170504 00В пошуках методів стеження за користувачами Інтернету та цензури інформації, російські чиновники все більше звертаються до досвіду Піднебесної.

 

Китай створив суперсистему по обмеженю Інтернет-контенту і не проти поділитися своїми напрацюваннями з Росією, яка впевнено йде по її шляху

 

Дружба на цензурі

 

Вперше офіційні контакти Росії та Китаю в сфері забезпечення інформаційної безпеки відбулися в листопаді 2014 року на всесвітній конференції з управління Інтернетом «Internet World Conference 2014» в китайському місті Учжень. Результатом заходу мало стати налагодження діалогу перед підписанням Росією та Китаєм угоди про співпрацю у сфері міжнародної інформаційної безпеки.

 

Експерти вважають, що головною метою участі представників цих країн у конференції було вироблення спільних позицій в питаннях управління Інтернетом. Втім, й самі учасники конференції з боку РФ не приховували своїх цілей. Один із членів російської делегації, депутат Держдуми Роберт Шлегель прямо заявив, що в сфері кібербезпеки Китай є для Росії головним стратегічним партнером, оскільки у двох країн присутнє спільне бачення на низку питань, і вони мають намір і далі нарощувати обмін технологіями.

 

Слід відзначити, що ще за місяць до конференції в Учжені, на засіданні Ради безпеки РФ було прийнято рішення про розроблення плану захисту Рунету від несприятливого зовнішнього впливу, і підключити до його створення китайських спеціалістів. Справа в тому, що існуючі в Росії методи цензури, такі як звичайне блокування сайтів, виявилися малоефективними і обходяться за допомогою найпростіших дій, які доступні навіть звичайним «юзерам». У той же час в Китаї вже майже 20 років успішно діє «Золотий щит», або як ще його називають — Великий китайський фаєврвол (Great Firewall of China). Це одна з найдосконаліших систем по обмеженню інтернет-контенту, яка була запущена китайською владою ще в 1998 році.

 

Сьогодні Росія намагається перейняти базові елементи «Золотого щита». Система, яка запрацювала на повну потужність лише у 2003 році, здійснює аналіз трафіку, блокує доступ до «чорного» списку сайтів по їх IP - або URL-адресам, а також за допомогою фільтрації за ключовими словами. Фільтруються і пошукові запити, в яких влада вбачає «крамолу».

 

Російські експерти Андрій Солдатов та Ірина Бороган, автори нашумілої книги «Битва за Рунет», які спеціалізуються на діяльності спецслужб в віртуальному просторі, припускають, що ключові домовленості щодо співпраці РФ та Китаю насправді були досягнуті в грудні 2015 року, в тому ж Учжені, на другій конференції з кібербезпеки. На ній були присутні російський прем’єр Дмитро Медведєв та творець «Золотого щита» Фан Бинсинь. За результатами цих угод у квітні 2016-го в Москві пройшов перший китайсько-російський кіберфорум, після якого експертам стали відомими загальні контури російсько-китайської співпраці.

 

Публікація по темі: КІБЕРВІЙНА РОСІЇ ІЗ ЗАХОДОМ: СТАВКИ ЗРОБЛЕНІ!

 

Фільтри, домени, бізнес...

 

За спостереженнями експертів, співпраця між Китаєм та РФ у сфері Інтернет-цензури носить двосторонній характер: не лише Росія бере досвід Китаю, але й Китай намагається використати окремі російські «напрацювання» в цій сфері. Зокрема, в Росії існує така собі квазінезалежна організація — Ліга безпечного Інтернету. Вона нібито на волонтерських началах «патрулює» Інтернет в пошуках «шкідливого» контенту. Насправді, організація тісно пов’язана з владою та є автором проекту закону про фільтрацію даних.

 

Китайцям сподобалась така ідея — робити вигляд, ніби ініціативу проявляє громадськість, і нещодавно вони створили подібну «контору» і в себе, назвавши її Асоціацією кібербезпеки Китаю. Також РФ може поділитися з КНР власними способами оптимізації Інтернет-цензури чи, навіть, секретами російських хакерів, які, як відомо, прославились втручанням у останні передвиборчі перегони в США.

 

Але, звичайно, Китай йде на декілька кроків уперед. Як відомо, в листопаді 2016 року Китай прийняв одіозний закон про кібербезпеку, який викликав серйозну стурбованість міжнародного співтовариства запровадженням в цій країні жорсткої цензури Інтернет-простору. До речі, в ньому є пункт щодо локалізації даних на території Китаю, що дуже схоже положення сумнозвісного «пакету Ярової».

 

Сьогодні Росія запозичує з Китаю системи Інтернет-фільтрації, оскільки діюча виявилася неефективною. При чому, активну роботу в провадженні нових систем фільтрації бере вже згадана Ліга безпечного Інтернету. Іншим напрямком співпраці є контроль над доменними іменами. Цей інструмент покликаний здійснювати контроль над глобальними корпораціями. У Китаї вже рік існує вимога до іноземних компаній отримувати місцеві доменні імена, якщо вони і надалі мають намір працювати в країні. Питання контролю над доменами обговорювалося й на згаданому вже російсько-китайському форумі, і з цього приводу була навіть прийнята спільна «дорожня карта», яка має сприяти такому контролю. Для її реалізації створена окрема робоча група з представників обох країн.

 

Втім, є ще один аспект російсько-китайської співпраці, який, можливо розкриває інші, більш прагматичні наміри, аніж просто цензура. Не секрет, що російська система контролю над кіберпростором ніколи не відрізнялася особливою технологічністю, тому Китай бачиться Росії, перш за все, як постачальник технологій. Активні переговори вже ведуться російськими виробниками телекомунікаційного обладнання з відомими китайськими компаніями Huawei і Lenovo. Вони стосуються, зокрема, й ліцензування виробництва в Росії китайських серверів для реалізації «закону Ярової».

 

Проголошений РФ курс на імпортозаміщення, схоже, плавно зверне на ліцензійні китайське «залізо», замість недоступного тепер західного. Тобто, крім усього, Китай тепер чи не єдиний партнер Росії, який може забезпечити її сучасними технологіями і обладнанням в умовах західних санкцій. Так що в їх співпраці в сфері Інтернет-цензури присутній і явний бізнес-інтерес російських чиновників, які опікуються цим питанням. І він цілком збігається з китайським, бо замовлення на системи державного контролю — це, як показує вартість «Золотого щита», шалені гроші.

 

Читайте ще: ЧИ ВГАМУЮТЬ США КІБЕРНАХАБ З РОСІЇ?

 

«Под чутким руководством...»

 

З усього видно, що Кремль гарячково шукає способи перекрити доступ до всесвітньої павутини своїм громадянам. За його мурами бояться, що Інтернет-мережа може бути використана російською опозицією для мобілізації протестувальників, а також зовнішніми ворогами задля розповсюдження небезпечних для влади ідей та інформації. Тому вимушені шукати шляхи для обмеження комунікації між громадянами під час можливої кризи. І саме китайська модель контролю найбільш підходить для Росії, оскільки дуже ефективно здійснює контроль саме над засобами обходу цензури. Власне, через це в Китаї Інтернет працює набагато повільніше, ніж в інших країнах. Крім того, китайська влада доволі успішно реалізувала схему, за допомогою якої Інтернет може повністю відключатися в окремому регіоні чи території. Це дуже подобається їх російським колегам. До речі, а хто ж опікується в Росії Інтернет-цензурою і не тільки?

 

Очолює наступ на російську Інтернет-свободу група, яка складається з кремлівських чиновників та колишніх і діючих представників спецслужб.

 

Як стверджують Солдатов та Бороган, стратегію щодо налагодження співпраці з Китаєм в сфері Інтернет-цензури розробляли і просувають високопоставлені урядові чиновники, депутати, генерали і навіть бізнесмени. Серед них секретар Радбезу Патрушев, помічник президента РФ Щеголєв, голова Роскомнагляду Жаров, мільярдер Малофєєв. Останній, до речі, є об'єктом санкцій ЄС через його зв'язки з сепаратистами в Україні. Ця група, на думку експертів, ймовірно, і є рушійною силою реалізації «закону Ярової».

 

Саме Патрушев, який свого часу був главою ФСБ, двічі зустрічався з членами політбюро Китаю з питань співробітництва в сфері інформаційної безпеки. Вже після цього президент РФ під час візиту в Китай в 2016 році й підписав спільне комюніке про кіберпростір.

 

Однією із проблем, з якими зіткнулися китайці — неможливість відстежувати кожного користувача. Поки що це завдання не по силі навіть для Великого китайського фаєврволу. Крім того, на відміну від Китаю, в Росії сьогодні мізерна кількість цензорів. У тому ж Роскомнагляді за Інтернетом спостерігають кілька десятків людей. А в Китаї це десятки, якщо не сотні тисяч людей. Очевидно, саме по цій причині Фан Бинсинь ухопився за ідею волонтерства при створенні Асоціації кібербезпеки Китаю, запозичивши її у російської Ліги безпечного Інтернету. Звичайно, що краще використовувати волонтерів замість працівників, яким потрібно платити заробітну плату.

 

Але, по великому рахунку, наразі ні в Китаї, ні в Росії ніхто не може сказати, яким чином можна контролювати мільйони Інтернет-користувачів без величезних вкладень у системи контролю.

 

Насамкінець, варто відзначити такий факт. Проведене ще два роки тому опитування ВЦВГД показало, що 49% росіян переконані в необхідності Інтернет-цензури, і лише 11% були проти втручання держави у цю сферу. Також, майже 42% опитаних впевнені, що Інтернет цілеспрямовано використовується іноземними державами у протистоянні з РФ. Велика ймовірність того, що на сьогодні особливих змін у відношенні росіян до цієї проблеми не сталося.

 

Так що «безцінний досвід» «китайських товаришів» впаде на благодатний грунт і цензура по китайським технологіям і на китайських же комп’ютерах дуже швидко стане реаліями російського сегменту Інтернету.

 

Публікація по темі: ГРУДНЕВІ КІБЕРАТАКИ НА ДЕРЖОРГАНИ: ПРИЧИНИ ТА ВИСНОВКИ

 

Олександр ВИНОГРАДСЬКИЙ

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues