maxresdefaultВ період з 06 по 09 вересня ц.р. в польському місті Кельце проходить 24-та Міжнародна виставка оборонної промисловості MSPO-2016. Вже втретє поспіль на заході буде представлено під прапором ДК «Укроборонпром» об’єднаний стенд українських виробників. Це гарний привід помірковувати про перспективи військово-технічного співробітництва України та Польщі після Саміту НАТО в Варшаві. До уваги читача перша частина матеріалу.

 

Агресія РФ проти України, що має в своєму підґрунті причини, обумовлені цивілізаційним протистоянням по лінії Захід-Схід та її сприйняття євроатлантичною спільнотою як загрози для власних інтересів, створюють нові умови і перспективи для України по завоюванню нових позицій в світовому розподілі праці, зокрема в сегменті виробництва продукції воєнного призначення та подвійного використання – в широкому плані, та для подальшого розвитку військово-технічного співробітництва між Україною та Польщею – в практичній площині.

 

Рішення Варшавського Саміту як база для ВТС

 

Можна констатувати, що протистояння Заходу та РФ формує умови для поступового витіснення технологій та ОВТ, що мають радянське походження і формування нового середовища, яке б забезпечило технологічні переваги євроатлантичної спільноти. Зокрема, це підтвердили і рішення Саміту НАТО, що 8-9 липня 2016 року відбувся в Варшаві. Так, у фінальному Комюніке, що було прийнято за результати Саміту наприкінці п. 78 записано «Ми вітаємо зусилля союзників, в залежності від обставин, по вирішенню проблеми залежності від застарілого військового обладнання російського походження».

 

Водночас в рамках євроатлантичної спільноти йдуть процеси консолідації зусиль по створенню та виробництву ОВТ та розвитку технологічної бази. Про це красномовно свідчить п. 136 Комюніке «Більш потужна оборонна промисловість в рамках Альянсу, щоб в включала в себе малі і середні підприємства, більш масштабне оборонно-промислове і технологічне співробітництво як Трансатлантичне, так і в межах Європи, а також надійна виробнича база по всій Європі та у Північній Америці, як і раніше необхідні для набуття Альянсом необхідних можливостей. Для Альянсу, щоб зберегти свою технологічну перевагу, особливе значення має підтримка інновацій з метою виявлення передових і нових технологій, оцінка їх придатності до використання у військовій сфері, і їх втілення в життя за допомогою інноваційних рішень. У зв'язку з цим НАТО вітає ініціативи по обидва боки Атлантики, які спрямовані на підтримку і просування військової і технологічної переваги союзних можливостей за рахунок інновацій і заохочує країни-члени до того, щоб забезпечити те, щоб такі ініціативи призвели до активізації співпраці в рамках Альянсу, а також між союзниками».

 

Зазначене з одного боку створює великі ризики для української оборонної промисловості, яка переважно базується на пострадянських технологіях. Однак однозначні твердження в рішеннях Варшавського Саміту НАТО про те, що «незалежна, суверенна і стабільна Україна, твердо віддана демократії та верховенству права, є ключем до євроатлантичної безпеки», а також те, що «співробітництво НАТО-Україна є важливою частиною вкладу Північноатлантичного союзу в зусилля міжнародного співтовариства щодо проектування стабільності в євроатлантичному регіоні і за його межами» водночас відкриває широкі можливості для тих представників оборонно-промислового комплексу України, хто не проґавить свого шансу в умовах глобального протистояння та формування нової системи міжнародних відносин. А використання фактору традиційно високого рівня співробітництва між Польщею та Україною може стати тут взагалі дуже вирішальним чинником (можна сказати – «козирною картою»), який взаємно підсилить технологічні позиції обох країн – Польщі, як країни-члена НАТО, що набуває значної ваги, а України – як особливого партнера НАТО, що надає стратегічну перевагу Альянсу у його протистоянні з РФ.

 

Публікація по темі: САМІТ НАТО У ВАРШАВІ – ПІДСУМКИ Й УРОКИ

 

Тут слід зазначити, що в умовах припинення військово-технічного співробітництва між західними країнами та Україною з одного боку та Російською Федерацією з іншого, на Заході виникає запит на постачання запасних частин та послуги по ремонту та модернізації пострадянського озброєння, а в Україні водночас відчувається надлишок подібних пропозицій. За оцінками фахівців, ще до 10 років, пострадянські ОВТ, особливо високотехнологічні, можуть залишатись на озброєнні ЗС окремих країн НАТО. Водночас, в цілому в світі озброєння та військова техніка радянського зразка можу експлуатуватись в арміях країн світу ще від 20 до 30 років і навіть більше (особливо бронетехніка та вертольоти), що створює поле можливостей для компаній, що пропонують послуги з постачання запасних частин, ремонту та модернізації цієї техніки.

 

Це об’єктивно створює умови для більш тісного військово-технічного співробітництва між Україною, та країнами-членами НАТО, причому, як в інтересах задоволення власних потреб, так і для дій на третіх ринках. В сфері спільних розробки та виробництва ОВТ є взагалі унікальні перспективи – тут може виникнути особливий ефект від поєднання західних, і пострадянських, удосконалених вже в Україні, технологій, що може сприяти отриманню ОВТ з унікальними тактико-технічними та споживчими властивостями та конкурентною ціною.

 

Особливе ж місце у військово-технічному співробітництві між Україною та країнами Альянсу належить співробітництву між українськими та польськими розробниками та виробниками озброєнь та військової техніки. І Польща тут для України має бути (вже традиційно) містком на Захід та до НАТО, а Україна для Польщі – каталізатором народження нових технологічних можливостей цієї країни.

 

Рух на зустріч

 

Нові перспективи ВТС між Україною та Польщею відкриває підписання у другий день Саміту НАТО в Варшаві керівниками оборонних відомств України та Польщі Степаном Полтараком та Антонієм Мацеревичем Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про внесення змін до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща щодо питань військово-технічного співробітництва. Протоколом передбачено створення Робочої групи з питань військово-технічного співробітництва, яка повинна суттєво прискорити процеси вироблення пропозицій та відповідних рішень а також їх узгодження сторонами. Зазначена робоча група діятиме в рамках українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Зокрема, з підписанням Протоколу, як відзначалось в офіційному повідомленні на сайті МОУ, «унормовано діяльність з питань військово-технічного співробітництва, що дає змогу визначити перспективні проекти двостороннього співробітництва у зазначеній сфері». І слід сподіватись, що за Україною та Польщею справа не стане, бо вже декілька років сторони щільно працюють над цим, а в деяких сферах вже досягнуто практичних результатів.

 

Завдання пошуку точок дотику інтересів спрощується тим, що військово-технічне співробітництво українських та польських підприємств має свою позитивну історію.

 

Українські спецекспортери вже тривалий час активно працюють з підприємствами та організаціями Республіки Польща. Основними напрямками експорту товарів і послуг військового і спеціального призначення українських підприємств до Польщі в останні роки відбувались за такими напрямами, як авіаційна та бронетанкова техніка, а також розробка високоточної зброї. Зокрема, плідне співробітництво спецекеспортерів двох країн має наслідком взаємне підсилення на ринках третіх країн. Так, наприклад, за участю української компанії «Спецтехноекспорт», в інтересах Міністерства оборони Іраку поляками було реалізовано контракт на поставку колісних бронетранспортерів БТР- 80UP. Слід зазначити, що в цьому проекті, окрім компанії «Спецтехноекспорт», беруть участь також і ряд інших українських компаній-виробників, у тому числі ДП БЦКТ «Мікротек» і ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод». У свою чергу, польська компанія PSO MASKPOL постачає українській компанії «ПРО-ТЕРМ» запасні частини та комплектуючі до протигазів, що виготовлені відповідно до польських технологій. При цьому остаточним виробником і продавцем є українська компанія.

 

На цей час можна назвати багато інших прикладів співпраці українських та польських зброярів. Зокрема, флагман українського літакобудування ДП «Антонов» має давній і плідний досвід співпраці з Республікою Польща. Так, в Польщі тривалий час випускався перший літак з лінійки літаків «Антонова» - Ан-2. Також слід відзначити співпрацю по серійному виробництву в Польщі на PZL Mielec літаків розробки АНТК ім. Антонова типу Ан-28 (або М28 – у польські версії).

 

Давній позитивний досвід співпраці з Республікою Польща має і приватна Науково-виробнича фірма «Адрон». Співробітництво компанії з польською стороною бере початок у 2006 році, коли було підняте питання про встановлення станцій «Адрос» КТ-01АВ в рамках модернізації вертольотів сімейства W-3, що проводило польське авіаційне підприємство PZL Świdnik. На цей час вертольоти з українськими станціями активно використовуються Збройними Силами Польщі не лише в країні, але і за її межами.

 

Одним з позитивних прикладів взаємовигідної співпраці є підписання угоди між польською компанією PCO SA та українською компанією «Авіакон» по постачанню Збройним Силам України ноктовізорних приладів нічного бачення та авіаційних шоломів. Мова йде про авіаційні шоломи THL-5NV та прилади нічного бачення PNL 3 «Bielik». Використання вказаних авіаційних шоломів надає пілотам українських вертольотів можливість спостереження з повітря земної поверхні в широкому куті поля зору в основному без штучного освітлення місцевості. Це дозволяє екіпажам здійснювати пілотування в режимах маловисотного польоту, виконувати зльоти, посадки, а також пошукові і патрульні операції в нічних умовах.

 

Як відзначали представники ДП «АВІАКОН», контракт підписаний з польською компанією PCO S.A. є довгостроковим і таким, що має всі тенденції до розширення, а найголовніше – що він вигідний як українській, так і польській стороні.

 

Авіація та космос – грані технологічного взаємозбагачення

 

Останнім часом спостерігається велика зацікавленість польських споживачів в українській високотехнологічній продукції воєнного призначення для задоволення власних потреб та поліпшення власної технологічної бази і авіацікосмічний сегмент тут в лідерах.

 

Так, в січні 2016 року представники Варшавського Instytut Techniczny Wojsk Lotniczych (Air Force Institute of Technology, ITWL), який розробляє в інтересах ПС ЗС РП легкий багатоцільовий військовий літак Grot-2, повідомили про те, що цей перспективний польський літак буде оснащуватися двигуном АІ-222-28Ф, що розроблений КБ «Івченко Прогрес» та виготовляється на АТ «Мотор Січ». Використання українського двигуна дозволить польській стороні мати літак з високими та конкурентними тактико-технічними характеристиками.

 

Однією з привабливих українських пропозицій українсько-польського співробітництва останнього часу є також ідея співпраці ДП «Антонов» з низкою польських партнерів, серед яких є PZL-Mielec. Окрім добре відомих цивільних літаків Ан-148 та Ан-158, українські авіабудівники запропонувли спільну роботу над новим проектом морського патрульного літака Aн-148-300MP. Він має бути оснащений сучасним комплексом ідентифікації та оброблення інформації про надводні цілі, радарами та іншими системами від польських виробників таких, як PIT-RADWAR або PCO. Два літаки мають бути створені для потреб України, а два – для Польщі. Це також могло б відкрити шлях до продажу морських літаків третім країнам.

 

Новина по темі: ПОЛЬЩА РОЗРОБЛЯЄ ЛЕГКИЙ РЕАКТИВНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ЛІТАК GROT-2 З ДВИГУНОМ ВІД "МОТОР СІЧ"

 

На ДП «Антонов» також можуть запропонувати польській стороні надалі спільно розвивати напрям Ан-28, довівши його до версії Ан-38 (подовжений варіант літака з двигунами розробки американської фірми Honeywell) з огляду на наявні виробничі можливості підприємства PZL Mielec. Ан-38 має ряд вагомих переваг перед попередньою версією, зокрема, бере 27 пасажирів (а не 17, як в Ан-28), а також може стати базою для лінійки багатоцільових літаків спеціального призначення (включно з патрульною версією). Такий літак матиме значні експортні перспективи в різних регіонах світу.

 

Перспективу можуть мати нові модернізовані версії машин розробки ДП «Антонов» (Ан-148/158/178, Ан-140) які б виключали залежність від комплектуючих російського походження, передбачали б встановлення двигунів та авіоники західного виробництва,  що в свою чергу спрощувало б отримання сертифікатів ICAO.

 

Новина по темі: «АНТОНОВ» РОЗРОБИТЬ ВІТЧИЗНЯНИЙ БОЙОВИЙ ЛІТАК - ГЕНШТАБ

 

Перспективним напрямом у співпраці в авіаційній сфері також може бути ремонт та модернізація за участю українських заводів польських винищувачів МіГ-29, а також постачання окремих комплектуючих та засобів озброєння, оскільки в Повітряних силах Польщі на озброєнні усе ще залишаються літаки радянського зразка.

 

Не слід відкидати потенційні можливості співпраці України та Польщі в питаннях модернізації вертольотів Мі-8, Мі-17 і Мі-24, зокрема і їх ре моторизації із встановленням нових двигунів української розробки та виробництва.

 

Можлива також співпраця у сферах радіолокаційного обладнання, навігації, зв’язку і ракетних систем.

 

Крім того, перспективними можуть бути проекти, в основі яких би було б покладено можливості створення версій повітряних машин на основі саудівсько-українського літака Ан-132, який оснащуватимется комплектуючими західного походження, зокрема двигунами PW150A виробництва компанії Pratt&Whitney Canada, та буде мати сертифікацію ICAO.

 

Доволі цікавим для співробітництва українських та польських виробників виглядає також проект створення Високомобільного ударного безпілотного комплексу повітряного базування (ВУБКПБ), що пропонується ДП «Завод 410 ЦА». До складу комплексу могли б увійти модернізовані на українських підприємствах літаки Ан-26 та польські ударні безпілотні апарати, наприклад ударний безпілотний авіаційний комплекс Warmate виробництва польської компанії WB Electronics, що вже прийнятий на озброєння ЗС РП. Ліцензійне виробництво останніх могло б бути розгорнуто на потужностях української компанії «ЧеЗаРа».

 

2 ударний безпілотний комплекс повітряного базування

Високомобільний ударний безпілотний комплекс повітряного базування (ВУБКПБ)

 

1 бпла

Warmate та FlyEye

 

Також існує серйозний потенціал українсько-польського співробітництва у космічній сфері. Одним з найбільш перспективних напрямів співробітництва у нових умовах може стати спільне створення ракетно-космічної техніки – про це неодноразово зазначав президент Польського космічного агентства (POLSA) Марек Банашкевич. У ході засідання робочої групи з питань використання космічного простору міжурядової українсько-польської комісії з питань економічного співробітництва, що пройшло 8 лютого 2016 р. у Києві, голова POLSA особливо відзначив у числі перспективних напрямів партнерства спільне створення супутників дистанційного зондування Землі (ДЗЗ).

 

Зокрема до напрямів цікавих для розвитку в рамках українсько-польської співпраці відносяться: розробка технологій оптичного та радарного обладнання для штучних супутників, призначених для спостереження та технологій виведення космічних апаратів на навколоземну орбіту.

 

Крім того, актуальними можуть бути і інші напрями співробітництва між Україною та Польщею в сфері дослідження і використання космічного простору, зокрема в контексті членства Польщі в Європейському космічному агентстві, співпраці в рамках програми Європейського союзу «Горизонт 2020», створення спільної робочої групи у справах космосу в рамках Міжурядової українсько-польської комісії з питань торгово-економічного співробітництва, а також можливості створення спільних підприємств космічного напряму.

 

Довідка Defense Express: "Горизонт 2020" - семирічна програма фінансування Європейського союзу для підтримки і заохочення досліджень в Європейському дослідницькому просторі в період з 2014 по 2020 рр. Це найбільша рамкова програма за всю історію ЄС, бюджет якої становить 80 мільярдів євро в цінах 2011 року.

 

Новина по темі: УКРАЇНА ТА ПОЛЬЩА СПІВПРАЦЮВАТИМУТЬ У КОСМІЧНІЙ ГАЛУЗІ

 

Одним з проектів, де можуть бути затребувані українські ракетні технології, на переконання польської сторони, може розглядатися програма по створенню європейської РН Arian-6 нового покоління, що реалізовується сьогодні в ЄС.

 

У числі перспективних сфер двостороннього партнерства в Польщі виділяють також створення нової ракетної техніки. Одним з таких проектів, що оцінюється в Польському космічному агентстві як доволі перспективний, може стати проект створення нової європейської РН легкого класу, запропонований для спільної реалізації Польським інститутом авіації та українським ДП «КБ «Південне».

 

Довідка Defense Express: «Аріан 6» (фр. Ariane 6) - перспективна європейська ракета-носій сімейства Аріан, призначена для виведення корисного навантаження на низьку опорну орбіту або геоперехідну орбіту. Буде виготовлятись Європейським космічним агентством (ЄКА). Запуски планується здійснюватити з космодрому Куру у Французькій Гвіані.
Перший запуск «Аріан 6» планується здійснити в 2020 році. Вартість створення ракети і нового стартового комплексу оцінюється 4 млрд. Євро.

 

Активному розвитку співробітництва України та Польщі в космічній сфері може усіляко сприяти підписання 20 квітня 2015 р. у Варшаві керівниками Державного космічного агентства України і POLSA про взаєморозуміння в сфері дослідження і використання космічного простору в мирних цілях, а також створення 3 березня 2016 р. спільної українсько-польської робочої групи, завданням якої є пошук можливостей задля реалізації спільних проектів.

 

Публікація по темі: УКРАЇНА, ПОЛЬЩА ТА ЗБРОЯ СТРИМУВАННЯ

 

Свідченням активності на цьому напрямку польської сторони є підключення до роботи в рамках окремих проектів польського державного  оборонно-промислового інтегратора – групи PGZ (АТ «Польська група озброєнь»), яка є лідером на ринку польської промисловості і однім із найбільших оборонних концернів в Європі, що об’єднує понад 30 компаній із щорічним доходом на рівні 5 млрд злотих (понад 1,1 млрд євро).

Далі буде…

 

Валерій РЯБИХ, Defense Express

 

PCO

 

 

 

! При використанні вмісту сайту обов’язковим є активне гіперпосилання на defence-ua.com, що не закрите від індексації пошуковими системами

Переклад

ukarzh-TWenfrdeitptrues