Руснак2Про підсумки 2015 року, поточну ситуацію в оборонному відомстві та планах на майбутнє Defense Express поспілкувався із Першим заступником Міністра оборони України, доктором воєнних наук, професором, заслуженим діячем науки і техніки України, генерал-полковником запасу Іваном Руснаком.

 

 

- Іване Степановичу, які основні підсумки діяльності Міністерства оброни України за 2015 рік? Що вдалося зробити, а що ні, і з яких причин?
Насамперед, необхідно сказати що у виступі перед засобами ЗМІ у грудні 2015 року Міністр Оборони України наголосив, що головними досягненнями 2015 року є те, що ми зупинили ворога, армія відновила боєздатність, набула бойовий досвід, оперативну спроможність, технічну оснащеність, забезпеченість для успішного виконання завдань щодо захисту держави.
Хотів би зазначити, що за минулий рік зроблено достатньо багато речей. Так, в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони проведено оборонний огляд. В травні 2015 року Президентом України затверджено Стратегію національної безпеки України, а у вересні місяці - прийнято Воєнну доктрину України. Було розроблено проекти: Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України; Стратегічного оборонного бюлетеню України; Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки до 2020 року. Однак, швидкоплинність, глобальність і непередбачуваність подій, що відбувалися протягом року, не дозволили завершити процедури ухвалення деяких зазначених документів у 2015 році
Одночасно з цим, з метою зміцнення обороноздатності держави у минулому році Міністерством оборони України був ініційований та затверджений новий військово-адміністративний та оперативно-стратегічний поділ території України. Бойовий склад Збройних Сил збільшився на 15 нових бригад та полків. В рамках реалізації запровадженої нової комплексної системи підготовки військ, наближеної до стандартів НАТО, у 2015 році проведено 650 навчань на території України та за її межами, а також 225 заходів оперативної підготовки. Також у минулому році прийнято на озброєння 18 зразків ОВТ, закуплено близько 4700 одиниць озброєння та військової техніки та понад 400 тисяч одиниць ракет і боєприпасів. При цьому розгорнута з початку проведення АТО система технічного забезпечення ЗС України дозволила відновити понад 34 тисячі одиниць озброєння та військової техніки.
Тобто, в цілому було проведено тетанічну роботу, яка, в принципі, дала свої результати та значно підвищила бойові можливості ЗС України.

 

- Чи достатній на Вашу думку розмір поточного фінансування Міністерства оборони України? І яка сума в урахування поточної ситуації могла б бути найбільш адекватною? Яким чином на сьогодні відбувається, у відсотковому відношенні, розподіл витрат на оборону (підготовка військ, грошове забезпечення, матеріально-технічне забезпечення)?
Загалом, затверджений ресурс дозволяє виконати завдання, визначені Президентом України щодо забезпечення обороноздатності держави, а також суттєвого підвищення грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, державним бюджетом України на 2016 рік Міністерству оборони затверджені видатки в сумі 55,5 млрд. грн., або 2,45 % валового внутрішнього продукту, у тому числі: 51,0 млрд. грн. - за загальним фондом; 4,5 млрд. грн. - за спеціальним фондом, з них 3,6 млрд. грн. - кошти, які плануються отримати з держбюджету від реалізації конфіскату.
Якщо порівнювати з бюджетом минулого року, то передбачений у 2016 році ресурс збільшено на 7,6 млрд. грн. або на 16 %.
При цьому видатки розподіляються наступним чином: на розвиток озброєння та утримання військової техніки розподілено 20 % всього ресурсу, на підготовку військ (сил) - 6 %, на утримання Збройних Сил - 74 %.

- Однак виходить, що Міноборони знов повернулося до системи фінансування, яка була характерна ще 3-4 роки тому, де левова частка видатків відомства уходила на утримання військ, і лише незначна на закупівлю озброєння та підготовку військ….
Це ідеальний варіант, коли видатки МО на утримання військ, підготовку та закупівлю ОВТ є співрозмірними. Десь по третині частини з бюджету по кожному з напрямів. До цього треба наближатися в перспективі. Поки що, ці показники не досягнуті, по причині того, що на цей рік є певні особливості, які треба враховувати.
По-перше, надання занадто багато грошей Міністерству оборони на закупівлю ОВТ, ще аж ніяк не означає, що вони будуть повністю освоєні вітчизняним оборонно-промисловим комплексом по низці різноманітних причин. Тому, взяти гроші і їх не використати - буде дуже не раціонально, адже в кінці року їх потрібно буде повертати до бюджету.
По-друге, Президент поставив завдання – в два с половиною рази підняти грошове забезпечення. В результаті витрати на грошове забезпечення військових відразу зросли з 14 до 29 млрд. млрд грн.
Тому, в принципі, той варіант, який на сьогоднішній день є, він є оптимальним з точки зору реалій сьогодення, щодо освоєння коштів та виконання завдань по збільшенню грошового забезпечення. Надалі будемо дивитися. Адже впродовж року є можливість здійснювати перерозподіл видатків.

- На сьогодні Міністерство оборони займається підготовкою Стратегічного оборонного бюлетеня України, який має стати основою для реформування сектору безпеки та оборони країни. Які концептуальні засади зазначені в даному документі. Наскільки суттєво зміниться архітектура управління та функціонування ЗС України? Якою вона має стати?
Стратегічний бюлетень ґрунтується на нових поглядах на підготовку держави до можливого воєнного конфлікту, застосування воєнної сили для захисту державного суверенітету, територіальної цілісності України за стандартами і принципами, прийнятими в державах-членах НАТО, а саме:
демократичний цивільний контроль над силами оборони;
розподіл повноважень щодо формування оборонної політики та її реалізації, розмежування функцій щодо формування, підготовки, оснащення, розвитку Збройних Сил України та функцій щодо їх застосування;
делегування повноважень вищим керівництвом до максимально найнижчого рівня, підвищення відповідальності та прозорості на всіх рівнях управління;
виключення корупції при прийнятті рішень.
Їх імплементація передбачає:
запровадження безпосереднього військового керівництва об'єднаними силами оборони на основі принципів і стандартів НАТО;
впровадження ефективного оборонного планування та управління оборонними ресурсами;
набуття силами оборони основних оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей для гарантованої відсічі збройній агресії;
створення об'єднаної системи логістичного забезпечення;
професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву.
Реалізації цих завдань в рамках оборонної реформи має відбутися в три етапи:
до кінця 2018 року - реформування Міністерства оборони, Генерального штабу, інших органів військового управління, запровадження військового керівництва об'єднаними силами оборони, ефективного оборонного планування та управління оборонними ресурсами, демократичного цивільного контролю;
до кінця 2020 року - набуття визначених спроможностей Збройними Силами, іншими складовими сил оборони, досягнення ними сумісності та військових критеріїв необхідних для членства в НАТО, створення єдиної системи логістичного забезпечення військ (сил);
до кінця 2025 року - нарощування основних спроможностей Збройних Сил та інших складових сил оборони за рахунок їх подальшого переозброєння та професіоналізації.
В результаті, система управління Збройними Силами набуде значних змін, які направлені на чітке розмежування повноважень і відповідальності органів військового управління щодо військово-політичного керівництва, яке покладатиметься на Міністерство оборони, як центрального органу виконавчої влади, та військового керівництва силами оборони, яке буде компетенцією Генерального штабу, як головного військового органу планування оборони держави, а також управління застосуванням сил оборони.
Органи управління інших складових сил оборони прийматимуть участь у плануванні оборони держави та визначенні вимог до спроможностей сил оборони, погоджуватимуть з Генеральним штабом програми і плани розвитку, технічного оснащення, підготовки, всебічного забезпечення та застосування відповідних складових сил оборони.
Також передбачено чітке розмежування ланки підготовки військ (сил), якою опікуватимуться види Збройних Сил, та питання оперативного управління застосуванням військ, яке буде покладено на Об'єднаний оперативний штаб.

 

- Реалізація реформ сектору оборони відбувається шляхом виконання державних програм, серед яких Державна цільова оборонна програма оптимізації та реорганізації Збройних сил України на 2015-2017рр., Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки на 2015- 2020 рр., а також Державна комплексна програма реформування і розвитку ОПК на 2015-2020 рр. Нажаль на сьогодні не має жодного з цих документів. Коли вони врешті решт з'являться і можна буде говорити про початок повноцінної реформи армії?
Робота над проектами Державної програми розвитку Збройних Сил та Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки на період до 2020 року фактично у стадії завершення. За великим рахунком ці документи перебувають в черзі на розгляд та затвердження Урядом, Радою національної безпеки та оборони, Президентом України.
Прийняття зазначених державних програм - питання процедури затвердження державних рішень, яка передбачена Законом України "Про організацію оборонного планування".
Щодо Державної цільової оборонної програми оптимізації та реорганізації Збройних сил України на 2015-2017 рр. Проект було розроблено на підставі Замислу оптимізації та реорганізації Збройних Сил України, затвердженому Президентом України 14 листопада 2014 року, який був актуальним на той час.
Разом з тим заходи, передбачені проектом Програми, реалізуються в рамках виконання Плану утримання і розвитку Збройних Сил України на 2015 рік та на 2016 роки. На цей час більшість з них виконані або перебувають на завершальному етапі виконання. Тому необхідність у розгляді проекту цієї Програми відпала.
Одночасно з цим слід зазначити, що відсутність затверджених програмних документів не стала на заваді реформування Збройних Сил. Так, 2015 році було нарощено бойовий потенціал Збройних Сил та створено необхідні угрупування військ на загрозливих напрямах. Набули спроможностей Генеральний штаб, командування видів Збройних Сил, чотири оперативних та три повітряні командування. Створено чітку систему управління Збройними Силами та формується Об'єднаний оперативний штаб. Удосконалюються організація і підготовка Високомобільних десантних військ. Створено Командування Сил спеціальних операцій.
Відносно Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) на період до 2020 року, то ці питання віднесені до компетенції Мініекономрозвитку. Міноборони тісно співпрацює у відпрацюванні цього документу. До речі Кабінет Міністрів України 20 січня 2016 року схвалив Концепцію Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року. Надалі буде сама програма.
Відповідаючи на пряме запитання щодо набрання чинності державними програмами можна сказати - у відповідності до ієрархії прийняття документів оборонного планування - після введення в дію проектів Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України та Стратегічного оборонного бюлетеню України.

 

- Участь у підготовці Стратегічного оборонного бюлетеня України приймали провідні вітчизняні та іноземні аналітичні структури, серед яких американська компанія RAND Corporation. Ними запропоновано фактичне впровадження американської системи побудови ЗС. Наскільки реально її реалізувати у вітчизняних збройних силах, якщо ні, тоді що цьому заважає?
У рекомендаціях, наданих у підсумковому звіті експертною групою RAND Corporation, ніякого копіювання американської системи побудови Збройних Сил не існує....

Повну версію інтервью читайте в черговому випуску журналу Defense Express 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues