KMO 088197 226989 1 t218 132207Під час роботи 25-ї Міжнародної виставки оборонної промисловості MSPO 2017, що з 5 по 8 вересня ц.р. пройшла у польському місті Кельце, на стенді Defense Express відбулась розмова редакторів двох партнерських порталів: редактора спеціалізованого інформаційного Інтернет-порталу http Defence-UA.COM Валерія Рябих та головного редактора Польсько-Українського порталу POLUKR.NET Даріуша Матерняка, який також є головою громадської організації «Центр досліджень Польща-Україна». Діалог стосувався спільних російсько-білоруських навчань «Запад-2017», до яких сторони лише готувались. І хоча зазначені навчання нібито вже давно позаду, однак, за оцінкою польського аналітика найгірший час для регіону може лише починатись – все залежатиме від польоту фантазії кремлівських стратегів. Залишається лише додати – особливо в період перед виборами президента РФ, що мають пройти в березні 2018 року.

 

В.Р. Отже, йдеться про одну з найбільш суттєвих подій цього року, що впливає на ситуацію в безпековій сфері в нашому регіоні – спільні російсько-білоруські навчання «Запад – 2017» і вона викликає певну рефлексію в Центральній і Східній Європі.

 

Д.М. Можливо, було б краще, якби така рефлексія на подібні події відбулася раніше, адже здається, що зараз аналізів експертів щодо цих навчань занадто мало, якщо не сказати, що бракує в цілому. Далеко не всі в Європі, на жаль, серйозно сприймають загрози, які можуть виникати з дій Росії і це стосується не лише суспільства, але й частини політичних еліт. Здається, що у 2017 році справа не дійде до прямої відкритої агресії за результатами проведення російсько-білоруських навчань Запад – 2017, з боку Росії проти Польщі, України або країн Балтії. Тим не менше, ми не можемо не помічати зростаючі спроможності Росії до швидкої мобілізації і перекидання на великі відстані значної кількості живої сили та військової техніки.

 

В.Р. Фактично, протягом останніх трьох років Росія розробила і відпрацювала на практиці механізми швидкого перекидання військ, в т.ч. зі своїх східних регіонів до європейської частини країни. Також в цій країні створюються нові стратегічні угруповання військ на західному стратегічному напрямку. Ці навчання можуть бути фінальним етапом перевірки здатності до перекидання значних військових угруповань на велику відстань.

 

Д.М.: Тим часом, поширене протягом довгого часу переконання, що само членство в НАТО є гарантією нашої оборони, може виявитися великою помилкою.

 

В.Р. Тобто, можна припустити, що Росія на цьому етапі досягає власної мети на стратегічному рівні і виграє в інформаційно-психологічному форматі. Спільнота західних країн не в змозі навіть зрозуміти загроз, які несе за собою поточна політика Російської Федерації. Відкритість західного суспільства в цілому і пануючий політичний устрій призводять до того, що швидка реакція на загрозу є важкою справою і відбувається це значно повільніше, ніж хотілося б.

 

З іншого боку, сама Росія зберегла багаторічну традицію правління «сильної руки», потужної централізованої влади з механізмами відповідного регулювання суспільних настроїв в потрібному владі напрямку. Тому РФ є більш швидкою і ефективною в реалізації власних бажань.

 

Д.М. Я вбачаю тут ще одну загрозу і це проблема країн Західної Європи, яка може спровокувати серйозні наслідки для країн нашого регіону. Якщо Росія надалі перемагатиме в інформаційному просторі – а багато чого свідчить саме про це, і якщо вона зможе переконати німців, французів або італійців, що Центральна та Східна Європа належить до сфери впливу Кремля, то багато людей на захід від Польщі може подумати і погодитись з тим, що попросту так воно і є. Тоді буде важко переконати когось на Заході в тому, що варто «вмирати» за Варшаву, Вільнюс або Київ.

 

В.Р. Тут подвійна ситуація. Наприклад військові в НАТО, засвоїли досвід війни, яку Росія веде проти України протягом останніх трьох років, про що свідчить розгортання додаткових військових підрозділів на східному фланзі Альянсу, причому з різних країн, і це дуже зменшує ризик невиконання статті №5 Вашингтонського Договору, однак західне суспільство вилому не зовсім поділяє подібних рефлексій.

 

zapad12

Розгортання НАТО додаткових військових підрозділів на східному фланзі Альянсу, причому з різних країн, дуже зменшує ризик невиконання статті №5 Вашингтонського Договору

 

Д.М. Однак повернемося до Білорусі: як з точки зору України виглядає проблема можливого залишення частини російських військових на території Білорусі після завершення навчань?

 

В.Р. Як було видно під час гібридної агресії Росії проти України, Мінськ проявляв чудеса дипломатичної еквілібристики, щоб самому не потрапити до подібного становища. Президент Лукашенко багато разів заявляв, що жоден російський солдат не буде загрожувати Україні з території Білорусі. І надавав власні гарантії цього. Фактично, до цього часу не було підстав для сумнівів у цьому. Однак, разом з навчаннями «Запад-2017» можуть все ж з’явитися певні сумніви – головним чином, з огляду на слабкість позиції Олександра Лукашенка по відношенню до Росії. Адже гарантії для України ґрунтуються головним чином на особистому авторитеті президента Білорусі, але події, які гіпотетично можуть відбутися у зв’язку з навчаннями – в частині зміни впливу Лукашенка на обстановку у власній країні, мають викликати певні сумніви. Щоправда, сама військова доктрина Білорусі не має агресивного характеру, однак Білорусь залишається частиною союзної держави з РФ, відтак, треба розуміти наслідки цього факту також. Певні сумніви породжує також неоднорідність офіцерського корпусу збройних сил Республіки Білорусь – значна частина якого навчалася в російських та радянських військових закладах, що не може не впливати на їхні погляди. Тож невідомо, як вони можуть поводитись у випадку війни, особливо гібридної. Адже війна в Україні дала достатньо прикладів, того, що подібні речі в середовищі військових можуть створювати проблеми.

 

Такі ж сумніви існують і по відношенню до білоруського суспільства. Питання полягає в тому, чи буде особистий авторитет президента Лукашенко сильнішим за інформаційний вплив Росії?

 

 

Д.М. Здається, що проблема значною мірою лежить в площині психології. На думку частини експертів, значна частина білоруської спільноти а відтак – і військових, не розглядає РФ у якості загрози для власної безпеки. Росія для них – братня країна, з якою Білорусь поєднує спільне історичне минуле. Тому, у випадку будь-якої форми агресії, зокрема, гібридної, з боку РФ у багатьох людей виникне сумнів, а чи дійсно за це відповідає власно кажучи Росія? Набагато легше буде переконати їх, що це провина США або НАТО, ніж в необхідності захищатися від «братнього народу». Що особливо небезпечно – росіяни відпрацьовують перекидання військ на великі відстані, в т.ч. з азійських регіонів до кордонів з Білоруссю або Україною. Це значною мірою буде скорочувати час необхідної реакції у випадку виникнення будь-якої кризової ситуації. Навчання «Запад-2017» можуть бути водночас перевіркою можливості швидкого посилення вже існуючого угрупування військ в регіоні, хоча б того, що розташоване на окупованій частині Донбасу або ж у безпосередньому сусідстві з кордонами України. Вочевидь, Росія може використовувати і відпрацьовувати такі спроможності, а також користатися ними і на інших напрямках своїх дій, а не лише на українському або білоруському.

 

zapad11

Д.Матерняк, говорячи про навчання «Запад – 2017», повторює висновки українських аналітиків стосовно цілей та завдань подібних навчань: Росія може використовувати і відпрацьовувати такі спроможності, а також користатися ними і на інших напрямках своїх дій, а не лише на українському або білоруському

 

В.Р. Відповідно до легенди навчань, карта навчань і гіпотетичних країн, що на ній вказані на диво співпадають з районами, де мешкають національні меншини, в т.ч. польська. Можливе провокування там заворушень і безладів могло б дати підставу для російської інтервенції і щонайменше змусило б білоруську владу якось реагувати.

 

Відповідно до військової доктрини Білорусі, армія не може використовуватись для вирішення внутрішніх конфліктів та проти цивільного населення. З іншого боку, згідно з документами в рамках Союзної держави Білорусі та Росії такі дії не заборонені для російської армії. Теоретично це може призвести до ситуації, коли за умов конституційної заборони для ЗС Білорусі до «стабілізаційних» дій будуть залучатися частини російської армії. Ці загрози також стосуються країн Балтії, де також існують питання національних меншин, в т.ч. російської. Росія може там діяти скоріше не відкрито, а гібридно, уникаючи відкритого конфлікту з НАТО.

 

Д.М. Безумовно, передусім існує ризик використання в такому сенсі польської меншини у західній частині Білорусі. На жаль, частина з них контролюється білоруськими спецслужбами, що створює широке поле для можливих провокацій і маніпуляцій. Подібна ситуація створює також небезпечні сценарії і для Польщі, оскільки можливий тиск або репресії по відношенню до польської нацменшини, спровоковані або ні, вимагатимуть певної реакції від влади у Варшаві. А це може своєю чергою призвести до виникнення небезпечної ситуації і серйозної міжнародної кризи. Взагалі-то у Кремля є великий досвід гібридної війни і він цілком здатний використати його в цьому регіоні. Ми вже згадували приклад Білорусі. Але ніщо не заважає йому спровокувати заворушення у Варшаві на кшталт «польського майдану» з використанням певних, відомих вже особистостей з української меншини у Польщі, які разом з певними польськими силами можуть використати для цього цілком реальні проблеми, що наразі турбують польське суспільство. Польська влада буде змушена реагувати, проте, тут буде штучно привнесено антиукраїнський елемент («експорт революції», «втручання у внутрішні справи Польщі» тощо), а відтак – третя сила може додатково посварити Польщу з Україною.

 

Або ж візьмемо країни Балтії, де існує чисельна російська нацменшина, а в Литві – також і польська. Отже, якщо на тлі проведення масштабних навчань «Запад-2017» або ж одразу після них Кремль побажає вдатись до провокації, у нього є для цього усе необхідне. Зокрема, шляхом маніпуляцій всередині контрольованих його агентурою нацменшин можуть бути організовані безлади і навіть створення чергових «народних республік» на кшталт ЛДНР, але вже на східному фланзі НАТО.

 

Критичним в цьому плані може бути Сувалкський коридор, точніше, його литовська сторона кордону, що стикається з Калінінградською областю, як болюча точка Альянсу, де подібне проросійське псевдодержавне утворення сприятиме водночас створенню сухопутного коридору з Білорусі до Калінінградської області та ізоляції країн Балтії від Польщі, що створить НАТО неабиякі проблеми, впоратися з якими буде важко. До того ж, країни Альянсу не мають ані досвіду, ані законодавчої бази для боротьби з гібридною агресією такого типу, якими вже володіє Україна.

 

Читайте розмову польською тут

 

Публікація по темі: «ЗАПАД-2017»: ИХ СНОВА ТАМ НЕТ…

 

170927 ukr pol 4

Під час роботи виставки MSPO 2017 відбулась розмова редакторів двох партнерських порталів: Валерія Рябих (праворуч) та Даріуша Матерняка (ліворуч) про спільні російсько-білоруські навчання «Запад-2017» та їх вплив на регіональну безпеку / Фото: Defense Express

Сохранить

Сохранить

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues