дискуссия 5 жовтня в Українському кризовому медіа-центрі в рамках проекту Інституту світової політики «Аудит зовнішньої політики України» відбулася дискусія на тему оцінки поточного стану і перспектив двосторонніх відносин між Україною і Грузією. Організатором заходу виступив Інститут світової політики за підтримки «Чорноморського фонду для регіональної співпраці» Німецького Фонду Маршалла (GMF) та «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів України».

 

В заході взяли участь представники дипломатичного корпусу, урядовці, представники експертного середовища, українських та закордонних ЗМІ, громадянського суспільства тощо. Зокрема, це Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні Міхеїл Уклеба, заступник директора Департаменту міжнародного співробітництва Секретаріату Кабінету міністрів України Андрій Мельничук, керівник Другого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України Ігор Роман, заступник директора ІСП Катерина Зарембо, експерт ІСП Дарія Гайдай, голова групи з міжпарламентських зв’язків з Грузією Хвичі Мепарішвілі та інші особи.

 

Дарья Гайдай
Дарія Гайдай

Основою стало обговорення дискусійної записки «Україна-Грузія», яку підготувала і презентувала присутнім експерт ІСП Дарія Гайдай. Як зазначалося, теплі відносини між Україною та Грузією залишаються незмінними незалежно від зміни політичного курсу в обох країнах. Проте, відсутнє чітке розуміння, що стоїть за цими теплими відносинами, які інтереси переслідують держави.

 

Для України серед пріоритетів можна виділити підтримку суверенітету та територіальної цілісності та євроінтеграції, а також транзитний потенціал Грузії. Остання ж очікує посилення безпекової та економічної співпраці, збільшення українських інвестицій.

 

Проте, не можна забувати про вплив такого зовнішнього фактору, як російська агресія, адже це дуже актуально для обох країн. Зокрема, внаслідок повзучої та відкритої агресії РФ, що триває з 1992 року, Грузія втратила 20% власної території, тому вона на відміну від інших країн добре розуміє, через які випробування проходить Україна і завжди підтримує її.

 

Михеил Уклеба 

 Міхеіл Уклеба

 

Грузинські добровольці стояли на Майдані, сьогодні вони воюють в Україні проти спільного агресора, а поранені українські воїни проходять курс реабілітації та лікування в Грузії. Про все це нагадав присутнім Міхеіл Уклеба. Посол наголосив на важливості взаємного обміну досвідом, навіть негативним, адже країни мають спільне джерело проблем і мають спільно розробляти стратегію протидії на майбутнє.

 

За його словами, зараз вільну Грузію та окуповані території розділяє колючий дріт, вже відбулося 35 раундів переговорів у женевському форматі, але суттєвих результатів немає. І це теж досвід – з агресором не можна вести переговорів, вони не мають сенсу і грузинський досвід свідчить про це. Паралельно триває прямий діалог з РФ на рівні представників урядів, де «болючі питання не чіпають», обговорюючи лише поточні питання: транспорт, торгівлю, пересування громадян тощо. Він також зазначив, що Грузії на сьогодні вдалося повністю відновити торгівлю з РФ, незважаючи на відсутність дипломатичних відносин.

 

Експерти прогнозують, що на парламентських виборах в Грузії до законодавчого органу республіки можуть пройти щонайменше 15 проросійських депутатів, відтак, це може негативно відбитися на євроінтеграційних планах країни і на відносинах з Україною.

 

Ігор Роман зазначив, що «світ не здригнувся у 2003 році, коли Росія провокувала Україну на острові Тузла, він також не здригнувся у 2008 році, коли Росія напала на Грузію, тому сьогодні ми маємо те, що маємо». З огляду на це, він зазначив, що ми повинні поєднати наші зусилля на міжнародній арені, аби світ визнав агресора - агресором.

 

Проте, як зазначалося, Україна, на жаль, доволі сильно поступається Грузії в багатьох відносинах, якщо говорити про темпи впровадження стандартів НАТО, проведення економічних реформ, розвитку економіки тощо. Фактично Україна пасе задніх. На думку Дарії Гайдай, хоча Грузія та Україна свого часу мали рівні стартові можливості і разом починали рухатися в напрямку євроінтеграції, наразі вони розійшлися. Грузія випереджає у темпі реформ та переході на стандарти НАТО, Україна постійно змушена наздоганяти. Пакетний підхід, коли Україна та Грузія разом лобіювали необхідні рішення, відходить у минуле. Грузія не може постійно чекати. Водночас, вважає експерт, Грузія була найактивнішим адвокатом, щоб Україна стала регіональним лідером, щоб вона виступила координатором країн, що підписали Угоду про асоціацію.

 

Фактично триває процес переорієнтації Грузії та перехід від цінностей радянського періоду до євро цінностей та іншої системи координат і життєвих поглядів. Це не могло на позначитись і на відносинах з пострадянськими країнами, в т.ч. з Україною. Раніше студентські та молодіжні обміни сприяли тому, що багато майбутніх грузинських посадовців та бізнесменів навчалися в Україні. Сьогодні студентська молодь з об’єктивних обставин переорієнтується на ЄС та США. І хоча наші двосторонні відносини залишаються теплими, таке віддалення у майбутньому без сумніву відобразиться і на них.

 

Також варто продовжити вивчати грузинський досвід реформ та політики щодо тимчасово окупованих територій. Для Грузії є важливою взаємна підтримка на міжнародній арені, більш активна безпекова позиція України у чорноморському регіоні, її більш активна роль у вироблені стратегії та спільні дії. На думку експерта, Україні слід використати транзитний потенціал Грузії. Таким чином можна вирішити проблему блокування українського експорту Росією в східному напрямку та долучитися до нового шовкового шляху.

 

Нагадаємо, що військово-технічна підтримка України у вигляді поставок сучасного озброєння, засобів ППО та бронетехніки поряд з політичною демонстрацією міжнародної підтримки Грузії у серпні 2008 року значною мірою допомогли зупинити збройне вторгнення РФ і незважаючи на перевагу агресора, під час короткої війни завдати йому чутливих ударів, що призвели до значних втрат у живій силі і техніці. Ворога зупинили лише на відстані 40 км від Тбілісі і до цього часу російські війська знаходяться на цій відстані, проводять постійні навчання, здійснюють провокації тощо. І зараз грузинська армія є однією з найбільш просунутих та підготовлених, тому її підрозділи не випадково вже включено до складу Сил швидкого реагування НАТО. Військова і військово-технічна співпраця між двома країнами також має бути посилена.

 

На думку Хвичі Мепарішвілі, Україні доцільно активізувати розвиток відносин з Грузією, адже, там досі немає Посла України і Посольством впродовж довгого часу керує Тимчасово повірений. То ж, якщо говорити про союзницькі відносини між двома країнами, це на жаль, вже не так, такими їх назвати не можна. Скоріше, це дружні та партнерські відносини, проте, українська сторона має робити більше,в т.ч. в рамках ГУАМ, зараз це дуже актуально.

 

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ

 

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues