07042017 адфпНещодавно вийшла цікава стаття американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень CSIS (Center for Strategic and International Studies – CSIS) під назвою «NATO and Russia in the Black Sea: A New Confrontation?» («НАТО та РФ в Чорному морі. Нова конфронтація?»). Її автор аналітик CSIS Boris Toucas спробував оцінити поточний безпековий стан в чорноморському регіоні після окупації Криму Росією та агресивних дій РФ в Сирії. Defense Express пропонує ознайомитися з окремими тезами матеріалу

 

 

Існує тверде переконання, що в поточних умовах Кремль шляхом мілітаризацію Криму та використання наявних протиріч між країнами регіону у питанні посилення військової присутності НАТО, намагається забезпечити для себе комфортне використання Чорного моря та в подальшому східного Середземномор’я.


Для Росії геостратегічні пріоритети в Чорноморському регіону не змінилися. НАТО та Сполучені Штати розглядаються в якості основних геополітичних конкурентів, Крим - військовим джерелом та базою, Туреччина - стрижнем безпеки в регіоні, а турецькі Босфор та Дарданелли - стратегічними протоками, використання яких є ключем російської військової присутності в Східному Середземномор'ї. Все це, на думку експерта, має забезпечити РФ створення противаги США та НАТО, а також забезпечити «непросування» їх на схід.

07042017 black sea
Незважаючи на те, що НАТО вже давно публічно оголосив, що Чорноморський регіон має «важливе значення для євроатлантичної безпеки», де-факто, до липня 2016 року, він не був в епіцентрі уваги керівництва Альянсом. Лише після саміту НАТО в Варшаві були взяті зобов'язання збільшити присутність блоку в регіоні шляхом організації передової присутності - Tailored Forward Presence (TFP). Пізніше під час зустрічі 15-16 лютого 2017 року на рівні міністрів оборони країн-членів НАТО було узгоджено порядок координації між Постійно діючими військово-морськими силами НАТО (NATO Standing Naval Forces) та союзниками по НАТО в регіоні Чорного моря. Це було зроблено з метою зміцнення співробітництва і посилення присутності Альянсу в регіоні, а також продемонструвати трансатлантичну єдність та послати чіткий сигнал будь-якому потенційному агресору. З цим також тісно пов’язане рішення США направити до румунської бази Михайло Когелнічану ще додатково 500 американських військових з танками і озброєнням.

 

07042017 корабл

Кораблі країн-членів НАТО в Чорному морі


Першим важливим продуктивним кроком, що продемонстрував єдність Альянсу у протидії можливим агресивним діям стали навчання Sea Shield (Морський щит), які відбулися 1-11 лютого 2017 року в східній частині Чорного моря, в яких брали участь вісім кораблів з Румунії, два з Туреччини, і по одному з Канади, Болгарії, Іспанії і Сполучених Штатів. Росія розглядали ці заходи як накопичення сил НАТО, і як такі, що «загрожують її інтересам та безпеці в регіоні». Деякі аналітики припускають, що обліт есмінця КРО США USS Porter двома російськими Су-24 літаками 10 лютого 2017 року в Чорному морі є можливою відповіддю на дії Альянсу та США в регіоні. Тим не менш, керівництво НАТО не відмовляється від своїх дій.


Присутність сил альянсу в регіоні Чорного моря ґрунтуватиметься, поки що, на трьох ключових компонентах - повітряному, наземному та морському. Однак всі вони базуватимуться переважно не території Румунії. Наземний компонент в місті Крайова (Румунія) і включає в себе підрозділ міжнаціональних сил бригадного рівня НАТО. Морський компонент буде складатися з союзницьких візитів до румунських та болгарських портів кораблів країн НАТО в рамках навчань. Повітряний мав бути символічним, однак в жовтні 2016 року Великобританія оголосила про свій намір розгорнути 4 літаки Typhoon на аб Михайло Когелнічану в 2017 році, які мають на патрульній основі забезпечувати безпеку східних кордонів НАТО. Також Румунія є місцем для одного з найважливіших елементів системи ПРО США системи Aegis в Девеселу, який заступив на чергування в серпні 2016 роки (3 SM3 Block IB, 24 ракети). Це є важливим кроком США в області протиракетної оборони НАТО, який сприймається Москвою як виклик своїм стратегічним інтересам. Росія розуміє, що ПРО США в м.Девеселу буде формувати військову присутність Сполучених Штатів в регіоні в довгостроковій перспективі.

 

07042017 typhoon

Літак Typhoon ВПС Великобританії


Однак за оцінками аналітика CSIS, на відміну від країн Балтії, які виступали за більшу військову присутність НАТО на своїй території, прибережні держави Чорного моря не є такими єдиними в своїх оцінках щодо російської загрози. Так, Болгарія та Туреччина як правило, виступають за більш легку присутність НАТО в своєму регіоні, а тому Альянс щосили намагається знайти компроміс. Обидві країни мають тісні комерційні зв’язки та політичні контакти, які суттєво впливають на розвиток відносин між країнами та РФ.


Крім того, важливою обставино є той факт, що НАТО поки зосереджений у військовому відношенні на регіоні Балтійського моря, а не на Чорному морі. Це несе певні ризики і негативні наслідки безпеки для Альянсу в майбутньому. Розуміючи це Румунія активно шукає допомоги з боку Польщі, Литви, Латвії та Естонії, щоб забезпечити більший баланс ставлення НАТО між регіонами Балтійського і Чорного морів. Саме тому, нещодавно створений Bucharest Format, який об'єднує дев'ять членів НАТО (Болгарія, Чеська Республіка, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина) під румунським керівництвом. Всі члени формату поділяють стурбованість з приводу військового відродження Росії в Криму. Головною метою даного формату є відстеження виконанням зобов'язань НАТО. Тим не менш Bucharest Format хоча і є позитивною тенденцією, однак він переважно зосереджений на забезпечені територіальної оборони в країнах-учасницях, а отже ресурсів для посилення інших членів НАТО залишатиметься недостатньо. Тому на думку експерта CSIS країни Балтії, Центральної Європи та Чорного моря будуть дещо конкурувати в рамках НАТО з метою отримання більшої союзницької підтримки.

 

07042017 РумСистема Aegis Ashore в Румунії 

 

Стосовно Болгарії та Туреччини, то те, що Болгарія офіційно заявляє про потребу виваженої політики в адрес РФ, не означає, що вона не підтримуватиме позицію НАТО. Країна виступила з ініціативою взяти активну участь у складі багатонаціональній бригаді НАТО, що дислокується в Румунії. Для цього готова надати 400 військовослужбовців. Одночасно з цим, незважаючи на те, що Туреччина останнім часом зайшла певний баланс у відносинах з Москвою і також підтримує обмежене і зменшене посилення НАТО в регіоні Чорного моря, все це відбуватиметься до тих пір, доки це не порушуватиме Конвенції Монтре. Тим не менш, не має впевненості, що ці країни готові піти на більшу присутність НАТО в регіоні.

 

Матеріал за темою: «СМЕТЛИВЫЙ» – КОРАБЛЬ С «ПУСТЫШКАМИ»


Загалом, на переконання автора статті «NATO and Russia in the Black Sea: A New Confrontation?», Альянс в поточних умовах має дещо обмежені можливості у тому, щоб максимально адекватно відповісти на виклики та загрози для Альянсу, що мають місце в регіоні Чорного моря. Поки головною метою залишається вибір максимально економічно доцільного та з військової точки зору ефективного способу забезпечення безпеки в регіоні, який би дозволяв продемонструвати згуртованість НАТО та забезпечував би утримання Росії від подальших агресивних дій в регіоні. Помірне військове будівництва в регіоні є адекватною відповіддю на поточну ситуацію.


На фоні цього негативним є той факт, що незважаючи на наявне протистояння не має жодних практичних кроків спрямованих на посилення захисту системи Aegis Ashore в Румунії від можливих російських повітряних та ракетних загроз, хоча це питання оборювалося під час Саміту НАТО у Варшаві (мова йшла про створення спеціальної зони для обмеження польотів A2/AD).


Тим не менш, як і для країн Балтії, ймовірність прямого військового протистояння між НАТО і Росією не слід повністю виключати. Адже у випадку його виникнення, він матиме негативні наслідки для обох сторін з невеликими перспективами для чіткої стратегічної перспективи та вигоди. Нагальним завданням для НАТО та Росії є мінімізація можливих військової інцидентів. Саме тому голова Військового комітету НАТО Петр Павел вперше за останні три роки нещодавно мав телефонний дзвінок з російським начальником Генштабу РФ Валерієм Герасимовим, в рамках якого і обговорювалося це питання.


За матеріалами Center for Strategic and International Studies (CSIS) (США)

https://www.csis.org

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

Ukrainian Arabic Chinese (Traditional) English French German Italian Portuguese Russian Spanish