1706109 00Результати проведених випробувань та робіт з сертифікації виробів військового і цивільного призначення свідчать про прагнення та доведену спроможність вітчизняних підприємств випускати продукцію належної якості, яка складає достойну конкуренцію, а у деяких випадках, перевищує за своїми показниками іноземні аналоги. Однак всі досягнення може бути нівельовано, якщо не зробити декілька важливих кроків на шліху євроатлантичної інтеграції нашої країни. Є ризик, що, у зв’язку з задекларованим в Україні переходом на стандарти НАТО, вітчизняний виробник може втратити вітчизняного ж замовника (і навпаки)…

 

В сьогоднішньому матеріалі мова піде про ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ НАУКОВОЇ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДНВЦ ЗС УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ.

 

Стратегічний курс на інтеграцію України до європейського економічного простору передбачає впровадження відповідних стандартів якості у виробництво вітчизняної продукції, у тому числі й оборонного призначення. Керівництвом держави задекларовано перехід на стандарти Євросоюзу та НАТО, визначено часовий рубіж, а саме – 2018 рік.

 

Рисунок1

 

Здійснюються заходи із впровадження стандартів пристосовано до випуску вітчизняної продукції цивільного та військового призначення. Під загальним керівництвом Національного органу стандартизації організовано роботу Технічних комітетів зі стандартизації. Безпосередньо з питань стандартизації продукції оборонного призначення визначено Технічний комітет №176 (ТК-176), до складу якого входять фахівці ДНВЦ.

 

Практична реалізація намірів керівництва держави та прагнень суспільства можлива тільки за наявності надійного науково-технічного підґрунтя, що має забезпечити готовність вітчизняних розробників та виробників оборонної продукції до функціонування в якісно нових умовах.

 

Оцінка або підтвердження відповідності якості оборонної продукції вимогам державного замовника та стандартів Євросоюзу і НАТО повинна базуватись на використані сучасного спеціалізованих і сертифікованих програмно-методичного апарату, випробувального обладнання та інформаційно-вимірювальних систем, інтегрованих в єдиний лабораторно-випробувальний комплекс.

 

Як відомо, визначальним фактором виживання будь-якого підприємства оборонно-промислового комплексу є швидкість здійснення інноваційного циклу від наукових досліджень до впровадження досягнутих результатів в практику.

 

Вітчизняна оборонна промисловість на сьогодні залишається одним із основних гравців на світовому ринку озброєнь. В основному, це результат реалізації науково-технічного заділу та готових виробів розробки часів СРСР. Розробка нових технологій та обладнання пов’язана з проведенням повного циклу досліджень, лабораторних і натурних випробувань, і вимагає від кожного підприємства створення або глибокої модернізації відповідної матеріально-технічної і випробувальної бази, доведення її до відповідності стандартам НАТО, що потребує значних фінансових і матеріальних затрат. Разом з цим, проведення натурних випробувань зразків ОВТ можливе лише за наявності бойових систем і носіїв ОВТ та відповідних полігонно-вимірювальних комплексів, які у вітчизняної промисловості відсутні.

 

Рисунок2

 

З іншого боку, реформування ЗС України потребує глибокої модернізації наявного парку ОВТ та заміни на нові зразки озброєння, які повністю вичерпали свій ресурс. При цьому у складі ЗС України є спеціалізовані структури здатні здійснювати науково-технічне супроводження, проведення усіх видів випробувань і сертифікацію нових зразків ОВТ на усіх стадіях життєвого циклу, а також полігонно-випробувальний комплекс з розвинутою інфраструктурою (ДНВЦ ЗС України). Підприємства промисловості України пропонують широку номенклатуру дослідних та модернізованих зразків озброєння і військової техніки (ОВТ) та виробів подвійного призначення, але терміни проведення ДКР неприпустимо затримуються з наведених вище причин.

 

Орієнтація на вітчизняний ОПК цілком виправдана і наявно підтверджена реаліями сьогодення. Максимальне виключення використання закордонних зразків ОВТ та обладнання - є основним принципом, на основі якого повинен базуватись процес переозброєння ЗС України.

 

Цьому є ряд вагомих причин:

  • уникнення залежності боєготовності ЗС України від закордонних фірм;
  • закордонні зразки військового призначення за вартістю перевищують вітчизняні у 5-6 разів;
  • практично виключена можливість адаптації (доопрацювання) закордонних виробів під конкретний зразок ОВТ та під конкретні вимоги ТЗ Замовника;
  • відсутність та складність розробки нормативно-правової бази, яка б чітко регулювала порядок закупівель та прийняття на озброєння (постачання) закордонних зразків ОВТ, а також юридично обґрунтованої системи гарантій поставок на визначений термін з боку закордонного розробника незалежно від зовнішніх політичних та економічних умов;
  • система експлуатації та експлуатаційна документація закордонних зразків повністю не відповідають вимогам діючої нормативно-технічної бази України;
  • тривале технічне супроводження з боку розробника практично виключено, оскільки маркетингова політика закордонних фірм зорієнтована на повну зміну спектру випускаємої продукції раз на 2-3 роки;
  • не підлягає об’єднанню в єдиний комплекс обладнання різних закордонних фірм внаслідок складності отримання від розробників протоколів обміну інформацією;
  • відсутність в Україні дієвого механізму перевірки закордонного обладнання, зокрема електронно-обчислювального, на можливий витік інформації.

 

Очевидно, що в Україні склалась ситуація, коли з одного боку, промисловість має високу потребу в науково-випробувальному потенціалі структур ЗС та МО України і готова інвестувати підтримання його на сучасному рівні, з іншого боку, МО і ЗС України зацікавлені в інтенсифікації ДКР та підвищенні якості кінцевого продукту, а також залученні інвестицій в модернізацію існуючої полігонно-випробувальної та експериментальної бази для забезпечення випробувань та заходів бойової підготовки з практичним застосуванням складних видів озброєння.

 

Гострота даної проблеми обтяжена наступним:

 

За результатами досвіду проведених ДНВЦ робіт із воєнно-наукового супроводження ДКР та проведення випробувань можна сформувати ряд проблемних питань, які стоять перед підприємствами промисловості та Замовниками військової продукції, а саме:

  • низький рівень конструкторського супроводу розробок ОВТ;
  • відсутня належна інфраструктура конструкторських бюро, як наслідок відсутня технологія розробки зразка, відповідна система якості;
  • відсутність у переважної більшості відповідної лабораторно-експериментальної бази для проведення повного циклу випробувань та досліджень;
  • відсутнє програмно-методичне забезпечення випробувань та сертифікаційних робіт;
  • відсутність науково-технічного супроводження з боку профільних науково-дослідних установ;
  • відсутні полігони та зразки ОВТ (ЛА, танки, БТР, і т.д.), на яких необхідно проводити випробування та доведення до надійного працездатного стану обладнання та озброєння.

 

Як свідчить світова практика, вирішення проблемних питань фінансування створення єдиного лабораторно-випробувального комплексу слід шукати у площині співробітництва на засадах кооперації між підприємствами ОПК та науково-дослідними установами державного замовника, тобто ЗС України.

 

Рисунок3

 

Очевидними перевагами такого підходу є:

  • можливість заощадження державних коштів за рахунок уникнення витрат на оплату послуг стороннім установам;
  • збереження функції державного контролю за дотриманням встановлених процедур зі створення та прийняття на озброєння оборонної продукції, що має відповідати вимогам державного замовника;
  • зменшення витрат коштів підприємств на випробування власної продукції, пов’язаних з підготовкою персоналу, що передбачає володіння сучасними методами експериментальних досліджень, відповідним науково-методичним забезпеченням, основу якого складають апробовані та затверджені методики випробувань;
  • дотриманням вимог щодо забезпечення єдності вимірювань, відповідності умов експериментів, заданих точності та достовірності результатів оцінювання тощо.

 

Основною науковою компонентою такого об’єднання з боку Збройних Сил має бути створення на базі ДНВЦ, як головної наукової установи з випробувань ОВТ, Державного центру сертифікації ОВТ.

 

Переваги та доцільність цього підтверджується наявністю:

  • багаторічного досвіду випробувань складних систем та комплексів ОВТ як вітчизняної, так і іноземної розробки, проведення наукових досліджень з розвитку і удосконалення системи та методів випробувань ОВТ, розробки наукових праць, керівних та нормативно-технічних і нормативно-методичних документів;
  • наукового та кваліфікованого інженерного і льотного випробувального складу;
  • системи підготовки наукових кадрів та випробувального складу за напрямком діяльності;
  • адаптованої організаційно-штатної структури для оцінювання майже всього спектру характеристик ОВТ (за напрямками) на відповідність нормам і вимогам;
  • наявністю зразків ОВТ, які потрібні для випробувань нового обладнання та засобів ураження, що розробляються окремо від їх носіїв;
  • розвиненими багаторічними зв’язками більш ніж з 70-тю науково-дослідними установами, навчальними закладами, конструкторськими і виробничими підприємствами України.

 

Крім того, персонал ДНВЦ має багаторічний досвід діяльності як експертний центр з сертифікації Державіаслужби України, добре знає загальний порядок і процедури сертифікації за міжнародними правилами і стандартами, володіє методами визначення відповідності, спроможний якісно відпрацьовувати програми і методики проведення робіт та експертиз, безпосередньо організовувати і проводити роботи з відпрацюванням звітних документів встановленого зразка.

 

Завдяки цим факторам ДНВЦ в рамках впровадження заходів євроінтеграції і стандартів НАТО буде спроможний:

  • здійснювати стандартні процедури випробувань і сертифікації ОВТ;
  • проводити оцінку ОВТ на відповідність стандартам і вимогам;
  • адаптувати один до одного бази стандартів НАТО та державних стандартів України;
  • удосконалювати та розвивати базу стандартів;
  • проводити підготовку наукових та кваліфікованих інженерних кадрів, льотного та іншого складу за напрямком випробувань і сертифікації.

 

При реалізації цих пропозиції структура системи випробувань ОВТ буде мати вигляд, наведений на малюнку нижче.

 

Рисунок4

 

При цьому ДНВЦ буде надавати державному замовнику та споживачам об’єктивні, достовірні та незалежні рекомендації щодо можливості прийняття зразка ОВТ на озброєння (постачання) та його застосуванню за призначенням відповідно стандартним процедурам та вимогам.

 

Створення та функціонування єдиного лабораторно-випробувального комплексу на базі ДНВЦ дозволить задовольняти потреби всіх зацікавлених міністерств та відомств за координацією з боку Міністерства оборони України виконання Державного оборонного замовлення.

 

Рисунок5

 

Перспективами розвитку єдиного лабораторно-випробувального комплексу є акредитація в національній, а згодом і в міжнародних системах оцінки відповідності з відкриттям додаткових можливостей трансформації наукових розробок у кінцеву продукцію оборонного і подвійного призначення з подальшим її виведенням на зовнішній ринок.

 

Рисунок6

 

Подібна взаємодія промисловості і ДНВЦ для оперативного вирішення завдань з розробки ОВТ та максимального скорочення термінів готовності дослідного зразка ОВТ до прийняття на озброєння реалізована і апробована в Центрі.

 

Відповідно до завдання керівництва Міністерства оборони та Збройних Сил щодо максимального скорочення термінів приймання на озброєння зразків ОВТ, в ДНВЦ була запропонована і реалізована на практиці схема всебічної оцінки готового зразка ОВТ через механізм проведення практичної науково-дослідної роботи.

 

Суть її полягає в залученні випробувальної установи Замовника на ранніх стадіях розробки для сумісної участі у проведенні комплексу дослідницьких випробувань зразка ОВТ. Метою робіт є оцінка основних характеристик зразка, робочо-конструкторської і експлуатаційної документації, стану розробки зразка в цілому, і як слід визначення можливості застосування у Збройних Силах та формування пропозицій по подальшому оптимальному порядку і обсягу проведення робіт з прийняття зразка на озброєння. Практика довела, що зразки, які дійсно мають високу ступінь опрацювання, а розробник оперативно реагує на усунення виявлених недоліків, терміни завершення робіт скорочуються в рази у порівнянні з класичною схемою проведення ДКР.

 

Згідно проекту рішення крайньої колегії Міністерства оборони України передбачається до 01.07.2017 р. подати на затвердження постанову КМУ стосовно  надання повноважень ДНВЦ ЗС України на проведення усіх видів випробувань та сертифікації усіх видів ОВТ, як для МО так і інших міністерств і відомств України.

 

Слід відмітити що, в рамках міжнародного військового співробітництва з боку ДНВЦ встановлено дієвий зв’язок з аналогічними профільними Інститутами Польщі. Відпрацьовано пропозиції щодо організації спільної діяльності з питань проведення випробувальних робіт та можливості використання лабораторних баз для оцінки характеристик виробів та подальшого отримання відповідних сертифікатів.

 

Рисунок7

 

Також здійснюється опрацювання питання можливості акредитації ДНВЦ за вимогами НАТО та Євросоюзу за умов спільного використання наявних лабораторних баз України, проведення перевірок виробів, адаптації та визнання їх результатів міжнародними системами якості та підтвердження сертифікатів відповідності України.

 

З метою недопущення підриву обороноздатності Держави, уникнення негативних наслідків необґрунтованих рішень та подальшого удосконалення науково-випробувальної діяльності національної системи розробки, сертифікації та поставлення на виробництво виробів ОВТ, пропонується:

 

Для прискорення досягнення необхідного рівня сумісності з НАТО та критеріїв, необхідних для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, а також практичної реалізації військового співробітництва між Збройними Силами України та Альянсу – сформувати на базі ДНВЦ до кінця 2017 року Центр сертифікації ОВТ, основою якого повинна стати сучасна потужна багатопрофільна лабораторно-експериментальна база, для забезпечення першочергових потреб ЗС України та інших силових структур.

 

Створення та функціонування Центру надасть можливості підприємствам оборонної промисловості України (державної та інших форм власності) з розробки та виробництва нових зразків ОВТ, а також модернізації існуючих з урахуванням вимог Європейських стандартів якості з подальшим отриманням сертифікату відповідності європейського зразка, що в свою чергу сприятиме розвитку оборонно-промислової компоненти національної економіки.

 

В рамках програм міжнародного співробітництва та надання Україні допомоги нелетальним озброєнням – закупити сучасне лабораторне обладнання з метою оснащення ДНВЦ мобільним полігонним випробувальним комплексом Збройних Сил України з сучасним пересувним випробувальним та вимірювальним обладнанням для проведення випробувань ОВТ за стандартами НАТО (в тому числі зенітно-ракетних та ракетних комплексів малої та великої дії) та навчань військ на усіх полігонах Збройних Сил України.

 

З метою забезпечення незалежної об’єктивної оцінки (експертизи, випробувань) зразків ОВТ та виключення упередженості при формуванні результатів сертифікації (випробувань, оцінок,експертиз, тощо), створити на законодавчому рівні механізми юридичного захисту суб’єктів діяльності у сфері сертифікації (випробувань) ОВТ від стороннього впливу.

 

Для прискорення впровадження стандартів НАТО та ЄС в галузі випробувань (сертифікації) ОВТ ініціювати співробітництво між ДНВЦ ЗСУ та відповідними спеціалізованими науковими установами країн ЄС та НАТО.

 

Максим КРОПИВНИЦЬКИЙ,

Спеціально для Defense Express

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues