20170523 началоВже багато років триває співпраця між Україною та Норвегією в рамках реалізації проекту Міжнародного фонду соціальної адаптації (МФСА) «Україна-Норвегія. Перепідготовка та соціальної адаптація військовослужбовців і членів їх сімей в Україні». Ініціатива, підтримана норвезькою стороною і перспективність якої на початковому етапі ставили під сумнів, вже багато років дає плоди, і в поточних складних для країни умовах виявляється найбільш результативною, незважаючи на низку існуючих державних проблемних моментів.

Не словом, а ділом
У стінах унікального навчального закладу Львова – Національного університету «Львівська політехніка», 22-23 травня 2017 року пройшла не другорядна подія, яка вже встигала стати традиційною – черговий, третій за рахунком, науковий і практичний симпозіум «Норвезько-українське співробітництво: освіта, дослідження та бізнес». Унікальність та важливість даного заходу полягає в тому, що він став не лише своєрідною демонстрацією того, як іноземні партнери, в даному випадку це Королівство Норвегія, можуть практично допомогти Україні в процесі її становлення як європейської держави, а й прикладом успішного єднання провідних українських закладів, громадських організацій, фондів, державних установ, місцевих адміністрацій, підприємств малого бізнесу в процесі професійної перепідготовки колишніх військових, їх психологічної реабілітації, працевлаштуванні та організації власного бізнесу. Особливо це актуально стало на фоні російської агресії, коли чисельність захисників держави та їх родини, які потребують адаптації до мирного життя, значно зросла.

20170522 ЛьвовОдночасно з цим, норвезько-український симпозіум став вдалим майданчиком для демонстрації досягнень вітчизняних навчальних закладів, успіхів військових, що отримали «квиток» в нове життя за багаторічний період існування проекту «Україна-Норвегія», а також платформою для поглиблення та розвитку співпраці між двома країнами.


Цього року в стінах «Львівської політехніки» піднімалися питання стану та перспектив міжнародного співробітництва між країнами в галузі освіти та наукових досліджень, ходу реалізації наявних міжнародних проектів за участю норвезького Університету Нурланду, українських навчальних закладів та ділового співробітництва, розглядалися також різноманітні нові напрямки можливої співпраці в різних сферах життєдіяльності суспільства, які можуть бути вигідні обом країнам. Загалом склалося враження, що цих шляхів поглиблення співпраці ще дуже багато, головне бажання. Фактично, це засвідчили топові учасники заходу Посол Королівства Норвегії в Україні Уле Тер Хорпестада, заступник голови Львівської обласної адміністрації Оксана Ворончук та мер міста Львова Андрій Садовий.


Тим не менш, окремим не менш важливим питанням, стало проведення в рамках симпозіуму семінару стосовно результатів співробітництва між країнами в рамках безпосередньо проекту «Перепідготовки та соціальної адаптації військовослужбовців та членів їх сімей в Україні». Слід нагадати, що на сьогодні триває черговий, вже п’ятирічний (до цього були трирічні) етап - 2015-2019, реалізації проекту «Україна-Норвегія». До нього залучені 14 навчальних закладів з усіх регіонів України та норвезький Університет NORD, організованих МФСА в університетський альянс.

20170522 Львов2

 

Підсумки реалізації чергового етапу вражають. За даними МФСА за період 2015 - перший семестр 2017 року перепідготовку пройшли 2477 осіб, з яких 1606 чоловіків та 871 жінка, 1633 військовослужбовців та 844 членів їх родин. І все це при тому, що в рамках всього п’ятирічного етапу до 2019 року планується перепідготувати не менше 4225 осіб, а кількість учасників проекту, які отримають підготовку на кошти Норвегії має налічувати не менше 3525 осіб.

 

Якщо говорити безпосередньо за поточний рік, то у весняному семестрі перепідготовку пройшли 485 осіб. З них освіту в сфері енергозбереженні та енергетичної ефективності отримали 30(6%) осіб, підприємницької діяльності – 226 (46%), муніципального адміністрування -35 (7%), економічної безпеки підприємницької діяльності – 33 (7%) та інформаційних технологій та англійської мови – 161 (33%).


Окрема увага приділяється військовослужбовцям, які пройшли горнило війни і після участі в АТО намагаються повернутися у мирне життя. Лише за другий семестр 2016 року їх було 189 осіб (36%), а за перший семестр 2017 – 187 (39%). Цей достатньо складний контингент отримує допомогу з боку учасників проекту і отримує не лише віру та надію на те, що життя після війни не закінчується, а й реальну впевненість у завтрашньому дні. Адже головне в – норвезько-українському проекті, є те, що банальним наданням нової освіти чи нових можливостей для колишніх військових та членів їх сімей він не обмежується.20170522 Львов6

 

Відповідно до його умов не менше 75% учасників повинні бути працевлаштовані протягом перших трьох місяців по завершенню перепідготовки, 100% - через рік, а кількість тих, хто має відкрити власний бізнес має становити не менше 20% від загальної кількості. Це достатньо високий показник, але тим не менш, він реальний і судячи з прикладів висвітлених в рамках симпозіуму, з перемінним успіхом реалізується МФСА.

 

Але є одне «але»
Однак на фоні такої позитивної активності громадських інституцій та державних навчальних закладів, є певні нюанси, які викривають існуючи проблеми в державній системі управління в поточних умовах.


Так, досі не налагоджена ефективна координація діяльності, взаємодії по об’єкту, напрямах, формах і методах роботи серед всіх державних інституцій, які в тій чи іншій мірі пов’язані з темою соціальної адаптації військовослужбовців – МО, СБУ, Держприкордонслужби тощо.
Крім того, в Міністерстві соціальної політики України, де з 2011 року опікуються всіма категоріями військовослужбовців різних відомств і де був створений невеличкий відділ (з часом скорочений) соціальної та професійної адаптації колишніх військовослужбовців в структурі Департаменту соціального захисту постраждалих від Чорнобильської катастрофи та інших категорій, колишні військові нажаль, не на першому місці, з огляду на завантаженість іншими справами.


Міністерство оборони, в свою чергу, переконане в тому, що це не його юрисдикція опікуватися всіма категоріями військовослужбовців і готове відповідати лише за власних військових зі складу Збройних сил. Саме тому нещодавні ініціативи Мінсоцполітики спрямовані на передачу повноважень соціальної та професійної адаптації колишніх військовослужбовців в структури Міноборони в керівництві оборонного відомства були сприйняті негативно і не були підтримані.

20170523 23
Тобто виходить своєрідний державний «пінг-понг».
Все б нічого, якби не той факт, що в Україні відкрито Трастовий фонд НАТО по створенню системи переходу з військової кар’єри на професійну цивільну. Де відповідальним виконавцем в Україні визначено Міноборони України. Термін дії зазначеного фонду з 1 квітня 2015 по 30 березня 2018 років, а загальний обсяг фінансування складає €400.000.
Врешті решт, указом Президента України від 08.04.2017 № 103/2017 «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2017 рік» відповідальним виконавцем Трастового фонду визначено Міністерство оборони України, Мінсоцполітики залучається як співвиконавець. Зазначеним Указом визначено, що Міністерство соціальної політики України разом із Міністерством оборони, Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції мають забезпечити соціальну і професійну адаптацію учасників бойових дій, військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, за рахунок коштів Державного бюджету України та із залученням міжнародної допомоги.


Врешті, вийшла своєрідна «спільна» відповідальність. Однак, такого не буває. Хто безпосередньо буде відповідати перед НАТО за використанні кошти передбачені в рамках відповідного Трастового фонду? З «норвезьким проектом» все зрозуміло, адже він йде окремо, хоча його учасником часто доводиться в процесі роботи постійно стикатися на практиці з міністерським «переведенням стрілок» та важкою бюрократичною роботою. А ось з Трастовим фондом не до кінця все зрозуміло…. І врешті, хто взагалі в державі відповідає за всі категорії військових звільнених в запас….


Крім того, є ще одна проблема, яка потребує негайного вирішення. Наприкінці 2017 року закінчується термін дії Концепції Державної цільової програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, які підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період 2013- 2017 роки, якою, між іншим, було передбачено розроблення відповідної державної цільової програми. Однак цього не сталося вчасно, а пізніше постановою КМУ від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» було заборонено взагалі розроблення нових державних цільових програм. Час спливає і потрібно приймати вже новий документ на період після 2017 року. По факту виходить, що після 2017 року «життя закінчується»? Що далі? Звичайно розробка нового документу, нової Концепції та Державної цільової програми на період вже до 2022 року. Однак, хто це буде виконувати - Міністерство оборони? Міністерство соціальної політики? Міжвідомча робоча група? Хто?

20170523 2
В минулому році чиновники заявляли, що «зміни в законодавстві, що стосуються професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців відбудуться в наступному році», а насправді - «а віз і нині там». Виходить, що проект «Україна-Норвегія. Перепідготовка та соціальної адаптація військовослужбовців і членів їх сімей в Україні» є по суті єдиним довготриваючим проектом, який дійсно ефективно реалізується і буде реалізовуватися в подальшому незважаючи на «внутрішньо-апаратні державницькі баталії». А де ж держава, як повноцінний механізм? Невже так важно виконати те, що передбачено законодавством і нагальною потребою сьогодення?

 

Післямова
Звичайно в складних економічних умовах, Україні справитися з проблемою перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців самостійно, без міжнародних проектів і зовнішньої допомоги дуже важко. І те, що в країні успішно дії норвезько-український проект це велика удача і заслуга МФСА, українських навчальних закладів, психологів та викладачів. Однак не має відбуватися все виключно на громадських та волонтерських засадах. Держава має проявляти себе. Не має принципової різниці хто буде визначений відповідальним - Міноборони, Мінсоціполітики чи інший державний орган. Головне, щоб державний механізм працював так, як потрібно і не гальмував сам себе. В тій ситуації, щонайменше з боку держави необхідно як мінімум відмінити постанову КМУ, яка забороняє розробки нових державних цільових програм, здійснити чіткий розподіл повноважень, запустити нормальний процес планування на майбутнє, і примусити відповідні органи належним чином виконувати те, що вже передбачено українським законодавством. Як тільки все це запрацює, то в питанні соціальної адаптації військовослужбовців звільнених в запас стане все більш зрозумілим і прогнозованим. А це значить для іноземних партнерів, а також для власних громадян країни, особливо тих, хто пройшов війну і звикає до нових реалій на мирній території країни, зросте довіра до держави і впевненість у майбутньому.

 

Антон Міхненко, Defense Express

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues