170314 0010 березня в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг на тему: «Як кремлівська пропаганда проникає у медіа пострадянських країн», на якому виступили: Андрій Кулаков, директор з програмної діяльності Internews-Україна, Борис Навасардян, представник міжнародної групи проекту (Єреванський прес-клуб, Вірменія) та Геннадій Максак, національний координатор Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, голова Ради зовнішньої політики «Українська призма».

 

В рамках проведеного експертами України, Грузії, Вірменії, Словаччини, Білорусі і Азербайджану дослідження «Спільні зусилля і професійні знання з протидії пропаганді», підтриманого МЗС Чехії і Секретаріатом Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, було виділено 44 провідних «мандруючі» меседжі російської пропаганди, які розповсюджуються проросійськими національними ЗМІ в інформаційному просторі пострадянських країн. При цьому під пропагандою експерти розуміють медіа-продукцію, яка:

 

-містить в собі мову ворожнечі, елементи дискримінації, расизму, шовінізму, героїзує війну або тероризм, розповсюджує ксенофобію;
-постійно представляє спірні питання стереотипно, в односторонньому порядку;
-маніпулює фактами заради політичних цілей;
-експлуатує теми, що становлять суспільний інтерес, користуючись довірою людей до ЗМІ в цілому і до журналістики зокрема.

 

Топ-3 теми у маніпулятивних матеріалах проросійських ЗМІ країн Східного партнерства – про розпад ЄС, розквіт корупції в Україні до більших масштабів, ніж за часів Януковича, та про те, що благополучне майбутнє можливе лише за умови партнерства із Росією.

 

P1010787Для аналізу у кожній країні обрали 2-3 мас-медіа, найбільш схильних поширювати російські наративи. Усіх їх аналізували за однією методологією, розповів Борис Навасардян, член Єреванського прес-клубу (Вірменія), представник міжнародної групи проекту «Об’єднуючи зусилля у боротьбі з пропагандою». Матеріал визначали як такий, що є пропагандистським або маніпулятивним за такими критеріями як наявність мови ворожнечі, елементів расизму і шовінізму, героїзація війни/тероризму, ксенофобія; наполегливе транслювання суперечливих тем в однотипному ключі, що формує стереотипне сприйняття; маніпуляція фактами, спекуляція на болючих темах. Всього у промоніторених ЗМІ зафіксували 852 матеріали, які відповідали одному або декільком із зазначених критеріїв.

 

Зазаначається, що для кожної конкретної країни простежуються свої домінуючі теми, підлаштовані пропагандистами під внутрішні проблеми і особливості відносин із Росією. Для Азербайджану – це домінування тези про те, що Росії абсолютно не зашкодили західні санкції, і що зміцнення східного флангу НАТО є загрозою для РФ; для Вірменії – нав’язування думки, що громадянське суспільство є «п’ятою колоною» і, що «якби не Росія постачала зброю сторонам Карабаського конфлікту, це робили б інші без дотримання балансу сил». У Білорусі дуже активно нагадують про «братські народи», між якими «практично немає різниці». У Грузії симпатій до Росії найменше, тому пропагандистські зусилля в цій країні спрямовані на підрив прихільності до ЄС (наприклад, розповсюджується теза, що західний вектор розвитку «підриває традиційні цінності»). У Молдові – це також теза про те, що НАТО створює загрози для Росії і про західну «змову» проти Росії.

 

Найпопулярнішим в українських медіа був наратив про те, що «все пропало, реформи провалилися і, що рівень корупції вищий, ніж за часів правління Януковича». Найбільше таких матеріалів було у газеті «Вєсті». Інші найбільш повторювані – що «Україна Європі не потрібна» і «ЄС настає кінець». Про це переважно писало видання «Страна UA». Схожі тенденції простежувалися і на «Інтері», але там більш широка палітра тем і повідомлень. В той же час, в Україні проросійські матеріали про Україну, порівняно з іншими країнами, більш збалансовані (http://uacrisis.org/ua/53591-propaganda)

 

Експерти зауважили, що навіть коли у матеріалі немає відвертої брехні, він все одно впливає на людей. Дезінформація – це не завжди історія про розп’ятих хлопчиків. Останнім часом ці наративи не містять неправдивих фактів, але вони, якщо регулярно і наполегливо «вбиваються у голову», створюють для нас картину світу. І навіть якщо ми не віримо російській пропаганді, все одно ми вимушено знаходимося у тому порядку денному, який вона нам пропонує – важливість подій у світі визначають для нас вони. І це нав’язування порядку денного і викривленої картини світу також суттєво шкодить.

 

Одна із ключових рекомендацій – сприяти прямому обміну якісним контентом між країнами Східного партнерства. Експерти дійшли висновку, що у країн Східного партнерства практично немає прямої інформації одне про одного – ми отримуємо усю інформацію опосередковано, через російський «фільтр», і це, звісно, не сприяє інтеграційним процесам у рамках Східного партнерства і формуванню спільного порядку денного. Важливо також всіляко сприяти формуванню потужного, незалежного і професійного суспільного мовлення і підвищенню якості журналістської роботи.

 

По-друге, важливо, щоб регуляторні органи рішуче втручалися у випадках, коли озвучені меседжі порушують національне законодавство або містять елементи пропаганди. По-третє, важливо забезпечити доступ до відносно незалежних російських ЗМІ – для того, щоб через інформаційний вакуум не склалося викривлене уявлення, що у Росії взагалі немає сегменту суспільства, із яким можна знайти спільну мову.

 

Володимир Заблоцький

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

Ukrainian Arabic Chinese (Traditional) English French German Italian Portuguese Russian Spanish