто, боєприпасів по усіх калібрах у нас достатньо?

- Достатньо, за певними виключеннями. З урахуванням того, що ми вийдемо на власне виробництво великих калібрів, безумовно, так.

 

- На потреби закупівлі боєприпасів та розвиту боєприпасного виробництва з минулого року у цей перейшли 1,4 мільярди грн., розпорядником яких стало Міністерство оборони у взаємодії з Мінекономрозвитку. Яка стратегія дій тут?

- Ці кошти зарезервовані Міністерством оборони. Сама Програма розвитку боєприпасної галузі, за яку відповідальне Мінекономрозвитку, складається з двох складових. Перша - це налагодження виробництва комплектуючих для боєприпасів. Насамперед йдеться про артбоєприпаси великих калібрів. І це робить оборонно-промисловий комплекс при ключовій ролі Мінекономрозвитку. Воно визначає, як вирішувати це завдання: у взаємодії з державними підприємствами, що входять до складу “Укроборонпрому”, або з приватними вітчизняними чи закордонними компаніями, які мають пропозиції та рішення, які потрібні Україні.

 

У свою чергу, Міноборони повинно забезпечити відновлення власних потужностей та зборку цих боєприпасів за потребою. Це друга складова. Ми плануємо закупати у наших виробників комплектацію і збирати боєприпаси на своїх потужностях. На базах та арсеналах, розосереджено. З урахуванням ешелонування та інших особливостей ведення бойових дій. Чому так? Тому що є поняття життєвого циклу боєприпасів. З часом боєприпас змінює свої властивості у гіршу сторону, бо це хімія порохів, вибухової частини тощо.

 

Якщо всі складові є, ми можемо збирати необхідну кількість боєприпасів під потреби, не перевантажувати склади і завжди мати боєприпаси найкращої якості з відповідними тактико-технічними характеристиками. Скільки потрібно - стільки закупив і зібрав. За розрахунками, це економічніше, ніж закупити купу готових боєприпасів, покласти їх на склад, а потім вирішувати питання боротьби зі старінням, погіршенням характеристик і, врешті-решт, утилізацією. Наш новий підхід знімає ці ризики, а також зменшує ризики вибухів та пожежної небезпеки, робить систему забезпечення військ боєприпасами гнучкою, менш вразливою в умовах бойових дій. Включно з тим, що ворог не знає, де наші головні склади, бо процес збирання може буде налагоджено на базах та арсеналах усіх командувань.

 

- Проте зараз існує проблема з закупкою закордонних комплектуючих для виробництва?

- Це питання активно вирішується Мінекономрозвитку. Окрім співпраці з закордонними постачальниками, ми маємо зайнятися розвитком вітчизняної хімічної та металургійної промисловості. Бо без цього зробити сучасні боєприпаси неможливо. Розвиток боєприпасної галузі має по максимуму залучити усі можливості країни, і тут важливо не зробити помилок. Щоб, наприклад, повністю не «присісти» на хімію закордонного виробництва.

 

- Якщо Міноекономрозвитку забезпечить постачання комплектуючих - незалежно, українських чи закордонних - вже у 2018 р., Міноборони так само цього року почне займатися збиранням та поновленням запасів боєприпасів.

- Дійсно, так буде.

 

- А щодо стрілецьких боєприпасів?

- З набоями до автоматичної зброї проблем немає. Але є номенклатури боєприпасів, які будемо закуповувати. Питання створення заводу по боєприпасам для стрілецької зброї залежить від вибору партнерів, які пропонують різні бізнес-моделі. Вимоги до перспективних боєприпасів до стрілецької зброї, які нам потрібні, ми розробили. Ці вимоги є для нас вирішальним фактором оцінки боєприпасів, які нам будуть пропонуватися.

 

- Коли ми говоримо про вітчизняну хімію як ледве не ключову складову розвитку боєприпасної та ракетної галузі, то минулого року ми побачили важливі зрушення з боку Павлоградського хімзаводу – у контексті розробки твердого палива для модернізованого РСЗО «Вільха», оперативно-тактичного комплексу “Грім-2”. Чи можна це вважати досягненням минулого року?

- Безумовно. Тому що це відкриває перспективи для переспорядження двигунів різних класів ракет, що зараз стоять на озброєнні Української армії. Починати будемо з удосконалення систем залпового вогню і так далі. Плюс авіаційні ракети «повітря-повітря», «повітря-земля». І, звісно, зенітні керовані ракети для комплексів протиповітряної оборони. Безумовно, треба активно розвивати цю галузь, бо від цього буде залежати прогрес тих напрацювань, які сьогодні є у ДержККБ “Луч” і ДБ «Південне».

 

180212 3

 

Публікації по темі:

 

ЧАС ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ

 

УКРАЇНІ ТРЕБА ЗБІЛЬШИТИ КІЛЬКІСТЬ НОВИХ ЗРАЗКІВ ОЗБРОЄННЯ - ЗГУРЕЦЬ

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues