У Міноборони повідомили подробиці оснащення турецьких корветів класу Ada для Військово-морських сил України, перший з яких мають побудувати до 2023 року.
Заступник Міністра оборони України Олександр Миронюк в інтерв’ю Defense Express детально розповів про вибір протикорабельних ракет, засобів протиповітряної оборони, а також бойової інформаційно-керуючої системи.
Читайте також: Росія боїться сценарію із застосуванням Bayraktar TB2 на Донбасі - посол РФ у Туреччині
Головний калібр
"У корветах Ada для України передбачена максимізація використання протикорабельних ракет. В першу чергу, звісно, це наш український "Нептун", але й американський Harpoon, турецька Atmaca, норвезька Naval Strike Missile та інші ракети, які зараз тільки розробляються. Треба розуміти, що корвет - це корабель, який буде нести службу декілька десятків років. За цей час будуть розроблені нові ПКР, які будуть мати інші характеристики та габарити, тому ми заздалегідь не обмежуємо себе у штучних рамках", - повідомив Олександр Миронюк.
Зазначимо, що у корветах Ada пускові протикорабельних крилатих ракет розміщені у 8 пускових установках горизонтального пуску. Вже у турецькому проекті для власних ВМС було передбачено використання Harpoon та власної ракети Atmaca, запуск серійного виробництва якої заплановано на цей рік.
Обидві ці ракети, як і Р-360 "Нептун", мають приблизно однакові габарити: довжина 4,6-5,5 метрів. Водночас зараз спостерігається зменшення габаритів дозвукових малопомітних ПКР, наприклад, Naval Strike Missile, яка потроху стає бестселером на ринку, коротша - 4 метри.
Водночас інформація про габарити перспективних гіперзвукових ракет зараз лише орієнтовна - 8-10 метрів дожвини у російського "Циркон", який має вертикальний пуск.
Але у США активізовано роботи зі створення гіперзвукової протикорабельної ракети у рамках проекту Precision Strike Missile, яка повинна "вписатися" у габарити пускової платформи M142 HIMARS - близько 4 метрів.
Захист від атаки з повітря
"У якості зенітного ракетного комплексу зараз опрацьована можливість встановлення європейського комплексу MICA. Виробник підтвердив готовність його постачання в Україну. Це сучасний універсальний комплекс, який постійно розвивається та адаптований до застосування з кораблів класу корвет. У порівнянні із RIM-116, який зараз встановлений на турецьких корветах, він має значно ширші можливості", - зазначив Олександр Миронюк.
Зазначимо, що ЗРК MICA від MBDA був спеціально розроблений для кораблів невеликого тоннажу, таких як корвети та фрегати ближньої морської зони. Він встановлюється на фрегати проекту Gowind від французької Naval Group, нідерландський SIGMA 10514, Khareef від BAE Systems та інші.
Можливості корабельної версії MICA дозволяють знищувати цілі на дальності до 20 км, а по висоті до 9 км. Швидкості та маневреності ракети достатньо для знищення цілей, які рухаються зі швидкістю до 3 Мах, що дозволяє перехоплювати надзвукові ракети. Також комплекс призначений для перехоплення крилатих ракет, які летять у лічених метрах над водою.
Можливості американського RIM-116 - значно менші - дальність до 10 км, а максимальна швидкість цілі до 2 Махів.
Є важлива різниця й у засобі наведення на ціль, якщо RIM-116 використовує лише власну інфрачервону головку самонаведення, то MICA на додачу до цього варіанту, має і сценарій польоту за командами від корабельної радіолокаційної станції.
Також суттєво відрізняється і метод пуску. У RIM-116 застосовано горизонтальну пускову установку, яка значно зменшує можливості обстрілу цілей безпосередньо над кораблем, утворюючи так звану "воронку", де літаки противника можуть діяти просто безкарно.
На противагу у MICA - вертикальний старт, який нівелює цю проблему. Також необхідно відзначити значно більшу енергетику самої ракети, а також кращу швидкість реакції комплексу.
До речі у видозміненому проекті Ada для Пакистану, в рамках якого було збільшено тоннаж з 2400 до 3000 тонн та перекваліфіковано на фрегат, також замінено RIM-116 на ЗРК із вертикальним пуском. У цьому випадку, пускові шахти розміщені у носовій частині корабля одразу за артилерійською установкою.
"Звісно, якщо український оборонний комплекс розробить морський ЗРК з, як мінімум, не меншими за MICA характеристиками у тих самих габаритах, то, звісно, ми зможемо переозброїти ці корвети. Проте зараз єдине що може запропонувати вітчизняна "оборонка" - це комплекс малої дальності на основі ракет від ПЗРК з дальністю дії до 5 км, а по висоті лише 2,5-3,5 км", - додав заступник Міністра оборони України.
Бойова система
"Аналогічна ситуація і з бойовою інформаційно-керуючою системою. На жаль, вітчизняний ОПК не може сьогодні запропонувати систему, яка за своїми можливостями може перевищити можливості турецької GENESIS, яку створювали та розвивають за державною програмою вже з десяток років. Тому на українських корветах вона залишиться без змін", - підкреслив Олександр Миронюк
Зазначимо, що бойова інформаційна-керуюча система корабля - це фактично його "мозговий центр", який відповідає за керування всією зброєю. Без його надійної та високоефективної роботи всі протикорабельні ракети, ЗРК та інше озброєння стають "мертвим вантажем".
Також зазначимо, що турецький GENESIS вже інтегрований у всі стандарти НАТО з комунікації та автоматичних систем управління військами, включно з тактичною мережею обміну даних Link 16.
"Також вирішено залишити оригінальні сенсорні системи, комплекс радіолокаційної боротьби та радіотехнічної розвідки корабля. Вони будуть ті ж самі, як у корветах ВМС Туреччини. Надалі, як і у випадку з ЗРК, двері для національного виробника - відкриті. Але ризикувати боєздатністю кораблів, перший з яких має бути готовий на рівні 2023 року - ми не маємо права", - повідомив Олександр Миронюк.
Головною РЛС корвету класу Ada є SMART-S від Thales, який ліцензійно виробляється турецьким Aselsan. Він дозволяє виявляти повітряні цілі на відстані до 250 км, а малопомітні літаки на відстані у 50 км. Максимальна кількість супроводжувальних цілей - 500.
У якості РЛС системи керування вогнем використано STING EO Mk2, яка також розроблена Thales. Вона працює у двох діапазонах I- та K-band, що дозволяє відстежувати складні цілі на кшталт малопомітних ракет. Вона також оснащена телевізійною та тепловізійною камерами.
На додаток до цього, вона працює і у якості станції радіотехнічної розвідки, посилюючи можливості штатного комплексу РТР від Aselsan, який отримав назву ARES-2N.
Також штатно на корвети Ada встановлюється гідроакустичний комплекс TBT-01 Yakamoz, станція РЕБ, протиторпедний комплекс постановки завад та інші сучасні системи відповідно до стандартів НАТО.
Таким чином український корвет за своїми можливостями буде значно ефективнішим за своїх однокласників у Чорному морі, навіть порівнюючи із базовою версією Ada завдяки потужнішому ЗРК.
Для розуміння, у російських корветах класу "Буян-М" та проекту 22160 взагалі немає адекватної протиповітряної оборони, яка дозволяє "працювати" по ним навіть ударному БПЛА Bayraktar TB2.
Водночас заздалегідь закладена можливість оновлення протикорабельних ракет дозволить цим корветам тримати ударні можливості на відповідному рівні впродовж усього строку служби. А також дозволяє інтеграцією до їх арсеналу крилатих ракет для знищення наземних цілей.
Не менш важливим рішенням є залишення без змін бойової інформаційно-керуючої системи та сенсорів, на противагу доволі довгий, без 100% гарантії успіху, розробці вітчизняних аналогів.
Проте, як неодноразово підкреслили у Міноборони, у випадку появи вітчизняних зразків із кращими параметрами - це питання буде вирішено.
Читайте також: Італія будує для Катару кораблі на п’ять мільярдів євро: на воду спущено другий корвет ППО
