180116 козакТе, заради чого увесь минулий рік активно працювало об’єднання «Ліга оборонних підприємств», таки відбулося. Йдеться про ухвалення рішення, яке має покращити стан з ціноутворенням на продукцію, що виготовляється за державним оборонним замовленням.

 

Було забезпечено однозначне розуміння усіма, і замовниками, і виконавцями державного оборонного замовлення, показників прибутку для державних і приватних виробників озброєння. А саме - 5% на комплектуючі та 30 % - на решту витрат у складі собівартості продукції.

 

Постанову КМУ від 23 серпня 2017 р. № 1093 «Про внесення змін до пункту 26-3 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням» Прем’єр-міністр В.Б. Гройсман підписав 12.01. 2018 р.

 

180116 Постанова

З документом можна ознайомитись тут

 

Головна інтрига цієї історії полягала в тому, що постанова КМУ № 517 від 08.08.2016 р., яка визначає порядок ціноутворення на оборонну продукцію, до цього часу містила слова «до 5%», та «до 30%». На тлі чого Міністром оборони України за реєстраційним номером 2591/у/2 від 18.10.2016 р. були затверджені «Методичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окремих положень, визначених постановою КМУ № 517 від 08.08.2016 р.», якими встановлені рівні прибутку були суттєво зменшені.

 

Рівень прибутку, що нараховується на витрати із закупівлі комплектуючих було знижено у п’ять разів – з 5% до 1%. А рівень прибутку на решту витрат було знижено з 30% до 20%. Таким чином, згідно встановлених Методичними рекомендаціями нормативів, розрахунковий рівень прибутку виконавця ДОЗ зменшено майже удвічі – до 5,4-8%. Де-факто це нівелювало сенс участі насамперед приватних компаній у викання державному оборонному замовленні. Особливо за високих темпів інфляції і зростання вартості іноземних комплектуючих.

 

Тому для об’єднання «Ліга оборонних підприємств», як, втім, і для державних підприємств, вирішення цього питання стало надзвичайно актуальним. Адже, як наголошувалося в одному з листів від імені «Ліги оборонних підприємств» до відповідних органів виконавчої влади та РНБОУ, «такий рівень прибутку для приватного підприємства є неприпустимим з огляду на те, що підприємство виключно за власний рахунок провадить дослідно-конструкторські роботи, фінансує експериментальне виробництво, купляє сучасне устаткування, винаймає висококваліфікованих (а отже високооплачуваних) фахівців, несе ризики невизначеності в обсягах закупівлі своєї продукції тощо. Цей рівень прибутку не забезпечує умови ефективної діяльності суб’єкта господарювання з урахуванням витрат на сплату податків та зборів, підприємства-виробники не мають можливості активно нарощувати кадровий потенціал, вкладати кошти в розвиток виробництва, фінансувати подальші розробки.

 

Такі нормативи у сучасних умовах ставлять під загрозу обороноздатність держави, адже половину оборонного замовлення виробляють саме приватні компанії. Чинний підхід до ціноутворення є рудиментом радянської епохи, не відповідає викликам сьогодення і потребує негайного перегляду. До того ж, через те, що авансування за державним оборонним замовленням, як правило, не перевищує 70%, ми вимушені залучати кредитні кошти, вартість яких нівелює очікуваний прибуток за вище окреслених умов ціноутворення».

 

Проте листів, звісно, виявилося замало. Тому це важливе і проблемне для приватних виробників питання постійно висвітлювалася керівництвом Ліги у ЗМІ, при нагоді завжди озвучувалося представникам влади та, як пріоритетне для вирішення, було включено до рішення І Всеукраїнського форуму приватних оборонних підприємств.

 

Також, представники Ліги наполягали на його якнайшвидшому вирішенні під час засідань Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу та Міжвідомчої робочої групи з питань ціноутворення на продукцію військового призначення.

 

Пропозиції Ліги були враховані Мінекономрозвитку, яке з метою удосконалення поточної моделі ціноутворення на оборонну продукцію і забезпечення ефективної діяльності виконавців оборонного замовлення в умовах особливого періоду, надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції розробило проект постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 26-3 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням», яка нарешті схвалена Урядом.

 

Реалізація цієї постанови має врегулювати проблемні питання під час погодження державними замовниками розрахунково-калькуляційних матеріалів підприємств до договорів, які укладаються у рамках виконання оборонного замовлення, зокрема у частині встановлення рівня прибутку у складі ціни на оборонну продукцію.

 

Відтепер, в умовах особливого періоду, надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції прибуток у складі ціни становить 5 відсотків витрат суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб’єктів господарювання, а також 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

 

Досягнутий результат є важливим з точки зору спроможностей «Ліги оборонних підприємств» змінювати правила гри у виробництві військової техніки. І змінювати на краще. Далі – нові цілі.

 

Сергій ЗГУРЕЦЬ,

директор Інформаційно-консалтингової компанії Діфенс Експрес

Публікація по темі:

 

РОЗВИТОК ОПК – ПЕРШОЧЕРГОВА СПРАВА СЬОГОДЕННЯ

 

ОСНАЩЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ: ПОТЕНЦІАЛ ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ

 

ЮРІЙ БРОВЧЕНКО: ВНЕСОК ПРИВАТНОГО СЕКТОРУ У РОЗБУДОВУ УКРАЇНСЬКОГО ОПК ВАЖКО ПЕРЕОЦІНИТИ

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues