220517 00Військово-технічне співробітництво України із західними країнами, незважаючи на те, що оцінюється перспективним у майбутньому,  перебуває наразі на не найвищому рівні. Що ж заважає проведенню більш тісної взаємодії? Чого очікують від України західні партнери?

 

Александер Вінніков, Голова Представництва НАТО в Україні, Директор Офісу зв’язку НАТО:

Україна має амбітну мету: досягти стандартів НАТО до 2020. Багато що було зроблено в контексті розробки реформ, але проблема тепер – в їх реалізації. Стандарти НАТО охоплюють не лише технічні норми, вони також стосуються певних цінностей та порядку міжвідомчої взаємодії. Все це вимагає змін як в способі мисленнях, так і в межах корпоративних зв’язків. Так, це дуже важко виконати в умовах ведення війни, проте Україна зобов’язана впровадити стійкі реформи в сфері безпеки і оборони. І з цим не можна затягувати.

 

220517 Вінніков 01Потенціал військово-технічного співробітництва з Україною, на мою думку, дуже великий, тому що перш за все тут наявні цінні людські ресурси: освічені експерти та фахівці в даній галузі. І з боку країн НАТО, зокрема представників військової промисловості, існує значний інтерес до цього потенціалу в Україні. Гальмує весь процес розширення співробітництва, по-перше, стандартизація – тобто перехід на стандарти, які загальноприйняті в країнах НАТО. Але, звичайно, цей процес тривалий. Інше дуже важливе питання – це менеджмент, тобто сумлінне управління інститутами в оборонно-технічної індустрії. Це стримує багато компаній від того, щоб робити в Україні спільні проекти. Боротьба з корупцією повинна стояти на першому місці, проте я також маю на увазі різні підходи до корпоративного управління.

 

Я знаю, що Україна зробила вже багато зрушень в усьому секторі безпеки. Затвердження усіх стратегічних документів – це дуже важливий крок, залишилося лише їх впровадити. З огляду на досвід Східноєвропейських країн, які увійшли в НАТО після розпаду Організації Варшавського Договору, процес трансформації може зайняти до 10 років. І це відбувалося без активної війни на їх територіях. Тому, якщо це може служили певним прикладом, я вважаю, що виконання всіх стандартів Україною до 2020 – дуже амбітна мета.

 

Взагалі, реформувати країну під час конфлікту це складно, але тим не менш життєво необхідно.

 

Глен Грант, керівник проекту «Реформа системи житлового забезпечення», Проектний офіс реформ, Міністерство оборони України:

 

220517 Глен Грант 02На мою думку, проблема розширення кооперації стосується напряму системи управління Збройних сил і полягає у тому, що Президент, і це закріплено в Конституції, напряму працює з начальником Генштабу, при цьому обходячи Міністерство оборони. Проте якраз саме Міністерство повинно відповідати за створення політики та стратегії. Якщо розділити політику й управління фінансовими потоками – бюджетом – така проріха у системі зникає, а ефективність управління підвищується.

 

Таким чином політичний курс направляє стратегічні та тактичні дії, проте не втручається у керування бюджетом. Також ясно, що традиція контрактного менеджменту в Міністерстві поки що не сформована. Контракт – це насамперед гроші, які повинні контролюватися фінансовим департаментом. Після підписання будь-якого контракту, він має деяку цінність. І якщо ця цінність не усвідомлюється, то з такими партнерами ніхто не захоче мати далі справу. Тому я вважаю, що в Міністерстві оборони необхідно впроваджувати такі навики контрактного менеджменту. Схожі проблеми спостерігаються не лише в системі житлового забезпечення, але й в інших аспектах управління збройних сил.

 

Ще однією проблемою, яка заважає ефективній роботі, є зловживання секретністю. Наведу, як приклад, одну ситуацію. У ході роботи над реформою системи житлового забезпечення моїй команді було необхідно дізнатися, яка кількість казарм мають неякісно побудовані вбиральні та кухні, оскільки це питання піднімалося в пресі та його необхідно було вирішити. Відповідь на це була примірно такою: «Ми не можемо розголошувати цю інформацію, бо вона є секретною». Причина, чому подібна інформація є таємною, полягала у тому, що так би ми дізналися загальну кількість казарм і де вони розташовані. На це ми зауважили, що за допомогою сервісу Google Earth за 3 хвилини можна дізнатися і їх кількість, і місцезнаходження – що і було зроблено нещодавно терористами на Сході. У відповідь прозвучало запитання, що таке Google Earth. Мені не хотілося б на цьому загострювати увагу, проте в Міністерстві є службовці, які не мають електронної пошти і ніколи нею не користувалися. Тут необхідно, на мою думку, підкреслити, що сьогодні не знати цих технологій – це створювати власноруч проблеми у майбутньому.

 

Дана Піттард, віце-президент з оборонних програм Allison Transmission:

 

220517 Dana Pittard 03Відносно довго США не сприймалася як серйозний актор на міжнародній арені, тому що вони була слабкою державою у військовому відношенні. Така ситуація зберігалася доти, поки економічна та військова сила країни не досягла певної межі. Тому модернізація та посилення української армії через військове та технічне співробітництво є обов’язковими для сучасного стану країни. Україна має багату історію оборонної промисловості. Саме тут був спроектований та побудований танк Т-34, що (якби це не було важко визнати американським виробникам) був найкращим у часи Другої світової війни. Тому потенціал співробітництва завжди був і є значним, і ми –Allison Transmission Inc. – прагнемо стратегічного партнерства. Проте багато американських компаній не розглядають Україну в такому ракурсі, так як деякі остерігаються корупції, а деякі – східного сусіда.

 

Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues