При згадці "ганшипа" в голові одразу виникають кадри величезного AC-130, який при повному пануванні у повітрі кружляє над головами терористів та поливає їх вогнем. Саме таке застосування зазвичай асоціюється з подібними літальними апаратами.
Зараз із поширенням сучасних систем ППО ефективність такого підходу почали ставити під питання, особливо у протистоянні з противником, який серйозніший за пару терористичних чи повстанських груп. Однак насправді не все ще втрачено, бо з розвитком дешевих засобів ураження у "ганшипів" з’явилася нова ніша - засобу ППО проти дронів.
Читайте також: Виробництво якої ракети до Patriot можливо опанувати найшвидше та не залежати від "вузьких гирл"
Найкращий приклад такого розвитку подій ми можемо спостерігати зараз під час російсько-української війни. При цьому роль для протидії повітряним цілям насправді розглядалася ще у період Другої світової війни у варіанті захисту бомбардувальників від ворожих винищувачів. Детальніше про це ми розповідали у матеріалі про історію "ганшипів".
Проте з розвитком бойової авіації "ганшипи" перейшли до звичних нам ударів по землі. В кінці-кінців з авіаційних гармат та кулеметів було не так просто, або взагалі неможливо, збивати повітряні загрози. З цим усім час йшов і почали з’являтися нові типи цілей - ударні безпілотники, особливо дрони-камікадзе, які завдяки невеликій ціні та масовості можуть проривати класичні системи ППО, а навіть якщо будуть збиті, то ціна зенітної ракети буде більшою за ціну БПЛА.
Відео нижче: збиття російського дрона типу Shahed-136 з бортового кулемета вертольота Ми-8 Армійської авіації ЗСУ
З іншого боку, літак чи вертоліт можуть швидко прибути до зони перебування загрози та перехопити її. Тут, звісно ж, існують ракети на зразок APKWS, які відносно бюджетно можуть збивати ті самі "Шахеди". Однак цікавішим варіантом є застосування саме гармат та кулеметів, стрільба з яких суттєво дешевша.
Насправді загроза з боку БПЛА була зрозуміла досить давно, особливо з розвитком таких далекобійних засобів у Ірану. Тому ще у 2015 році США відпрацювали збиття безпілотника-мішені типу "крило" з багатоцільового морського вертольота MH-60 Seahawk. Стрільба велася зі встановленого у дверях бортового кулемета. Хоча умови тих навчань були ближчі до "ідеальних", подібний варіант продемонстрував свою доцільність для протиповітряної оборони. Ба більше, саме такий концепт зустрічатиметься далі.
Водночас масове застосування ударних дронів-камікадзе тоді не зустрічалося у тій мірі як зараз, тому публічних появ "ганшипів" у ролі засобу ППО не було. Разом з тим можливе існування невідомих широкому загалу випадків, про які ми просто не знаємо. З відомих же випадків можна згадати повідомлення з Ізраїлю за 2018 рік, де йшлося про збиття дрона за допомогою ударного AH-64 Apache. Надалі ця ж техніка буде активно залучатися проти іранських безпілотників, що можна було добре побачити у 2025 році.
Інше знакове застосування "ганшипів" проти ударних БПЛА, а саме вертольотів з бортовим стрільцем, відбулося під час операції забезпечення безпеки судноплавства у Червоному морі та Аденській протоці від атак Єменських хуситів. Тоді у березні 2024 року було опубліковано два відео з такими збиттями безпілотників за участі ВМС Франції та Німеччини.
У першому випадку морський вертоліт з фрегата Alsace, скоріше за все NH90, перехопив БПЛА за допомогою встановленого у дверях кулемета калібру 7,62-мм. У другому ж йдеться про протичовновий гелікоптер Sea Lynx Mk88A ВМС Німеччини, який теж збив ціль з кулемета, скоріше за все калібру 12,7-мм.
Обидва сценарії об’єднує те, що відбувалося перехоплення одиничних дронів за наведенням від екіпажів кораблів. Однак це показало актуальність такого методу протиповітряної оборони та готовність застосовувати його навіть у західних країнах.
По-справжньому ж потенціал вертольотів для полювання на безпілотники розкрилися під час російсько-української війни. Вперше публічно про виконання таких завдань Повітряні сили ЗСУ повідомили ще у липні 2024 року, хоча без деталей. А десь за місяць після цього з’явилося відео збиття Shahed-136 з Ми-8. Що цікаво, у цьому випадку використовувалися не бортові кулемети, а саме носова кулеметна установка.
У 2025 році такі кадри стали з’являтися частіше і частіше, при цьому було видно роботу зі встановлених у дверях кулеметів на Ми-8 та залучення ударних Ми-24. Для останніх це було велике розширення можливостей, бо до цього з усім своїм арсеналом "ганшип" працював у ролі ерзац-РСЗВ із запуском некерованих ракет з кабрування. Тепер же можна застосовувати своє озброєння і для ролі засобу ППО.
У вересні того ж року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що на своїх ділянках вертольоти можуть відповідати за збиття до 40% від усіх БПЛА, що говорить про потенційну ефективність. При цьому зазначалося, що техніка модернізується для ефективнішого виконання таких завдань, у тому числі оснащується сучасними системами виявлення та спостереження. Це дуже важливий фактор, особливо для забезпечення роботи вночі, коли візуальна ідентифікація цілі дуже ускладнена.
Відео знизу - збиття з Ми-24В російського БПЛА Shahed-136
Варто сказати, що рашисти теж використовують гелікоптери проти БПЛА з першими згадками та відео у 2023 році. Щоправда тоді на кадри потрапила невдача ударних Ми-28Н, чия гармата через технічні недоліки не змогла влучити у ціль. Однак загалом вони та решта російського гелікоптерного парку теж спромоглися виконувати задачі з перехоплення безпілотників за допомогою гарматного чи кулеметного озброєння техніки.
З цікавого, російські вертольоти також були помічені у ролі мисливців на морські дрони. Тут в хід пішли як бортові кулемети, так і штатні гармати та навіть FPV-дрони. Щоправда у результаті це призвело і до втрат, бо українські БЕКи почали оснащувати зенітними ракетами.
Загалом ефективність використання гелікоптерів для перехоплення БПЛА багато у чому залежить як і від навченості екіпажу та наявності сучасного обладнання, так і від взаємодії з рештою сил ППО. Останні можуть надавати цілевказання та координувати техніку.
Такі методи сподобалися США, які у 2025 році почали проводити тести зі збиття дронів за допомогою своїх ударних AH-64 Apache. Щоправда гармата використовувала 30-мм боєприпаси із дистанційним підривом, чого зараз нема на українській та російській техніці, а сам вертоліт стоїть на озброєнні у модифікаціях AH-64D/E, які можуть оснащуватися РЛС, що позитивно впливає на виявлення цілей. Також американці відстрілялися по безпілотниках і з ракетного озброєння, як от 70-мм APKWS та AGM-179 JAGM.
Отримані напрацювання та досвід довелося застосувати на практиці під час війни проти Ірану у 2026 році, коли велика кількість дронів була запущена як для ураження військових баз США та об’єктів країн Перської затоки, так і для блокування судноплавства у Ормузькій затоці. Саме там американські вертольоти залучали для протидії БПЛА. При цьому один Apache було втрачено, можливо через надто близьке перехоплення цілі.
Як відзначалося, як "ганшип" зазвичай згадують саме літаки і в українському арсеналі знайшлася і така техніка. Йдеться про перероблений цивільний Ан-28, який використовують для боротьби з "Шахедами". У репортажі станом на лютий 2026 року на його борту було майже 120 позначок зі збитими дронами, а озброєння складалося з шестиствольного 7,62-мм кулемета M134 Minigun, просто як у класичних "ганшипах".
Тоді зазначалося, що літак направляють із землі у район роботи, після чого екіпаж мав самостійно знайти ціль в нічному небі. Це серйозно обмежує ефективність, тому вже за кілька місяців було помічено використання оптико-електронної станції, яка суттєво спрощувала виявлення дронів.
Також Ан-28 пізніше отримав можливість застосовувати зенітні безпілотники, виступаючи як стартова платформа та потенційно навіть ретранслятор зв’язку. При цьому кулеметне озброєння було збережене.
Повернення "ганшипа" викликало хвилю інтересу з інших країн. Польща, яка виробляє розвиток Ан-28 - M28, запропонувала модернізацію літака, яка спеціально призначена для протидії БПЛА з допомогою кулеметів, гармат та 70-мм ракет. Цьому допомогла наявність попередніх напрацювань якраз у напрямку "ганшипа".
У США теж не відпочивають та активно працюють над оновленням свого легендарного AC-130J Ghostrider. Окрім далекобійного озброєння воно передбачає новий радар з активною фазованою антенною решіткою (АФАР). Таким чином літак потенційно зможе як полювати за дронами, так і виконувати завдання виявлення загроз та подальшої координації засобів для протидії ним.
У висновку можна сказати, що на фоні ускладнення виконання завдань з ударів по землі "ганшипи" зараз отримали нову роль на полі бою для збиття БПЛА. Це включає як і переробку вже існуючих напрацювань, так і створення нових проєктів. Наразі Китай теж працює над створенням власного "ганшипа", який теж, досить ймовірно, зможе використовуватися для перехоплення дронів.
Читайте також: Для далекобійних ударів по РФ з винищувачів F-35 Канада замовляє норвезькі крилаті ракети JSM на 555 км
