160923 5 1Сьогодні, в умовах збройної агресії Росії проти України, внаслідок якої бойове ядро корабельного складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України (ВМС ЗСУ) було захоплене агресором, актуальною стала потреба України в підводних силах.

Адже вони, за відсутності в складі флоту ракетних чи протичовнових кораблів, берегових протикорабельних ударних комплексів тощо, можуть становити суттєву небезпеку для ВМФ РФ. Підводні човни, поряд з мінною зброєю, можуть бути асиметричною відповіддю України на російську агресію у Чорному морі, оскільки вони, використовуючи його природні умови й гідрофізичні властивості, будуть залишатися єдиним, реально існуючим стримуючим чинником для російського флоту. Причому, такою відповіддю противнику можуть бути не стільки великі і середні підводні човни, для яких бойове розгортання з пунктів базування у мілководній, північно-західній частині Чорного моря може бути занадто проблематичною, скільки малі та надмалі субмарини і безекіпажні підводні апарати.

 

З огляду на те, що малі глибини північно-західної частини Чорного моря суттєво обмежують розгортання і діяльність великих і середніх підводних човнів, а також враховуючи досвід будівництва і застосування неатомних підводних човнів, особливо на закритих та неглибоких морях, для ВМС ЗС України бачиться більш реальним у найближчій перспективі використовувати малі та надмалі підводні човни, а також безекіпажні підводні апарати. Відтак, досить важливим є досвід побудови і застосування надмалих підводних човнів провідних країн світу.

 

Слід зазначити, що надмалий підводний човен (НМПЧ) — це глибоководний, високоавтоматизований комплекс із екіпажем з двох-трьох осіб, водотоннажність якого не перевищує 100 т. Він призначений для транспортування бойових плавців (розвідувально-диверсійних груп), боротьби з надводними кораблями і ПЧ противника, а також постановок мін на фарватерах і у вузькостях.

 

160923 5 2Наприкінці XX ст. у зарубіжних флотах спостерігалося зростання зацікавленості до побудови НМПЧ, що пояснюється не тільки економічними причинами. При вирішенні завдань зі знищення кораблів і суден противника як у морі, так і в пунктах базування НМПЧ у порівнянні з великими ПЧ мають низку переваг з прихованості і виживання в обмежених для маневру прибережних мілководних районах та у вузькостях за невеликих відстаней між пунктами базування і передбачуваними районами бойових дій. Ці переваги досягаються за рахунок малих розмірів човнів, котрі ускладнюють їх виявлення штатними гідроакустичними комплексами (ГАК). Крім того, доставка до узбережжя розвідників і бійців спецпризначення на НМПЧ є найбільш прихованою у порівнянні з доставкою літаками чи вертольотами.

 

Отже, НМПЧ стають важливим компонентом ВМС, у концепції застосування яких все більше робиться акцент на боротьбу проти берегової оборони, при чому бойовим діям НМПЧ у даному випадку надається ще більша раптовість завдяки їх транспортуванню до районів (пунктів) бойового застосування великими ПЧ-носіями. Удосконалення можливостей за системами стикування НМПЧ з ПЧ-транспортувальниками призвело до того, що НМПЧ отримали можливість вирішувати завдання і з пошуку затонулих ПЧ і порятунку їх екіпажів.

 

До середини 1970-х років зі зростанням ефективності протичовнової оборони назріла необхідність різкого підвищення бойових можливостей наявних і створення НМПЧ з новими типами головної енергетичної установки (ГЕУ) — повітрянезалежної енергетичної установки (ПНЕУ), причому такі роботи ведуться за двома напрямками. Перший пов'язаний з переходом на використання тільки електроруху із застосуванням найновітніших акумуляторних батарей (АКБ). У рамках іншого ведеться пошук і впровадження найбільш оптимальних ПНЕУ, які використовують хімічну або ядерну енергію.

 

На сьогодні на бойові НМПЧ у сучасних умовах може бути покладено вирішення наступних завдань:

- дії проти кораблів і суден у прибережних районах і пунктах базування;

- доставка і висадка підрозділів бійців спецпризначення;

- ведення розвідки;

- постановка мін на фарватерах;

- охорона підводних споруд та об'єктів;

- порятунок екіпажів затонулих ПЧ.

 

Загалом усі сучасні НМПЧ можна розділити такі групи:

- торпедо-ракетні або ударні, не призначені для забезпечення діяльності легководолазів-спецпризначенців;

- розвідувально-диверсійні – лише для розвідки і і мінування самостійно або з допомогою легководолазів-спецпризначенців; ;

- багатоцільові – для вирішення завдань НМПЧ перших двох груп;

- небойові транспортні — для прихованого транспортування невеликих об'ємів цінних вантажів.  

 

У теперішній час будівництво НМПЧ можуть здійснювати численні країни, проте створення для з них бойових і технічних засобів можливе тільки у деяких провідних морських державах і в країнах з передовими технологіями. Тому на початку XXI ст. проектування і будівництво НМПЧ різних типів здійснювали США, Італія, Німеччина, Іран та КНДР. Там і же ведуться роботи зі створення НМПЧ майбутнього.

 

160923 5 4Використання найбільш передових досягнень у галузі підводного кораблебудування дозволило суттєво поліпшити умови життя екіпажу, збільшити потужність енергетичних установок і запасів пального, що в результаті дозволило значно збільшити швидкість підводного ходу, дальність плавання у підводному положенні і під РДП, автономність, що суттєво підвищило їх бойову ефективність. Цьому також сприяло оснащення човнів змінним озброєнням і спеціальним малогабаритним електронним обладнанням.

 

У результаті зазначені чинники зумовили розширення кола завдань надмалих субмарин. Так, якщо раніше основне завдання НМПЧ полягало у проведенні диверсій проти кораблів противника у прибережних районах, то на сьогодні на перший план виходять завдання з ведення розвідки і прихованого стеження за цими кораблями на так званих «обмежених морських театрах». Умови, таких театрів, перш за все глибини (Балтійське, Північне і Середземне моря, Перська затока тощо), значно обмежують або не дозволяють використовувати там атомні або дизель-електричні торпедні підводні човни. Крім того, такі субмарини можуть застосовуватися на десантно-небезпечних напрямках для стеження за амфібійними кораблями противника. Нарешті, у сучасних умовах цілком імовірним є застосування НМПЧ для руйнування (захисту) об'єктів морегосподарської діяльності — бурових платформ і установок для освоєння Світового океану.

 

З огляду на вищезазначене, а також виходячи із ситуації, що склалася у ВМС України, на сьогодні є доцільним введення до їх складу надмалих підводних човнів.

 

Крім того, слід зазначити, що на сьогодні, з огляду на об’єктивні причини, таке завдання, як висвітлення підводної обстановки в межах територіального моря держави здійснюється епізодично й тільки незначними маневреними силами ВМС України. Для вирішення даної проблеми. виходячи з досвіду іноземних країн, можуть застосовуватись безпілотні підводні апарати (БППА). Дані системи забезпечують використання сучасних технологій у діяльності ВМС, не потребують залучення людей у якості екіпажу, значно дешевші за традиційні корабельні технічні засоби і мають значно менші обмеження щодо гідрометеорологічних умов застосування. Що стосується класифікації БППА, то вона на сьогодні є такою: дистанційно керовані БППА (Remotely controlled Vehicle) та автономні БППА (Autonomous Underwater Vehicle).

 

160923 5 3Аналізуючи світовий досвід застосування БППА та розглянувши їх можливості щодо виконання завдань ВМС України, можна визначити основні завдання, до виконання яких слід залучати БППА, а саме:

- висвітлення підводної і надводної обстановки;

- ведення спеціального картографування об'єктів у власних захищених акваторіях та ведення розвідки в акваторіях противника;

- забезпечення підводної охорони кораблів, підводних човнів, акваторій військово-морських баз, пунктів базування, портів та інших важливих об'єктів прибережної інфраструктури — виконання завдань протипідводно-диверсійного забезпечення;

- забезпечення заходів бойової підготовки особового складу ВМС України;

- підтримка і супроводження аварійно-рятувальних робіт — пошук та ідентифікація затонулих об'єктів, обстеження їх просторового положення й технічного стану, супровід водолазних робіт, виконання підводно-технічних робіт тощо;

- виконання завдань протимінного забезпечення — виявлення та розпізнавання мін або інших підводних потенційно небезпечних об'єктів на заданих акваторіях і фарватерах, на місцях якірних стоянок кораблів та інфраструктури військово-морських баз і портів;

- здійснення цілевказань і управління зброєю.

- охорони об'єктів морегосподарської діяльності — стаціонарних нафто- і газодобувних платформ тощо.

 

160923 5 5Сьогодні серед автономних БППА, зокрема у військовій сфері, важливе місце займають так звані «глайдери» (автономний підводний апарат, який, використовуючи ефект планування, при якому він занурюється або зринає по пологій, не обов'язково прямолінійній, траєкторії, яка дозволяє йому переміщуватися у визначеному напрямку тільки за рахунок сил, які діють на нього з боку морського середовища). Це зумовлено такими їх перевагами, як:

- достатньо велика автономність (6-9 місяців) в порівняні з БППА з традиційними рушіями (24-48 годин);

- низький рівень власних шумів, що забезпечує низьку помітність і, відповідно, високу прихованість;

- можливість непомітного форсування рубежів ПЧО та ППДО з метою розвідки та доставки необхідних вантажів у захищені райони та акваторії противника;

- можливість їх запуску «вручну» унаслідок малих розмірів та маси, застосовуючи підручні плавзасоби або спеціалізовані засоби доставки до району бойового використання;

- можливість довгострокового патрулювання у визначеному районі;

- значно нижча вартість, у порівнянні з іншими типами БППА з традиційними рушіями, не кажучи вже про класичні, навіть надмалі підводні човни, що дає можливість їх масованого групового застосування в мережоцентричних системах різноманітного призначення.

 

Слід зазначити, що в Україні є напрацьований певний досвід створення і застосування БППА у Національному університеті кораблебудування ім. адмірала С.Макарова (м. Миколаїв) та в науково-дослідницькому центрі «Державний океанаріум» ЗС України (щоправда, останній унаслідок анексії Криму Росією залишився у Севастополі). Відтак, у сучасних умовах є всі передумови для розвитку цих технологій. А серійне будівництво цих апаратів у найкоротший термін повинно забезпечити надійну охорону підводного простору України, зокрема, районів базування сил, портів та місць якірної стоянки.

 

Олег Вінер, для Defense Express 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues