Коли ви вчергове не можете відірватися від екрану, з насолодою споглядаючи вибухи військових аеродромів і нафтопереробних заводів десь у глибокому тилу РФ, знайте, що за кожним ударом стоять місяці математичних розрахунків, сотні годин тестувань, безнадійні нічні дебати інженерів та важку, титанічну працю десятків залучених сторін.
Нині далекобійні удари по території РФ перестали бути сенсацією (однак досі залишаються таким бажаним дофаміном). Це системна, технологічна рутина. Російські заводи, військові летовища, обʼєкти ОПК палають регулярно, хоча ще два роки тому це здавалося майже неможливим. За даними з публічних джерел, навіть за умови ідеальної підготовки, відсоток засобів ураження, які успішно проходять усі заслони й долітають до стратегічних цілей у РФ, коливається від 4% до 15%.
Читайте також: Що це за монструозну РЛС уразили СБУ і як це красномовно свідчить про стан російської ППО
Причина в ешелонованій обороні ворога. Щоб уразити об'єкт у глибокому тилу, наш безпілотник має спочатку здолати тактичний та оперативний рівні - прорватися крізь щільні заслони тактичних систем ППО, мобільних вогневих груп, зенітно-ракетних комплексів та радіолокаційних станцій (РЛС).
Простіше кажучи, щоб досягти успіху на стратегічному рівні вглиб РФ, ми зобовʼязані спочатку вичистити оперативну глибину вздовж лінії фронту. Кожне знищення російського ЗРК чи локатора безпосередньо розширює "коридори" в небі, через які українські далекобійні дрони летять далі й ефективніше.
Як Фонд Сергія Притули виявив "сліпу зону"
Одна з наших головних задач - аналізувати тенденції, бачити зміни у тактиці ворога та вчасно знаходити дієві рішення ще до того, як вони стануть очевидними для всіх.
Аналізуючи запити від військових та спілкуючись з екіпажами аеророзвідки, ми чітко зафіксували зміну парадигми. Якщо раніше бойові дії точилися переважно в межах ближньої тактичної глибини, то згодом ворог адаптувався. Розуміючи, що на відстані від 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення відсоток їх виявлення та ураження є критично низьким, росіяни почали відтягувати найцінніше озброєння подалі. У смузі близько 100-150 кілометрів вони почали відносно безпечно накопичувати резерви, ховати логістичні вузли, розгортати дорогі системи ППО та РЛС.
Ця зона тривалий час залишалася безкарною, адже витрачати на такі цілі дефіцитні західні ракети - розкіш, яку ми не завжди можемо собі дозволити. Армії був потрібен інструмент, здатний закривати цю прогалину швидко, масово і системно.
Так народився проєкт "Щелепи". Проведений нами аналіз спроможностей підрозділів Сил оборони показав, що найкращою відповіддю на цей виклик є створення спеціалізованої "вбивчої пари" з розвідувального крила оперативно-тактичного рівня та ударного дрона-камікадзе.
Станом на середину 2026 року звʼязка розвідувального БПЛА Shark-M та баражуючого боєприпасу RAM 2-X довела, що є одним із найбільш дієвих рішень проти окупантів у смузі до 150 км. Технічно цей тандем працює як єдиний організм.
Shark-M - це "очі" і координатор системи. Він комплектується високоякісними оптичними сенсорами у денному та тепловізійному спектрах, здатний залітати на понад 100 км за лінію фронту і триматися в повітрі до шести годин. Завдяки надійному цифровому зв'язку він виконує роль не просто розвідника, а безпосереднього цілевказівника та ретранслятора сигналу для ударного засобу.
RAM 2-X - це інструмент ураження. Баражуючий боєприпас побудований за аеродинамічною схемою X-wing, що робить його надзвичайно керованим і дозволяє чітко заходити на ціль. Він обладнаний модулем автоматичного донаведення. Це критично важлива деталь, бо на "останній милі" перед ударом, навіть в умовах повного придушення зв'язку ворожими засобами РЕБ, дрон самостійно доводить атаку до успішного фіналу.
Ми передаємо ці комплекси професійним, досвідченим екіпажам під конкретні спеціальні задачі.
Ефект доміно
Коли "Щелепи" виходять на полювання в радіусі 150 кілометрів від фронту, запускається справжній ефект доміно. Випалюючи російську протиповітряну оборону та радіолокаційні станції на оперативній глибині, ця пара буквально "осліплює" ворога й пробиває дірки у його захисті. Сама через ці пробоїни українські важкі далекобійні дрони та ракети отримують змогу летіти далі - на Москву, Енгельс чи інші стратегічні об'єкти вглиб РФ.
Серед найяскравіших трофеїв проєкту на сьогодні - ураження унікальної російської радіолокаційної станції "Небо-СВУ", вартість якої оцінюють орієнтовно у 100 мільйонів доларів (у РФ таких лише близько до десяти одиниць). Також було уражено РЛС 91Н6 зі складу найновішого комплексу С-400 (ціною близько 5 мільйонів доларів).
Окрім полювання за дефіцитною протиповітряною зброєю, робота цієї пари дозволяє системно випалювати сухопутний коридор Донецьк-Крим, який є критично важливим для забезпечення всього південного угруповання ворога. Наші захисники тримають позиційну оборону, і щоб полегшити їм це завдання, ми маємо безперервно знекровлювати ворожу логістику - палити їхні шляхи підвозу боєприпасів, провізії та паливно-мастильних матеріалів.
Сьогодні війна - це збирання величезного, складного пазла. Якщо у ньому не вистачає хоча б кількох елементів, рушиться загальна картина. Ми не можемо розраховувати на успішні стратегічні операції, якщо не будемо щодня, крок за кроком, вичищати оперативно-тактичний рівень уздовж усього фронту та державного кордону.
Автор: Кирил Люков, керівник відділу безпілотних технологій Благодійного фонду Сергія Притули
З боку Defense Express закликаємо звернути увагу також на "Єдинозбір" від "Фонду Притули" на дрони-перехоплювачі.
Читайте також: Пентагон почав форсажний пошук дешевої антибалістичної ракети для Patriot, що має полетіти вже восени, чи це пов'язано з Україною
