Наземні роботизовані комплекси, або просто НРК, стали критично важливим елементом сучасного поля бою. Вони займаються логістикою, евакуацією та навіть приймають участь у бойових місіях.
Одначе з цими засобами все не так просто, бо їхнє застосування має свої нюанси та особливості. Тому Defense Express поговорив з командиром Роти наземних роботизованих систем Батальйону безпілотних систем 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Володимиром Кримінським, позивний "Крим".
Читайте також: Невже й Бразилія хоче робити Gripen E для України, бо натякає, що готова виробляти літаки не тільки для себе
- Як давно ви працюєте саме з НРК? Коли та як почалося формування окремої роти НРК у Вашій бригаді?
- З НРК бригада почала працювати з 2023 року ще перед Курською операцією, але цей процес був неінтенсивним, це були такі точкові рішення, які ще не мали загального масового впровадження і не було стратегії цього впровадження. Тобто це були поодинокі окремі задачі, які намагалися виконати за допомогою безпілотних наземних систем. А восени 2025 року почала з'являтися конкретна задача створювати роту у складі батальйону безпілотних систем, яка б займалася НРК.
До цього особисто я не займався безпілотними наземними системами. Я командував підрозділами безпілотних систем, які літали. Коли мені сказали, що є цей напрям і ним треба зайнятися, я попросив тиждень на роздуми, щоб зрозуміти про що цей напрям, чи є у нього перспектива, як взагалі можна працювати і там. Дослідивши це питання мінімально, поспілкувавшись з різними підрозділами, які вже це впроваджували, я зрозумів, що це справді має сенс. Більше того, це справді має велику перспективу і тому розпочав роботу над тим, щоб побудувати цей підрозділ. Погодився.
Підрозділ починався з трьох людей. Тобто осінь 2025 року - це час початку формування підрозділу. І ось за півроку підрозділ уже налічує 60 людей і має сотні виконаних місій, врятоване життя, тонни перевезеного вантажу, сотні кілометрів подоланого шляху. І в першу чергу навчених операторів, навчених спотерів та членів наземних груп. Маю власну майстерню розгорнуту з інженерами. Все це за півроку. Починалось все це за півроку у підрозділі з трьох людей, зараз вже 60 людей та є ще вакантні позиції.
- Про місії. Наразі логістика та евакуація поранених вважаються одними з основних напрямів застосування НРК. Які завдання сьогодні є пріоритетними для вашого підрозділу та наскільки широко використовуються НРК в інших ролях?
- Дивіться. Логістика і справді є базовим напрямком роботи, тому що сама ідея НРК виникла і масштабувалася в підрозділах Збройних сил саме через проблему з логістикою. Тобто неможливість доставляти вчасно та адекватно вантажі звичними способами, як от різні боєприпаси, харчі, воду, медикаменти і таке інше традиційними методами по типу бронемашин та навіть тих самих пікапів. Ускладнення цієї логістичної складової призвело до того, що НРК стали можливо єдиним варіантом, який почав працювати на полі бою без ризику для життя людини, яка керує цим транспортним засобом. Плюс до того ж НРК менший, тобто він більш проходимий в деяких варіантах і менш пріоритетна ціль. Тому власне логістика - це база, з якої все НРК по суті і вийшло.
НРК не виникли як технологія заради технології. Ця технологія виникла під конкретне завдання на полі бою. Ці завдання на полі бою одразу ставили технічне завдання до того, як це можна втілити в життя. Так взагалі почалися весь цей рух і робота на напрямку НРК. Про евакуацію, наприклад, НРК приїхав, привіз воду і є поранений, якого важко було вивезти, під якого пропрацювати треба цілу місію окремо. Або дуже часто це майже неможливо без ризику і тоді вирішили цим самим НРК робити евакуацію. Це зараз вже з'являються спеціалізовані НРК лише під евакуацію, тобто з продуманим місцем, ношами, якимись технічними рішеннями. Але починалося це, цей напрям евакуації виходив з логічного напрямку логістики. Таким чином евакуація та логістика - це справді зараз основні два напрямки роботи НРК. Це тому, що це була базова потреба.
Інші напрямки, такі як камікадзе і вогнева підтримка не менш важливі, просто вони більш складні у виконанні, тому що це зовсім іншого напрямку місії. Це місії бойового застосування, тобто Вам треба зробити так, щоб ваша турель заїхала не до вашого переднього краю, а по суті ще далі і зуміла знищити противника. Але такі технічні вимоги вже зараз є. Технічні вимоги для того, щоб бойові турелі заступали на чергування, вони вже є і безумовно ми вже намагаємося це імплементувати. У нас є деякі рішення та напрацювання. Є інші підрозділи, які вже це роблять, їх ще небагато, але на осінь, за цей сезон, за це літо дуже багато підрозділів уявити собі не зможуть утримання переднього краю без вогневого застосування НРК і так само знешкодження противників на їхньому передньому краї без застосування роботів камікадзе, які можуть взяти на себе 20 кг вибухівки і заїхати до противника в окоп, наприклад, чи в бліндаж.
- На вашу думку, чи потрібні спеціалізовані евакуаційні НРК, чи ефективніше використовувати універсальні логістичні платформи, які за необхідності можна швидко переобладнати під евакуацію?
- Думаю, що є сенс. Є сенс у тому, що ми повинні думати над питанням швидкості. Все-таки місія евакуації потребує трохи іншої організації і планування, це місія, яка вимагає набагато більше уваги та взаємодії і, безумовно, що під неї має бути специфічних засіб. Це - найкращий варіант. Засіб, який може мати більшу швидкість, засіб, який може мати іншу систему амортизування. Тобто байдуже скільки раз ви підкинете пляшку води, яка буде їхати на позицію, але зовсім не байдуже скільки ви підкинете на якій ямці та скільки раз підкинеться людина, у якої зломана спина. Тому безумовно, що спеціалізовані засоби - це один із тих напрямків, які треба рухати. Тому все до цього і йде, що будуть окремо створюватися спеціалізовані засоби і зараз їх ще не багато і попит на це шалений, тому що це відповідні технічні вимоги та деталі.
Війна - це дуже часто фінансовий аспект. Умовно, щоб зрозуміти, дрон без підвіски, який везе воду і харчі коштує приблизно 500 тисяч гривень. Але зробити дрон з підвіскою, який може розвивати швидкість більше і таке інше - це інша цінова категорія. Так от, ми повинні розуміти ці цінові ранжири. Ми готові вкласти додаткові кошти у порятунок пораненого, ми на це вимагаєм швидших, кращих ,більше технічно якісних дронів і натомість бити у масовість дронів, які працюють на логістику, тому що знищення противником наших засобів є доволі високим на різних ділянках фронту. Таким чином, ми повинні з вами диверсифікувати ризики і розставляти, і пріоритезувати свої технічні та фінансові зусилля, які ми вкладаємо у різні напрямки. Умовно, не умовно, а реально засіб, який займається порятунком людського життя потребує від нас більш якісного обладнання і відповідно вкладення більших коштів і зусиль, тому що ціна того, що ми робимо там, я маю на увазі порятунок життя, взагалі безцінна історія, вона є неоціненно вища, ніж боєприпаси, чи пляшка води. Під кожну задачу має бути своя платформа зі своїми технічними рішеннями. До цього, власне, ринок і підрозділи йдуть.
- Ми, власне, згадали за масовість. Кажуть, що час життя НРК в середньому складає 3 виїзди. Наскільки це відповідає вашому досвіду, які фактори найбільше впливають на живучість таких систем?
- По-перше ці цифри для нас є нерелевантними. Середня тривалість життя НРК у нас складає, приблизно те що можна вже обрахувати, це виїздів близько 80. Тобто для нас релевантно від 60 до 80. Треба розуміти, що кожен напрям, кожна конкретна фаза якогось загострення визначає в конкретних часових проміжках живучість, так би мовити, цих НРК. Думаю, що ще замало часу пройшло, щоб міряти якісь цифри, треба якісь показники збирати на рівні хоча б року і мати певну критичну кількість засобів, які розгорнуті. І тоді можна робити цю вивірку відповідно до напрямків. Думаю, що за реальними цифрами живучості значення у 3 виїзди в загальному по збройним силах не має сенсу, тому що ці цифри набагато вищі і наші цифри це підтверджують, що набагато вищі. Це перший аспект питання.
Другий, що стосується масовості. Масовість - це один із варіантів, тому що ми повинні з вами чітко усвідомлювати, що це питання ще не вивчалося. Коли знаходиться якийсь засіб, який виконує певну роботу, противник буде шукати засіб, який зможе його знешкоджувати. Відповідно наша тактика полягає у тому, аби захистити свій засіб від влучання і знищення противником. Заходи, які вживатиме противник - це навпаки знищити його. Таким чином ми приходимо до засобів маскування, до тактики застосування, ми приходимо до якихось технічних рішень: обварених каркасів, захисних сіток і такого іншого, що дозволить нам навіть при влучанні дрона отримати якийсь результат, який зменшить ККД ворожих зусиль щодо знищення самого засобу.
Плюс навченість пілотів, навченість екіпажу також корелює безпосередньо з живучістю дрона. Навченість пілота, його талант, вміння швидко приймати рішення та досвід. Багато пілотів прийшло з безпілотних літальних систем і вони розуміють як працює противник проти них в небі, відповідно вони стараються працювати так, щоб противнику в небі було дуже важко працювати, знешкоджуючи їх і знищуючи. Ці сукупні фактори вони призводять до результату. Масовість повинна бути через те, що засоби дуже часто не повністю знищені, а ушкоджені, і ця масовість дасть можливість запустити так звану конвеєрну систему, коли у нас певна кількість засобів буде на відновленні, на ремонті в складнішій чи легшій мірі. І ця масовість засобів не дасть противнику можливості зупинити наші логістичні ланцюжки. Тобто масовість в цьому плані вона дає.
Масовість вимагає здешевлення, але ж я кажу, тут повинно бути дуже сегментоване здешевлення. Коли ми здешевлюємо умовно засоби, які працюють на логістику, але ми не можемо собі дозволити здешевлення засобів, які працюють на порятунок поранених. Тобто тут повинна бути дуже чітка сегментація: засоби, які ми можемо здешевлювати і знову таки можемо здешевлювати до певної міри.
Ми повинні розуміти ту золоту середину, обирати в балансі, коли здешевлення не повинно означати постійних поломок. Це не може бути здешевлення в якості матеріалів, тому що зниження якості матеріалу призводить до частіших поломок і часті поломки призводять до частіших втрат, більшої роботи. В результаті ми виходимо в здешевленні на показники фінансових витрат, які би ми отримали при там якійсь кількості дронів, які були б дорожчими.
Менша кількість, але дорожчих дронів давала би той самий результат. Тому тут потрібно віднайти правильний баланс здешевлення, яке дає нам можливість утримувати ту кількість дронів за певні фінансові витрати, яка забезпечує повністю поле бою із розрахунком підвищення ефективності ведення бойових дій противником. Тому масовість вона природно буде нарощуватись. Дрони стануть масовими природно. Так само згадайте було з "Мавіками". На початку, у 23-му, у 22-му році, врата "Мавіка" виглядала як трагедія. Зараз, мені здається, що з "Мавіками" більше проблем немає у Збройних сил. Так само і НРК - це новий засіб, вони зараз ще в процесі становлення протоколів роботи, в процесі становлення напрямків розвитку, в процесі становлення технічних протоколів, але через деякий час ми отримаємо з Вами вже готові рішення, які просто будуть вимагати від нас масштабування. Ось і все. І це масштабування це і буде це наповнення, ця масовість.
- Зараз вже є великі НРК, які трохи менші за автомобілі та, наприклад, можуть використовуватися для перевезення боєприпасів, але найдорожчі серед наземних роботів. Є у них якийсь потенціал?
- Ну дивіться, в чому історія НРК. Зменшення самого транспортного засобу і забирання з нього водія означає, що ми збільшуємо можливість для накладання корисного навантаження і зменшуємо себе візуально для противника в плані виявлення. Тому я не думаю, що є перспектива безпосередньо на полі бою використовувати великі НРК. Однак, ми маємо з вами розуміння про таку логістику, яка розтягнута. Ця велика логістика, там 50 км зона, є різні сектори роботи і в цих різних секторах роботи працюють різні засоби. Чим далі так би мовити від самої лінії бойового зіткнення, тим, відповідно, зменшення кількості ворожих засобів ураження дозволяє нам мати більш масштабні засоби, які можуть перевозити більше корисного навантаження тому, що саме рівень ризику виходить набагато нижчий.
Так, в якомусь сегменті роботи вони справді мають право на життя. Однак, тут дуже важливе саме сегментування цієї роботи. Тобто є так званий перший ешелон, другий, третій. Перший ешелон це той, який доходить до самої лінії бойового зіткнення, на ньому повинні працювати малі і невеликі засоби, які важко помітити і в які важко влучити. В другому - більші, але все одно засоби, які за розмірами досить невеликі. І ось уже тільки в третьому ешелоні може бути 15-20 км від лінії бойового зіткнення, де можуть працювати більші засоби, які можуть нести корисного навантаження там 1,5 тони, як автомобіль, але вони відповідно габаритами зовсім інші. Тому тут відповідно треба порахувати яка кількість їх потрібна. Вони менше втрачаються і тому їхня цінова категорія, навіть якщо вона висока, є прийнятною, тому що їхній рівень втрат є набагато меншим. Вони несуть більше корисного навантаження, відповідно працюють в більш мирній зоні.
Менша кількість втрат породжує цифри, я будуть однаковими між масовими малими дронами, які працюють на передній лінії і там великими дронами, які працюють там 15-20 км від лінії бойового зіткнення. Один пілот пілотує одним дроном, який везе 1,5 тони вантажу. На полі бою у безпосередньому доступі до нуля це НРК, які везуть 70 кг. Треба там умовно 20 пілотів і 20 місій зробити на нулі цими малими дронами, щоб розвести вантаж, який везе один пілот в 15-20 км зоні. Тому кожен цей засіб має право на життя, але я не думаю, що це такі як пікапи, я не думаю, що треба відтворювати пікапи, я не вірю в ці ідеї насправді. Але є засоби, які працюють і несуть корисне навантаження наприклад з додатковим причепом. Вони є і ми їх використовуємо. І думаю, що вони мають право на життя.
- У нас наразі презентують засоби для перетворення вантажівок, автомобілів та бронетехніки на дистанційно керовані машини. Їхнє місце на полі бою буде десь поряд з великими НРК?
-Це ще далі, я думаю що з цим взагалі там, я не знаю яка зона повинна бути. Дуже далеко. Плюс до того про яку швидкість ми говоримо.
- Вони гарантують роботу при 80 км/год.
- А зв'язок який повинен забезпечувати їм?
- "Старлінк".
- Не вийде, бо у "Старлінку" буде пінг і затримки. При 80 км/год така безпілотна машина влетить в кювет через 50 метрів їзди на першому повороті, коли у неї трохи порушиться зв'язок через "Старлінк" і буде високий пінг затримки. Тільки не влетів в кювет там тонною, як у НРК, а влетів у кювет 10-15 тоннами. Як ви думаєте, це має право на життя?
- Тобто ми приходимо до того, що більшість НРК працюють на "Старлінку" і чи є якісь альтернативи, на які зараз можна було б переходити, чи зараз поки хороших альтернатив нема?
- Поки немає. Є альтернативи, які якісно поступаються старлінку. Старлінк абсолютний лідер на ринку не випадково. Тобто є радіозв'язок, який не може передаватись без швидкої картинки, тобто не має поки що радіозв’язку, який може дистанційно працювати, передаючи контент. Далі є альтернатива, яка називається mesh-мережа, але її побудова це щось стаціонарне, це умовно мережа з роутерів, що передбачає організаційні рішення. Не автономні, а організаційні, сплановані, чіткі координовані рішення між різними підрозділами. Тобто це має бути ціла мережа роутерів, яка повинна обслуговуватися, живитися, замінятися, тобто повний сервіс. Далі є LTE мережі. Для неї держава, Збройні сили, виставляє свої LTE вишки, але вони зазнають масового ураження противником, бо їх видно. Тобто поки що стабільної LTE мережі та її щільного покриття немає. Насправді "Старлінк" є лідером, тому що він багато в чому є безальтернативним, найлегшим способом досягнення мети: отримання картинки і зв’язку. Ненайкращим можливо з тих, які би ми бажали, але найкращим з тих, які є.
- Ясно, дякую. Ви згадали, що є майстерня. Існує думка, що НРК поділяються на ті які можна модифікувати самим та ті які не будуть використовуватися. Наскільки це відповідає дійсності для вас? Також як сильно доводиться модифікувати НРК, які приходять від виробника?
- Давайте скажемо наступне. Зараз ми отримали велику кількість НРК, які були закуплені рік тому і відповідно технічні рішення, які є зараз і які виробники пропонують зараз вони набагато кращі і вони справді доступніші та досконаліші. Дуже часто проблема з НРК в тому, що воно не їде з коробки, це правда, полягає ще й в тому, що ми отримуємо із запізненням НРК, які були вироблені рік тому назад і ми працюємо і вдосконалюємо технічні рішення, які були запроваджені рік чи півтора тому назад. В результаті, безумовно, це передбачає від нас цілий ряд модернізаційних заходів. Це відповідно включає фінансову складову і в першу чергу експертизу, вміння і навички людей, які це роблять. Тому ми без майстерні взагалі існувати не можемо.
Далі, ми отримуємо нові засоби і зараз стало краще, у них більше технічних рішень які підвищують життєздатність. Одначе і в них ми маємо проблеми. Наприклад, кожен виробник НРК намагається працювати із власною системою управління, а вона дуже часто по суті є нічим іншим як персональною моделлю якоїсь загальної системи управління безкоштовної, яка є у відкритих джерелах. Її підрізають під себе, ставлять відповідно залізо, тобто відповідно якісь плати управління не уніфіковані і ось у кожного в результаті виходить різний зв'язок. Тобто у когось кращий, у когось гірший пінг, а у когось воно працює коректніше. По суті всі роблять одне і те саме, але кожен намагається приватно зробити якусь власну систему, яка завжди має якісь недоліки з якими треба боротися по одинці.
Тоді підрозділи у нас дуже часто приходять до висновку, що треба робити модернізаційні заходи які призведуть до уніфікації, щоб пілоти не вчились працювати на 20 різних інтерфейсах, програмах і, відповідно, щоб інженери не працювали з 20-ма різними технічними рішеннями в управлінні. Тому підрозділи стараються це уніфікувати за власний кошт.
По суті підрозділи виймають те залізо управлінське, яке виробники поставили на дроні, ставлять своє і заливають свою систему управління. Це може бути або підрозділи самі це зробили, або, наприклад, держава намагається це уніфікувати. Я думаю це дуже добрий хід коли вона зробила програмне забезпечення для управління бортом в Центрі масштабування технологічних рішень (ЦМТР ЗСУ, - ред.). Ось і там можна добавитись на так звану Центральну систему управління бортами. Тому це така як би важлива система роботи, яку ще потрібно зробити, яку ми зараз робимо і без якої ми не можемо обійтись на майстерні. Також у майбутньому майстерня - це головний дослідний цех який зможе продукувати нові рішення, тому що нам на полі бою треба свій досвід якось систематизувати і впроваджувати в рішеннях. Звичайно, що це такий первинний накопичувальний центр технічних рішень, які одразу приходять фідбеком з поля бою. Тому майстерня - це мозок будь-якого підрозділу.
- Як реагують на ваші відгуки та фідбек виробники?
- Так, виробники дуже чуттєві, треба віддати належне. Майже всі виробники реагують на будь-які зауваження, стараються встановити якусь комунікацію, про те, що їхній засіб може дати на полі бою, що він реально дає на полі бою, які його результати, які слабкі місця, які сильні зони. Тобто вони просять підсвітити всі ці речі і вступають в комунікацію. Плюс до того треба віддати належне, що багато виробників надає безкоштовне обслуговування навіть у випадках, де це не зовсім передбачено. Тобто виробники НРК зараз на ринку це люди, які дуже дуже цілеспрямовано готові допомагати підрозділам для того аби ці засоби почали працювати краще. Їхні засоби в першу чергу звичайно. Чому? Тому що ринок, напрям цей, дуже порівняно новий. Він швидко масштабується і ще нещодавно ринок безпілотних систем, в першу чергу літальних, показав, що ті, хто готові швидко адаптовуватися і ті, хто готові надавати довгий сервіс, супровід і вкладатися в цю історію комунікації з підрозділами отримують стабільність, найшвидші рішення. Найшвидший фідбек дає їм можливість швидше на нього відреагувати і стати більш конкурентоздатними на ринку. Тому треба віддати належне, прихована рука ринку за Адамом Смітом працює чудово.
- А які моделі НРК зараз в основному ви використовуєте і чому саме вони?
- Дивіться, питання має декілька рівнів відповіді. Перша: використовуємо ті, які були на складах. Я би не називав зараз конкретних виробників, а я би називав напрямки, які ми використовуємо. У нас є декілька напрямків, які ми використовуємо за типажами засобів. Це засоби колісні і ми використовуємо всі лінійки від важких великих колісних засобів, які готові переносити по тоні корисного навантаження, на цьому третьому ешелоні, як я вже зазначав, і до легших засобів, але колісних. Також використовуємо гусеничні засоби. Для чого гусеничні засоби? Вони дуже добре себе показують в роботі в певних погодних умовах. Тобто у нас є і ці лінійки гусеничних засобів і вони також різні. Це засоби, які ми використовуємо паралельно і маємо далі уже специфічні засоби, які ми використовуємо. Маються на увазі засоби вогневої підтримки і засоби-камікадзе, але вони також різних видів під специфічні задачі: для вогневої підтримки і несення вибухівки, щоб нанести ураження противнику. Не буде назв.
- Окрім уніфікації є рішення, яких на НРК не вистачає від українських виробників?
Від українських виробників вистачає в принципі всіх типів НРК. Тобто зараз пожежні НРК з’являються, з’являються НРК, які можуть копати, Це також доволі цікава тема, бо всі ці НРК вони доволі габаритні і сама їхня робота передбачає, що вони на передній край добраться ніколи не зможуть і працювати на передньому краї не зможуть. Але зможуть працювати в тилу, це правда. Але по суті сьогодні українські виробники закривають всю лінійку необхідного. Питання тільки масштабування і масштабування найкращих.
Тобто я думаю, що умовно за цей рік, ця масовість дозволить на ринку виживати найкращим. Є так багато виробників на ринку, всі вони стимулюють один одного в якихось нових технічних рішеннях, в способі комунікації і таке інше. Тобто це банальний агресивний ринок. Конкуренція. Між ними є банальна конкуренція. То нічого нового, все те, що працює останні багато років. Конкурентний ринок, який сьогодні дає нам повну лінійку. Головна проблема - це насичення. Ця лінійка має бути більш масовою. Зараз держава зробила на це такий наголос. Буде закуплено, президент сказав, певну кількість дронів. Найважливіше далі це те, що повинно відбуватись самоочищення. Є виробники, які ведуть погану комунікацію, або виробники, які не приймають нових технічних рішень, швидко не адаптовуються - вони будуть відмирати. Тут дуже важливо, щоб була прозорість і все відбувалось дуже чітко. Прозорий ринок відріже всіх, хто буде неконкурентний. Нічого такого, чого немає в житті ця технологія не придумує. Є конкурентний ринок - вона працює в умовах конкурентного ринку.
- Чи стикались ви із застосуванням НРК росіянами і як можна порівняти це з Вашим досвідом?
Росіяни дуже активно застосовують НРК і росіяни швидко масштабують їх. Це їхня головна перевага в усьому - масштабування безпілотних засобів. Думаю, що те, що ми бачимо у росіян, це по суті наштовхує на думку про паритет принаймні в логістичних засобах. Але тут дуже важливо, що рано поки що робити висновки. Тому варто зачекати осені, коли буде час підбивати перші підсумки. У нас лише півроку назад створилися ці підрозділи. Вони лише тоді з'явилися масово. За рік буде час, коли ці підрозділи розвинуться. От коли пройде літо і ми з Вами будемо говорити в листопаді, то подивитися на повну картину тому, що літо - це зазвичай сезон безпілотних систем, як і сезон війни. Виявилося, що за 10 тисяч років існування нормальних воєн між людьми нічого не змінилося. Виявляється, що 10 тисяч років ми всі намагаємось воювати плюс мінус літом, коли тепло. І стараємось воювати менше і менш активно, коли холодно. Може це не так явно зараз, як тоді, але плюс мінус ситуація десь та сама. Літо - це зараз головний сезон війни і ось десь після літа ми зможемо з Вами чітко сказати і окреслити загальні тенденції і якісь перші реальні результати російських якихось дій в плані НРК на полі бою і української сторони. Поки що це виглядає паритетно, але я кажу - це дуже інтуїтивні цифри. А інтуїтивні цифри - вони зазвичай ні про що. Тому що інтуїтивність, інтуїтивні цифри - це здогадки, емоції і нічого більше. Тому думаю, що десь на осінь ми зможемо з Вами говорити про це більш предметно.
- Я так розумію, що розвиток НРК протягом наступного року буде масштабування кращих рішень і відмирання гірших. Вірно?
100 відсотків. Це буде рішення, це буде 100 відсотків масштабування, але це буде також і пошук альтернатив зв’язку. Ось це буде ключове питання. Затримка, швидкість, передача зв’язку - це ключове питання. Тобто як воно може їздити ми уже знаємо, але як зробити так, щоб ми отримували швидкий, майже миттєвий зв'язок без перешкод - ось це ключове питання. І думаю, що це ключове питання перед нами стоїть і наступний рік - це буде роком відкриття альтернатив зв’язку. Або це будуть якісь важкі рішення, які габаритні, інституційні, організаційні і таке інше, або це будуть якісь автономні. Я схиляюся до цього варіанту, тому що ми повинні йти в систему спрощення, але це будуть якісні автономні технічні рішення. Зараз мені відомо про декілька проєктів таких автономних технічних рішень і думаю, що вони і є виходом з ситуації. Проте знак питання у ціні. Але я думаю що лозунг наступного року в безпілотних системах - це зв’язок.
Читайте також: Квадрокоптерний дрон-камікадзе Akeron RCX 50 від MBDA після 2 років розробки нарешті дістався військових випробувань
