Найдалекобійнішою балістичною ракетою Ірану зараз є Khorramshahr, що продемонструвала дальність польоту у 4 000 км. Але тепер вище керівництво країни говорить про розробку ракети з дальністю 15 000 км.
Таку заяву, як повідомляють профільні арабські видання, зробив під час минулої п'ятничної молитви Абдул-Набі Мусаві Фард, представник верховного лідера Ірану. При цьому дальність у 15 тисяч кілометрів пов'язана із необхідністю уразити територію США. Але з боку Defense Express зазначимо, що такої дальності вистачає для ураження з території Ірану будь-якої країни світу.
Читайте також: Невже британський Challenger 3 може стати "останнім у своєму роді" танком та хто ще може підійти до цієї категорії
Водночас якщо такі роботи Тегеран дійсно проводить, то назвати їх послідовними важко. Перестрибнути з балістичної ракети середньої дальності до не просто міжконтинентальної ракети, а зброї, що має фактично абсолютну для Землі дальність польоту, доволі складно.
Наприклад, логічним було б почути про розробку першої іранської міжконтинентальної ракети з дальністю, що лише трохи перевищує мінімальне значення для потрапляння у цю категорію у 5 500 км. Вже після цього - розробку балістичної ракети, що може уразити Вашингтон та Нью-Йорк з території Ірану, для чого необхідно мінімум 10 000 км.
При цьому 12 000 - 13 000 км для Ірану було б цілком достатньо для ураження всієї території Сполучених Штатів. А от зазначення про 15 000 км може якраз вказувати на намір Тегерану пройти тим самим шляхом, що і з Khorramshahr, тобто взяти вже наявну розробку іншої держави-ізгоя.
Справа в тому, що Khorramshahr є рідиннопаливною ракетою, що була створена на основі північнокорейської Hwasong-10 (також позначається, як Musudan, BM-25), що своєю чергою заснована на радянській балістичній ракеті для підводних човнів Р-27.
При цьому КНДР за останні роки випробувала одразу три ракети, які мають дальність у 15 000 км та більше. Це Hwasong-18, для якої така дальність у 15 000 км доведена після пуску 12 липня 2023 року (на основі перерахунку траєкторії). Існує її ще потужніша версія - Hwasong-19, що має летіти на дальність понад 17 000 км.
При цьому участь РФ у розробці Hwasong-18 більш ніж очевидна. Вважається, що північнокорейська ракета створена на базі російської триступеневої твердопаливної міжконтинентальної балістичної ракети "Тополь-М".
Третій варіант - Hwasong-17, рідиннопаливна балістична ракета з дальністю, яка якраз оцінена у близько 15 000 км. Її основою вважається Р-36, що більш відома за натівською назвою "Сатана".
Загалом варто додати, що всі ці ракети з'явились у КНДР доволі швидко, а випробування були напрочуд успішними, що додатково свідчить про використання вже відпрацьованих рішень.
Тому повторення саме такого шляху розповсюдження ракетних технологій з РФ через КНДР до Ірану вбачається доволі очікуваним.
Хоча цілком можливо, що Москва на цей раз, відчуваючи повну безкарність та маючи розвинену співпрацю з Тегераном, піде й на пряму передачу технологій та надання всебічної допомоги у швидкому створенні та виробництві потрібних Ірану міжконтинентальних ракет для ударів по США.
Читайте також: Що це за ЗРК Avenger, який захищає президента США під час гри в гольф і з якого зняли кулемет
