www.thalesgroup.comsitesdefaultfilesstylesasset image fullpublicassetsimageshero graphic 611ba969666d3e16be7caad66ba8570750a12392Нині на перший план вийшов напрям, що стосується переоснащення українського війська новими системами зв’язку та розвитком такого надзвичайно важливого напрямку як радіоелектронна боротьба. Зв’язок та системи радіоелектронної боротьбі (РЕБ) – це те, від чого нині кардинально залежить спроможність українського війська протистояти російським військам у ході бойових дій. І саме аспекти «зв’язкового» переозброєння, здається, суттєво вплинули на ставлення французьких компанії до співпраці з Україною. Про це – у другій частині матеріалу директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія ЗГУРЦЯ.

 

Рік 2016.

 

Україна вкотре збільшує витрати на оборону. На потреби армії виділена сума в межах 60 млдр. грн. (або $2,47 млрд). Проте де-факто всі гроші армія, численність якої від початку війни з РФ збільшилась удвічі, витрачає на своє утримання. Грубо кажучи, проїдає. Загальний розподіл оборонного бюджету для армії виглядав приблизно так: 74% коштів – на утримання; 6% - на підготовку; 20% - на розвиток техніки та озброєння. Виділених фінансових ресурсів для швидкого переозброєння вкрай недостатньо. Грошей у державному оборонному замовленні – а саме у рамках ДОЗу закуповується нове озброєння та техніка для потреб армії – десь у тричі менше, ніж річний бюджет найбагатшого футбольного клубу – іспанського «Реал Мадриду» з його майже $640 млн.

 

Чітко намітилась небезпечна тенденція. А саме: потреби ЗС України у справній техніці та озброєнні, з огляду на значну кількість новосформованих бригад та необхідність формування резервів, суттєво зросли. Проте запаси старої техніки практично вичерпано, як і запаси ключових частин для їхнього ремонту. З іншого боку, нові зразки – навіть при достатніх фінансових можливостей – вийдуть у масове серійне виробництво у кращому разі, починаючи з 2018-20 рр. При цьому визнається, що вітчизняні виробники систем зв'язку не можуть забезпечити серійне виробництво засобів зв'язку у достатній кількості і з необхідними технічними характеристиками. Тобто у цілому є ризики у провалі бойових спроможностей війська. І найскладніший період у цьому сенсі для України, якщо зважати на логіку війни, 2017-18 рр. Адже чому ворог має чекати того часу, коли ми станемо сильнішими?

 

14077286951 f810e13a8e o

 

На цьому тлі у 2016 р. Франція пропонує Україні нове рішення. А саме - кредит на суму у понад 150 млн. евро на закупівлю військової техніки. Перелік зразків техніки охоплював закупівлю систем тактичного захищеного зв’язку (включно на три бригади), радіостанцій та інтеркомів – як для модернізації бронетехніки, так і для оснащення катерів; засоби радіоелектронної боротьби та радіопеленгаторів, що працюють як на суходолі та і на морі; системи захисту від радіокерованих вибухових пристроїв; пасивні системи радіотехнічного виявлення цілей противника, сухопутні системи дистанційного розмінування; багатоцільові радари; потужні тепловізійні комплекси розвідки та спостереження, морські комплекси для виявлення, класифікації та нейтралізації мін.

 

«Це устаткування у разі поставок за короткий проміжок часу може суттєво підвищити бойові спроможність української армії, а за деякими напрямками заповнити прогалини, де нині у вас повний нуль», - пояснював мені потім постфактум представник однієї французької компанії. Про кредитні фінансові ресурси для задоволення першочергових потреб українського війська з французького боку було проінформовано керівництво РНБОУ, «Укроборонпрому», Генерального штабу ЗСУ. Проте зовнішні кредитні ресурси для переозброєння українську сторону не зацікавили. До речі, у 2016 р. і Польща пропонувала кредитні ресурси на надзвичайно пільгових для фінансування спільних оборонних проектів – і так само Київ відмовчався.

 

Поки що ця логіка ігнорування фінансової допомоги для мене не зовсім зрозуміла. Тим більше, що фактично йшлося про опціонне рішення, де можна було обирати найнеобхідніше. Можливо, згодом від наших посадовців отримаю пояснення такої бережливості. Але якщо з таким азартом бігаємо за грошима МВФ, які при нашій бідності, як пояснюється, вкрай потрібні для стабілізації економічної ситуації, то чому ми не хочемо брати гроші у борг для задоволення оборонних потреб, без задоволення яких, за великим рахунком, ми можемо втратити саму державу? З грошима МВФ чи без. Чи може, хтось на верхівці нашої держави знає щось більше, і у тих розкладах витрати на переозброєння армії та підвищення її ефективності вже не є конче необхідними? Ну це так, ремарка по ходу…

 

Де-факто з усього переліку продукції, який погоджували чи не з 2014 р. у французької сторони було закуплено декілька безпілотних комплексів поля бою (здається, 3 комплекси з передбачених з 20, чому так - це теж окрема тема), системи радіорозвідки ТRС 6200, та надзвичайно актуальний – з огляду на повну пустоту у наших арсеналах – військовий товар: системи радіоелектронної боротьби ТRС 274. Все це - за контрактами, укладеними ще 2015 р. Проте ті ж довгоочікувані комплекси РЕБ ТRС 274 надійшли до армії лише наприкінці 2016 р. Однак досі триває встановлення закордонних комплексів РЕБ на наші платформи. 

 

Що ж до стану справ зі зв’язком в українській армії, то наприкінці 2016 р. ситуація виглядала так. У сегменті тактичних КХ-радіостанцій в Україні закріпився американський Harris, продукцією нині оснащуються ВДВ та Сили спеціальних операцій. Що ж до моря та повітря, то питання є відкритим. Разом з цим, головна боротьба розпочалась серед постачальників УКХ-радіостанцій, де, окрім Harris, на замовлення претендують виробники з Туреччини та Ізраїлю. А Thales Communication & Security взагалі несподівано опинився обабіч, бо про тендер з вибору постачальників УКХ-радіостанцій для ЗСУ, як стверджують представники Thales, компанію офіційно не інформували і не запросили.

 

Начальник військ зв’язку Збройних сил України, начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗС України ситуацію – на кінець 2016 р. – публічно сформулював так: «У перший та другий рік війни фінансування військ зв'язку склало по 1 млрд грн. У 2016 р. нам виділили приблизно 600 млн грн, тому темпи забезпечення армії засобами зв’язку трохи сповільнилися. Відносно радіозв’язку в УКХ-діапазоні бойові частини ЗСУ забезпечені обладнанням компанії Motorola приблизно на 70 %, решта частин - на 30 %. При цьому у ВДВ і спецназі є певна кількість радіостанцій Harris. Відразу зазначу, що Збройні сили України вимагають для свого оснащення близько 100 тис. радіостанцій різного типу. Закупити в достатній кількості продукцію, наприклад, компанії Harris в умовах нестачі коштів дуже складно - на переоснащення однієї бригади потрібно більше одного мільярда гривень.

 

Для багатьох війна закінчилася. Всі вважають, що йде стадія замороженого конфлікту. Знизилося фінансування, як результат - темпи цифровізації армії також знизилися».

 

Рік 2017.

 

Першого квітня начальник Генерального штабу Збройних сил України Віктор Муженко заявив «Без жартів. Події останніх двох тижнів свідчать про підготовку Росією до початку активізації бойових дій на Донбасі».

 

Проте які можливі сценарії дій за межами вже традиційних обстрілів з різних систем та калібрів у зоні зіткнення? Давайте візьмемо до уваги напрями технічного переснащення армії агресора за три останні роки та новий досвід, здобутий російськими підрозділами у війні у Сирії. А саме - з активним застосуванням авіації, і, що не менш важливо, нових комплексів радіоелектронної боротьби. Спрощено: системи РЕБ призначені для ведення розвідки, а також придушення роботи засобів та систем противника, що використовують радіосигнали – від космічних супутників до РЛС зенітних ракетних комплексів, авіації і до радіостанцій для зв’язку у різних діапазонах. Росія досягла помітних успіхів у цій царині.

 

Нині новими комплексами РЕБ різного призначення та можливостей активно та щільно фарширується захоплений Крим, а також частини Південного військового округу РФ. Для економії місця побіжно згадаю лише про головні розгорнуті зразки російських систем РEБ, які вже впливають на зону бойових дій на Донбасі.

 

Красуха 2

«Красуха-2»

 

Довідково:
«Мурманск-БН» - розвідка та придушення ліній КВ-зв’язку на оперативно-стратегічному, оперативному та оперативно-тактичному рівнях;
«Красуха-4» та «Красуха-2» - придушення ліній зв’язку, а також бортових РЛС літаків та гелікоптерів тощо;
«Борисоглебск-2В» - розвідка та придушення ліній КВ-зв’язку у тактичній ланці управління;
«Лесочек» - розвідка та придушення ліній УКВ-зв’язку у тактичній ланці управління;
«Свет-КУ» - засіб розвідки, контролю та захисту інформації у каналах безпровідного зв’язку;
«Леер-3» - комплекс з застосуванням безпілотного апарату для ведення розвідки та виявлення джерел РЛ-випромінення.
З діапазонами роботи, потужностями та можливості цих комплексів наші фахівці РЄБ ознайомленні детально і достеменно, як власне, і наші звязкавці, що визнають прогрес у російському арсеналі.

 

комплекс РЭБ Мурманск БН в Крыму

«Мурманск-БН»

 

Тепер розглянемо сценарій, за яким російська сторона - не важливо яким чином, чи керованою зброєю чи диверсійними групами - виводить з ладу вузли радіорелейного зв’язку «Укртелекому». Іншої опорної мережі радіорелейних засобів у армії не буде. Це створить проблеми для управління та застосування, наприклад, засобів Повітряних сил, понизить ефективність системи протиповітряної оборони. У свою чергу дієвість танкових, механізованих, аеромобільних, артилерійських частин буде залежати від спроможності штатних систем зв’язку протистояти придушенню з боку систем РЕБ агресора. І тоді всі надії покладатимуться хіба що на стійкість американського Harris Falcon IІ проти російського РЄБ у КВ-діапазоні. Що ж до УКХ-станцій, то там точно буде сутужно, бо радіостанції Motorola, якими нині на 70% оснащені бойові частині, ні не протидію завадам, ні на шифрований зв'язок у нинішньому вигляді не спроможні. І чим тоді ситуація з точки зору забезпечення стійкого зв’язку для управління батальйонами, полками та бригадами буде якісно відрізнятися від стану 2014 року? Тоді у перші місяці бойових дій у 2014 р. на всі підрозділи у зоні АТО було усього 10 автомобільних комплектів та 20 переносних радіостанцій. Радіостанціями оснащувалися БТРи командирів бригад, у виключних випадках.- батальйонів. Звісно, я свідомо згущую темні барви і все буде не так однозначно. Проте хто сказав, що слід розглядати лише оптимістичні версії бойових дій?

 

Борисоглебск

«Борисоглебск-2В»

 

Я не маю інформації, чи проводилось у нас навчання чи моделювання для оцінки рівня захищеності наших систем зв’язку у діях під впливом російських систем РЕБ. І чи перевірялись під час тендерних процедур чи порівняльних випробувань робота нових закордонних КХ- та УКХ-радіостанцій, що пропонуються для оснащення українського війська. Скоріш ні, бо існуючі зразки РЕБ радянського виробництва занадто слабкі для такого моделювання. Щоправда, тепер для таких перевірок можна застосовувати французькі системи радіоелектронної боротьби ТRС 274. Хоча ще більш вони потрібні на лінії фронту. Звісно, за умов, якщо Генеральний штаб забезпечить швидку підготовку персоналу, а командування наших військ РЄБ зможе на повну використати потенціал нових систем, потреба у яких, втім, щонайменше на два порядки більше…

 

Отже, зрозуміло: якщо підняти планку вимог з урахуванням нових реалій, то свіжепофарбованих бронетранспортерів, нового піксельного однострою та калорійного пайка, вже замало. Треба переходити на новий рівень рішень, аби почати рух до якісно нової армії.

 

Продовження буде.

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

Ukrainian Arabic Chinese (Traditional) English French German Italian Portuguese Russian Spanish