23985198Defense Express знову повертається до теми професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців Збройних Сил України та інших силових структур, а також членів їх сімей. Незважаючи на гостроту цього питання в сучасних умовах, його вирішення в країні досі здійснюється, в переважній більшості, за рахунок громадських ініціатив та зовнішньої підтримки.

 

На початку грудня 2016 року відбувся черговий випуск колишніх військовослужбовців та членів їх сімей, які пройшли перепідготовку на базі Центру ресурсоеффективного і чистого виробництва при Київському політехнічному інституті «Національний технічний університет» в рамках проекту «Україна-Норвегія», організованого Міжнародним фондом соціальної адаптації (МФСА). 36 слухачів, отримали нову спеціальність в сфері ресурсоенергоефективності і реальну перспективу успішно працевлаштуватися в цивільному секторі економіки.

4

2

1
Відверто кажучи приємно дивитися на цих чоловіків та жінок різної вікової групи, які відчувають, що після проходження військової служби, про них не забули і надали можливість, шляхом отримання додаткової актуальної на сьогодні освіти, пристосуватися до зовсім інших реалій цивільного життя.


Однак, не все так добре, як здається на перший погляд. Та робота, яку проводить громадська недержавна структура - МФСА за норвезької підтримки в рамках проекту «Україна-Норвегія», перекриває лише частину існуючих потреб. На сьогоднішній день, країна прийняла кілька десятків тисяч демобілізованих, отримала більше 10 тисяч поранених різної складності, понад 3 тисяч загиблих і членів сімей загиблих, понад тисячу не повнолітніх дітей, які втратили батьків в зоні антитерористичної операції. І всі ці люди - українські громадяни, які потребують соціальної адаптації, які очікують на підтримку, перш за все, з боку своєї держави, яка має набагато більші можливості.

6250
До початку російської агресії проблеми соціальної адаптації військовослужбовців в Україні переважно вирішувались за рахунок трьох програм: НАТО, ОБСЄ та проекту «Україна-Норвегія». Співпраця трьох партнерів мала серйозний потенціал для вирішення проблеми соціальної адаптації військовослужбовців в Україні в період скорочення армії та відсутності війни. Фактично вони доповнювали один одного і їм вдавалося охоплювати до 25% наявних потреб.


З початком російської агресії ситуація мала б принципово змінитися. Однак цього не відбулося. Проект ОБСЄ в 2016 році був взагалі закритий і залишилося лише дві програми професійної перепідготовки: проект «Україна - Норвегія» за організаційної підтримки МФСА та проект НАТО Military Career Management Trust Fund в рамках співпраці Альянсу та Міноборони України.

123

1234
Останній, який деякий час «пробуксовував», але, все ж таки, запрацював, переважно зосереджений на наданні допомоги Міністерству оборони України у створенні сталої та ефективної програми перепідготовки військовослужбовців, що повертаються до цивільного життя. При цьому, допомога включає переважно надання рекомендацій з розробки належної стратегії та застосування передового досвіду країн-членів НАТО. В рамках діяльності Трастового Фонду також передбачається розширення кола осіб, які будуть мати право на соціально-професійну адаптацію за рахунок коштів держави. Наскільки ефективні дії в рамках даного проекту в практичній площині оцінити важко, за відсутністю даних з відкритих джерел. Тим не менш відомо, що робота з перепідготовки кадрів і підготовки їх до цивільного життя відбувається, однак не в такому масштабі, як це реалізується в рамках проекту «Україна-Норвегія».


На сьогодні саме цей проект є єдиним, який працює з сім'ями військовослужбовців і крім головного завдання, вирішує завдання розвитку співробітництва між двома державами. Успіх реалізації програми у попередні довоєнні роки створив підгрунття для її розвитку в майбутньому. В результаті, проект, який триває з 2003 року, реалізовуватиметься аж до 2019 незалежно від державних перепитій. До проекту долучилися 14 університетів України, які в грудні 2014 увійшли до складу створеного Норвезько-українського університетського Альянсу. Лише за чотири семестри двох останніх років (з січня 2015 по грудень 2016) їм вдалося в рамках всієї держави провести перепідготовку 1992 осіб, як колишніх військовослужбовців, так і членів їх сімей. І все це без жодної копійки з державного бюджету.


Якщо ж оцінювати роботу безпосередньо державних структур, то не можна казати, що взагалі нічого не робиться. Всі прекрасно знають про наявні проблеми, вони регулярно «обговорюються в рамках різного плану засідань, конференцій, круглих столів тощо, під час зустрічей з громадськістю і т.д.» Міністерство соціальної політики через власні територіальні адміністративні одиниці «опікується соціальними питаннями населення, в тому числі проблемами психологічної, соціально-психологічної реабілітації, соціальної адаптації». В Міноборони відбувається «перейняття досвіду провідних країн світу у сфері соціальної адаптації військовослужбовців», здійснюється сприяння реалізації міжнародних проектів в даній сфері, тощо. І нарешті, впродовж 2017 року передбачається завершити опрацювання змін до нормативно-правових документів, в результаті яких будуть усунені питання пов’язані з категоріями осіб, які мають право на професійну перепідготовку, визначений порядок професійної адаптації членів сімей військовослужбовців, і багато іншого.


Однак все це здійснюється дуже повільно і не злагоджено. Зміни в законодавстві, що стосуються професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців Збройних Сил України та інших силових структур, а також членів їх сімей, відбудуться в наступному році, а їх реалізація в майбутньому, невідомо коли взагалі здійсниться з огляду на об’єм фінансування та низку інших причин. І це на фоні того, що вирішувати проблеми колишніх військових необхідно вже сьогодні, точніше сказати, ще вчора.

А роботи дуже багато....


Досі не отримала свого логічного продовження, схвалена КМУ ще у 2013 році, «Концепція Державної цільової програми соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, які підлягають звільненню, та осіб, звільнених з військової служби, на період до 2017 року». А до речі, саме цей документ містить низку концептуальних речей, які стосуються психологічних, правових, професійних аспектів адаптації, працевлаштування тощо.
За два останні роки Міністерству оборони так і не вдалося перебрати на себе питання соціальної адаптації військовослужбовців від Міністерства соціальної політики України, у якого, на фоні інших проблем, колишні військові не на першому пріоритеті. Над цих працюють в рамках проекту НАТО Military Career Management Trust Fund, однак, знову ж таки, достатньо повільно.
Досі не налагоджена ефективна координація діяльності, взаємодії по об’єкту, напрямах, формах і методах роботи серед всіх державних інституцій, які в тій чи іншій мірі пов’язані з темою соціальної адаптації військовослужбовців – МО, СБУ, Держприкордонслужби тощо.
Залишається низькій рівень знань у військовослужбовців про свої права, існуючу соціальну інфраструктуру, її повноважень і можливостей.
І це лише невеликий пласт проблем.

 

Післямова
Звичайно в складних економічних умовах, Україні справитися з проблемою перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців самостійно, без міжнародних проектів і зовнішньої допомоги буде дуже важко. Однак не слід виключно сподіватися на допомогу партнерів закордону, необхідно самому щось робити. Насамперед, важливо, вернути до Міністерства оборони функції формування і реалізації державної політики в сфері соціальної адаптації військовослужбовців, розробити українську модель перепідготовки звільнених у запас, яка б враховували іноземний досвід і власні особливості, і, нарешті, прийняти відповідну програму дій на короткострокову перспективу і регулярно її фінансувати.


Коли, нарешті прийде розуміння того, що звичайні люди очікують не на лозунги та нормативно-правові документи, які дуже часто бувають недосконалими і періодично доопрацьовуються, а на практичні кроки, реальні дії відповідальних владних структур? Адже як показує історія лише активні дії з боку влади можуть мати необхідні результати і впливати на ставлення населення.


Однак надія помирає останньою. Все ж таки, є сподівання, що наступного року процес зрушиться з мертвої точки та поряд з такими вдалими ініціативами як проект «Україна-Норвегія» від МФСА, Military Career Management Trust Fund від НАТО, ефективно запрацює державний механізм, в результаті чого кожен колишній військовослужбовець буде впевнено йти в майбутнє і відчувати підтримку після закінчення військової кар’єри.

 

Антон Міхненко

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues