Постачання до України антибалістичних ракет до Patriot із наявних ліній виробництва та із запасів є єдиними реальними опціями посилення ЗСУ. Про це прямо заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер, додавши, що передача ліцензії на виробництво зенітних ракет - це довгострокова програма, яка наразі лише на стадії перемовин.
Також з боку Defense Express нагадаємо, що проєкт Freya також не є відповіддю на питання, як пройти цю зиму, бо у Fire Point прямо заявили, що перше випробування з перехоплення балістичної цілі планується провести приблизно до липня 2027 року. Водночас скільки часу потрібно буде на їх завершення, налагодження виробництва та насичення військ - наразі не оголошено.
Читайте також: Чому США залишилися майже без балістичних ракет ATACMS та PrSM, хоча виробляють обидві просто зараз
Саме тому на Банковій пошук доступних ракет в арсеналах іноземних країн багаторазово називалось одним з головних пріоритетів для української дипломатії. Водночас, з боку Defense Express зазначимо, що якраз із пошуком антибалістичних ракет PAC-3 до Patriot є об'єктивні складності.
Загалом поточними операторами цього комплексу у версії PAC-3 є 14 країн. У Європі це Швеція, Нідерланди, Німеччина, Польща, Румунія та сама Україна. Ще дві країни у стадії очікування: Іспанія лише наприкінці 2025 року замовила чотири ЗРК Patriot PAC-3 на суму у 1,7 млрд доларів. А Швейцарія замовила п'ять таких комплексів ще у 2021 році, але досі чекає їх та не наважилась припинити авансові платежі.
При цьому країни Європи дійсно вже доволі активно допомагали Україні ракетами до Patriot, починаючи ще з 2023 року. А станом на 2026 рік політичний скандал, який виник у Польщі після передачі лише п'яти ракет, цілком демонструє наскільки складною може бути місія у дипломатичних співробітників у країнах ЄС.
Ще один регіон, в якому значна кількість операторів Patriot - країни Перської затоки. Кувейт, Бахрейн, Катар, ОАЕ та Саудівська Аравія. Але якщо ще на початку року цей регіон дійсно міг розглядатися як "скринька" зі значними запасами зенітних ракет, то все змінила війна США проти Ірану.
Скільки саме зенітних ракет відстріляли ці країни - невідомо, як і можливі залишки запасів. Але, для розуміння, на другий тиждень активних бойових дій арабські країни заявили про збиття понад 800 випущених іранських балістичних ракет, що вимагало б мінімум 1600 одиниць PAC-3. Це при штатній витраті дві на одну ціль. Але вона далеко не завжди виконувалась - існують численні відео, коли для збиття однієї цілі випускалось до 4-5 протиракети.
Наступний регіон - Азія. Японія, Південна Корея та Тайвань - є операторами ЗРК Patriot. При цьому, на відміну від Європи та Близького Сходу, вони їх ніколи не використовували, окрім як під час навчань.
Але всі три країни не надають допомогу Україні озброєнням. Корея займає непохитну позицію, за якою не готова не те що допомагати, навіть продавати своє озброєння. Тайвань зараз точно не в тій ситуації, коли перед загрозою Китаю почне роззброюватись. Тому залишається лише Японія, яка вже фактично допомагала цими ракетами Україні, але по складній обхідній схемі.
У 2025 році Токіо почав постачання США ракет до Patriot, які мали піти на компенсацію передачі Пентагоном зенітних ракет до України, але заборонила їх передавати Україні напряму. Водночас зробити це напряму японці не можуть через обмеження законодавства. Окрім того, зменшення кількості зенітних ракет у Японії може не відповідати інтересам самих США, які вважають саме Китай головною загрозою.
Зрештою навіть американські запаси через війну в Ірані настільки зменшились, що їх навряд можливо розглядати як джерело постачань. За підрахунками СSIS до початку операції Epic Fury США мали понад 2,3 тисячі ракет PAC-3, а тепер близько 800 - це по 13 ракет на один ЗРК.
Читайте також: На скільки критичним для України є те, що ліцензії на ракети Patriot до зими не буде
