Вже і у європейському сегменті НАТО почали бити на сполох через брак ракет до зенітного ракетного комплексу Patriot. При цьому він стосується й американських запасів, які були перекинуті до Перської затоки через війну проти Ірану.
Загальні залишки запасів американських ракет вже були оцінені та становлять близько 800 одиниць, або близько 13 зенітних ракет PAC-3 на кожну з 60 батарей Patriot у складі збройних сил США. Водночас європейські запаси цих антибалістичних ракет можливо взагалі ніколи не перевищували цю позначку.
Читайте також: F-127 будуть ще дорожчі, ніж супер-фрегати по 3 млрд євро за один, але чому тут ціна виправдана
Нагадаємо, що реальними операторами Patriot PAC-3 у Європі, окрім України, є Німеччина, Нідерланди, Швеція, Польща та Румунія. А от Іспанія та Швейцарія лише замовили ці комплекси, при цьому швейцарці зустрілись із ситуацію, коли вже частково оплачені постачання відтерміновані на невизначений строк.
Кількість ракет PAC-3, які замовляли ці країни до 2022 року, відома завдяки оприлюдненим деталям контрактів та публічним урядовим звітам.
Зокрема Німеччина загалом до 2022 року замовила близько 75 ракет PAC-3, з яких 25 - старих CRI, за контрактом 2007 року та 50 за контрактом 2019 року. Нідерланди закупили у 2004 році 32 CRI, а у 2020 - 32 MSE, загалом 64. До 2022 року оголошувалась плани щодо закупівлі MSE: Румунією - 168, Польшою - 208, а Швецією - 200.
Тобто станом на 2022 рік у європейських країнах могло бути не більше близько 700 антибалістичних ракет PAC-3. А з 2023 року їхня кількість почала зменшуватись через передачу Україні ЗРК Patriot із відповідним боєкомплектом.
На такі кроки пішли Німеччина, Нідерланди та Румунія. Загальна кількість антибалістичних ракет PAC-3, які передавали ці країни, не оголошувалась. Також відомо, що лише п'ять ракет зі своїх запасів передала Польща. Швеція не оголошувала про таку передачу.
При цьому з великою долею ймовірності з 2023 року європейські країни не отримували ракети до Patriot. Про це доволі добре говорить приклад Швейцарії, бо офіційною причиною відтермінування постачань стала якраз необхідність посилення України, що було визначено пріоритетною метою. Більше того, невідомо, чи зіткнулась Швеція із проблемами постачання ракет, бо Стокгольм почав отримувати замовлені у 2018 році комплекси лише з листопада 2021 року.
Тобто в умовах, коли для США близько 800 ракет PAC-3 (було 2 300 до початку війни проти Ірану) - це критично низький рівень, то у всьому європейському сегменті НАТО скільки антибалістичних ракет, скоріш за все, не було ніколи.
Водночас не варто забувати, що Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Греція також мають на озброєнні зенітні ракети PAC-2 GEM-T, але їх кількість невідома. При цьому греки продовжують гатити з Patriot по "Шахедах".
Читайте також: Болгарії відмовили у вживаних F-16 і Gripen, тож надія лише знайти запчастини до МіГ-29
