171012. FANTOM2Концепція застосування наземних роботизованих комплексів: визначення обріїв.

 

Нові тренди війни визначають, що у перспективі найбільш брудні та небезпечні завдання будуть виконувати роботизовані комплекси – від дистанційно керованих до повністю автономних. Україна намагається дотримуватися цих трендів у переозброєнні власної армії, проте робить на цьому шляху лише перші практичні кроки.

 

Державна цільова оборонна програма розвитку озброєнь та військової техніки Збройних сил України на період до 2020 р., затверджена урядом України 30 березня 2016 р., передбачає розробку нових та модернізацію існуючих зразків озброєння та техніки, включно з безпілотними літальними системами, наземними та морськими роботизованими комплексами.

 

Публікація по темі: «ЛІГА ОБОРОННИХ ПІДПРИЄМСТВ» РОБИТЬ УКРАЇНУ СИЛЬНІШОЮ

 

Для розвитку саме наземної складової було розроблено окрему Концепцію застосування наземних роботизованих комплексів (НРК) для виконання завдань Збройних Сил України. Ця Концепція затверджена наказом начальника Генерального штабу ЗС України і визначає орієнтири на період до 2030 р.

 

Концепція визначає, що створення і впровадження наземних роботизованих комплексів у ЗС України є однією з важливих передумов підвищення ефективності застосування військ, трансформації характеру, форм і способів ведення збройної боротьби. При цьому головна перевага НРК, як відзначається у Концепції, полягає в том, що під час вирішення різноманітних завдань НРК мають забезпечити досягнення поставленої мети при зменшенні втрат особового складу, знизити вплив людського фактору на їхнє виконання. Сферами застосування НРК визначені: бойові дії; оперативне (бойове) забезпечення; інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне забезпечення; охорона рубежів, смуг, районів, позицій, об’єктів; проведення пошуково-рятувальних робіт; тилове забезпечення.

 

Умови бойового застосування НРК та характер виконуваних ними завдань потребують створення низки сімейств НРК різного призначення, які володітимуть штучним інтелектом та матимуть різні масогабаритні параметри. Під час створення НРК, як наголошують ухвалені в Україні документ, мають бути дотримані основні принципи уніфікації, а саме: формування типорозмірних рядів комплексів та їх комплектуючих; забезпечення конструктивної подібності, повторюваності в різних зразках єдиних конструктивних елементів; модульність виконання. Це потребує розробки відповідної нормативної бази та єдиних технічних вимог і стандартів.

 

Відповідно до потреб застосування НРК у складі підрозділів ЗС України військове відомство запровадило функціональну класифікацію для цих перспективних зразків. Їх поділили на три основі класи чи групи. Це бойові НРК; НРК забезпечення (у свою чергу, ця група поділяється на розвідувальні, інженері та тилові комплекси), та на універсальні НРК.

 

На підставі Концепції розроблені та затверджені оперативно-тактичні вимоги до шести типів роботизованих систем та комплексів. Йдеться про роботизований комплекс з засобами враження для ближнього бою; роботизований протитанковий комплекс; розвідувальні; тилові та інженерні роботизовані системи; роботизованих комплекс для виявлення радіаційного, хімічного та бактеріологічного забруднення. Ці вимоги є точкою відліку для вітчизняних розробників наземних роботизованих систем, а також для закордонних зразків, які можуть пропонуватися для оснащення Збройних Сил України (детальніше про Концепцію – у наступніх номерах нашого журналу).

 

Хто на службі?

 

На початок 2017 р. у Збройних силах України відсутні наземні роботизовані комплекси. Виняток - декілька наземних роботів розмінування, які використовуються інженерними підрозділами ЗС України з метою пошуку протитанкових та протипіхотних мін у зв’язку з масовим застосуванням мінно-вибухових загороджень та саморобних вибухових пристроїв у ході АТО. До української армії за програмою допомоги від закордонних партнерів надійшли штучні зразки роботизованих комплексів розвідки та розмінування систем Talon, Andros F6A, Codham, Digital Vanguard ROV. Потреба в роботизованих комплексах для виконання завдань розмінування лише зростатиме.

 

Новина по темі: "УКРОБОРОНПРОМ" ПРЕДСТАВИВ НА AUSA ТЕХНІКУ, СУМІСНУ З СИСТЕМАМИ КОЛЕКТИВНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Вітчизняні розробники орієнтовані на створення багатофункціональних наземних роботизованих платформ для виконання розвідувальних та бойових функцій. Поки що кількість таких розробок дуже обмежена. Серед них - бойовий дистанційно-керований комплекс «Піранья» на гусеничній платформі, який розроблено ПАТ «Ленкузня».

 

171012. PIRANYA

 

Багатоцільовий транспортний засіб «Фантом» розробляється підприємствами, що входять до складу ДК «Укроборонпром». «Фантом» виконаний як платформа у версіях з колісною формулою 6х6 та 8х8. Відпрацьовуються різні версії корисного наватаження.

 

171012. FANTOM1

 

171012. FANTOM2

 

Проте і «Піранья», і «Фантом» можуть, у кращому разі, вважатися лише прототипами майбутніх роботизованих систем українського виробництва. Також в Україні є проекти дистанційного керуваннями колісними чи гусеничними серійними зразками автомобільної техніки, що вже стоять на забезпеченні Збройних сил. Так, запорізька компанія «Інфоком Лтд» спільно з «АвтоКрАЗ» представила перший вітчизняний прототип армійського броньованого автомобіля «Спартан» з системою автономного водіння Pilotdrive. Машиною можна управляти дистанційно за допомогою планшета, «розумної рукавички» або операторської станції. Зв’язок між оператором та автомобілем здійснюється по цифрових каналах передачі даних WiFi/Wimax, заявлений радіус зв’язку - від 10 до 50 км.

 

Новина по темі: ВИПРОБУВАННЯ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЗБРОЇ: “ФАНТОМ-2”, РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ ТА ТЕРМОБАРИЧНА ЗБРОЯ

 

Оголошені українськими компаніями проекти, представлені макетні та діючі зразки роботизованих систем по суті є дистанційно керованими по радіоканалу самохідними платформами. До створення автономних платформ справа ще не дійшла. Адже перші спроби створення наземних роботизованих систем для потреб ЗС України силами українських підприємства виявили низку складних технологічних проблем, для вирішення яких необхідна взаємодія з закордонними розробниками та виробниками ключових систем, а також з фахівцями, що володіють значним практичним досвідом. Без використання сучасної елементної і вузлової бази, яка нині в Україні відсутня, створення конкурентних зразків НРК буде практично неможливим. Реальність вимагає формування оптимальної моделі співпраці з провідними зарубіжними виробниками, яка має супроводжуватись передачею технологій для їхнього опанування на українських потужностях.

 

Для цього планується використовувати різні форми військово-технічного співробітництва у сфері закупівлі (лізингу, офсету, оренди) окремих закордонних зразків або їхнього ліцензійного виробництва на підприємствах ОПК для забезпечення оснащення підрозділів Збройних Сил роботизованими комплексами.

 

Незадоволений, відкладений та потенційний попит з боку силових структур України на роботизовані системи відкриває значні можливості як перед українськими, так і закордонними розробниками та постачальниками нових зразків техніки.

 

Володимир ТКАЧ, Defense Eхpress

 

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

Сохранить

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues