P1010696Наприкінці грудня 2016 року відбулася низка подій, присвячених підсумкам зовнішньої політики України у 2016 році: круглі столи, брифінги МЗС, прес-конференції тощо. Важливість питання для країни, що переживає важкий перехідний період в умовах іноземної гібридної агресії та світової кризи не викликає жодних сумнівів. Адже саме попередні успіхи дипломатії можуть створити належні підвалини для позитивних для України подій в наступному 2017 році.


Серед зазначених заходів особливо слід відзначити підсумкові публічні дебати, проведені Інститутом Світової політики 21 грудня в готелі «Прем’єр-палац» за участі представників дипломатичного корпусу, урядових структур, бізнесових кіл, громадянського та експертного середовища, ЗМІ тощо. Висновки та рекомендації ІСП, що обговорювалися на заході, основані на аналізі двосторонніх відносин України з 17 країнами світу, опитуваннях ключових політиків та експертів, а також загальнонаціональному опитуванні громадян, було направлено МЗС для можливого врахування в роботі.

 

В якості основних панелістів заходу виступили заступник Міністра закордонних справ України Вадим Пристайко, Надзвичайний та Повноважний Посол США в Україні Марі Йованович, Надзвичайний та Повноважний Посол, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні Хюґ Мінґареллі, Голова Комітету закордонних справ Європейського парламенту Ельмар Брок, Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель, Надзвичайний та Повноважний Посол Японії в Україні Сумі Шігекі, Президент Американської торговельної палати Андрій Гундер та багато інших.

 

Іноземні партнери запевнили у своїй подальшій підтримці України на її шляху до реалізації євроінтеграційних прагнень. Проте, посли США, ЄС і ФРН зауважили, що така єдність країн Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки «не повинна сприйматися як належне», тобто, Україні слід прискорити реформи та подолати корупцію.

 

Ельмар Брок зазначив, що Україна має для Європи стратегічне значення. Успіх демократичної України — це найкраща відповідь популістським настроям у Європі. Успіх України в інтересах Німеччини і Європи: «… І нам легко підтримувати Україну у реформуванні, чим більше ви робите реформи».

 

P1010738

Ельмар Брок: Україна має для Європи стратегічне значення

 

Марі Йованович підкреслила, що Україна веде гібридну війну з Росією. І українські солдати та дипломати «…заслуговують похвали за зупинення сепаратистів, яких підтримує Росія». Крім того, вона відзначила досягнення української дипломатії, єдність ЄС та США у збереженні санкцій проти Росії, адже це стало результатом використання дипломатичних, інформаційних та економічних інструментів.

 

Якщо Україна буде успішною в імплементації економічних реформ, поліпшить бізнес-клімат, інфраструктуру і захист права на інтелектуальну власність, посилить боротьбу з корупцією, то це буде добре для України, і для міжнародних інвесторів, — наголосила пані Йованович.

 

Хюґ Мінґареллі зазначив, що основою відносин між Брюсселем і Києвом є «безпрецедентна Угода про асоціацію», яка дозволить Україні інтегруватися в європейських ринок з 500 млн споживачів. Водночас, Україні потрібно бути сильною демократичною країною і тому пріоритетом на наступні роки мають стати внутрішні реформи.

 

P1010706

 

За словами посла, на цьому шляху Україна має звернути увагу на три аспекти. По-перше, реформи — треба змінити ментальність, зокрема у боротьбі з корупцією. По-друге, зараз Україна асоціюється з Чорнобилем, корупцією та війною з Росією, незважаючи на існування інших цікавих фактів, що заслуговують на увагу. Відтак і для ЄС, і для України існує велика комунікаційна проблема, яку треба вирішувати. По-третє, необхідно ширше використовувати можливості активного і сильного громадянського суспільства України.

 

Посол ЄС зазначив, що для України як європейської країни, згідно зі ст. 49 відкритті двері до членства. А на порядку денному — приєднання до єдиного європейського ринку, як це зробили такі успішні країни як Швейцарія та Норвегія.

 

Виступ Ернста Райхеля був найбільш песимістичним, німецький посол говорив про зростання в ЄС і самій Україні з приводу повільності внутрішніх реформ та брак прогресу у Мінському процесі та Тристоронній контактній групі. Він навіть припустив можливість проведення місцевих виборів на окупованих територіях Донбасу за формулою Штайнмаєра, тобто, без забезпечення безпекових питань і українського контролю, зокрема, над ділянкою кордону з РФ.

 

Зі свого боку, Василь Химинець, директор Першого європейського департаменту МЗС України, зазначив наступне. По-перше, Європа висловила готовність допомагати України успішно виконували завдання, що стоять перед нею. По-друге, нам потрібно самим бути більш активними і пояснювати нашим європейським партнерам про результати. на Заході існує нерозуміння масштабів того, що нам треба робити, а також нерозуміння того, у якій стартовій позиції ми перебували, починаючи рух до ЄС – адже ми були у найгірших стартових умовах, ніж наші сусіди на Заході. До того ж, ми все це робимо в умовах війни. По-третє, розраховуючи на допомогу і підтримку, яка нам надається, ми повинні більше сподіватись самі на себе і бути більш мотивованими до реформ. По-четверте, грошей ніколи не буває досить. Певну допомогу ЄС нам надає, і ми повинні своїми діями показувати спроможність ефективно її освоювати. Угода про асоціацію — дуже важливий механізм. Відтак для нас головне — імплементувати її та наблизитись до ЄС.

 

Що ж стосується головних проблем зовнішньої політики України, експерти зазначили наступне. В цілому, відсутність стратегії та агресія Росії проти України є одними з головних проблем зовнішньої політики. Водночас, для іноземців саме внутрішні проблеми, затягування реформ та корупція всередині країни залишаються головним викликом і для зовнішньої політики. Українці ж зараховують до топ-3 проблем зовнішньої політики України слабкий дипломатичний корпус та відсутність послів у ключових країнах.

 

Головними досягненнями держави вважаються солідарність Заходу у підтримці України та визнання анексії Криму Росією, а також підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Іноземці також відзначили як успіх чіткий курс на євроінтеграцію, а українці — збереження санкцій щодо РФ.

 

Тенденції, які матимуть вплив на Україну. Зберігається консенсус українських та іноземних експертів і в розумінні головних тенденцій, які впливатимуть на Україну: це — результат виборів у США, а також послаблення консолідації всередині ЄС та поширення євроскептицизму.

 

Найбільший внесок у вирішення глобальних/регіональних викликів. Найбільша розбіжність у результатах опитування іноземних та українських експертів у розумінні доданої вартості від України. Для іноземців — це насамперед сама Україна як модель позитивних трансформацій: імплементація реформ та боротьба з корупцією. Українці ж здебільшого схиляються до думки, що головна користь від України для світу — у стримуванні агресії РФ, зокрема на глобальному рівні.

 

P1010942

 

На думку іноземних експертів, до топ-3 головних проблем зовнішньої політики України належать:

1. Внутрішня політика, а саме: проведення реформ та подолання корупції (так вважають 42% іноземних експертів);

2. Конфлікт із Росією (30% опитаних дали таку відповідь);

3. Відсутність стратегії зовнішньої політики, постійна неоднозначність у відносинах з ЄС та НАТО (таку відповідь зазначили 18% респондентів).

 

Негативний імідж та брак ефективної комунікації та публічної дипломатії також визначаються як вагомі проблеми зовнішньої політики України. 15% та 13% респондентів відповідно назвали такі опції. Сьогодні Україну здебільшого асоціюють із корупцією та війною. Опитування виявило, що навіть деякі експерти вірять у міфи російської пропаганди щодо України: дехто серйозно визначає зростання популярності праворадикальних сил в Україні проблемою. Більше того, на думку опитаних експертів, українські дипломати не завжди можуть чітко представити свою позицію щодо анексії Криму та війни на Сході України.

 

Серед інших слабких місць зовнішньої політики України експерти назвали:

• залежність від підтримки Заходу

• неможливість переконати західних лідерів / недостатнє лобіювання своїх інтересів

• втома від України

• необхідність налагодження двосторонніх відносин із сусідами та партнерами

• недостатня кількість кваліфікованих кадрів

• необхідність протидії російській пропаганді

• глухий кут у Мінському переговорному процесі

 

Головною проблемою зовнішньої політики України, на думку половини українських експертів, є

1. Відсутність системності, стратегії та пріоритетів. Таку думку поділяє половина опитаних експертів. До того ж кожен десятий ще називав реактивність замість проактивності, а 7% — те, що Україні бракує суб’єктності в міжнародних відносинах.

2. Серед головних проблем також зазначили слабкий дипломатичний корпус та, особливо, відсутність послів у ключових країнах (43% респондентів назвали таку відповідь, а ще 7% — брак професійності в цілому).

3. На третьому місці — також агресія РФ проти України та питання безпеки (23%).

 

Тут думка українців частково збігається з позицією іноземних респондентів, які також вважають відсутність стратегії та конфлікт на Сході України однією з головних проблем.

 

Принципово різним є бачення зв’язку між внутрішніми реформами та успіхами в зовнішній політиці. Для іноземців корупція та затягування реформ — проблема №1, і лише один український респондент дав таку відповідь.

 

Щоправда, кожен десятий вважає, що проблемою є розбіжність інтересів керівництва держави, політичної еліти та громадянського суспільства. Дехто також зазначав інституційну слабкість.

 

Десята частина респондентів пов’язує проблеми у зовнішній політиці України з фінансами: брак фінансових ресурсів, необхідність залучення іноземних інвестицій та допомоги. Незавершена ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС та повільна імплементації також, на думку українських експертів, негативно впливає на зовнішню політику України.

 

Однією з важливих причин, яку назвав кожен десятий респондент, є брак стратегічної комунікації (як всередині країни, так і з міжнародною аудиторією), неможливість донести свою позицію, а також невміння поєднувати власні інтереси та інтереси інших / враховувати розвиток світу та регіону.

 

Відзначалося, що на 25 році незалежності Української держави та після майже трьох років воєнного конфлікту з РФ Україні все ще бракує Стратегії зовнішньої політики, якою б керувалися у відстоюванні національних інтересів усі відповідні українські державні інститути і посадовці. Тому офіційний Київ все ще реалізовує свою зовнішню політику за принципом ad hoc дипломатії.

 

P1010696

 

Тим часом, навколишній світ ще більше входить у зону турбулентності. Зростання популярності популістських та праворадикальних сил у ЄС та США, продовження конфлікту на Сході України, ослаблення ЄС як об’єднання та його сконцентрованість на внутрішніх процесах, інформаційна війна Росії — це далеко не вичерпний перелік викликів, до яких має бути готова Україна.

 

До того ж, опитані Інститутом світової політики закордонні експерти застерегли: Україна не може розраховувати на безумовну підтримку Заходу. Уже сьогодні для багатьох політичних сил Заходу Україна не є природнім партнером. Щодо інших регіонів світу, то вони за 25 років так і не стали об’єктом цілеспрямованої політики з боку України. Відтак, станом на 2017 рік наявність стратегії зовнішньої політики України та її ефективна реалізація є запорукою виживання держави, а лозунг волонтерського руху 2014-2016 років в Україні «Ніхто, крім нас!» набуває вже не локального, а цілком міжнародного змісту.

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues