170608 Лицемірство 0Сьогодні в рубриці «ЛИЦЕМІРСТВО», читач зможе ознайомитись з черговим матеріалом дослідження «ЛИЦЕМІРСТВО та ШАХРАЙСТВО, як стовпи агресивної російської зовнішньої політики» над яким спільно працюють фахівці Інформаційно-консалтингової компанії Діфенс Експрес та Центру дослідження сучасних конфліктів.

 

Стаття присвячена тому, як правлячий в Російські Федерації режим використовує тероризм у якості інструменту для досягнення власних внутрішньо- та зовнішньополітичних цілей. В першу чергу – для збереження влади та контролю над власним населенням. Може б це і могло бути внутрішньою справою РФ, але, так виходить, що в цей кривавий процес втягнуто в тому чи іншому ступені все Людство…, яке дедалі більш стає заручником ядерної країни, що на державному рівні у власних цілях використовує тероризм.

 

ВИКОРИСТАННЯ РФ ТЕРРОРИЗМУ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ВЛАСНИХ ВНУТРІШНЬО- ТА ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ЦІЛЕЙ

 

"Мы будем преследовать террористов везде. В аэропорту - в аэропорту. Значит, вы уж меня извините, в туалете поймаем, мы и в сортире их замочим, в конце концов".

 

Прем’єр РФ В.Путін, 24 вересня 1999 року під час прес-конференції в Астані з приводу бомбардування російською авіацією Грозного…

 

«Росія – це світ, який ґрунтується на геть іншій системі цінностей… Аби збагнути російську дійсність, треба погодитись з тим, що керівники цієї країни справді здатні висадити в повітря сотні співгромадян заради збереження своєї влади»

 

Девід Саттер, американський журналіст та публіцист, автор книг про розпад СРСР та пост-радянську Росію

 

Терор вважається зброєю слабких, оскільки його мета – залякати сильного. Але, на відміну від диверсії, де основним є знищення об'єкту без особливого розголосу виконавців, терористи обов'язково потребують піару, оскільки їм потрібно якщо не висувати якісь свої політичні вимоги, то, як мінімум, позначити зміст і цілі своїх дій. Без цього важливого елементу їх акції позбавлені будь-якого сенсу і нічим не відрізняються від пересічного бандитизму. Російський державний тероризм працює на інтереси піару і підвищення рейтингу того, хто в даний момент його очолює – В.Путіна. Це можна вважати вінцем розвитку «керованої демократії» в окремо взятій державі.

 

Коли для захисту прогнилого імперського ладу існуючих державних структур стало недостатньо і вони втратили свою ефективність, Кремль також пішов шляхом використання методів терору, втім, лицемірно усіляко заперечуючи свою причетність до конкретних терористичних актів. Проте, останні тісно пов'язувалися з зовнішньо- або внутрішньополітичними потребами Кремля в конкретний час в якості штучно створеного зручного приводу для тих чи інших дій, наприклад, силового втручання.

 

Як відомо, ФСБ ще при Б.Єльцині підривала житлові будинки разом з громадянами РФ, в чому тут же бездоказово було звинувачено чеченців, а Кремль одержав привід для початку другої чеченської війни. А заодно мало кому до цього відомий, крім хіба що кримінальних кіл Петербургу В.Путін вдало піарився і розкручувався державними ЗМІ в якості кандидата в президенти.

 

Цілком очевидно, що країна за поребриком, що претендує на державну велич і приналежність до елітного клубу світових держав, скотилася до використання в своїх інтересах терору – цієї зброї слабких. Також очевидно, що терористичні рішення приймалися на найвищому рівні. Що це, знамення для Кремля? І коли це сталося, при ранньому Путіні або при пізньому Єльцині? Або ще раніше?

 

Адже Білий дім в Москві танки Таманської дивізії розстріляли за наказом виключно демократичного президента Б. Єльцина ще 4 жовтня 1993 року, задовго до того, як призначений ним же в якості свого наступника В.Путін в 1999 році вперше прийшов до Кремля. І тим більше, до його відомої постановочної під об'єктиви телекамер обіцянки напередодні чергової чеченської війни «мочити терористів у сортирі».

 

170608 Лицемірство 1

 

170608 Лицемірство 2

Традиції державного тероризму в РФ глибокі, адже Білий дім в Москві танки Таманської дивізії розстріляли за наказом виключно демократичного президента Б. Єльцина ще 4 жовтня 1993 року, задовго до того, як призначений ним же в якості свого наступника В.Путін в 1999 році вперше прийшов до Кремля

 

На той час проблеми з корупцією в Росії та лицемірна імітація боротьби з нею вже давно мали місце бути. Як і конфлікт того ж Бориса  Єльцина з парламентом Руслана Хасбулатова, що до цих часів офіційно трактується в РФ односторонньо, виключно на користь захисту першого, як боротьба за демократію проти тих, хто нібито мріяв про реванш і відродження колишнього СРСР. Фіналом став розстріл Білого дому і бійня у Останкінської телевежі, що була влаштована силовиками. Про число загиблих тоді москвичів і гостей столиці в Росії говорити не люблять. Вважається, що не менше 158 осіб загинули і ще 423 були поранені.

 

Напевно, немає особливого сенсу сперечатися, що з'явилося в Росії раніше, диктатори-тирани або терористичні методи правління, курка чи яйце? Ймовірно, використання терору для Федерації, як штучного державного утворення, сформованого в результаті численних агресивних воєн, лицемірно іменованих в Москві «оборонними», не є випадковим.

 

Брехлива по суті, неефективна економічно і корумпована до самої основи Федерація традиційно зберігається силою і повальним лицемірним обманом власних громадян, яких методами витонченої і масованої пропаганди змушують вірити як у власну винятковість і «історичну місію Росії», так і в те, що у всіх неприємностях росіян винні виключно імперіалістичний Захід, Америка і хто завгодно, але тільки не власні злодійкуваті вічні правителі.

 

На жаль, останні бачать свій крайній шанс утриматися при владі, як це і належить диктаторським режимам, у зовнішній агресії. Нічого іншого Кремль своїм громадянам запропонувати не може, крім конфронтації країни-ізгоя, що стрімко деградує, практично з усім світом.

 

Але повернемося до подій періоду раннього Путіна. Дійсно, сили, які висунули його до влади з подачі Б.Єльцина в тому ж 1999 році дуже вдало використовували загадкові вибухи будинків у Москві, Буйнакську та Волгодонську напередодні другої чеченської кампанії в якості переконливого приводу для запуску механізмів посилення силового репресивного блоку, обмеження конституційних прав і зміцнення влади президента РФ. Це дозволило істотно зміцнити силовий блок в уряді Б. Єльцина, відтіснити команду молодих реформаторів і відкрити В. Путіну дорогу до Кремля.

 

170608 Лицемірство 32

 

170608 Лицемірство 4

Сили, які висунули В.Путіна до влади з подачі Б.Єльцина в 1999 році дуже вдало використовували загадкові вибухи будинків у Москві, Буйнакську та Волгодонську напередодні другої чеченської кампанії в якості переконливого приводу для запуску механізмів посилення силового репресивного блоку, обмеження конституційних прав і зміцнення влади президента РФ

 

З того моменту, як після проведення масштабного терористичного акту з безліччю загиблих і постраждалих, а також з неодмінним піаром в державному масштабі, на чолі країни опинився лицемір-терорист, вона має право змінити назву і варіант, що свого часу був популярним в мережі Інтернет, ТерроРаша (TerroRussia) міг би стати саме тим, що дуже точно характеризує сутність сьогоднішньої Росії.

 

Початку другої чеченської війни, крім вибухів житлових будинків у російських містах, передувала і потужна пропагандистська кампанія, спрямована на дискредитацію Чечні та її жителів. У ній активно використовувалися всі, аж до найбрудніших, методи спецслужб, які здійснювали злочини також для піару та дискредитації чеченців, нібито до цього причетних.

 

Втім у ході війни, незважаючи на багаторазове перевагу федералів, тотальне руйнування Грозного, численні жертви з обох сторін і витончену роботу ФСБ, військовим шляхом перемоги досягти не вдалося. Все вирішили таємні переговори – В. Путіну вдалося підкупити частину чеченської еліти обіцянками грошей та влади, після чого була надана можливість самим знищити в Чечні повстанців, що залишилися, а в подальшому забезпечувати видимість законності та порядку.

 

Тому це є дуже великим питання, хто переміг у другій чеченській війні – якщо клан Кадирових ось уже не перший рік отримує величезну данину від Москви, перетворивши двохмільйонну автономію в приватне феодальне князівство. Більш того, Рамзан Кадиров зі своїм оточенням претендують на контроль не тільки в Чечні, але і в масштабах всієї країни, що явно не подобається силовикам з ФСБ, але все намагається вирішувати особисто Путін, який прагне грати на протиріччях в своїх інтересах.

 

Тим часом, «приватна армія» Р. Кадирова і його свити активно «пиляє гроші», що надходять з Москви. Кадировці розуміють залежність свого майбутнього від виживання путінського режиму і намагаються грати більш активну роль на політичній сцені РФ. Не випадково ж Р.Кадиров назвав представників російської позасистемної опозиції «ворогами народу», яких, на його думку, треба судити «як зрадників» за їх «підривну діяльність».

 

Зухвало нахабне вбивство чеченськими бойовиками в центрі Москви Бориса Нємцова, недавнє вбивство колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова в Києві та замах на життя Адама Осмаєва, одного з чеченських командирів батальйону ім. Джохара Дудаєва, який воює на боці України – це все приклади терору, організованого Кремлем.

 

З іншого боку, той же Кадиров сьогодні сам провокує ситуацію на Північному Кавказі, зокрема, в Інгушетії та Дагестані, намагаючись дестабілізувати ситуацію, щоб підкреслити свою важливість у якості «російського жандарма» на Кавказі. У підсумку ж сама Москва сьогодні все більше залежить від ситуації в Чечні.

 

170608 Лицемірство 5

 

170608 Лицемірство 6

 

170608 Лицемірство 7

Зухвало нахабне вбивство чеченськими бойовиками в центрі Москви Бориса Нємцова, вбивство колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова в Києві та замах на життя Адама Осмаєва, одного з чеченських командирів батальйону ім. Джохара Дудаєва – це все приклади терору, організованого Кремлем

 

Терор та лицемірство взагалі невіддільні від офіційної політики Кремля, що особливо помітно останнім часом, у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в самій РФ. Саме в прагненні Кремля зберегти доступ до світових ринків нафти та газу, усунути конкурентів і зберегти своє монопольне становище постачальника важливих для економіки багатьох країн енергоносіїв лежить причинно-наслідковий зв'язок агресивних дій Федерації проти своїх сусідів і не тільки.

 

Прийнято вважати, що Путін прагне реставрувати СРСР, проте це не зовсім так. Прорадянська риторика путінського Кремля – лише ширма, інструмент в досягненні мети, в даному випадку, агресії проти України. Енергетичні або газові війни, якими Кремль тероризував і Київ, і країни ЄС, а також претензії на статус великої держави насправді переслідували одну мету – зміцнення монополії РФ і забезпечення прибутку для «Газпрому».

 

До слова, в ході війни проти Грузії 2008 року енергетична складова також грала не останню роль, адже по території Грузії, не дивлячись на всі попередні спроби Кремля перешкодити цьому, все ж побудували конкурентні російським маршрутам міжнародні експортні нафто- та газопроводи, наприклад, Баку-Тбілісі-Джейхан. Маловідомий факт: перші бойові пуски з горезвісних ракетних комплексів «Іскандер» російські війська здійснили в серпні 2008 року саме по району проходження трубопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан, на щастя, невдало. Причому Кремль все це лицемірно заперечує!

 

До речі, окупація та анексія Криму була лише складовою більш масштабної операції Кремля по забезпеченню своїх експортно-сировинних інтересів. Ще в 2011 році, коли Катар оголосив про намір побудувати експортний газопровід через Сирію для поставок газу до ЄС, виникла серйозна загроза монопольному становищу на європейському ринку. «Газпрому», цього за образним висловом Бориса Нємцова, «гаманця Путіна».

 

На прохання Кремля Башар Асад заборонив будівництво газопроводу, але для гарантованого вирішення питання на свою користь РФ потрібна була війна в Сирії. Розрахунок цинічно простий – поки буде війна та нестабільність, інвестиції в будівництво газопроводу ніхто вкладати не стане.

 

170608 Лицемірство 8

 

170608 Лицемірство 9

Окупація та анексія Криму була лише складовою більш масштабної операції Кремля по забезпеченню своїх експортно-сировинних інтересів шляхом роздмухування війни в Сирії

 

До 2013 року стало очевидно, що без прямої військової інтервенції РФ сирійський режим довго не протримається. І в Генеральному штабі ЗС РФ з'явився новий план, однією з умов якого було забезпечення зростаючого обсягу військових перевезень морем в сирійські порти. Найкраще це робити з портів Чорного моря, але умови оренди ЧФ бази в українському Севастополі, що на той час були чинними, виключали таку можливість.

 

До того ж, потужностей одного лише Новоросійська для забезпечення перевезень і базування Чорноморського флоту явно бракувало. Тому у кремлівських стратегів і виникла ідея захоплення Криму, причому гібридними методами, адже на кону стояли зовсім інші інтереси. При цьому, лицемірно заперечуючи участь своїх «зелених чоловічків» в кримських подіях, В.Путін одночасно шантажував і Україну, і Європу, можливим застосуванням сили, якщо йому спробують перешкодити. При цьому він натякав і на можливість використання ядерної зброї.

 

Публікація по темі: КУДИ ПОСПІШАЄ «СИРІЙСЬКИЙ ЕКСПРЕС»?

 

Втрутившись у сирійську війну і лицемірно заявляючи про підтримку «законного уряду» в Дамаску, Кремль не обмежується бомбардуваннями міст і підтримкою Б.Асада. У Генштабі ЗС РФ дивилися на цю війну ширше, з перспективою тиску на Євросоюз і Захід в цілому, дестабілізація і ослаблення яких відповідає інтересам Кремля. Для цього там обрали нетрадиційний варіант, використавши біженців.

 

Терор, спланований та організований за участю російських військових і спецслужб, дозволив Кремлю штучно спровокувати потік біженців до Європи, як з країн Азії, так і Близького Сходу, охопленого соціальною катастрофою для тиску на Євросоюз. «Сирійський потік» в сучасній Європі – це не випадковий збіг непереборних обставин, а підривна технологія, що розроблена в РФ.

 

170608 Лицемірство 10

 

170608 Лицемірство 11

Терор, спланований та організований за участю російських військових і спецслужб, дозволив Кремлю штучно спровокувати потік біженців до Європи «Сирійський потік» в сучасній Європі – це не випадковий збіг непереборних обставин, а підривна технологія, що розроблена в РФ.

 

«Сирійські біженці» для прориву на Європейський континент цілеспрямовано збираються з різних регіонів Близького Сходу, і, звичайно, численних таборів біженців. Вони являють собою т.зв. передовий загін. Крім сирійців,до їх лав входять численні громадяни інших арабських і неарабських країн, в т.ч. афганці та пакистанці, для яких об'єднуючим фактором є іслам, як релігія.

 

Не випадково всі останні терористичні акти та заворушення в європейських державах відбулися за активної участі «сирійських біженців», причому одночасно одразу ж після гучних погроз і попереджень від російського керівництва на адресу західного світу.

 

Мета такої спецоперації – нанести удар по ЄС, покарати європейців, підірвати довіру та єдність всередині спільноти, зняти з РФ економічні санкції, змусити ЄС піти на поступки в питаннях незаконної окупації РФ Криму та її збройної агресії на Донбасі.

 

Терористична вертикаль РФ практикує відповідні методи вирішення питань на всіх рівнях, від геополітичного до тактичного. Тому нічого дивного, що військова складова гібридної війни РФ проти України на Донбасі також відрізняється терористичними підходами. Починаючи з відкритих артилерійських обстрілів російськими військовими через кордон цілей на території України влітку 2014 року, до теперішнього часу, коли ці обстріли ведуться вже з окупованих районів.

 

Публікація по темі: НЕОБЪЯВЛЕННАЯ ВОЙНА ПУТИНА: РОССИЙСКИЕ АРТИЛЛЕРИЙСКИЕ УДАРЫ ПО ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ ЛЕТОМ 2014 ГОДА 

 

І знову лицемірна особливість – терористичні обстріли житлових районів, чи то окупованих Донецька або Горлівки, чи то Авдіївки, Красногоровки або Маріуполя на підконтрольній Україні території, часто синхронізуються з піаром, замовними телепрограмами з наперед заданим результатом по демонізації України і звинуваченню її у військових злочинах, фашизм і інших неймовірних гріхах.

 

А свідків непривабливої для Кремля істини просто прибирають руками спецслужб. Незалежно від посади, звання, національності та громадянства. Особливо тих, хто знав, не просто, що «їх там немає», а точно, скільки саме «їх там немає». І це не тільки польові командири, яких, як використаний матеріал, підрозділи ФСБ, що спеціально прибули з РФ, прибрали одразу ж, коли вони стали не потрібні. І лицемірно, знову ж таки, списали все на дії українських ДРГ. Деяких смерть знайшла в Росії, скажімо, проросійського екс-«губернатора» Луганщини Болотова та інших. А хтось ще чекає свого часу.

 

Також загадковим чином наказали довго жити кілька високопоставлених російських генералів і полковників, здорових і повних сил, але які, на свою біду, займали ключові пости в російській військовій ієрархії на момент окупації Криму. Включно з начальником ГРУ Генштабу, що помер чи то в Рязані, то чи то десь на Близькому Сході...

 

Випадковим чином чомусь не дожив лише добу до свого ювілею В.Чуркін, спецпредставник РФ в ООН. Той самий, який озвучував всьому світу забаганки Путіна і знав щось таке, що могло бути небезпечно Кремлю. Але що? Правду про збитий малайзійський «Боїнг» або про справжність письмових звернень втікача В.Януковича до Путіна з проханням ввести війська в Україну? Адже це Чуркін показував на прес-конференції згадані листи на камеру ТВ!

 

170608 Лицемірство 12

 

170608 Лицемірство 13

Свідків непривабливої для Кремля істини просто прибирають руками спецслужб

 

Але саме коли в Києві офіційно почався збір доказів для суду проти президента-втікача, Москва офіційно і, знову ж таки, традиційно лицемірно заявила, що таких звернень ... просто не було. І крапка. Заодно не стало і того, хто їх показував в Радбезі ООН. Немає небезпечного свідка для Гааги, немає і проблем.

 

Ймовірно, юридично підкований Путін, передбачаючи можливі особисто для себе негативні наслідки, заздалегідь зачищає свідків своїх злочинів, що могли б дати свідчення в ході міжнародного кримінального процесу.

 

І щоденні на протязі вже більше трьох років обстріли російськими військами та бойовиками, що озброєні ними ж, не тільки позицій українських військових, а й житлових кварталів по обидва боки фронту – теж є терором. І нагадування про себе, і спроба тиску на Київ, і шантаж, і, додамо, відчай... Тому, що перемогти в цій війні вони не можуть. Вся ця затія з «Новоросією» та псевдо-«республіками» ДНР та ЛНР – не більше, ніж вимушений експромт, за великим рахунком, через невірно прораховані спецслужбами РФ дій Києва, перспективи розвитку подій після «кримської весни» і загальну недооцінку українського народу.

 

До того ж, вся ця проксі-війна на Донбасі з її «примусом України до миру» носить для Кремля підлеглий характер. Головною залишається війна в Сирії, що гарантує на невизначений час, поки не настане мир, заморозку конкурентного проекту поставки катарського газу до ЄС. І Москва намагається, щоб мир та спокій не настали в Сирії якомога довше, озброюючи найрізноманітніші, іноді ворогуючі між собою угруповання, масово вербуючи агентуру і т.і. заради продовження війни. І це не заважає російському керівництву лицемірно заявляти про свою миролюбність і відданість справі боротьби з тероризмом!

 

Тому, до завершення штучно розв'язаної в т.ч. за участю РФ громадянської війни в Сирії, очікувати від Кремля будь-яких реальних зрушень по Донбасу і Криму не варто. Якщо, звичайно, в самій Росії не відбудеться щось непередбачене, що змусить її правителів змінити свою політику. Або Російська Федерація просто сама розвалиться, втомившись від брехні та лицемірства своїх правителів.

 

Тим часом, поки керівництво та спецслужби Росії створювали штучний образ ворога в особі колишніх республік СРСР, США, країн ЄС і блоку НАТО, реальний противник в образі радикального ісламу (ІДІЛ) виявився без достатньої уваги. Відповідно, необхідні сили та засоби виявилися не готові до протистояння реальній терористичній загрозі.

 

Поміж тим, останнім часом Росією прокотилася несподівана хвиля кривавих терористичних актів, які прийнято відносити на рахунок радикалів від ісламу. Звичайно, виключати нічого не можна, але це з таким же успіхом можуть бути і провокації спецслужб РФ, які намагаються використовувати страх населення перед терором для подальшого «закручування гайок» і зміцнення режиму.

 

Так, 24 березня 2017 р. бойовики терористичної організації «Ісламська держава» взяли на себе відповідальність за напад на військову частину Російської гвардії, яке відбулося в станиці Наурської в Чечні.

 

4 квітня 2017 р. в Астрахані були застрелені двоє співробітників ДПС МВС РФ, а 6 квітня 2017 р. «невідомі мусульмани» скоїли черговий збройний напад на співробітників Росгвардіі, в результаті якого було поранено троє військовослужбовців РФ, а «невідомі мусульмани» в процесі їх затримання були всі ліквідовані.

 

8 квітня 2017 р. в Інгушетії в м. Малгобек з автоматичної зброї обстріляли поліцейський патрульний автомобіль, в результаті чого два співробітники ДПС МВС РФ від отриманих вогнепальних поранень померли в лікарні.

 

Особливо слід виділити вибух бомби в метро Санкт-Петербурга 3 квітня 2017 р., що було здійснено, як повідомлялося, знову ж таки, мусульманином (!) і вихідцем з Киргизії, Акбаржоном Джаліловим. Вибух стався «несподівано вчасно», коли проходили багатотисячні антикорупційні мітинги, федеральні траси перекривали далекобійники, які протестували проти платіжної системи «Платон».

 

Протести стають широким і такими, що охоплюють все суспільство знизу доверху, включно з частиною еліти, яка вже відверто тяготиться політикою, що провадиться Кремлем. Варто відзначити, що Санкт-Петербург ніколи не був ціллю терористів, навіть під час дійсно найскладніших років в Росії, пов'язаних з загрозами національній безпеці.

 

170608 Лицемірство 15

 

170608 Лицемірство 16

 

170608 Лицемірство 17

Вибух бомби в метро Санкт-Петербурга 3 квітня 2017 р., стався «несподівано вчасно», коли проходили багатотисячні антикорупційні мітинги, а федеральні траси перекривали далекобійники, які протестували проти платіжної системи «Платон»

 

Це прямий наслідок авантюристичної зовнішньої політики РФ в останні роки. Перш за все, це особисті амбіції В.Путіна, що приміряв на себе то чоботи Петра І, то спідницю Катерини ІІ, то мундир світового жандарма, і, зокрема, його авантюра в Сирії за участю російських військ і цинічне загравання з радикальними ісламістами в Афганістані та Іраку.

 

Бомбардування сирійських міст не могли залишитися без відповіді. Тим більше що ще два роки тому російські ісламісти, що воюють в рядах ІГІЛ і яких в Сирії кілька тисяч, оголосили Росії джихад і погрожували вибухами в російських містах.

 

Чому ціллю став саме Санкт-Петербург? Швидше за все, тому, що це рідне місто В.Путіна і саме в той час він зустрічав там президента Білорусі О.Лукашенка. За логікою тероризму, цей факт мав отримати світовий резонанс. Чи був це справжній теракт або чергова планова заготовка ФСБ - покаже час. Ніяких варіантів виключати не можна.

 

Теракти завжди були і залишаються для В.Путіна прекрасним приводом для «закручування гайок» і знищення опонентів. Наприклад, після Беслану були скасовані вибори губернаторів, а після Норд-Осту – добили напівнезалежне на той момент НТВ. Та й прихід до влади В.Путіна став можливим тільки завдяки Другій чеченській війнй, що було розпочато після вибухів будинків у Москві та Волгодонську.

 

Але в будь-якому випадку незалежно від того, кого нинішня російська влади звинувачує у причетності до цієї кривавої бійні в петербурзькому метрополітені: ісламістів, радикальних російських націоналістів або міфічних українських диверсантів, це перш за все вигідно тільки для самої російської влади, яка на всі сто відсотків використовує надану їй можливість на хвилі суспільного страху закрутити гайки і приступити до фізичного знищення опозиційних активістів і рухів або психологічного тиску на них, а також дискредитації будь-яких критиків режиму В. Путіна.

 

Ще один приклад підтримки Кремлем тероризму – його загравання з Талібаном. Розглядаючи західну підтримку України у війні з Росією як загрозу, Москва активізувала зв'язки з талібами в Афганістані і почала поставки їм зброї та боєприпасів. Тим часом, Талібан, якому почали допомагати російські спецслужби, фігурує в списку терористичних організацій багатьох країн світу.

 

Спікер Талібану Забіхула Муджахед (Zabihullah Mücahit) сказав: «Росія підтримує нас в боротьбі проти США і їх союзників, і ми дуже раді цьому».

 

Ще одна причина зближення Талібану з Росією – посилення впливу в Афганістані ІДІЛ, в підпорядкуванні якого є агентура ФСБ РФ. Частина її представників в силу своїх релігійних переконань вийшла з-під контролю ФСБ і через це були ліквідовані. Повідомлялося, зокрема, про ліквідацію в Мосулі двох ватажків «Ісламської держави», вихідців з РФ - Абу Мухаджіра ар-Руси і Абу Марії ар-Руси.

 

Стійкість путінського режиму завжди базувалася на високій експортній ціні на енергоносії і відносній економічній стабільності країни при прийнятному рівні безпеки. Але сьогодні для Росії вже не важливо, хто підірвав мирних людей в метро – ФСБ чи месники-мусульмани, головне, що ні безпеки, з падінням ціни на нафту і військовою агресією в Сирії, ні економічної стабільності після нападу на Україну, в колишньому вигляді в Росії більше немає і не буде.

 

Агресивна політика РФ по відношенню до «іновірців» в Сирії перетворила її в мішень номер один для агресії з боку радикальних ісламістів, а збройна агресія проти «одновірців» в Україні загнала Росію в економічне і політичне протистояння з усім цивілізованим західним світом. І головим інструментом в цьому протистоянні є ТЕРОРИЗМ.

 

161203 6 mh 17

Одним з кричущих прикладів використання РФ тероризму на державному рівні і злочину проти людяності, який поки що не покарано,  є знищення російським екіпажем ЗРК зі складу ППО СВ ЗС РФ малайзійського пасажирського літака «Boeing-777» рейсу MH-17. Але злочинцям в РФ слід завжди пам'ятати: всі злочини безперестанно фіксуються, документуються та готуються до судових процесів, як представниками правоохоронних органів України, міжнародними групами правоохоронців так і правоохоронцями країн, громадянами яких є злочинці…

 

Публікація по темі: ЯК БУДУТЬ ПОКАРАНІ ТІ, ХТО ЗДІЙСНИВ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ УКРАЇНИ

 

 

Висновки:

 

Посилення терористичної складової політики Кремля в країні і за кордоном свідчить про відсутність у чинного російського керівництва інших можливостей для досягнення поставлених цілей, а це означає і погіршення внутрішньополітичної ситуації в Російській Федерації.

 

Російський правлячий клас силовиків на чолі з Путіним вже сприймається більшістю цивілізованих країн як світовий ізгой в кампанії правителів-диктаторів дрібніших диктаторських режимів подібних нинышнім керманичам Сирії, Північної Кореї, Венесуели та деяких Африканських держав.

 

Міжнародні санкції, що було введено проти Росії у відповідь на її дії в Україні, дають ефект і повинні бути продовжені до досягнення головної мети – звільнення всіх окупованих українських територій і відновлення миру, включно з поверненням РФ на рейки цивілізованих відносин з державами світу.

 


Інформаційно-консалтингова компанія Діфенс Експрес спільно з Центром дослідження сучасних започатквали рубрику «ЛИЦЕМІРСТВО» в якій оприлюднюються матеріали спільного дослідження - «ЛИЦЕМІРСТВО та ШАХРАЙСТВО, як стовпи агресивної російської зовнішньої політики».

 

В рубриці «ЛИЦЕМІРСТВО» автори крок за кроком в популярній формі викривають інструменти, які Кремль використовує для поширення власного деструктивного впливу, як на власне населення так і на специфічні групи людей по всьому світу.

 

Об’єктом дослідження публікацій рубрики «ЛИЦЕМІРСТВО» є політика Російської Федерації, як ключового агресора сучасного світу, що зробив ставку на проведення силових і гібридних сценаріїв для реалізації власних імперських інтересів, а також тенденції розповсюдження цих сценаріїв за межами свого прикордоння – у європейському та глобальному масштабах.

 

Предметом нашого аналізу є інструменти цієї політики РФ: військовий і економічний шантаж, використання терористичних угруповань, інформаційно-психологічна агресія та ін.

 

Зазвичай ЛИЦЕМІРСТВО розуміється як «поведінка, що прикриває нещирість, зловмисність удаваною щирість, чеснотою…» - тож одним з дієвих способів боротьби з лицемірством є методичне та ґрунтовне викриття справжніх намірів та цілей лицеміра.

 

Ми впевнені в тому, що рано, чи пізно ЛИЦЕМІРСТВО діючої на сьогодні в РФ політичної конструкції стане явним для всіх, включаючи тих, що нею достатньо ефективно на сьогодні гіпнотизуються.

 

Чим більше буде оприлюднено викривальної інформації, тим скоріше велика частка людства зможе вийти з сомнамбулічного стану, джерелом якого є ЛИЦЕМІРСТВО кремлівських демагогів. Тож запрошуємо тих, хто має впевненість у важливості цієї місії та необхідні професійні знання, навички та уміння долучитись до числа авторів Рубрики «ЛИЦЕМІРСТВО».

 

РАЗОМ ПОДОЛАЄМО МОРОК!

 

Читайте також розділи дослідження, що вже оприлюднені:

 

ЛИЦЕМІРСТВО: ДОСВІД РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

ЛИЦЕМІРСТВО: ЯК РФ ПІДРИВАЄ МИР, ВИКОРИСТОВУЮЧИ НЕДЕРЖАВНІ ВОЄНІЗОВАНІ ФОРМУВАННЯ

РФ – ЭКСПОРТЕР ТЕРРОРИЗМА

 

161203 8 court of justice 0

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues