Під час саміту НАТО, який 7 липня стартував у Анкарі, країни Альянсу досягли ряду домовленостей щодо спільних інвестицій у закупівлю та розвиток озброєння. Вони стосуються, як засобів протиповітряної оборони, так і завдання далекобійних ударів, а також збільшення дальності вогню артилерії.
Зокрема одразу 40 млрд доларів має бути спрямовано на розвиток протидронової оборони. Саме таку суму загалом протягом п'яти років мають витратити всі члени НАТО разом, що має дозволити швидко розширити можливості з виробництва, експлуатації та нейтралізації дронів у значних масштабах.
Читайте також: Чому для передачі Україні системи наведення до "Фламінго" Safran достатньо використання Україною її бомб AASM HAMMER
Також країни взяли на себе зобов'язання збільшити кількість операторів дронів у п'ять разів. А закупівельна агенція НАТО NSPA уклала контракт на сотні мільйонів доларів на закупівлю розвідувальних БПЛА.
NSPA також оголосило про закупівлю додаткових ракет до ЗРК Patriot - 900 одиниць. Але з них 700 - ракети PAC-2 GEM-T, які мають обмежені можливості перехоплення балістичних ракет, а спеціалізованих протибалістичних PAC-3 MSE лише 200 одиниць.
Доволі глобальні зусилля країни НАТО спрямували на оптимізацію взаємодії національних оборонно-промислових комплексів, на що направлені одразу декілька ініціатив. Перша - створення стійких ланцюгів постачання критичної сировини, матеріалів та компонентів. До цього проєкту приєднались 12 країн членів НАТО: Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Греція, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Туреччина.
Друга - NATO Front Door for Industry, передбачає створення нової платформи для надання компаніям спрощеної точки доступу для участі у закупівлях та конкурсах на розробки у межах НАТО, а також іншої взаємодії з Альянсом. Третя - NATO Engine, слугує для створення загальної системи обміну інформацією щодо вільних виробничих потужностей та компетенцій.
Четверта - Call to Action, передбачає подальшу стимуляцію приватних інвестицій в оборонну промисловість. Ця ініціатива була підтримана низкою провідних фінансових установ: Banco Santander, Barclays, BNP Paribas, Citi, Deutsche Bank, NatWest, PKO Bank Polski, Danske Bank, the Business Development Bank of Canada, а також NATO Innovation Fund.
Тобто загалом у НАТО дійсно намагаються мобілізувати оборонну промисловість. Водночас реальні плани більшості країн-членів Альянсу чудово демонструють їхні витрати на оборону, які у 2026 році продовжують здебільшого залишатися у межах до 2,5% ВВП на оборону. Такий показник за результатами 2026 року очікується у 17 країнах з 32, тобто у більшості. При цьому Словенія наразі запланувала лише 1,61%, але має виправити ситуацію до кінця року.
При цьому варто пам'ятати, що деякі країни, які задекларували досягнення 2% витрат на оборону від ВВП зробили це завдяки відвертим хитрощам і внесенням у цю категорію витрат, які з цим мало пов'язані. Наприклад, Італія чудово показала, як 1,5% від ВВП на оборону легко рахується як 2%, а багато країн в оборонні витрати "зашивають" підвищення пенсій.
Читайте також: Ракети AIM-120 для українських F-16 та майже всіх винищувачів НАТО ще більше локалізують у Європі та це шанс для України
