P101175324 жовтня 2016 року в Українському кризовому медіа-центрі відбувся прес-брифінг з презентацією чергового дослідження Інституту Світової політики і агенції стратегічних комунікацій Truman Agency на тему – «Аудит зовнішньої політики. Індекс відносин». За повідомленням спікерів, протягом червня-вересня ц.р. найбільше позитивних тенденцій спостерігалося у зовнішніх відносинах України з ЄС: ці відносини оцінили у +28 балів. На другому місці, з незначним відривом – США (+20 балів), на третьому – Китай (+13). Негативним рекордсменом цілком прогнозовано стали відносини з Росією (- 49 балів).


Як зазначила Альона Гетьманчук, директор ІСП, ключовими напрямками відносин із США були і, скоріше за все, залишаться стримування російської агресії, посилення обороноздатності України та сприяння реформам. США фокусувалися і будуть фокусуватися на зміцненні незалежних антикорупційних органів, таких як НАБУ і НАЗК, і сприяти реформі судової системи і Генеральної прокуратури. Питання тільки у тому, які з цих двох напрямків – стримування російської агресії і боротьба з корупцією – будуть домінувати.

 

P1011772

Директор Інституту Світової політики Альона Гетьманчук

 

США протягом звітного періоду продовжували політичну лінію, обрану адміністрацією Барака Обами – не допустити ескалації бойових дій на сході та дестабілізації на решті території країни, про що свідчать відповідні заяви і продовження санкцій проти РФ. США також дуже багато зробили для того, щоб Комісія «Україна-НАТО» під час Варшавського саміту відбулася на найвищому рівні, а у вересні Палата представників Конгресу США прийняла законопроект про підтримку стабільності і демократії, так званий STAND for Ukraine, який, за словами експерта, «…дуже важливий, тому що фіксує санкції, дозволяє надати Україні летальне озброєння і забороняє визнавати анексію Криму». Проте, на жаль, чекати остаточного затвердження цього важливого для нас законопроекту до президентських виборів у США не варто.

 

Одним із проблемних питань є різне бачення сторонами ситуації з Мінськими домовленостями. Фундаментальна відмінність полягає у тому, що у США не вбачають в них загрози для стабільності і функціонування України як держави. Там превалює думка, що зараз Україна може виконати Мінські домовленості на вигідніших умовах, ніж через рік по тому. У Києві мають сумніви щодо цього. При цьому, українська сторона має власні запитання з приводу доречності діалогу Нуланд-Сурков, особливо після старту діалогу зовнішньополітичних радників на рівні нормандського формату. Отже, не можна припустити, щоб питання вирішувалося за рахунок України.

 

Андрій Гончарук, аналітик ІСП, зазначив, що Росія у зазначений період намагалася всіляко шкодити Україні, зірвати переговори усіма можливими способами, у тому числі шляхом дискредитації України перед партнерами у переговорному процесі, зображаючи її як «недоговороздатну сторону». У такому контексті коментували відмову України прийняти нового російського посла, а кульмінацією дискредитаційних атак була заява Путіна 10 серпня, після кримської провокації, про те, що «переговори з Україною не мають сенсу». Схожі атаки спостерігалися і в економічній площині – про нездатність України здійснювати транзит газу у ЄС, нестачу газу у сховищах тощо. На відміну від кримської провокації, ці заяви у Європі частково сприйняли на віру.

 

Мінські домовленості не подають особливих надій, тому що виконання рамкових угод від 21 вересня досі прогальмовується. Водночас, на користь України зіграло загострення відносин між Заходом і РФ на тлі подій у Сирії: труднощі переговорного процесу щодо сирійського питання дали західним партнерам глибше розуміння того, що відбувається. На зустрічах західних лідерів із російським президентом тепер паралельно піднімають і сирійське, і українське питання.

 

Очевидно, Росія продовжить спроби дискредитації України і надалі. Оптимізм української верхівки з приводу того, що до кінця листопада вдасться затвердити «дорожню карту» щодо врегулювання конфлікту на Донбасі мав би бути більш стриманим: Росія або затягуватиме цей процес, або зриватиме його і перекладатиме війну на Україну – зазначив експерт. Заяви Росії про «недоговороздатність» України можуть призводити до прохань із боку західних союзників іти на більші поступки, оскільки для них відсутність переговорів – гірше, ніж хоча б якісь переговори. Також не можна виключати, що у випадку холодної зими Росія може вдатися до шантажу і тиску на Україну і ЄС в питанні поставок газу.
На думку Леоніда Літри, старшого аналітика ІСП, на подальший розвиток ситуації на сході України можуть серйозно вплинути події у Придністров’ї, зважаючи на останні заяви місцевих сепаратистів стосовно підготовки до нібито приєднання до Росії. У всякому випадку, це дуже важливий момент, тому що «Придністровський конфлікт впливає на оптику, через яку регіональні гравці дивляться на ситуацію в Україні. […] Будь-яке врегулювання за рахунок суверенітету Молдови може відобразитися на розвиток врегулювання ситуації на Донбасі». Експерт зазначив, що зараз на прикладі Молдови Росія відпрацьовує моделі, які потім може спробувати застосувати в Україні, а у разі невдачі – звинувачувати українську сторону у недоговороздатності. До цього варто додати щомісячні військові навчання россійських підрозділів у Придністров’ї, вербування громадян Молдови із подвійним громадянством до російської армії тощо. При цьому, віднедавна у них бере участь «Оперативна група російських військових у Придністров’ї», яка, на відміну від миротворчого контингенту, знаходиться там незаконно.

 

Дарья Гайдай, аналітик ІСП, назвала відносини з ЄС активним діалогом і взаємними очікуваннями, коли усі очікують позитивних новин із Брюсселя, а Брюссель – позитивних новин із Києва. Пріоритетні питання для України у відносинах із ЄС – збереження санкцій проти РФ, візова лібералізація, отримання другого траншу фінансової допомоги та завершення ратифікації Угоди про асоціацію. Тут маємо вже величезний прогрес: за найбільш оптимістичними прогнозами, лібералізацію візового режиму можна очікувати вже у грудні. У Брюсселі, у свою чергу, прагнуть бачити активніший прогрес реформ – зокрема, антикорупційної, енергетичної, судової та децентралізації. «Як для країни, яка не розглядається Євросоюзом в якості майбутнього члена, участь ЄС у внутрішніх процесах в Україні і у реформах є безпрецедентною для ЄС», – наголосила експерт.

 

P1011824

Аналітик Інституту світової політики Дарья Гайдай

 

Експерт наголосила на важливості проведення антикорупційної реформи в Україні, яка постійно є у фокусі уваги ЄС і розглядається, як лакмусовий папірець, основне випробування для України, від якого залежить і її майбутнє, і майбутнє її відносин із ЄС. Експерт наголосила, що від України очікують не так гучних справ проти корупціонерів, як зміцнення НАБУ і НАЗК як незалежних інституцій. Будь-які прогальмовування реформ у цій сфері, як, наприклад, з електронним декларуванням – тривожний сигнал для заходу і репутаційні ризики для України. Варто згадати, що зараз сам ЄС зіткнувся із низкою серйозних викликів («Брекзит», війна у Сирії і міграційна криза), які відволікають увагу від України. Тому, якщо сама Україна не демонструватиме позитивних результатів реформ, бажання підтримувати українські реформи в ЄС буде знижуватися.

 

P1011786

Перший заступник директора Інституту Світової політики Сергій Солодкий

 

За словами Сергія Солодкого, першого заступника директора ІСП, основна тенденція в українсько-китайських відносин – це власне налагодження цих відносин, які у 2014-2015 рр були фактично заморожені. На міжнародному рівні Китай дедалі рішучіше підтримує суверенітет і територіальну цілісність України. З українського боку ініціативи недостатньо, проте загалом контактів між країнами і посадовцями обох країн стало більше. Зокрема, у вересні голова Верховної Ради Андрій Парубій та Надзвичайний і Повноважний посол КНР в Україні Ду Веей обговорили можливості активізувати міжпарламентські зв’язки і торгівельно-економічну співпрацю. Відбулося також засідання міжурядової Українсько-китайської комісії з питань медицини, а на прийом з нагоди 67-ї річниці КНР, на відміну від минулих років, завітали низка віце-прем’єрів та віце-спікерів. За словами посла КНР: «…Китай – це Україна на сході, а Україна – це Китай у Європі».

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

Ukrainian Arabic Chinese (Traditional) English French German Italian Portuguese Russian Spanish