1Якою на сьогодні є ситуація з безпілотними авіаційними системами в ЗС Польщі

 

 

На сьогодні можна без перебільшення сказати, що наявність в бойових порядках війська безпілотних систем, чи то авіаційних, чи наземних, чи морських, говорить про те, що його розвиток йде в ногу з часом і відповідає сучасним вимогам і особливостям ведення бою. В Україні найбільшого розвитку поки набули безпілотні авіаційні системи, хоча їх кількість, а також можливості представлених у військах систем навіть не бажає, а вимагає бути кращою. В якості прикладу для наслідування нам нерідко ставиться досвід розвитку безпілотних авіаційних систем в країнах-членах НАТО й, зокрема, сусідів. Проте, якщо розглядати кожен приклад окремо, то виявиться, що не у всіх членів Альянсу ситуація з безпілотними системами є оптимістичною. От як, приміром, в сусідній Польщі.

 

На сьогодні переважна більшість програм Плану технічної модернізації (ПТМ) ЗС Польщі на період 2013-2022 рр. характеризується серйозними затримками. Це зокрема, стосується і закупок безпілотних систем.

 

 

Протягом багатьох років значенню безпілотних систем в ЗС Польщі не приділялося належної уваги, а їх придбання були дуже обмежені. На сьогодні польська армія використовує безпілотні системи трьох типів: ізраїльську Aeronautics Orbiter, польську FlyEye та американську ScanEagle. В свою чергу, така ситуація з БПЛА має негативний вплив на загальний стан виконання розвідувальних завдань в інтересах морських та наземних сил ЗС Польщі. Так, що стосується берегових ракетних комплексів, незважаючи на оснащення їх сучасними ракетами Kongsberg NSM з дальністю дії близько 200 км, їх ефективність є насправді нижчою через фізичні обмеження наземних РЛС. А запланована покупка наступного дивізіону, оснащеного ракетами даного типу, буде мати сенс лише за наявності відповідної системи розвідки. Ситуація з БПЛА також впливає на ефективність реалізації програми щодо модернізації ракетної артилерії, яка передбачає придбання систем РСЗВ, здатних вражати цілі на відстані до 300 км.

 2

Рис. БПЛА ScanEagle

 

Плани стосовно закупівлі безпілотних систем

Що стосується безпосередньо сьогоднішнього стану реалізації ПТМ ЗС Польщі в сегменті безпілотної авіації на період 2013-2022 рр., то спочатку в його рамках передбачалося придбання шести класів безпілотних повітряних систем, серед яких – розвідувальні та ударні. Так, безпілотні системи оперативного рівня повинні бути реалізовані в рамках програми «Zefir», яка передбачає закупівлю чотирьох безпілотних комплектів класу MALE, здатних нести озброєння. На сьогодні в даній програмі є певні проблеми, які зумовлені обмеженою кількістю постачальників систем даного класу в світі, а також їх високою вартістю. Подібною є ситуація з програмою закупки тактичного БПЛА середнього радіусу дії «Gryf» (для виконання завдань розвідки на дивізійному рівні).

 

 

До недавнього часу, найкращою ситуація була стосовно програм БПЛА малого радіусу дії «Orlik» (12 комплектів для виконання завдань розвідки на бригадному рівні) і «Wizjer» (15 комплектів для виконання завдань розвідки на батальйонному рівні). Контракти на закупівлю цих систем повинні були бути підписані в 2017 р., а поставки – в 2017-2018 рр. (для програми «Wizjer») і 2018-2022 рр. (для програми «Orlik»).

Ведення розвідки на найнижчому рівні повинне бути забезпечене за рахунок безпілотних систем вертикального зльоту класу «міні» в рамках програми «Ważka» (15 комплексів), доповнених системами класу «мікро» (6 комплексів). Проте, зазначені програми затримуються вже майже на три роки.

 

Хід виконання ПТМ

Так, в рамках програми «Zefir» (БПЛА оперативного рівня), Міністерство народної оборони (МНО) Польщі планує закупити виключно іноземні системи.  В рамках даної програми на сьогодні є дві пропозиції від іноземних виробників, а саме: Hermes 900 від ізраїльської компанії Elbit Systems та БПЛА MQ-9 Reaper від американської компанії General Atomics. Відповідно до планів військового відомства, початок поставок даних БПЛА у війська повинен відбутись у 2020 р. При цьому слід зазначити, що незважаючи на те, що БПЛА MQ-9 Reaper володіють високими характеристиками, їх безпосередня закупка нестиме значний тягар для військового бюджету країни через високу ціну систем і експлуатаційних витрат на них. В якості варіанту, General Atomics пропонує для Польщі варіант оренди даних БПЛА, що сприятиме прискоренню підготовки і впровадження їх в збройні сили. В свою чергу, ізраїльська пропозиція стосовно БПЛА Hermes 900 є менш привабливою для польських військових через гірші ніж в американського БПЛА характеристики.

3

Рис. БПЛА MQ-9 Reaper

 

 

На сьогодні МНО Польщі поки не прийняло рішення щодо придбання якогось з зазначених БПЛА. Більш того в Польщі переконані, що з огляду на високу вартість програми «Zefir», швидкого запуску процедури на їх закупівлю очікувати не слід.

 

Також досить складним залишається питання придбання тактичного БПЛА середньої дальності дії в рамках програми «Gryf». Так, в майбутніх тендерах повинні взяти участь тільки дві пропозиції, а саме: БПЛА Watchkeeper WK450 від WB Electronics та Thales, а також спільна пропозиція державного холдингу Polska Grupa Zbrojeniowa (PGZ) та Elbit Systems стосовно БПЛА Hermes 450. Вибір пропозиції WB Group і Thales означатиме, що ключові елементи БПЛА в рамках програми «Gryf», відповідальні за безпеку і виконання ним завдання, будуть виготовлятись підприємствами польського ОПК. Відповідно до контракту, підписаного в липні 2015 р., між Thales UK і WB Group, системи зв’язку і передачі даних, модулі спостереження, системи криптографії та їх інтеграція з системою C4ISR, а також системою управління і контролю польотами повинні бути забезпечені компанією WB Group.

4

Рис. БПЛА Watchkeeper WK450

 

При цьому відповідно до вимог польського МНО програма «Gryf» не передбачає виробництва даних БПЛА на території країни, а лише кінцеве збирання і забезпечення можливості щодо їх подальшого технічного обслуговування і модернізації. А це, на переконання деяких польських експертів, є найбільш сприятливими умовами для пропозиції PGZ, яка на даний час має дуже обмежені можливості у виробництві безпілотних систем.

 

Невизначеність стосовно пропозиції WB і Thales посилюється тим, що в липні 2016 р. Інспекторатом з озброєння Польщі було поставлено вимогу стосовно поставки БПЛА малого радіусу дії в рамках програм «Orlik» і «Wizjer» лише державними компаніями. Це, в свою чергу виключило з тендеру WB Group, а також пропозицію PZL-Okecie, яка належить компанії Airbus. Такі дії з боку МНО Польщі свідчать про внутрішню конкуренцію між польськими оборонними компаніями і можуть привести повної монополії PGZ на польському ринку БПЛА, що створює загрозу щодо зниження рівня іноваційності всього польського ОПК. З огляду на вищезазначене, не виключено, що замовлення буде скоріш за все віддане PGZ, яка пропонує БПЛА E-310, виготовлений місцевою PIT-Radwar і Eurotech, а також ізраїльському БПЛА Orbiter 2B від компанії Aeronautics Defense Systems.

 

Також на сьогодні можна констатувати запізнення виконання програм БПЛА малого радіусу дії «Orlik» і «Wizjer» на найближчі декілька років через  зміни в тендерній процедурі. Спочатку поставка БПЛА в рамках програми «Wizjer» планувалась на період 2017-2018 рр., а в рамках програм «Orlik» – на період 2018-2022 рр. Проте, з огляду на вищезазначене, досить ймовірним є те, що постачання БПЛА в рамках програми «Wizjer» розпочнеться не раніше, ніж у 2020 р., а витрати будуть кумульовані з іншими пріоритетними програмами ПТМ, які також були перенесені на наступні роки. З іншого боку, враховуючи заяви МНО та Інспекторату озброєння, в 2017 р. може розпочатись процедура вибору БПЛА для програми «Orlik». Виходячи з цього, передача даних БПЛА у війська може розпочатись вже в 2018 р.

5

Рис. БПЛА E-310

 

Найменш проблематичними на сьогодні є програма придбання безпілотних систем вертикального зльоту класу «міні» «Ważka», а також програма стосовно придбання БПЛА класу «мікро». Замовлення повинні бути виконані польськими виробниками, а підписання відповідних угод на їх придбання відбудеться, швидше за все, в наступному році.

 

Також, протягом останніх місяців з боку МНО Польщі звучали заяви про початок реалізації програми тактичних БПЛА вертикального зльоту і посадки ближнього радіусу дії «Albatros» для морських сил. Передача БПЛА в рамках даної програми у війська запланована на період 2019-2020 рр.

 

Загалом, ситуація з безпілотними авіаційними системами наших сусідів хоча і не така складна, як в Україні, однак те, що протягом багатьох років значенню безпілотних систем в польській армії не приділялося належної уваги, на сьогодні дається в знаки. При цьому проблеми стосуються не тільки питання постачання безпілотних систем у війська, а й процесу їх виробництва на потужностях польського ОПК. Так, теперішня тендерна політика польського МНО може в короткостроковій перспективі призвести до монополії на безпілотному ринку країни холдингу Polska Grupa Zbrojeniowa, а в довгостроковій – до витіснення приватних компаній з ринку, загальної монополізації оборонного сектора і низького рівня інноваційності ОПК Польщі. Дана ситуація є дуже схожою з тою, яку сьогодні можна спостерігати в Україні, коли ринок БПЛА, а також інших видів озброєнь, монополізується з боку «Укроборонпрому», який створює на ньому сприятливі умови лише для підприємств, які входять до нього, або співпрацюють з ним. В свою чергу є багато різних пропозицій від приватних компаній, які за своїми характеристиками перевершують те, що пропонує «Укроборонпром», але через невигідні для себе умови вітчизняного ринку, не можуть бути якісно представлені перед споживачами.

 

Олег Вінер, Defense Express

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues