1479298939 4097або Про військово-технічне співробітництво з Францією як дзеркало переозброєння українського війська

Франція скасувала проведення з Україною засідання Комісії з питань військово-технічного співробітництва (ВТС), яке було заплановане на 18-21 квітня. Таке рішення є достатньо тривожним сигналом для Києва з огляду на вагу Франції як політичного та військово-технічного партнера.

На цьому тлі вкрай доцільно проаналізувати важливі аспекти, що пов’язані з переозброєнням української армії. Усі деталі – у матеріалі директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія ЗГУРЦЯ. Матеріал буде подано на сайті у трьох частинах.

 

Традиційно Київ та Париж мають тісні політичні контакти, які були і є надзвичайно важливими для української сторони – особливо у контексті міжнародної підтримки для протистояння російській агресії на сході України. Разом з цим, окремі військово-технічні проекти, які реалізуються в інтересах Збройних сил України, уже тривалий час мають невизначені перспективи. Йдеться як про створення корвету в інтересах ВМС України з залученням низки провідних європейських, включно з французькими , компаній та модернізацію гелікоптерів Мі-24 - спільно з Францією. Динаміка та стан цих проектів тлумачиться закордонними партнерами як приклад складності, або взагалі - повної неможливості реалізувати спільні проекти з українською стороною. Незалежно від того, хто саме перебуває при владі – непрозорість та суб’єктивних рішень залишається домінуючим фактором.

 

Проте нині на перший план вийшов напрям, що стосується переоснащення українського війська новими системами зв’язку та розвитком такого надзвичайно важливого напрямку як радіоелектронна боротьба. Зв’язок та системи РЕБ – це те, від чого нині кардинально залежить спроможність українського війська протистояти російським військам у ході бойових дій. І саме аспекти «зв’язкового» переозброєння, здається, суттєво вплинули на ставлення французьких компанії до співпраці з Україною.

 

У режимі «паузи»

 

Інформацію про скасування засідання комісії з питань ВТС між Україною та Францією мені підтвердили з декількох джерел. Пояснення були різними.

 

У Франції президентські вибори, і тому це вилинуло на відтермінування заходу. Це дипломатична версія з українського боку. Хоча, звісно, відомо, що комісії з ВТС плануються за рік, є надзвичайно важливим заходом для реалізації існуючих і перспективних двосторонніх проектів, які стосуються військово-промислової та збройової взаємодії. Адже ВТС - це політика, гроші, безпека та довіра. Все одразу і за одним столом. Коли все це є – то і час президентських виборів не стає несподіванко…

 

«Скасування заходу – це серйозний сигнал для Києва з боку французького оборонно-промислового лобі, тих компаній, які мали намір співпрацювати з Україною і надати підтримку вашій країні в умовах агресії з боку Росії. Нині вже є достатньо прикладів для того, що двостороння співпраця поставлена у режим паузи. І це – не з нашої вини». Так мені пояснили ситуацію французькі представники. Не буду без потреби оперувати прізвищами та посадами. Бо багато схожих закордонних думок можна було почути в рамках зустрічей, що були пов’язані з візитом до Одеси фрегату ВМС Франції La Fayette 31 березня 2017 р.. Попередній візит цього корабля до Одеси був у 2015 р, коли плани співпраці з Францією виглядали дійсно масштабно.

 

Проте за точку відліку візьму початок російської агресії, аби на тлі трьох років війни з Росією виокремити найбільш показові моменти військово-технічної дружби України та Франції.

 

Рік 2014

 

До середини березня 2014 р. Росія завершила захоплення Криму. На континентальній частині до кордонів України підтягнуті практичні всі боєготові з'єднання Західного, Південного і Центрального військових округів РФ. Загальна чисельність угруповання російських військ на кордоні - близько 80 тис. На військову загрозу потрібно реагувати. Але можливості наших Збройних сил - після багаторічного ігнорування потреб армії - вкрай обмежені. Тодішній виконуючий обов'язки Президента України Олександр Турчинов стверджував: ««В офіційних звітах йшлося, що на початок 2014 р. лише 20% частин готові до виконання елементарних завдань, близько 20% – частково готові, і 60% – повністю не готові. І ці звіти були ще дуже оптимістичними…». Що до технічного оснащення нашого війська, то нагадаю лише один факт - бронежилетів у армії тоді було менше, ніж один «бронік» на сто солдатів...

 

image

 

Для швидкого посилення потенціалу армії нове політичне і військове керівництво України, серед іншого, вирішило максимально використати можливості закордонної військової допомоги. Логіка була проста і зрозуміла. Росія порушила всі міжнародні правила і домовленості, на яких тримався світ. Україна - форпост європейський інтересів і цінностей. Тому Захід нам обов'язково допоможе.

 

Саме у березні 2014 р. до нашої компанії Defense Express звернулися представники з апарату Міноборони з проханням дуже швидко - написати аналітичну записку, що ж саме Збройним силам у їхньому стані потрібно найбільше. (Було це у п’ятницю, і час - до ранку понеділка. Думаю, таку роботу - паралельно з нами робили і інші аналітичні та консалтингові структури) .

 

Ми тоді в рекомендаціях обмежилися очевидним. Це системи розвідки - від тепловізорів до безпілотних комплексів (з оглядом оптимальних зразків, виробників і постачальників), і, звичайно ж, системи зв'язку. Адже без надійного управління військами сенсу у сучасній зброї просто немає. Хоча на додачу також довелося зробити аналіз і низки зарубіжних комплексів протиповітряної оборони. Як я розумію, у наших нових посадових осіб впевненість у обсягах можливої закордонної допомоги для України була небезмежною...

 

Згодом я побачив листа від Міністерства оборони України, датованого травнем 2014 р. на ім’я міністра оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан а. У листі з боку Міноборони України містилось прохання «розглянути можливість постачання до України у максимальні стислі строки такого обладнання». Далі йшов перелік. Цей лист наведу у скан-варіанті, бо на цей час він вже не є режимним.

 

Doc1

 

За короткий проміжок часу українські запити були розглянуті міністерством закордонних справ та Головним управлінняv озброєнь (Direction Generale des Armaments, DGA). Після чого уряд Франції видав понад 22 експортні ліцензії на системи та обладнання військового призначення: засоби РЕБ, БпЛА, контрбатарейні та тепловізійні системи тощо. Було розроблено перелік продукції - головно від таких потужних розробників/виробників як Thales Group, Airbus Group. Суднобудівна компанія DCNS, MBDA (провідний європейський розробник ракетного озброєння) та Sagem на той час вже мали свій досвід робот з Україною у довоєнний період - за проектами створення корвету та модернізації гелікоптерів Мі-24 для ЗС України.

 

Також за окремими проектами було отримано дозволи на розгортання спільного виробництва продукції та на передачу ключових технологій. Так, Thales Communication&Security погодилася на такі позиції, як передача технології системи зв'язку нового покоління, що стоїть на озброєнні ЗС Франції, передачу так званих кодів чи алгоритмів програмного забезпечення радіостанцій, передачу алгоритмів шифрування, організацію сервісного обслуговування в Україні і також на організацію спільного виробництва.

 

Загалом, перелік спільних погоджених проектів включав:
- РЛС контрбатарейної боротьби; системи оповіщення про ракетні та мінометні атаки; радари спостереження за наземними і низьколітаючими цілями Squireр, а також РЛС GM - 200, GM -400;
- системи бойового управління і корегування вогню AS-4000;
- тепловізори Sophie LR, Sophie ZS, окуляри нічного бачення NVG Lucie;
- безпілотні літальні апарати;
- системи захищеного радіо-комунікаційного зв’язку PR4G та систему управління засобами зв'язку PARTNER; систему бойового управління C4I «Commаnder Joint», як стверджувалося у пропозиціях, «від солдату до Генштабу», що придатна для виконання бойових дій на морі, суходолі і у повітрі;
- системи радіотехнічної розвідки і пеленгації TRC6200 та засоби радіоелектронної боротьби TRC274;
- кільові (KingKlip) й буксирувані (Captas) гідроакустичні станції; проти-диверсійні сонари DDS 03, протимінні системи.

 

З початком активної фази агресії Росії проти України потреба у такому устаткуванні – за переважною більшістю зразків - та оснащення ними Збройних сил України виглядала ще більш актуальною.

 

Усі проекти ще раз були обговорені та зафіксовані на щорічному засіданні комісії з питань військово-технічного співробітництва України та Франції, яка пройшла у Парижі 22-24 жовтня 2014 р. Особливо катастрофічною виглядали справи з забезпечення української армії зв’язком. Тож за підсумками перемовин, наприклад, компанія Thales Communication & Security направляє українській стороні вже нову комерційну пропозицію на систему тактичного шифрованого зв’язку PR4G – з розрахунку забезпечити під ключ вже три бригади, включно з необхідною кількістю КВ та УКВ радіостанцій). Вартість пропозиції десь в межах 10 млн. євро на одну бригаду. Також Thales Communication & Security підтвердила готовність передачі технології системи останнього покоління, передачі незалежного алгоритму криптографічного захисту та шифрування, організації спільного виробництва. Промислових партнерів для Thales мала визначити українська сторона.

 

Рік 2015.

 

22 квітня 2015 р. - (після укладання Мінських угод, яких передували втрати української армії у особовому складі, військовій техніці та озброєнні, спричинених російськими військами) - у Парижі відбувається зустріч президентів України та Франції. Президент Франції Франсуа Олланд заявляє про неможливість постачання французьких вертольотоносців типу «Містраль» Росії, з огляду на розпалювання війни на сході України. Ціна питання для Франції, зважаючи на обсяг розірваного контракту, який Росія вже оплатила, - 1,2 мільярда євро. Також Олланд заявляє, що Франція не вивчала питання надання Україні летальної зброї, оскільки Київ не звертався з таким проханням. Президент Порошенко також підтвердив це і сказав, що Україна поки не зверталася до Франції щодо надання летальної зброї.

 

Наступного дня прес-служба державного концерну «Укроборонпром» повідомляє, що в рамках візиту Петра Порошенко до Франції досягнуто стратегічні домовленості у сфері військово-технічного співробітництва між Україною і Францією: «світові лідери озброєнь з Франції будуть поставляти Збройним силам України вертольоти і системи радіозв'язку. Фахівці компанії «Укрінмаш» підписали контракт з французькою компанією Thales Communication & Security SAS на поставку для потреб Збройних сил України коштів тактичної радіозв'язку. З компанією Thales Systems Aeroportes SA укладений Меморандум про взаєморозуміння щодо спільного проекту зі створення сучасного патрульного літака. Також це підприємство уклало протокол з компанією Airbus Helicopters SAS на поставки одномоторних вертольотів H125», - йшлося у повідомленні.

 

1462818224194

 

Згодом, 4 травня 2015 р. з’являється розпорядження Міністра оборони України про затвердження закупівлі засобів зв'язку Thales Communication & Security.

 

Проте у червні трапляється несподіване для французів. Міноборони України повторно запускає процес відбору пропозицій щодо постачання систем зв’язку, вже без участі «Укрінмаша», компанії-спецімпортера. І переваги отримала американська компанія Harris.

 

Ця компанія вже поставляла системи зв'язку для українських підрозділів у рамках миротворчої місії на Балканах, а також у рамках пакета військово-технічної допомоги. Причому частину продукції Harris Україна отримала на безоплатній основі. І саме фінансовий аргумент армійські посадовці взяли до уваги як головний. Так, стверджувалася, що проект зі зв’язку в межах схожих кількісних показників із Thales «потягне» на $268 млн, тоді як продукція Harris обійдеться в $170 млн. Проте Thales стверджував, що їхня пропозиція була на 22% відсотки дешевша, ніж американська. Причому з боку Harris про передачу жодних технологій, не йшлася.

 

picturepicture 38996440178600 149

 

Ці та інші цікаві нюанси справи (наприклад, чому де-факто Україна закуповує американські радіостанції Harris Falcon попереднього покоління - замість нової версії Harris Falcon IІI, що, власна, і брала учать у порівняльних випробуваннях з Thales) достатньо детально обговорювалися в українських ЗМІ у той період:

 

Для «заглиблення» у деталі:
«Странности» с Falcon II: комментарии группы ИС к скандалу вокруг закупки систем тактической святи ( http://sprotyv.info/ru/news/kiev/strannosti-s-falcon-ii-kommentarii-gruppy-k-skandalu-vokrug-zakupki-sistem-takticheskoy )
В Минобороны Украины подтвердили, что для нужд АТО будут закуплены американские радиостанции Falcon 2 ( http://gordonua.com/news/war/v-minoborony-ukrainy-podtverdili-chto-dlya-nuzhd-ato-budut-zakupleny-amerikanskie-radiostancii-falcon-2-93956.html )
Зв'язок для армії: стратегічне питання номер один
Більше читайте тут: http://gazeta.dt.ua/internal/zv-yazok-dlya-armiyi-strategichne-pitannya-nomer-odin-_.html

 

Проміжний підсумок такий, що домовленості з Thales щодо системної роботи у галузі зв’язку були скасовані. На що з французького боку було заявлено таке: «французька сторона побоюється, що українська сторона або не розуміє концепцію побудови системи зв'язку, або навмисно затягує процес вибору системи». Спецекспортери розвели руками – мовляв, все визначає замовник. А це Генеральний штаб, який формує потребу, і Міністерство оборони – яке цю потребу має задовольнити, відповідно до технічних вимог до техніки та фінансових можливостей. Питання, а яка ж вага попередніх підписаних паперів, угод, домовленостей, і заяв - у тому числі і на найвищому політичному рівні - тим більше, що замовник знав про всі перемовини з Thales, здається, залишилось риторичним…

 

Сергій ЗГУРЕЦЬ, Defense Express

Продовження буде…

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues